Інституційно-правові засади консульського захисту трудових мігрантів з України

2004 р., якщо це перебування не пов’язано з працевлаштуванням. Зокрема, відповідно до ст. 2 зазначеного Протоколу „громадяни держави однієї Сторони на основі взаємності звільняються від реєстрації у компетентних органах за місцем їхнього перебування на території держави іншої Сторони, якщо строк такого перебування не перевищує 90 днів з моменту в’їзду на територію держави цієї іншої Сторони, за наявності у них міграційної картки з позначкою органів прикордонного контролю, проставленої при в’їзді на територію держави перебування“ [8, с. 14–15].

З огляду на динаміку міграційних процесів, зокрема потоків трудової міграції з України, питання захисту прав та інтересів українських трудящих-мігрантів за кордоном набуло, без перебільшення, державного значення [12, с. 3–12].

Ситуація навколо трудової міграції неодноразово була предметом детального обговорення та аналізу під час засідань Колегії МЗС, на які, зокрема, запрошувалася Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Н.І. Карпачова. На підставі узагальнених МЗС матеріалів щодо ситуації навколо українських трудових мігрантів за кордоном у Верховну Раду України Уповноваженою з прав людини було подано спеціальну доповідь „Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном“. 17 листопада 2004 р. у Верховній Раді України відбулися слухання з питання „Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції“. Під час парламентських слухань було, зокрема, розглянуто питання ефективності роботи Міністерства закордонних справ та дипломатичних установ України із захисту прав та інтересів українських трудящих-мігрантів. Верховна Рада України визнала за необхідне посилити захист прав громадян України, які працюють за кордоном, а також підвищити ефективність роботи дипломатичних установ нашої держави щодо забезпечення дипломатичними засобами захисту, запобігання порушенням, відновлення прав українських трудящих-мігрантів. З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням тієї уваги, яка приділена цьому питанню в Програмі Уряду, Міністерством змінено концептуальні підходи до організації захисту прав та законних інтересів наших співвітчизників, трудящих-мігрантів за кордоном.

Основним завданням на даному етапі є запровадження дієвого механізму правового захисту співвітчизників за кордоном, у т.ч. трудящих-мігрантів, шляхом залучення до цієї роботи провідних правничих об’єднань, таких як „Українська іноземна юридична колегія“, адвокатське бюро „Правовий радник“, українських і міжнародних громадських організацій, та створення в Міністерстві закордонних справ Центру допомоги громадянам України за кордоном.

У рамках цієї роботи будуть започатковані відділення Центру на базі представництв МЗС у регіонах, насамперед у Львові та Ужгороді, закордонних дипломатичних установах і почесних консульствах у державах, де працює значна кількість українських громадян. Також планується активне залучення до роботи Центру представників викладацького складу та студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету та факультету міжнародних відносин Львівського нацуніверситету. Отже, створення Центру є продовженням сталих контактів МЗС із згаданими вище правничими об’єднаннями у питанні захисту прав трудящих-мігрантів громадян України за кордоном, які вже дозволили врегулювати низку проблемних ситуацій, пов’язаних із порушенням прав трудящих-мігрантів у Португалії, Чехії, Греції, Італії, Іспанії та інших країнах світу.

Основна мета створення цього Центру полягає у зміні підходів у питанні захисту наших громадян, а саме в організації роботи на попередження можливих негативів, ліквідації правового нігілізму в питанні працевлаштування за кордоном, проведенні попередньої правової інформаційно-роз’яснювальної роботи, а також наданні правового захисту громадянам України, які працюють закордоном з використанням усіх можливих форм захисту їхніх прав та інтересів перед роботодавцями країни працевлаштування, які випливають з національного законодавства країни перебування та міжнародно-правових актів.

Центр відповідно до покладених на нього завдань:

співпрацює з українськими правоохоронними та іншими структурами, зокрема з міністерствами праці та соціальної політики, внутрішніх справ, освіти та науки, у справах сім’ї, дітей та молоді, Інститутом Уповноваженого з прав людини у питаннях надання правової допомоги громадянам України як трудящим-мігрантам;

здійснює накопичення інформації та проведення моніторингу стосовно проблемних питань щодо захисту прав трудящих-мігрантів громадян України;

вивчає стан та здійснює аналіз міжнародного права та національного права країн світу, насамперед законодавства країн, де спостерігається порушення основних прав; готує видання з питань міжнародного права трудящих-мігрантів, збірки перекладів актів міжнародного права стосовно захисту прав трудящих-мігрантів на українську мову;

проводить конференції, симпозіуми, „круглі столи“, інші заходи з питань захисту громадян України як трудящих-мігрантів за кордоном.

Центр координує свою діяльність зі структурними підрозділами Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України та консульськими установами України за кордоном.

Отже, досвід останніх років показує, що міжнародно-правове (всесвітнє і регіональне) і національне (внутрішньодержавне) регулювання трудової міграції в світі відбувається відносно складно. Кожна з країн проводить власну міграційну і трудову політику, що ускладнює визначення і реалізацію правового статусу трудящих-мігрантів, з одного боку, а з другого – їхнього захисту національними державними органами (інституціями) на територіях інших країн. Міжнародний досвід свідчить, що двосторонні угоди в сфері трудової міграції та з інших питань, пов’язаних з ними, є важливим важелем у захисті прав трудящих-мігрантів [1, с. 43–47].

Необхідно зазначити, що укладення міжнародних договорів і створення відповідних національних механізмів ефективного захисту трудящих-мігрантів за межами своїх держав повинні розглядатися як пріоритетні напрямки удосконалення політики трудової міграції різних рівнів. Разом з тим укладення таких угод матиме належний ефект лише тоді, коли в них закладатиметься дієвий механізм реалізації [11, с. 4]. У світі, що глобалізується, необхідно застосувувати комплексні підходи до процесів регулювання міграції. Іншими словами, країни походження, країни транзиту та країни призначення повинні співпрацювати, якщо вони хочуть досягти успіху у впорядкуванні міграційних процесів і зробити трудову міграцію вигідною для всіх сторін.


Література


Абдулаев, М.И. Права человека и закон: историко–теоретические аспекты [Текст] / М. И. Абдулаев. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 322 с. – (Теория и история государства и права).

2. Абу Салех Мухамед. Міжнародно-правове регулювання статусу трудящих ся мігрантів [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.11 / Абу Салех Мухамед ; НАН України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 1999. – 19 с.

3. Авдокушин, Евгений Федорович. Международные экономические отношения [Текст] : учеб. / Е. Ф. Авдокушин. – М. : Экономистъ, 2004. – 366 с.

4. Аметистов, Э.М. Международное трудовое право и рабочий класс [Текст] / Э.М. Аметистов. – М.: Междунар. отношения, 1970. – 184 c.

5. Анцелевич, Г.А. Актуальные проблемы международного права [Текст] : / Г. А. Анцелевич, А.А. Покрещук. – К.: Украинская академия внешней торговли, 2006. – 282 с.

6. Анцелевич, Г.О. Міжнародне право [Текст] : підруч. / Г. О. Анцелевич, О. О. Покрещук. – К. : Алерта; Пектораль, 2003. – 409 с.

7. Балабанова, Г.П. Трудова міграція в Україні в умовах глобалізації [Текст] / Г.П. Балабанова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. – № 2. – C. 9–13.

8. Балацкий, Е. Внешняя трудовая миграция и российский рынок труда [Текст] / Е. Балацкий // Проблемы теории и практики управления. –1995. – № 6. – С. 86–88.

9. Балацкий, Е. Государственное регулирование экспорта рабочей силы [Текст] / Е. Балацкий // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. – № 8. – С. 135–144.

10. Барац, Г.М. Критико-сравнительный анализ договоров Руси с Византией: восстановление текста, перевод, комментарий и сравнение с другими правовыми памятниками, в частности – с Русской Правдой / Г. М. Барац. – Киев: Тип. 1 Киев. артели печ. дела, 1910. – 278 с.

11. Білорус, Олег Григорович. Глобалізація і національна стратегія України [Текст] / О. Г. Білорус. – К. : Броди-Просвіта, 2001. – 304 с.

12. Блажівський, Є. Міжнародна міграція – одна з найбільших проблем сучасної України [Текст] / Є. Блажівський // Вісн. прокуратури. – 2008. – № 6. – C. 3–12.

13. Бойко, О.Д. Історія України [Текст] : навч. посіб. / О. Д. Бойко. – 3-тє вид., випр. і допов. – К. : Академвидав, 2005. – 687 с. – (Альма-матер).

14. Большой юридический словарь [Текст] : словарь / ред. А. Я. Сухарев. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Инфра-М, 2007. – 857 с.

15. Броунли, Я. Международное право [Текст]. Кн. 2 / Я. Броунли; под ред. Г. И. Тункина. – М.: Прогресс, 1977. – 507 с.

16. Вельяминов, Георгий Михайлович. Международное экономическое право и процесс [Текст]: академ. курс: учеб. / Г.М. Вельяминов; РАН; Институт государства и права; Академический правовой ун-т. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 477 с. – (Библиотека студента).

17. Вишневська, О. А. Сучасна міжнародна трудова міграція та державна міграційна політика [Текст] / О. А. Вишневська // Статистика України. – 2008. – № 2. – C. 87–91.

18. Гавердовский, А.С. Имплементация норм международного права [Текст] / А.С. Гавердовский. – К. : Вища шк., 1980. – 320 c.

Размещено на