Особливості використання ідіом

щось чужорідне, органічно вплітаючись до структури художнього тексту.

У третьому розділі нашого дослідження проаналізовано особливості вживання та способи перекладу ідіоматичних одиниць у художніх творах з англійської мови на українську на матеріалі двох романів британських класиків ХІХ століття Чарльза Діккенса «Великі сподівання» та Шарлотти Бронте «Джен Ейр» та їхніх перекладів Ростиславом Доцентом та Петром Соколовським відповідно, а також роману початку ХХ століття Джона Ґолсуорсі «Власник» та його перекладу Олександром Терехом. Відзначені основні перекладацькі прийоми щодо перекладу висловлювань, що містять ідіоматичні одиниці: зокрема, прийоми лексичної трансформації (конкретизації або генералізації, компенсації, прийомів лексичного доповнення або лексичного опущення) та комплексної трансформації (прийом смислового розвитку (модуляції) та прийом цілісного перетворення). Визначено найпоширеніші у даних творах семантичні групи ідіоматичних одиниць (ідіоми з зоонімним та колоронімним компонентом, ідіоми на позначення грошей/власності/матеріальних відносин, евфемістичні ідіоми тощо). Тематика ідіом визначається загальною спрямованістю роману та творчим задумом автора. Також була зроблена спроба класифікувати досліджувані ідіоми за структурним критерієм. Виявилося, що серед нашої вибірки більшість ідіоматичних одиниць належить до іменних або субстантивованих, і лише незначна кількість ідіом є дієслівними. Крім того, відзначено, що згідно до тенденції реалістичного художнього тексту до когезії, ідіоматичні одиниці в ньому не є ізольованими, вони беруть участь у формуванні індивідуально-авторських порівнянь, метафор та інших стилістичних тропів та фігур. Також відзначена залежність частотності вживання ідіоматичних одиниць від типу художнього тексту: описовий контекст (пейзаж, портрет, інтер’єр), оповідь, пряме мовлення чи внутрішній монолог персонажів. Результати дослідження унаочнюються у додатках.


Висновки


У першому розділі дослідження робиться спроба надати оцінку сучасному стану наукових досліджень в галузі ідіоматики. Зазначається, що у вітчизняній лінгвістиці мовознавці є здебільшого послідовниками так званого «вузького» розуміння ідіоматичних одиниць, згідно з традиціями, започаткованими радянським вченим В.Виноградовим, в той час, як їхні британські та американські колеги віддають перевагу «широкому» підходу, вносячи до складу ідіом такі одиниці, як приказки, прислів’я, крилаті вирази, які за вітчизняними науковими традиціями прийнято вважати предметом вивчення фольклористики, або пареміології.

Крім класифікації В.Виноградова – М.Шанського [1, c. 644], розглянуто також низку типологій ідіоматичних одиниць, зокрема: типологія Н.Амосової [8, c. 65], О.Куніна [9, c. 15], також дуже цікава та змістовна семантична класифікація Г.Грінь [11, c.36-41], яка розподіляє дієслівні фразеологічні одиниці американського варіанту англійської мови за семантичною ознакою. Серед класифікацій, пропонованих зарубіжними дослідниками, особливий інтерес становлять класифікації ідіом британських лексикологів Дж.Сейдл та У.Макморді за походженням, а також за критеріями повної/неповної фіксованості. Розглянуто також феномен «ідіоматичності» як такий, що визначає місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови як її ядро, або ключова складова.

У другому розділі роботи зроблено спробу простежити еволюцію наукових поглядів на переклад. Особливу увагу було приділено питанням класифікації перекладу, формам і методам роботи з ним залежно від установок перекладача. Надано кілька прикладів класифікацій, заснованих на різних диференційних критеріях.

Також окреслено коло питань, пов’язаних з художнім перекладом, при чому ми намагалися дати свою власну оцінку дискусійним питанням в галузі перекладознавства, зокрема проблемі необхідності збереження формальної складової художнього тексту при перекладі та перекладацьких стратегій щодо перекладу ідіом.

У третьому розділі нашого дослідження проаналізовано особливості вживання та способи перекладу ідіоматичних одиниць у художніх творах з англійської мови на українську на матеріалі двох романів британських класиків ХІХ століття Чарльза Діккенса «Великі сподівання» та Шарлотти Бронте «Джен Ейр» та їхніх перекладів Ростиславом Доцентом та Петром Соколовським відповідно, а також роману початку ХХ століття Джона Ґолсуорсі «Власник» та його перекладу Олександром Терехом. Відзначаються три основні типи перекладу ідіоматичних одиниць: повно-еквівалентний, тобто переклад ідіоми за допомогою іншої ідіоми з аналогічним образним наповненням (ідіоми-інтернаціоналізми); частково-еквівалентний, коли у перекладі використовується ідіоматична одиниця з аналогічним переносним смислом, але іншим образним наповненням (при цьому в разі необхідності перекладач має додавати підрядкові виноски та примітки для забезпечення прагматичної адаптації перекладу) та неідіоматичний (коли значення ідіоми передається за допомогою слова-номіната або не фразеологічного виразу). Проте варто зазначити, що навіть такі ідіоми-інтернаціоналізми, як ідіоми-біблеїзми та ідіоми античного походження, що, дійсно, у більшості випадків не становлять труднощів для перекладу (адже європейські мови мають спільну духовно-культурну спадщину), можуть перекладатися іншим чином (опущення, цілісне перетворення) з огляду на прагматичну адаптацію перекладу. Слід зауважити, що переклад ідіоматичних одиниць у художньому творі становить чималі труднощі для перекладача, якому з метою їх подолання доводиться вдаватися до різноманітних прийомів перекладацької трансформації, зокрема: конкретизації або генералізації, компенсації, прийомів лексичного доповнення або лексичного опущення, а також таких прийомів комплексної трансформації, як прийом смислового розвитку (модуляції) та прийом цілісного перетворення. З усіх вищезгаданих прийомів прийом компенсації зустрічався найчастіше у прикладах нашої вибірки. Ми свідомо не згадали такий комплексний прийом, як антонімічний переклад, адже у нашій вибірці він не зустрівся жодного разу, тож ми можемо зробити попереднє припущення, що для перекладу фразеологічних одиниць він не використовується.

Особливу складність становлять ідіоматичні одиниці, що з’являються не у експліцитній словниковій формі, а у скороченій, або розгорнутій та переосмисленій формі, чи навіть у формі інтертекстуальної алюзії.

Твори Ч.Діккенса та Ш.Бронте споріднені не лише приналежністю до однієї літературної епохи, яку умовно можна назвати «літературою вікторіанської доби», з її загально реалістичною неквапною манерою оповіді, дещо незвичною для сучасного читача пафосністю, потягом до містицизму, прийомом прямого звернення автора до читача, що також виглядає сьогодні дещо застарілим, а й своїми лінгвостилістичними особливостями. Зокрема, ідіоматичні одиниці в обох досліджуваних нами творах тяжіють до загальноприйнятих літературних кліше того часу; особливо це характерно для ідіостилю Чарльза Діккенса. Іноді вжиток подібних конструкцій може пояснюватися не тільки даниною літературній традиції, але й наміром автора справити комічний ефект на свого читача. Окрему низку ідіоматичних одиниць складають підкреслено розмовні ідіоми, часто компаративного характеру, які вживаються представниками нижчих верств суспільства. Очевидно, автори розглядають подібні ідіоми як просторічні або навіть вульгарні і допускають їхній вжиток задля створення колориту мовлення простого народу. Проте у Шарлотти Бронте ми вже спостерігаємо інтеграцію ідіоматичних одиниць до складу стилістичних фігур та тропів: найчастіше це метафори та індивідуально-авторські порівняння. Ця сама тенденція розвивається і набирає сили у творчості Дж.Голсуорсі, що ми можемо простежити на прикладах з його роману «Власник».

Слід зазначити, що, згідно з нашими спостереженнями, частотність ідіом та особливості їхнього функціонування значною мірою залежать від типу художнього тексту. Так, в описовому контексті (пейзаж, портрет, інтер’єр) ідіоматичні одиниці зустрічаються значно рідше, аніж в оповідному. Згідно з нашими спостереженнями, найчастотнішими є ідіоми в прямому мовленні персонажів (діалогах, монологах), а також у такій формі непрямого мовлення, як внутрішній монолог персонажа, який передає його рефлексію, психо-емоційний стан, і є зазвичай відвертішим, менш скутим конвенційними формами, характерними для соціального спілкування; звідси стає зрозумілою більша свобода вибору лексико-фразеологічних одиниць та синтаксичних структур. Звичайно, це стосується лише тих персонажів, які подаються автором «зсередини» (Піп у «Великих сподіваннях»; Сомс, молодий та старий Джоліон та Джун у «Власнику», Джен Ейр). Частотність ідіом у діалогічному мовленні залежить від емоційності та образності мислення самого персонажа, а також від його приналежності до певних верств суспільства (адже у ХІХ ст. вжиток ідіом вважався вульгарним).

Було визначено найпоширеніші у даних творах семантичні групи ідіоматичних одиниць (ідіоми з зоонімним та колоронімним компонентом, ідіоми на позначення грошей/власності/матеріальних відносин, ідіоматичні вирази з юридичного дискурсу, евфемістичні ідіоми тощо).

У цілому, слід зазначити, що характер ідіом у художньому тексті багато в чому залежить від авторського задуму та тематики твору. Так, стилістичні ефекти ідіоматичних одиниць у досліджуваних творах є зовсім різними – це й іронічні кліше з псевдоромантичним пафосом у Ч.Діккенса, і витончені метафоричні звороти для відображення романтичних внутрішніх переживань героїні у Ш.Бронте, і евфемістичні звороти для викриття нещирості та духовної убогості світу Форсайтів у Дж.Голсуорсі.

Перспективним вважається подальше дослідження способів перекладу ідіоматичних одиниць у прозаїчних творах різних жанрів, а також у поетичних творах.


СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ


Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

Сейдл Дж., Макморди У. Идиомы английского языка и их употребление. – М.: Высшая школа, 1983. – I-VI+266 c.

Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М.: Наука, 1977. – С.140-161.

Словарь американских идиом. / Сост. Спиерс Ричард.А. – М.: Русский язык, 1991 – 464 с.

Collins V.H. A Book of English Idioms with Explanations. – London, New-York, Toronto: Longmans, Green and Co., 1960. – 258 p.

Медникова Э.М. Предисловие к изданию Дж.Сейдл, У.Макморди «Идиомы английского языка и их употребление». - М.: Высшая школа, 1983. – С.5-6.

Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М.: Высшая школа, 1985. – 160 с.

Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. – 208 с.

Кунин А.В. Основные понятия английской фразеологии как лингвистической дисциплины./ Англо-русский фразеологический словарь. – М.: «Русский язык», 1967. – 1260 с.

Швейцер А.Д. Очерк современного английского языка в США. – М.: «Высшая школа», 1963. – 215 с.

Гринь Г.С. Глагольные фразеологизмы в американском варианте английского языка. – М.: Издательство МГУ, 1980. – 123 с.

Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Высшая школа, 1990. – 253 с.

Рильський М.Т. Художній переклад з однієї слов’янської мови на іншу. – К.: Видавництво АН УРСР, 1958. – 50 с.

Фінкель О. Теорія і практика перекладу. – Харків: Держ. вид-во України, 1929. – 165 с.

Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 239 с.

Остроушко В.Б. К вопросу о переводе поэзии // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Карабіна. Серія: Романо-германська філологія. – Харків: ХНУ ім.В.Н.Каразіна, 2008. – №811. – С.139–143.

М.Лорие. Переводчик и редактор. //Вопросы теории и практики перевода художественного текста. Сборник статей. – Рига, 1968. – С. 35-51.

М.Шуман. Восточный колорит в переводах. // Вопросы теории и практики перевода художественного текста. Сборник статей. – Рига, 1968. – С. 94-104.

Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Львів, Видавництво при Львівському державному університеті, 1983. – 174 с.

Контрастивное исследование оригинала и перевода: Сборник научных трудов / Под ред. В.А.Кухаренко. – Одесса: ОГУ, 1986. – 162 с.

Эткинд Е.Г. Поэзия и перевод. Л.: Советский писатель, 1963. – 429 с.

Рильський М.Т. Мистецтво перекладу. – К.: Радянський письменник, 1975. – 344 с.

Miriam Allott. Jane Eyre by Charlotte Brontл. Preface to Penguin Popular>

Шерік А.Д., Савічук В.Я., Старко В.Ф. Довідник англійських, німецьких та українських ідіом та виразів. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 173 с.

Terban, Marvin. Scholastic Dictionary of Idioms. - New York, Toronto, London, Auckland, Sydney: “Scholastic Inc.”, 1996. – 524 p.

Makkai, Adam. Handbook of Commonly Used American Idioms. - Chicago: Barron’s, 2005. – 161 p.

New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language / Bernard S. Cayne. – Danbury: Lexicon Publications, Inc. – 1149 p.

Гуменюк І.І. До проблеми перекладу фразеологізмів (на матеріалі фразеологічних одиниць для позначення кольорів у англійській та українській мовах) // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу». – Харків, 2007. – С. 38-40.

Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М, Едиториал УРСС, 2002. – 264 с.

Барт, Ролан. Смерть Автора. / Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика. - М.: Прогресс, 1989. – С.384-391.

Бургардт О. Чарльз Діккенс та його час. / Діккенс Ч. Олівер Твіст. – Харків: Держ.вид-во України, 1928. – С. 4-14.

Білик Н. «Великі сподівання» у контексті творчості Чарльза Діккенса. / Діккенс Ч. Великі сподівання. – Харків: Фоліо, 2003. – С.3-26.

Денисова, Т. Шарлотта Бронте і «Джен Ейр». / Бронте Шарлотта. Джен Ейр.– К.: Дніпро, 1987. – С. 446-459.

John Sutherland. Can Jane Eyre be happy? More Puzzles in the>

Олексишина Л.Г. Типи зоонімних художніх порівнянь за структурно-граматичною формою та лексичним складом компаратора // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. – Луцьк, 2007 – С.377-380.

Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Высшая школа, 1986. – 416 с.

Лановик М. Теорія відносності художнього перекладу: літературознавчі проекції. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2006. – С. 432–438.

Радчук В. На жертовнику мистецтва // «Хай слово мовлено інакше…»: Статті з теорії, критики та історії художнього перекладу. – К.: Дніпро, 1982. – С.19–40.

Стріха М. Переклад як націєтворення // Зарубіжна література. – 2003. – №14 (318). – С.13–14.

Чередниченко О.І. Про мову і переклад. – К.: Либідь, 2007. – 248 с.

Швейцер А.Д. К проблеме лингвистического изучения процесса перевода // Вопросы языкознания. – 1999. – №4. – С.40–49.

Bell R.T. Translation and Translating: Theory and Practice. – London; New York, 1991. – 298 p.

Korunets I. Theory and Practice of Translation. – Vinnytsa: Nova Knyha Publishers, 2003. – 448 p.

Routledge Encyclopedia of Translation Studies / Ed. by M.Baker. – New York, 2001. – XIX, 654 p.

Бронте Шарлотта. Джен Ейр./ Пер. з англ.. П.Соколовського. – К.: Дніпро, 1987. – 459 с.

Ґолсуорсі Джон. Сага про Форсайтів: Трилогія: Кн.1 / Пер. з англ. О.Тереха. – Харків: Фоліо, 2006. – 335 с.

Діккенс Чарльз. Великі сподівання / Пер. з англ.. Р.Доценка. - Харків: Фоліо, 2003. – 476 с.

Brontл, Charlotte. Jane Eyre. – L.: Penguin Books, 1994. – 447 p.

Dickens, Charles. Great Expectations. – L.: Penguin Books, 1994. – 516 p.

Galsworthy, John. The Forsyte Saga. – Moscow: Progress Publishers, 1964. – 464 p.


Додаток А


Таблиця 1

Типи перекладу і прийоми перекладацьких трансформацій у досліджуваних текстах

Тип перекладу ідіоматичних одиниць Типи перекладацьких трансформацій Кількість уживання у досліджуваних текстах
Повно-еквівалентний
112
Частково-еквівалентний Прийом конкретизації 32

Прийом генералізації 52

Лексичне доповнення 48

Лексичне опущення 11

Компенсація 119
Неідіоматичний Прийом смислового розвитку 59

Прийом цілісного перетворення 91

Додаток Б

Приклади основних типів перекладу на матеріалі досліджуваних художніх творів


Повно-еквівалентний переклад біблійної ідіоми:

“You’re all alike: you won’t be satisfied till you’ve got what you want. If you must come to grief, you must; I wash my hands of it.”

So, he had washed his hands of it, making the condition that they should not marry until Bosinney had at least four hundred a year [VI, p.65].

«Усі ви однакові: не втихомиритеся, аж поки не доможетеся свого. Хочеш набратися лиха – хай буде по-твоєму, а я умиваю руки.

Отже, він і вмив руки, поставивши умову, що вони одружаться тільки тоді, коли Босіні матиме принаймні чотириста фунтів на рік» [II, c.60].

Частково-еквівалентний переклад з використанням прийомів компенсації та смислового розвитку:

He seems to me a poor thing. I should say the grey mare was the better horse!” [VI, с.123].

Мені здається, ні риба ні м’ясо. От побачите, він буде у неї на поводі [ІI, с.99].

Неідіоматичний переклад з використанням прийому цілісного перетворення:

“You shall walk up the pyramids of Egypt!” he growled. “At your peril you advertise! I wish I had only offered you a sovereign instead of ten pounds. Give me back nine pounds, Jane; I’ve a use for it.” [VI, c.116].

«Отакої! – буркнув він. – І не думайте звертатися до газети! Чого я не дав вам один соверен замість десяти фунтів! Віддайте мені дев’ять фунтів назад, Джен. Мені потрібні гроші» [I, c.217].


Додаток В


Кількісно-якісну характеристику вживаних у розглянутих типах художнього тексту ідіоматичних одиниць можна узагальнити за допомогою наступної таблиці:


Таблиця 2

Тип художнього тексту Кількість ідіом у творі автора Загальна кількість ідіом у досліджуваних текстах

Ч.Діккенс Ш.Бронте Дж.Голсуорсі
Пряме мовлення 98 34 55 187
Внутрішній монолог 37 70 81 188
Описовий контекст Пейзаж 4 6 2 12

Портрет 20 7 5 32

Інтер’єр 16 4 2 22
Оповідний контекст 30 24 29 83

Додаток Г

Приклади використання ідіоматичних одиниць в окремих типах художнього тексту


Вживання ідіоматичної одиниці у прямому мовленні:

“I disliked Mr Brocklehusrt; and I was not alone in the feeling. He is a harsh man; at once pompous and meddling: he cut off our hair; and for economy’s sake bought us bad needles and thread, with which we could hardly sew”.

“And was that the head and front of his offending?” demanded Mr Rochester [IV, c.125].

Вживання ідіоматичної одиниці у внутрішньому монолозі персонажу:

He had hardly seen anything of her since it began. A bad business! He had no notion of giving her a lot of money to enable a fellow he knew nothing about to live on in idleness. He had seen that sort of thing before; no good ever came of it. Worst of all, he had no hope of shaking her resolution; she was as obstinate as a mule, always had been from a child. He didn’t see where it was to end. They must cut their coat according to their cloth. He would not give way till he saw young Bosinney with an income of his own. That June would have trouble with the fellow was as plain as a pikestaff; he had no more idea of money than a cow. As to this rushing down to Wales to visit the young man’s aunts, he fully expected they were old cats [VI, с.65].

Вживання ідіоматичної одиниці в описовому контексті:

Veiling under a Jove-like serenity that perpetual antagonism deep-seated in the bosom of a director towards his Shareholders, he faced them calmly [VI, c.202].

Вживання ідіоматичної одиниці в оповідному контексті:

“ I witnessed and several more witnessed Mr Rochester ascend through the skylight on to the roof: we heard him call “Bertha!”; we saw him approach her, and then, ma’am, she yelled, and gave a spring, and the next minute she lay smashed on the pavement” [IV, c.423].

Додаток Д

Вживання ідіоматичних одиниць у складі індивідуально-авторських стилістичних образотворчих засобів


Використання ідіоматичної одиниці у складі індивідуально-авторської метафори:

A new vista of life was thus opened up, a promised land of talk, where he could find a harbour against the waves of anticipation and regret; where he could soothe his soul with the opium of devising how to round off his property and make eternal the only part of him that was to remain alive [VI, p.79-80].

Використання ідіоматичної одиниці у складі розгорнутої метафори як її кульмінаційний елемент:

Hear an illustration, reader.

A lover finds his mistress asleep on a mossy bank; he wishes to catch a glimpse of her fair face without waking her. He steals softly over the grass, careful to make no sound; he pauses — fancying she has stirred: he withdraws: not for worlds would he be seen. All is still: he again advances: he bends above her; a light veil rests on her features: he lifts it, bends lower; now his eyes anticipate the vision of beauty — warm, and blooming, and lovely, in rest. How hurried was their first glance! But how they fix! How he starts! How he suddenly and vehemently clasps in both arms the form he dared not, a moment since, touch with his finger! How he calls aloud a name, and drops his burden, and gazes on it wildly! He thus grasps and cries, and gazes, because he no longer fears to waken by any sound he can utter — by any movement he can make. He thought his love slept sweetly: he finds she is stone dead.

I looked with timorous joy towards a stately house: I saw a blackened ruin” [IV, c.419].

Вживання ідіоматичної одиниці для утворення евфемізму:

And every day Aunts Juley and Hester were required to come and report on Timothy; what news there was of Nicholas; whether dear June had succeeded in getting Jolyon to shorten the engagement, now that Mr. Bosinney was building Soames a house; whether young Roger’s wife was really—expecting; how the operation on Archie had succeeded; and what Swithin had done about that empty house in Wigmore Street, where the tenant had lost all his money and treated him so badly; above all, about Soames; was Irene still—still asking for a separate room? [VI, c.116].

Вживання ідіоматичних одиниць для утворення індивідуально-авторських перифраз:

Be that as it may, he had directed Mrs. Pocket to be brought up from her cradle as one who in the nature of things must marry a title, and who was to be guarded from the acquisition of plebeian domestic knowledge.

So successful a watch and ward had been established over the young lady by this judicious parent, that she had grown up highly ornamental, but perfectly helpless and useless. With her character thus happily formed, in the first bloom of her youth she had encountered Mr. Pocket: who was also in