Теория спроса на деньги и подтверждение их украинской действительностью

рубл

% ставка

рефінансування

НБУ

1990 167,1 - 130 - 1991 299,4 3 238 - 1992 5032 31 2522 80 1993 748495 1696 48150 213 1994 1203769 16809 321570 232 1995 5293310 80137 692996 119 1996 7919000 144432 936400 60

Проаналізуємо формування попиту на гроші в Україні (1990-1996р) за допомогою багатофакторної регресійної моделі. Функція попиту на гроші має вигляд:

М_t/Р_t = ₀R_t^ Y_t^(M_-1/P_-1)^ e^,

де М_t -- бажаний або довгостроковий попит на гроші, R_t– процентна ставка рефінансування, встановлена НБУ, У_t – номінальний ВНП, Р_t – рівень цін.

Для статистичної оцінки даної моделі перейдемо до логарифмічної моделі:^⁸

ln(М_t/Р_t) = ln ₀+₁lnY_t+ ₂ln (M_-1/P_-1) +₃lnR_t +_t_.

За даними табл.1 отримали такі результати:

ln(М_t/Р_t) = - 3,6654 +1,3lnY_t+ 0,5383ln (M_-1/P_-1) – 0,1972lnR_t +_t_.

Значення коефіцієнта детермінації R² = 0.665, тому однозначного висновку про адекватність моделі дійсності робити не можна. Скристаємось критерієм Фішера. Табличне значення F_кр = 9,28 (при рівні значимості  = 5%), розраховане значення F = 27,64, тобто можна стверджувати, що коефіцієнти _і (і = 1,3) статистично значимі. Отримані дані свідчать про пряму залежність попиту на гроші від доходу та про обернену залежність від ставки відсотка, що підтведжує кейнсіанську теорію доходу та відсотка.

Впровадження у вересні 1996 р нової національної валюти – гривні створило умови для посилення в механізмі стабілізаційної монетарної політики тих її складових, що забезпечують стимулюючий вплив грошей на розвиток економіки.

Табл.2. Грошова маса, інфляція та рівень монетизації ВВП в Україні.^⁹

Показники	1996 р.	1997 р.	1998 р.
І-ІІІ кварт.	ІУ кварт.	І кварт.	ІІ кварт.	ІІІ кварт.	ІУ кварт.	І кварт.
Грошова маса (М3)	104,0	121,0	104,0	114,0	111,0	101,5	103,3
Інфляція	110,5	103,6	103,5	101,8	101,3	103,2	101,7
Рівень монетизації	37,5	35,0	50,7	53,4	53,6	42,6	63

Як випливає з наведених даних, уже в ІУ кварталі 1996 року на грошовому ринку відбулися якісні зміни. Протягом перших трьох кварталів 1996р. зростання грошової маси за агрегатом М3 в середньому становило 104,0% за квартал, а зростання цін на споживчому ринку – 110,5%, тобто інфляція у 2,5 раза випереджала зростання грошової маси. В ІУ кварталі 1996 року співвідношення динаміки цих процесів уперше за 1992 –1996 рр. істотно змінилося : грошова маса зросла на 21,0%, а рівень цін – лише на 3,6%, або майже у 6 разів менше.^¹⁰ Така зміна динаміки грошової маси та інфляції свідчить про те, що переважна частина додатково випущених грошей одразу після грошової реформи стала спрямовуватися на не на збільшення попиту на товарних ринках, а на формування заощаджень, на зростання попиту на фінансових ринках.

Повернення після грошової реформи на рівень так званої “докритичної точки інфляції”, завдяки чому темпи зростання грошової маси стали випереджати рівень інфляції, позитивно вплинуло на динаміку монетизації ВВП. Уже в І кварталі 1997 р. її рівень підвищився порівняно з ІУ кварталом 1996 р. майже на 45% і продовжував повільно зростати протягом наступних кварталів.

В цілому за 1997 р. рівень монетизації ВВП сягнув 13,9% і зріс порівняно з 1996 р. на 12,1%.

На краще змінювались й інші складові монетарної політики – знижувалась ціна коштів на грошовому ринку, полегшувався доступ до кредитних ресурсів, стабілізувався валютний курс гривні, активізувалася капіталізація доходів населення, зростали централізовані валютні резерви тощо.(Табл. 3)^¹¹

Таблиця 3. Динаміка окремих складових монетарної політики в України.

Показники	1996 р. ІV кварт.	1997 р.	1998 р. I кварт.
I кварт.	II кварт.	III кварт.	IV кварт.
1.Облікова ставка НБУ, % річних	40,0	27,3	21,0	16,0	35,0	41,0
2.Процентні ставки комерційних банків, %: за кредитами за депозитами	61,4 24,2	53,2 20,6	50,3 17,8	41,6 14,8	42,7 18,9	48,9 18,7
3.Нормативи обов”зкового резервування, %	15,0	15,0	11,0	11,0	15,0	15,0
4.Вклади населення в комерційних банках, % відносно попереднього періоду	130,0	118,0	114,0	109,0	116,3	110,3
5.Індекс зміни офіційного курсу гривні щодо долара США, разів відносно попереднього періоду	1,07	0,98	1,0	1,01	1,03	1,07

Намітилася стійка тенденція до уповільнення процесу зростання вкладів населення у комерційних банках – зі 130,0% у ІУ кварталі 1996 р. до 110,3 у І кварталі 1998 р. Ця тенденція негативно впливає на розвиток економіки, оскільки послаблює основне внутрішнє інвестиційне джерело – заощадження населення. Певну роль у скороченні заощаджень населення у банках та в цінних паперах відіграє недостатнє зростання, а то й зменшення обсягів номінальних та реальних доходів населення. Проте ключовою його причиною є подальше розчарування у спроможності держави забезпечити реальну економічну стабільність, перебороти економічну та фінансову кризу, довго утримувати сталість національних грошей і достатню стабільність банківської системи. Ці фактори підживлюють інфляційні очікування , недовіру до кредитних ( в тому числі банківських) установ, спонукають спрямовувати заощадження у національну готівку, а потім – у вільно конвертовану іноземну валюту.

На тлі тривалого скорочення заощаджень та вкладень у цінні папери відбувалося інтенсивне накопичення залишків наявних грошей у населення . У 1997 р. приріст їх збільшився порівняно з 1996 р. на 55,5%. Переважна частина цього приросту припадає на перші три квартали. У ІУ кварталі обсяг його був незначним – у 12.4 раза меншим, ніж у ІІІ кварталі 1997 р. А в І кварталі 1998 р. залишок наявних грошей у населення навіть дещо зменшився. Однією з причин такого зменшення наявних грошей у населення є падіння загального обсягу доходів населення. У такій ситуації посилюються інфляційні очікування та процес “втечі” заощаджень в іноземну валюту.^¹²

Продовжує зменшуватись рівень відсоткових ставок за кредитами, наданими клієнтам – із 75,1 у середині жовтня 1998 року до 46,8 % на початок січня 1999 року та на міжбанківському ринку – з 92,3 у другій декаді жовтня до 25,1 % річних на початок 1995 р. Знизились процентні ставки за депозитами на міжбанківському ринку – з 88,1 до 28,3 % річних на початок 1999 р. ^¹³

Останнім часом спостерігається зменшення попиту на гроші як засіб платежу при одночасному зростанні попиту на гроші як засіб заощаджень, тобто формується важлива антиінфляційна тенденція ( широкі гроші (М3) у реальному вимірі зростають). Розглянемо динаміку грошової маси за агрегатом М3:

Табл.1. Динаміка грошової маси (М3) (1.01.1998 = 100%).^¹⁴

Станом

на:

1.04

1998

1.05

1998

1.06

1998

1.07

1998

1.08

1998

1.09

1998

1.10

1998

1.11

1998

1.12

1998

1.01

1999

Грошова

маса (М3)

103,3

103,4

106,1

107,3

110,7

109,7

114,2

114,9

118,4

125,3

Широкі можливості для збільшення попиту на національні гроші відкриються з розвитком малого та середнього бізнесу. Зростання виробництва товарів та послуг у сфері малого та середнього бізнесу зумовить додаткову потребу в касових залишках грошей. Ця потреба зростатиме й тому, що розвиток малого бізнесу активізує фінанси сімейних господарств, -- вони відчують зацікавленість і сенс у нарощуванні сімейних заощаджень. А процеси формування заощаджень та інвестування у межах окремих підприємств малого бізнесу тісно переплітаються, що надає їм високої ефективності та дієвості. Це істотно розширить економічне підгрунтя для додаткової емісії грошей Центральним банком та зростання емісійного доходу держави без інфляційних наслідків.^¹⁵

Висновки.

Отже, згідно з монетаристською теорією попит на гроші (MD = kPY =PY/ V) величина попиту на гроші залежить від трьох факторів: абсолютного рівня цін, реального обсягу виробництва та швидкості обертання грошей. Кейнсіанці розглядають попит на гроші як функцію двох змінних величин. За інших рівних умов збільшення номінального доходу викликає збільшення попиту на гроші, зумовлене існуванням транзакційного мотиву і мотиву обережності. Також, знову за інших рівних умов , зниження норми позичкового відсотка збільшує попит на гроші, обумовлений існуванням спекуляційного мотиву. Можна стверджувати, що наша регресійна модель за емпіричними даними для України підтвердила цей підхід.

За даними бюлетня Тacis швидкість обігу грошей в Україні скоротилась з 12-14% у 1996 до 7- 8% у 1997. За цей час обсяг грошової маси зріс більш ніж на 50%. Тобто рівень монетизації значно збільшився , але не як наслідок додаткової емісії, а як наслідок зменшення інфляційних очікувань і швидкості обігу грошей. Ці події української економіки знаходять своє підтвердження у монетаристській теорії.

Список використаної літератури:

Гальчинський А. Теорія грошей.- К.- 1996 р.-С.356.
Фішер Ф, Дорнбуш Д. Макроекономіка.- К.- 1996р – С.337..
Долан Д.Дж. Деньги, банки и денежно – кредитная политика.- М.- 1992р.- С.232
Бартенев С.А Экономические теории и школы.,- М.,- 1996. Черняк О., Корнієнко Є. Модифікація макроекономічної моделі Morishima-Saito для економіки України.// Вісник НБУ.- 1998 р.- № 5.-С.6.
Савлук М. Грошово – кредитна політика Національного банку України та оцінка її ефективності.- 1998 р.-№1.-С. 5-6. Ющенко В. Здобутки і втрати минулого року.// Вісник НБУ.-1999 р.-№ 2.- С.3 –5.
Савлук М.Про деякі процеси в монетарній сфері України після грошової реформи.// Вісник НБУ.- 1998 р.- № 7.-С.36.
Черняк О., Корнієнко Є. Модифікація макроекономічної моделі Morishima-Saito для економіки України.// Вісник НБУ.- 1998 р.- № 5.-С.6.

1 Фішер Ф, Дорнбуш Д. Макроекономіка.- К.- 1996р – С.353.

2 Долан Д.Дж. Деньги, банки и денежно – кредитная политика.- М.- 1992р.- С.228.

3 Долан Д.Дж. Деньги, банки и денежно – кредитная политика.- М.- 1992р.- С.232

4 Бартенев С.А Экономические теории и школы.,- М.,- 1996.

5 Фішер Ф, Дорнбуш Д. Макроекономіка.- К.- 1996р – С.375.

6 Фішер Ф, Дорнбуш Д. Макроекономіка.- К.- 1996р – С.337..

7 Гальчинський А. Теорія грошей.- К.- 1996 р.-С.356.

8 Черняк О., Корнієнко Є. Модифікація макроекономічної моделі Morishima-Saito для економіки України.// Вісник НБУ.- 1998 р.- № 5.-С.6.

9 Савлук М.Про деякі процеси в монетарній сфері України після грошової реформи.// Вісник НБУ.- 1998 р.- № 7.-С.36.

10 Савлук М.Про деякі процеси в монетарній сфері України після грошової реформи.// Вісник НБУ.- 1998 р.- № 7.-С.37.

11 Там само.-С.37.

12 Савлук М.Про деякі процеси в монетарній сфері України після грошової реформи.// Вісник НБУ.- 1998 р.- № 7.-С.36.

13 Ющенко В. Здобутки і втрати минулого року.// Вісник НБУ.-1999 р.-№ 2.- С.3 –5.

14 Ющенко В. Здобутки і втрати минулого року.// Вісник НБУ.-1999 р.-№ 2.- С.3 –5.

1515Савлук М. Грошово – кредитна політика Національного банку України та оцінка її ефективності.- 1998 р.-№1.-С. 5-6.