Монополии сегодня

можна продати обсяг Q , для групи споживачів В утворюється свій ринок із ціною P , i обсягом продажу ; . Цiни на цих ринках можна також визначити за формулою (*) з урахуванням відомих еластичностей попиту та граничної вартості виробництва МС.

Це найпоширеніший вapiaнт цінової дискримінації, який застосовується, скажімо, на ринках авіаперевезень, на залізниці. Звичайно, і в цьому випадку монополіст отримує можливість збільшити власні прибутки.


Висновок.


Монополія – це ринкова структура при якій одна фірма постачає весь галузевий випуск товару, який не має близьких замінників і де входження на ринок нових фірм блоковано.

До основних типів бар’єрів, які блокують входження на ринок нових фірм відносяться патенти, авторські права, володіння всім обсягом якогось ресурсу, економія н а масштабі.

Причинами виникнення монопольних об’єднань є централізація виробництва і капіталу, поява акціонерної власності, що виникає в результаті об’єднання декількох капіталістів, навмисні дії держави.

В залежності від причини виникнення розрізняють економічні, природні і адміністративні монополії. Ці монополії, в залежності від форми об’єднання капіталу поділяють на трести, картелі, синдикати, концерни. А в залежності від становища на ринку монополії можна поділити на прості, дискримінуючи, монопсонії та двосторонні .

Монополії виникли ще у стародавні часи, але розвитку та економічного значення вони набули у другій половині 19 ст. їх виникнення було пов’язано з такими процесами в суспільстві, як збільшення акціонерної власності, виникнення банків, концентрація виробництва і капіталу, еволюція форм капіталістичних об’єднань.

Швидке зростання монополій визначило необхідність антимонопольного регулювання. Так в США у 1890 р. було прийнято перший у світі антимонопольний закон – закон Шермана. Потім антимонопольні закони почали з’являтись у країнах Європи, а у 1992р. такий закон було прийнято і в Україні.

Взагалі антимонопольні закони й досі є предметом дискусій у багатьох країнах, а відповідна теорія ще не набула відповідного вигляду і вимагає все нових досліджень. Це насамперед пов’язано з тим, що монополія досить складне і суперечливе явище

  • з одного боку вона приносить втрати для суспільства у вигляді меншої кількості

товару, більшої ціни, стримуванням науково-технічного прогресу, диференціації ціни на свій продукт. З іншого боку отримуючи більше прибутку ніж конкурентні фірми вони й інвестують більше в економіку. Крім того існують ситуації коли існування монополії дозволяє зменшити збитки підприємств.

- Інша суперечка полягає в тому, що влада надає деяким фірмам виняткові права, що спричиняє виникнення монополій. І таж сама влада видає закони про обмеження монопольної влади.

Взагалі, для того щоб визначити є фірма монополією чи ні використовують різні показники – коефіцієнт концентрації, індекс Герфіндаля-Грішмана, індекс Лернера. Скориставшись одним з цих показників можна зробити висновок щодо необхідності регулювання тієї чи іншої фірми.

Існує невірна думка, що монополії встановлюють надто високі ціни, і піднімають їх до безкінечності. Але це не так. Монополія, як і будь-яка фірма намагається максимізувати прибуток, бо отримання найбільшого прибутку за найменших витрат є метою економіки.

Думаючи про максимізацію свого прибутку, фірма-монополіст ніколи не встановить надто високі ціни, бо тоді вона отримає надто низькі прибутки. Але задля отримання більшого прибутку фірма монополіст може проводити політику цінової дискримінації – продажу одного і того ж товару за різними цінами, в залежності від доходу споживача.

Цінова дискримінація буває 3-х ступенів:

  1. кожному споживачеві встановлюють індивідуальну ціну на рівні його готовності платити за благо

  2. ціни встановлюються в залежності від обсягів продажу

  3. запроваджується монополістом тоді коли можна виділити кілька окремих груп споживачів з різною еластичністю попиту.


Список використаної літератури


  1. Мікроекономіка і макроекономіка: підручник /за ред. С.В. Будаговської – К.: Основи, 2001.


  2. Аристотель, Сочинения Т.4, 1983

  3. Т.Гобс, Сочинения Т2 – М.: Мисль, 1991.

  4. Історія економіки зарубіжних країн: підручник /за ред. В. Голубовіча – Мінськ – Екоперспектива, 2000.

  5. Економічна історія України і світу: підручник / за ред. Б.Д. Лановика - К.: Вікар, 1999.

  6. Основи економічної теорії: підручник /за ред. С.В. Мочерного – Тернопіль: Тарнекс, 1993.

  7. Р.Барр. Політична економія. Т1 – М.,1994.


  8. П.Самуельсон. Економіка – М.: НПО “Алгон”, 1994.

  9. Державне регулювання ринкової економіки: підручник / за ред. З.В. Глухової – Омськ, 1999.

  10. Закон України. Про обмеження монопольної влади та недопущення недобро-

совісної конкуренції у підприємницькій діяльності. Від 12 травня 1993 року N 49-

93, із змінами і доповненнями, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України

 від 20 грудня 2001 року N 2905-III


  1. Кириленко В.І. Мікроекономіка: навч. посібник для студентів екон. спец. вузів. – К.: Таксон, 1998.

Список використаної літератури


  1. Мікроекономіка і макроекономіка: підручник /за ред. С.В. Будаговської – К.: Основи, 2001.


  2. Аристотель, Сочинения Т.4, 1983

  3. Т.Гобс, Сочинения Т2 – М.: Мисль, 1991.

  4. Історія економіки зарубіжних країн: підручник /за ред. В. Голубовіча – Мінськ – Екоперспектива, 2000.

  5. Економічна історія України і світу: підручник / за ред. Б.Д. Лановика - К.: Вікар, 1999.

  6. Основи економічної теорії: підручник /за ред. С.В. Мочерного – Тернопіль: Тарнекс, 1993.

  7. Р.Барр. Політична економія. Т1 – М.,1994.


  8. П.Самуельсон. Економіка – М.: НПО “Алгон”, 1994.

  9. Державне регулювання ринкової економіки: підручник / за ред. З.В. Глухової – Омськ, 1999.

  10. Закон України. Про обмеження монопольної влади та недопущення недобро-

совісної конкуренції у підприємницькій діяльності. Від 12 травня 1993 року N 49-

93, із змінами і доповненнями, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України

 від 20 грудня 2001 року N 2905-III


  1. Кириленко В.І. Мікроекономіка: навч. посібник для студентів екон. спец. вузів. – К.: Таксон, 1998.



24