Неокласичне відродження

тільки порушує процес ринкової саморегуляції.

Щоб забезпечити адекватну реакцію економічних агентів на зміни в економічній політиці, необхідно, щоб вони були завчасно проінформовані про ці зміни і довіряли прогнозам та оцінкам державних структур. Проблема врахування раціональних очікувань - це проблема дієвості економічної політики, її здатності впливати на хід економічних подій.

Отже, розглянемо суть теорії раціональних очікувань. Вона базується на двох фундаментальних засновках: а) споживачі, підприємці та працівники розуміють, як функціонує економіка; вони здатні оцінити майбутні результати політичних та інших змін і вибирати лінію поведінки, відповідну їхнім власним інтересам; б) ринки є висококонкурентними, а ціни і ставки заробітної плати швидко пристосовуються до змін у попиті та пропозиції. Важливу роль для з'ясування суті зазначеної теорії відіграє припущення Р. Лукаса про те, що в будь-який період ціни передбачалися досить гнучкими - щоб миттєво врівноважувати попит і пропозицію. Оскільки таке швидке пристосування цін є співзвучним з поглядами класичної економічної школи, то макроекономістів, які визнають раціональні очікування і швидке коригування цін, нерідко називають представниками нової класичної школи.

Передбачення Р. Лукаса про миттєве встановлення рівноваги на ринку є одночасно вирішальним і спірним. Його критики вказують, що таке швидке ринкове регулювання і досконала гнучкість заробітної плати й цін є неправдоподібними на реальних світових ринках. Наприклад, значно поширеною є практика укладання довгострокових трудових контрактів (на два і більше років); насправді ж такі угоди лише стимулюють жорсткість заробітної плати, скорочуючи потенціальну рухливість заробітної плати й цін. Триває дискусія і з приводу того, "як використати поведінку, що спостерігається, для того, щоб відрізнити частково правильні очікування від абсолютно правильних - "раціональних" очікувань, оскільки важко віриться в те, що всі економічні агенти здатні правильно передбачити наслідки кожного повороту й "поворотику" в монетаристській та фіскальній політиці уряду".6

Значущість теорії. Найбільший вклад у розвиток макроекономіки (і в першу чергу - теорії раціональних очікувань) Р. Лукас зробив тим, що узагальнив, систематизував і класифікував усе те різноманіття обчислювальних, аналітичних, економічних, економетричних і статистичних методик, інструментарію та механізмів, яке здавалося безкінечним і безладним, як броунівський рух, підвівши цей масив до аналізу економіки, яка динамічно розвивається.

Безперечно, в останні роки теорія раціональних очікувань привернула до себе велику увагу економістів. Її привабливість пояснюється двома обставинами. Як і у випадку з монетаризмом, ця теорія є концепцією, здатною заповнити прогалину, що утворилася внаслідок того, що кейнсіанство, нібито, не спроможне пояснити й виправити за допомогою політики становище, при якому інфляція і безробіття існували одночасно у 70-х і на початку 80-х років. Це - по-перше. По-друге, ця теорія твердо спирається на теорію ринків, тобто, інакше кажучи, на мікроекономічну теорію.

Важливою особливістю підходу Р. Лукаса була його спрямованість на теоретичну послідовність. Він та його прихильники усвідомлювали, що це вимагає використання моделей з гнучкими цінами і атомістичними ринками, в яких суб'єкти не зустрічаються з кількісними обмеженнями, тобто формування макроекономіки на "здоровій" мікроекономіці. Отже, теорія раціональних очікувань прагне встановити зв'язок між макро- і мікротеоріями, який економісти давно шукають.

Однією з видатних наукових розробок Р. Лукаса в економічному аналізі є нове теоретичне обґрунтування суті й характеру кривої Філліпса. Ця крива означає, що існує позитивна залежність рівня зайнятості від рівня інфляції. Ще в 60-х роках крива Філліпса вважалася найстійкішою залежністю в економічній теорії. Це найвищою мірою виправдовувало в очах економістів і громадян дії урядів тих країн, які для поліпшення поточної ситуації в економіці вдавалися до експансіоністської грошово-кредитної політики. Однак досить часто така політика призводила до негативних наслідків.

На початку 70-х років Р. Лукас, використовуючи великий масив фактичних даних, довів, що в короткостроковому періоді крива Філліпса має позитивний нахил, але в довгостроковому вона є вертикальною. Це пояснюється тим, що серед економічних суб'єктів панують раціональні очікування, а господарські органи досить оперативно формують свої очікування відповідно до нової політики держави, що автоматично позначається на процесі формування заробітної плати й цін.

Практичне значення цієї теорії полягає в тому, що вона націлює на ґрунтовне вивчення психології та поведінки людей, на досягнення органічного зв'язку між макро-регулюванням і мікроекономікою. Наукові дослідження Р. Лукаса дали поштовх розвиткові нової галузі економетрики, в основі якої лежить теорія раціональних очікувань.

Практичне застосування теорії.7 Практика переконливо підтвердила, що при оцінці та розрахунках результатів нової економічної політики держави (наприклад, реформи податкової системи або грошово-кредитної політики, нового режиму зовнішньої торгівлі або системи обмінних курсів, змін рівня товарно-матеріальних запасів або курсу акцій) має враховуватися також ефект від зміни раціональних очікувань.

Підтвердженням практичної значущості теорії раціональних очікувань стало, по-перше, проведення ряду досліджень на матеріалі дефляційних процесів в американській економіці 80-х років. Інфляція в попередньому періоді у США була далекою від своєї гіперстадії, і тому її наслідки не були настільки чітко виражені. Дефляція початку 80-х років зробила реальний обсяг виробництва на щабель нижчим, ніж очікувалося за теорією адаптивних очікувань. Деякі спеціалісти вважають, що подібні позитивні зміни в економіці США відбулися на основі "кредиту довіри", наданого вищим політичним і фінансовим колам. Під цим вони розуміють, що крива сукупного попиту американської економічної системи зрушилася вниз, здебільшого, завдяки вірі народу і що адміністрація президента Р. Рейгана та керівники Федеральної резервної системи найсерйознішим чином вирішили покінчити з інфляційними процесами. У принципі такий ефект є сумісним з теорією раціональних очікувань. По-друге, Р. Лукас запропонував шляхи оцінювання макроекономічних функцій, які описують поведінку неурядового сектора економіки і забезпечують адекватні результати за рахунок змін у режимі економічної політики. Завдяки цьому він кардинально вплинув на практику макроеконометричного моделювання і такого важливого його напряму, як пояснення та прогнозування сукупних інвестиційних витрат. Зокрема, у серії праць Р. Лукаса, а потім і А. Тредвея, запропоновано нові методи, що значно полегшують застосування моделей з ендогенними траєкторіями настроювання, що варіюють у часі. На основі очікуваного попиту на виробництво, очікуваних цін на фактори виробництва і зростаючих граничних витрат настроювання для капіталу та використання інструментарію динамічної оптимізації ці вчені вирахували часову траєкторію інвестицій в основні фонди, максимізуючи поточну вартість капіталовкладень. У результаті було отримано гнучку акселераторну модель. Як зазначив класик прикладної економіки Е. Берндт, "хоча успіхи в теоретичному розумінні та практичних розрахунках формування очікувань, у розумінні затримок оформлення проектів (витрат "настроювання") дали нам необхідні інструменти, успішна оцінка та успішне прогнозування досі залишаються нам недоступними. Рух вперед є, але, на жаль, надто повільний".

На базі теорії раціональних очікувань сформульовано правила, що дозволяють об'єктивно оцінити економічну політику держави; розроблено цілий ряд узагальнюючих багатофакторних економетричних моделей функціонування ринкової економіки, хоча значна різниця у підходах при розгляді специфікації досконалого ринку і природи рухомості цін усе ще зберігається. Разом з тим теорія раціональних очікувань складає необхідну методологічну основу для всіх моделей "нових класиків". Вона і підводить єдине мікроекономічне обґрунтування під аналіз макроекономічних проблем.

Саме за величезний вклад у розвиток і практичне застосування гіпотези про раціональні очікування Королівська академія наук Швеції у 1995 р. нагородила Р. Лукаса Нобелівською премією у галузі економіки. Цим вкладом вчений значно змінив макроекономічний аналіз і поглибив наше розуміння економічної політики. Більше того, він запропонував механізм передбачення раціональності основної частини факторів, які впливають на майбутні зміни в економічних показниках. І це дає нам можливість розрахунку та врахування майбутніх умов ринку.

3. Теорія реального економічного циклу

Ця теорія, висунута Нобелівськими лауреатами Кинландом і Прескоттом, дає теоретичне пояснення рушійним силам економічних циклів. Вчені продемонстрували ланцюг економічних подій, які проходять під дією цих сил.

Кидланд і Прескотт — американські економісти, що спеціалізуються на вивченні проблем економічної політики й циклічних коливань, лауреати Нобелевской премии по економіці 2004. Вони працюють спільно більше 30 років, їхні основні праці є продуктом колективної творчості.

Учені одержали нобелівську премію за «їхній внесок у динамічну макроекономіку, а саме за часовий фактор економічної політики й чинності, що управляють діловими циклами».

Дослідження Кидланда й Прескотта полемізують зі створеної в 1930-1960-і Дж. М.Кейнсом і його послідовниками теорією макроекономіки, відповідно до якої держава може "вирівнювати" циклічні коливання ринку, оперативно реагуючи на зміни макроекономічних показників, причому інфляція й безробіття перебувають в обернено пропорційній залежності. Однак у кризових 1970-х виявилося, що економічний цикл зберігається, а стагнація може уживаться з інфляцією.

Суть теорії. Серед нових пояснень макроекономічних проблем велика увага економістів одержали дві статті, написані спільно Кидландом і Прескоттом.

У своїй другій знаменитій роботі «Час будувати й агрегированні коливання», Кидланд і Прескотт дали теоретичне пояснення рушійним силам економічних циклів (бізнесів-циклів) у США в післявоєнний період.

Раніше бізнес-цикли пояснювали змінами різних макроекономічних показників з упором на монетарні шоки (саме такий підхід пропонував, зокрема, Милтон Фридман). Кидланд і Прескотт продемонстрували, що основною рушійною силою економічних коливань є "шоки пропозиції", такі як технологічні зміни.

Бізнес-цикл по Кидланду — Прескотту виглядає в такий спосіб. Спочатку в результаті підвищення рівня технологічного розвитку росте продуктивність праці, що веде до підвищення реальної заробітної плати. У результаті люди готові працювати більше й відпочивати менше. Однак чим більше люди працюють сьогодні, тим вище вони цінують своє дозвілля завтра. Так що навіть якщо новий рівень зарплати залишається без змін, продуктивність праці починає стабілізуватися, а іноді й падати — починається рецесія, що припиняється в результаті наступного технологічного "поштовху". При негативних "шоках пропозиції" (наприклад, різкого стрибка цін на нафту в 1970-і) картина виглядає з точністю до навпаки.8

Таким чином, Кидланд і Прескотт фактично поклали початок сучасної теорії економічних коливань.9

Практичне застосування. З макроекономічних досліджень Кидланда й Прескотта випливають зовсім конкретні рекомендації зі стабілізаційної політики. Щоб розвиток економіки був більш рівномірним, треба, з одного боку, відслідковувати очікування учасників ринку щодо майбутньої динаміки цін і заходів державної політики в цій сфері, а з іншого боку - стимулювати технічні нововведення.

Про застосування цих рекомендацій для України сьогодні говорити важко, тому що по-перше політичної стабільності не варто очікувати у найближчий час, тому що попереду президентські вибори, потім певні нововведення та, можливо, реформи, а щодо ведення технічних інновацій, на це потрібні гроші, а Україна, на жаль, поки що має лише величезні борги, а для іноземних інвестицій, через таку нестабільність Україна не є привабливою, а тим паче від світової кризи постраждали у першу чергу розвинуті країни – потенційні інвестори.

4. Узагальнення

Теорія «Економіки пропозиції», «Раціональних очікувань», «Реального економічного циклу» стали складовою новітньої історії економічної думки та економічної політики. Вони довели, що існує тісний зв'язок економічної теорії і політики, а також те, що економічна концепція може стати рушійною силою економічного розвитку. Представники цих теорій розглядали проблему оподаткування як конкретну економічну потоку, обґрунтовуючи свої висновки економетричними моделями та програмами подальшого розвитку економіки. Особливо цінними і конкретними є розробки, які стосуються інфляційних очікувань, податкового стимулювання виробничого нагромадження, розмежувань функцій грошової бюджетної політики тощо.

Ознайомившись з вищезазначеними теоріями, зрозуміло, що вони мають певні схожі положення, а саме – торкаються питання пропозиції та податків.

Так теорія раціональних очікувань не передбачає державне втручання, що держава повинна лише контролювати рівень цін і пропозиції шляхом зниження податків. А Теорія економічної пропозиції в свою чергу заперечує існуючу систему оподаткування, яка не є стимулює пропозицію і попит. Кидланд і Прескотт хоча й не акцентували на ролі податків у зміні економічних коливань, але вони продемонстрували і довели, що рушійною силою останніх є саме пропозиція («шоки пропозиції»).

Як ці теорії можна застосовувати в умовах сьогоднішньої економічної ситуації я вже згадувала щодо кожної окремо, тож у підсумок хочу сказати, що ці теорії є досить актуальними сьогодні і, без сумніву, ними керуються більшість економістів та державних діячів.

Список літератури

Економіка України. – Київ,2006. - №6. – С.88-93

Євтух ОТ, Система законів грошей і принципи їх використання // Фінанси України. - 2004. - №3. - С. 7-10.

Папава В. Лафферов зффект с последствием // Мировая зкономика и международньїє отношения. - 2001. - №7. -С. 128.

Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. / Рєд.: М.Я. Азаров та ін. - Т. 3. - К.: НДФІ, 2004. - 530 с.

Лауреати Нобелівської премії // Економіка України. – Київ: Преса України, 2008. - №6 – с.88-93

Премии: Нобелевские лауреаты-95. "Коммерсант-ВЛАСТЬ" № 038, 1995, – С. 31-35.

Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць, - Киїі, 2009, - №2, С.24-31

Балашова Е. Фін Кюдланд й Эдвард Прескотт: рушійні сили економічних циклів (Нобелівська премія 2004 р. по економіці). — Питання економіки. 2005, № 1. – 30-35с.

Замулин О. Концепція реальних економічних циклів й її роль в еволюції макроекономічної теорії. — Питання економіки, 2005, - № 1. – С. 12-20

1 Економіка України. – Київ,2006. - №6. – С.88-93

2 . Євтух ОТ, Система законів грошей і принципи їх використання // Фінанси України. - 2004. - №3. - С. 7.

3 Папава В. Лафферов зффект с последствием // Мировая зкономика и международньїє отношения. - 2001. - №7. -С. 35.

4 Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. / Рєд.: М.Я. Азаров та ін. - Т. 3. - К.: НДФІ, 2004. - С.103-105

5 Лауреати Нобелівської премії // Економіка України. – Київ: Преса України, 2008. - №6 – с.88-93

6 Премии: Нобелевские лауреаты-95. "Коммерсант-ВЛАСТЬ" № 038, 1995, – С. 31.

7 Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць, - Киїі, 2009, - №2, С.24-31

8 Балашова Е. Фін Кюдланд й Эдвард Прескотт: рушійні сили економічних циклів (Нобелівська премія 2004 р. по економіці). — Питання економіки. 2005, № 1. – 30-33с.

9 Замулин О. Концепція реальних економічних циклів й її роль в еволюції макроекономічної теорії. — Питання економіки, 2005, - № 1. – С. 12-20