Еколого-біологічна характеристика демографічної картини сучасного Світу. Особливості дії елементарних факторів добору в популяціях людей на сучасному етапі
відбулося
приблизно
100 000 років тому
і призвело до
утворення двох
гілок : африканців
і неафриканців
. Вважають, що
негроїди залишились
в Африці, а
розходження
предків монголоїдів
та європеоїдів
відбулося при
заселенні
Євразії. Спільні
наші пращури
жили на Близькому
Сході, звідки
предки монголоїдів
переселилися
на територію
сучасного Китаю
приблизно 50-70
тис. р. тому. Предки
європеоїдів
значно пізніше
заселили Європу
– приблизно
40 тис. р. тому. На
основі переважного
поширення
представників
певних рас
можна виділити
ареали їх існування.
Так, для європеоїдів
– це Європа,
частина Азії
(передня і середня),
Північна Африка,
окрім того,
вони поширились
на материках
Америки і Австралії.
Для негроїдів
основним ареалом
поширення є
Африка , Північна
Америка (внаслідок
работоргівлі).
На сьогодні
європеоїди
складають
приблизно 43%
людства, монголоїди
– 19%, негроїди
– до 7 %, і австралоїди
– 0,3%. Але представники
цих рас у загальній
чисельності
населення
складають 70%,
решта 30% - це змішані
і проміжні
расові групи.
В процесі історичного
розвитку внаслідок
міжрасових
шлюбів в великих
популяціях
відсутні чіткі
межі між расовими
типами людей.
До перехідних
груп між екваторіальними
расами і європеоїдами
відносяться
ефіопи, що поєднують
темну шкіру
негроїдів та
форму носу та
обличчя європеоїдів.
Самі раси поступово
втрачають
характерні
для них риси.
Це пояснюється
тим, що все більше
людей живуть
в штучно створених
умовах міст,
при „кімнатній”
температурі
живе приблизно
третина людей
Світу. В таких
умовах расові
ознаки перестають
бути адаптивними,
зменшується
тиск добору.
5. Етноси та
етногенез :
екологічний
підхід
Планету
населяють
чисельні народи
(етноси), які
знаходяться
на різних щаблях
соціально -
економічного
й культурного
розвитку. Етнос
– спільність
людей, стійке
угруповання,
що історично
склалося на
певній території.
Етнічний склад
населення –
це результат
тривалого
історичного
процесу. Вчені
виділяють у
сучасному світі
до 5 тис. народів,
націй і племен.
Взаємодією
етнічних угруповань
з навколишнім
середовищем
займається
етнічна екологія,
оскільки для
етносів характерні
певні традиції
природокористування,
які склалися
історично в
результаті
взаємодії з
навколишнім
середовищем.
Люди одного
етносу мають
спільну мову,
володіють
деякими загальними,
порівняно
стабільними
особливостями
культури і
психіки. Вони
мають також
спільну самосвідомість.
Етнос утворюється
на одній території,
але в подальшому
люди цієї спільності
в силу різних
причин можуть
розселятись
по світу. Впродовж
тривалого
історичного
часу етноси
інтенсивно
розселялись
по планеті. Цей
процес дуже
подібний до
хвиль життя
у тварин, отримав
назву демографічні
хвилі і
сприяв „етнізації„
людства. В історії
відомі хвилі
елінізації,
романізації,
семітизації
і т.д. Епоха Великих
географічних
відкриттів
сприяла поширенню
іспанців,
португальців,
голландців,
згодом англійців
та французів,
пізніше - росіян.
Демографічна
хвиля ХУ та ХХ
ст. стала чи не
найважливішою
для формування
сучасного
вигляду етнічно-расової
мапи світу.
Аналіз існування
етносів показує
певну залежність
останніх від
ландшафту, в
якому вони
утворились,
особливості
формування
господарсько-культурних
типів. Господарсько-культурні
типи - це
історично
усталені комплекси
господарства,
культури та
природокористування,
типові для
народів, що
мешкають в
подібних екологічних
умовах і перебувають
приблизно на
однаковому
рівні соціально-економічного
розвитку. При
розселені
етноси обирають
в інших місцях
споріднені
з батьківськими
природні умови
та формують
там властивий
предкам
господарсько-культурний
устрій. Цікаво,
що напрями
міграцій в
цьому випадку
базуються на
пошуку умов,
споріднених
з автохтонними
природними
умовами.
У період
свого становлення
етнос проходить
три стадії:
племінний,
у період рабовласницького
й феодального
ладу виникає
народність,
на стадії
капіталістичних
відносин виникає
новий тип етносу,
який характеризується
великою внутрішньою
згуртованістю
– нація.
Механізм утворення
етносів називається
етногенезом
і остаточно
не з’ясований.
Існуючі класифікації
етносів базуються
на різних принципах,
серед яких
виділяють
расову, мовну
, антропологічну
близькість.
Як правило,
стійкі етноси
утворюють
стійкі системи,
що включають
у себе не тільки
людські популяції
, але і певну
кількість інших
елементів живої
природи, певний
рівень технічної
організації
суспільства.
Це утворення
має назву етноценоз.
Порушення
етноценозу,
якщо воно незначне,
тільки деформує
етнос, якщо
значне - може
призводити
до його вимирання.
Інколи при
руйнуванні
етносу його
складові входять
до складу інших
етносів.
Література
Медична
біологія за
ред. В.П.Пішака,Ю.І.Бажори.
Вид. Нова книга.
Вінниця, 2004, - 652с.
Слюсарев
А.А.,Жукова С.В.
Біологія.- К.
Вища школа,
1987.- 415с.
В.В.Фролькис
Долголетие:
действительное
и возможное.
- К. Наукова
думка.1989, -
245с.
Л.А.Гаврилов,
Н.С.Гаврилова
Биология
продолжительности
жизни.- М.
Наука, 1991,
- 280с.
В.С.Крисаченко
Людина і біосфера.
-К. Заповіт 1998, -
687с.
Медична
біологія за
ред. В.П.Пішака,Ю.І.Бажори.
Вид. Нова книга.
Вінниця, 2004, 652с.
А.А.Слюсарев
, С.В. Жукова
Біологія. К.
Вища школа,
1987.- 415с.
В.С. Крисаченко
Людина і біосфера
К. Заповіт 1998.-
687с.
Л.М.Гумільов
Етногенез і
біосфера Землі.
М. Ди Дик, 1994.- 678с.