Значення наземного середовища в житті людини

бактерицидні властивості. Більш ніж 100 видів кімнатних рослин проявляють фітонцидну активність.

Останнім часом з’явився певний напрям в оформлені інтер’єрів житла людини – фітодизайн. Академік А.М.Гродзинський запропонував називати фітодизайном введення рослин в ергономічні системи (замкнені комплекси: людина-машина-середовище). Рослини, правильно підібрані і розміщені, не тільки створюють комфорт, але й сприяють психологічний релаксації, що особливо важливо в житті сучасної людини , багатому на різні стресові ситуації.


2.9 Вплив грибів на людину. Природні антибіотики


Гриби відносять до окремого царства, оскільки за своїми особливостями будови та життєдіяльності вони займають проміжне місце серед рослин і тварин. За способом живлення більшість грибів є сапрофітами, або паразитами, невелика кількість - сімбіонти. Швидке поширення спорами, невибагливість до умов існування, інтенсивність росту зумовлюють надзвичайну географічну поширеність грибів. До складу грибів входять білки, що за своєю будовою та властивостями подібні до білків тварин і тому людина часто використовує в своєму раціоні їстівні гриби. Завдяки всмоктуванню поживних речовин з грунту , гриби часто містять значні концентрації отруйних речовин, важких металів, радіонуклідів і при вживанні можуть викликати тяжкі отруєння. Гриби - паразити можуть викликати захворювання людини : мікози шкіри, аспергильози, стригучий лишай. Цвілеві гриби швидко псують їжу, одяг в умовах підвищеної вологості. Тому одяг чи тканини природного походження швидко псуються в зоні тропіків, що зумовлює особливості будівель та одягу місцевих жителів. Цвілеві гриби швидко псують їжу, одяг в умовах підвищеної вологості. Тому одяг чи тканини природного походження швидко псуються в зоні тропіків, що зумовлює особливості будівель та одягу місцевих жителів.

В 1929 р. А Флемінг відкрив антибактеріальні властивості пеніцилу і виділив речовину, яку назвав пеніциліном. В 1940 р. було отримано пеніцилін Г.Флорі та Е. Чейном і застосовано для лікування інфекційних запальних процесів організму. Так розпочалась нова ера в медицині – ера антибіотиків. Антибіотики – це біологічно активні речовини грибів, які блокують найважливіші ланцюги метаболізму прокаріотів. Крім пеніциліну, з актиноміцетів виділяють стрептоміцин, біоміцин, тетрациклін. Пізніше було винайдено штучні антибіотики, які за своїми властивостями подібні до природних. За 55 років використання антибіотиків при лікуванні інфекційних хвороб виявилося, що завдяки високим адаптаційним можливостям та мутагенезу більшість бактерій-збудників хвороб виробили підвищену стійкість та імунітет до дії антибіотиків. Почалося змагання: людина створює все сильніші антибіотики ( вже відомі антибіотики ІУ,У класу) - бактерії адаптуються до них. Наприкінці ХХ ст. виявилося, що людина в цьому змаганні в більшості випадків програє. Крім того, постійне вживання антибіотиків на протязі життя сучасної людини призвело до такого поширеного захворювання, як дисбактеріоз, що пов’язаний із знищенням бактерій - сімбіонтів в нашому організмі. Це оборотна сторона використання антибіотиків у ХХ ст.


2.10 Отруйні для людини організми


Особливе місце в біотичних зв’язках людини займають отруйні організми. Здатність утворювати і концентрувати речовини з отруйними властивостями мають представники багатьох видів. Отруйні рослини відомі в усіх великих таксономічних групах - від водоростей до покритонасінних і здатні синтезувати тисячі різноманітних сполук, що складають небезпеку для людини. Інколи отруєння обумовлено цвільовими, головчастими або іржастими грибами, наявними у рослинах, або рослинній їжі. Усі отруйні тварини поділяються в залежності від джерела отрути в них на первинноотруйні та вториннототруйні. Вторинноотруйні тварини самі отруту не утворюють, а накопичують токсичні речовини, що зустрічаються в навколишньому середовищі і таким чином опосередковано є небезпечними для людини. Це переважно тварини, що за способом живлення відносяться до фільтраторів. Серед первинноотруйних тварин зустрічаються представники всіх типів. Наявність у складі отрути токсинів білкової природи обумовлює те, що вона вводиться в організм людини за допомогою спеціального жалючого апарату. Це унеможливлює розщеплення білкових токсинів ферментами травного тракту жертви. Отрути, що не містять токсичних білків, а мають компоненти небілкової природи часто діють і через травний тракт. Отруйні організми становлять небезпеку для людини в тих регіонах, де завдяки сприятливим умовам існування їхня чисельність та щільність в популяціях досить велика. Наприклад, в Бразилії щорічно понад 2000 людей страждає від укусів отруйних змій, або членистоногих. Для послаблення та нейтралізації дії отрут тварин існують сироватки, які негайно вводяться в організм постраждалого. Одночасно, багато отрут біологічного походження в слабких дозах можуть стимулювати фізіологічні процеси в організмі людини, що використовується в медицині.


Список литературы для подготовки


И.А. Шилов. Экология . М.: Высшая школа. 2000.-511с.

Волович В.Г. Академия выживания М. : Толк. 1998.- 368с.

Экология человека : Словарь-справочник под ред Н.А.Агаджаняна – М., ММП « Экоцентр».: 1997.- 208 с.

Агаджанян Н.А.,Торшин В.И. Экология человека. Избранные лекции. М.:1994.

2.Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань.: Либідь, 2000. -336с.

Волович В.Г. Академия выживания М.: Толк, 1998.- 368с.

Губарева Л.И., Мизирева О.М., Чурилова Т.М. Екология человека Практикум для вузов М.: Владос, 2003.-112с.

Медична біологія за ред. В.П.Пішака,Ю.І.Бажори. Вид. Нова книга. Вінниця, 2004.- 652с.

Орєхов К.Н. Проблемы экологии человека . : Ставрополь: 1998

Слюсарев А.А., Жукова С.В. Біологія К.: Вища школа, 1987.-415с.