Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку

Міністерство освіти України Національний технічний університет України

Видавниче -поліграфічний факультет Кафедра організації видавничої справи,поліграфії та книгоросповсюдакення

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни "Економіка поліграфічного підприємства"

на тему: Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку

Виконав Ревук Николай Николаевич ЗЕ --3

Київ

2000

ЗМІСТ стр.

1. Зміст 2

2. Вступ З

3. Аналіз сучасного стану поліграфічної галузі в Україні 4

4. Перспективи розвитку 12

5. Заходи до покращення стану поліграфії в Україні 20

6. Розрахункова частина 22

7. Висновок 27

8. Література 29

ВСТУП

Розробка цієї курсової роботи проходить у дуже відповідальний для держави час, коли розпочинається становлення молодої незалежної України, осмислюються і напрацьовуються нові підходи у організації, та плануванні поліграфичних підприємств. Держава, оцінивши масштаби і місце інформаційної, в тому числі, видавничо-поліграфічної сфери в суспільному процесі, намагається допомогти їй зайняти належне місце, вивести на нові шляхи розвитку та вдосконалення. Цій справі мають прислужитися постійні зусилля Уряду, його законодавчі ініціативи, практичні підходи, спрямовані на підтримку та координацію програм щодо залучення інвестицій, впровадження нових технологій, розвитку інформаційної інфраструктури в регіонах та областях.

Хотілося б нагадати, що саме ці завдання знаходяться і в центрі уваги діяльності Української асоціації виробників поліграфічної продукції , що заснована на початку жовтня минулого року,та вищиіх навчальних закладів України - які готують молодих поліграфістів.

Як ви розумієте, це викликане вимогами часу, гострою ситуацією, що складається в інформаційно-поліграфічному секторі України. Спад, який переживає видавничо-поліграфічна галузь, пояснюється не тільки загальноекономічною кризою, а й багатьма факторами, пов'язаними із ігноруванням специфіки цієї важливої сфери економіки і культури з боку деяких владних структур. Дається дзнаки технічна відсталість поліграфічного виробництва, нерозвиненість вітчизняної сировинної бази. Окрім того, триває залежність від імпорту, недосконалість податкового і митного законодавства.

Виготовлення поліграфічної продукції стає економічно неефективним, а наша поліграфія неконкурентоспроможною.

Це пов'язано, насамперед, із низькими темпами технічного переозброєння, відсутністю вітчизняного виробництва високоякісного паперу та фарб, поліграфічного обладнання, а ще ж до того таким негативом, як високі кредитні ставки, відсутність обігових коштів.

Основним завданням молодшого покоління поліграфістів є впровадження нових технологічних та економічних рішень.

Засобом залучення Іноземних фірм та закордонного досвіду в поліграфії ми зможемо підняти економічний рівень галузі. Прикладом цього можуть бути такі фірми як : ЯМ Интернешнл Україна, Мас Наиве

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ.

Аналіз ситуації в поліграфічному виробництві України та всуміжних з нею галузях та підгалузях хотілося б розпочати оглядом статистичних данних.

У поліграфічному секторі економики активно утвержується тенденція до збільшення кількості господарюючіх субьектів. Нині тут налічується 2 тисячі підприємств різних форм власності, в т.ч. 21 відсоток, колективної—56.6, приватної - 21.8. Це свідчіть про те, що поліграфія все впевніше входить у ринок, вже діє досить сильне конкурентне середовище.

Численні приватні, колективні поліграфічні підпрємства та фірми, які здебільшого оснащенні сучасною технікою, що успішно конкурують, точніше домінують на ринку пакувальної,рекламної, бланковоі ,та іншої комерціїної продукції. Заради обективності слід сказати що вони помітно підняли рівень якості поліграфічного виконання друкованної продукції.

В газетному, журнальному, книжковому виробництві домінуюче становище поки що залишається за державними підприємствами. Воно й зрозуміло,е адже ці виробництва мають сьогодні складну інфраструкту,велики виробничі та допоміжні площі, що коштує значних коштів. Зважаючи на це, бізнес сюди входить досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельність вкладень.

Певна річ, розрахунки базуються на реальних ринкових потребах. Наш ринок свідчить про продовження негативної тенденції зменшення обсягів випуску неперіодичних та періодичних друкованих видань та про збільшення вільних потужностей із випуску книжкової і газетно-журнальної продукції.

Торік видавництва і видавничі організації усіх форм власності випустили лише 40 млн. примірників книжок, що становить менше 1 книжки на кожного мешканця країни.

У першому кварталі нинішнього року ситуація погіршилася. Зокрема, у видавництвах, підпорядкованих Держком-інформполітики, тираж книжкових видань, порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшився більш, ніж удвічі.

Судячи з цього, і нинішній рік може бути майже катастрофічним, якщо не вжити радикальних заходів щодо підтримки видавничо-поліграфічного сектору економіки.

Як тут не порівняти наші результати із ситуацією у наших сусідів. Візьмемо для прикладу Російську Федерацію. Завдяки створенню

росіяни вивели книгу на третє місце своєї експортної продукції. Зокрема, ми добре відчуваємо це на наших книжкових прилавках. А білоруси торік випустили книг в обсязі 7,5 примірника на одного жителя, тобто на порядок вище, ніж в Україні.

А ми ж намагаємось інтегруватись в Європейську спільноту. То хто ж там серйозно сприйме нас із такими жалюгідними результатами? Адже ознакою цивілізованої країни є показник випуску книг на рівні 12-14 примірників на душу населення.

Такі низькі показники книговидавничої діяльності тримають на голодному пайку вітчизняну поліграфію.

Однак біда не тільки в цьому. Адже недоступність книги ущемляє конституційне право громадян України на одержання інформації, позбавляє їх можливостей прилучатись до загальнолюдських цінностей.

Основною причиною такого глибокого спаду книговидання є те, що в Україні не створені необхідні економічні умови, які б сприяли формуванню помірних цін на книгу, зробили б її доступною широким верствам населення. А це, в свою чергу, стимулювало б нарощування обсягів книговидання і книго-розповсюдження та відповідне підвищення рівня завантаження виробничих потужностей поліграфії. Щоб радикально змінити ситуацію мусимо, насамперед, домогтися ослаблення руйнівного податкового пресу на книгу, введення нульової ставки податку на додану вартість усіх операцій, робіт та послуг при підготовці, друкуванні та розповсюджен розповсюдженні книги. Саме нульова ставка ПДВ діє в Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, СІЛА, Великобританії, Польщі, Норвегії, Швейцарії, Південній Кореї, Аргентині, Бразилії, Колумбії. Набагато нижчі, ніж в Україні, діють ставки ПДВ на книгу в Туреччині, Італії, Іспанії, Словенії, Чеській Республіці, Нідерландах, Бельгії, Канаді, Німеччині — від 1 до 7 відсотків.

Попередні укази Президента України Л. Кучми засвідчили оцінку феномена української книги і потребу вжиття радикальних заходів щодо запобігання її занепаду. Ми сподіваємося, що неодмінно з'явиться Указ, яким буде підтримано пропозиції з цих питань, підготовлені Держкомінформполітики, Комітетом свободи слова та інформації Верховної Ради України, Українською асоціацією виробників поліграфічноїпродукці'ї. Центром підтримки видавців української книги та іншими структурами.

Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на тому, що вона залишається складною, неоднозначною та суперечливою. Як і в усьому нашому вітчизняному виробництві, тут не вистачає обігових коштів, тиснуть непомірні податки, дається

взнаки низька платоспроможність населення і юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну продукцію і зростає дебітор

ська заборгованість. Низькою є завантаженість виробничих потужностей, значна їх частина потребує модернізації, складним є фінансове становище поліграфічних підприємств.

Водночас більшість виробничих колективів усіх форм власності перебувають, як кажуть, "на плаву", прагнуть не тільки вижити, а й потроху розвиваються, відтворюють виробництво.

Підсумки роботи у минулому році свідчать про певне пожвавлення роботи поліграфїїідеякустабілізаціюекономічної ситуації. Зокрема, підприємства, що перебувають у функціональному підпорядкуванні Держкомінформполітики, закінчили рік з приростом товарної продукції, порівняно з 1997 роком, з усіх натуральних показників: по книжково-журнальній продукції — на 3,8 відсотка, газетній — на 20,1, образотворчо-етикетковій — 30,5.

Обсяг випуску товарної продукції в діючих цінах збільшився на 21,1 відсоток, балансовий прибуток — на 25,5, середньомісячна зарплата підвищилась на 17,9 відсотка.

Проте, як видно з результатів роботи першого кварталу нинішнього року, стабілізаційні процеси в галузі ще не набрали стійкого характеру. Показники, на жаль, гірші, ніж у січні—березні минулого року. Зокрема, випуск поліграфічної продукціїв діючих цінах склав усього 89,3 відсотка, книжкової ( в аркушах-відбитках) — 45,3 %, газетної — 84,5 %.

Не може не викликати стурбованість те, що минулий рік кожне третє підприємство системи Держкомінформполітики закінчило зі збитками.

Цього року коло збиткових підприємств розширилося. Насамперед, тому, що навантаження на собівартість продукції за рахунок незалежних від поліграфії факторів з 1 січня нинішнього року збільшилось.

Зокрема, у зв'язку зі скасуванням понижуючого коефіцієнта, на 40 відсотків зросли амортизаційні відрахування, які входять до собівартості продукції. А це досить значні суми. Особливо це відчувають виробництва, які мають порівняно нові будівлі.

Напружена ситуація зі збільшенням амортвідрахувань створена штучно. Практика засвідчила, що підвищення нормативу амортвідрахувань на будівлі та споруди до 5, а на технологічне

устаткування до 15 відсотків виявилося безпідставним. Це призвело до зумисного завищення собівартості продукції, зменшення прибутку, а відтак — і податку на нього.

У результаті такого невиваженого підходу втратили всі — і виробник, і держава, і замовник, і споживач.

Асоціація поліграфістів спільно з Держкомінформполітики має підготувати аргументовані пропозиції щодо внесення змін до Закону "Про оподаткування прибутку" в частині оптимізації нормативів амортвідрахувань. Серпнева фінансова криза, девальвація гривні, що спричинили різке зростання цін на імпортні матеріали та обладнання, змусили нас ще сильніше відчути гостроту проблеми створення вітчизняної сировинної бази видавничо-поліграфічного комплексу і поступового зменшення його залежності від імпорту, а він, до речі, сьогодні становить 70—75 відсотків.

Як відомо, вирішення цієї важливої проблеми передбачалося Державною програмою розвитку національного книговидання і преси, затвердженою в 1995 році Президентом України.

Мусимо констатувати, що реалізовано лише окремі заходи. Роботи по виконанню програми по суті, згорнуто. Вважаємо, що наша Асоціація, Державний комітет інформаційної політики України разом з усіма зацікавленими структурами повинні реанімувати Програму, зробити аналіз проведеного, дати поштовх роботі, особливо, пов'язаній з виробництвом стратегічних видів сировини і матеріалів — газетного і офсетного паперу, картону, поліграфічних фарб, офсетних і фотополімерних пластин, а також деяких видів поліграфічного устаткування.

З метою зменшення цін на поліграфічні послуги і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної поліграфічної продукції нам слід ініціювати питання про відновлення переліку товарів критичного імпорту, які при ввезенні на митну територію України не обкладаються податком на додану вартість, включивши до нього насамперед: технологічне устаткування, запчастини, деякі поліграфічні матеріали, які в Україні не випускаються, а також домогтися зменшення ввізного мита на них.

Як відомо, в усьому світі стимулюється імпорт прогресивних техніки і технології, та тільки не в Україні.

Ось характерний приклад. Дніпропетровське газетне видавництво "Зоря" підписало контракт на поставку нової рулонної офсетної машини для випуску газет вартістю 989 000 німецьких марок. Сума податку на так звану додану вартість разом із ввізним митом при цьому склала 536 тис. гри. Яка ж економіка витримає подібне навантаження?!

Із цих проблем маємо тісніше взаємодіяти і з Митно-тарифною радою України, яка вже пішла нам назустріч у вирішенні деяких питань. У березні нинішнього року вона схвалила подані Мін-промполітики, Мінінформом, членом Асоціації — "Видавництвом "Бліц-ін-форм" (народний депутат С.І.Мельни-чук) і підтримані Правлінням Асоціації та Підкомітетом з друкованих засобів масової інформації Верховної Ради України з метою захисту вітчизняної поліграфії пропозиції про збільшення ставок ввізного мита з 10 до 30% на шкільні зошити, групу паперово-білової продукції, картонні упаковки, полімерні плівки з друкованим малюнком.

Аналізуючи проблеми видавничо-поліграфічного комплексу, слід видокремити питання книжкового виробництва, матеріальна база якого перебуває в стані занепаду. У цьому секторі, як відомо, працюють знані далеко за межами України книжкові підприємства, зокрема. Головне — виробниче об'єднання "Поліграфкнига", київська книжкова фабрика таАТЗТ "Книга", харківські — ім. Фрун-зе і "Глобус", львівська "Атлас". Основу їх завантаження завжди складали підручники, навчальна, науково-технічна, енциклопедична література. Сьогодні ж, на жаль, цих замовлень вони не мають. Якщо щось і з'являється, то, з огляду засушливого податкового клімату, виконуються замовлення за рубежем, там, де сприятливіші економічні умови. Наші владні структури замість конкретної допомоги, скажімо, ліквідації боргу в 10млн. грн за підручники, виготовлені "Поліграфкнигою" ще минулого року, нерідко "компенсують" вклад підприємства прискіпливими перевірками.

Така драматична ситуація, що склалася у книжковому виробництві, потребує окремого розгляду. Зокрема, цікавим при цьому може бути питання про випуск підручників для Туркменистану в обмін на енергоносії. Багатообіцяючими могли б стати подібні домовленості з іншими країнами СНД.

Як свідчать дані Книжкової палати, майже дві третини друкованого інформаційного простору України складають періодичні видання місцевої сфери розповсюдження. Але поліграфічна база, яка забезпечує їх вихід, теж перебуває в критичному стані. Згадаймо, як на парламентських слуханнях з тривогою і болем говорилося про потреби регіональної поліграфії.

Вважаю, необхідно проаналізувати становище в районній

поліграфічній ланці з випуском місцевих газет і шукати шляхи його поліпшення. Тим більше, що в низці областей знайдено вихід зі скрутного становища і є непоганий досвід.

Питання модернізації виробничої бази, технічного переоснащення поліграфічного виробництва. Зрозуміло, це стосується не лише районної поліграфії, а всього вітчизняного поліграфічного комплексу.

Приємно, що пропозицій щодо нового поліграфічного обладнання маємо сьогодні багато. На цьому ринку працює чимало відомих фірм, зокрема, "Поліг-рафімпорт", ЯМ Интернешнл Україна, "Прес-сервіс", представництво фірми "Гейдельберг", "Ві-ай-пі-системз", "Макхауз", "Інтертехнодрук". Вони не тільки здійснюють поставки устаткування, а й забезпечують його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюють технологічний супровід.

Зокрема хотілось б зупинитись на пропозиції фірми ЯМ Интернешнл Україна. Фірма займається постачанням надсучасних типографій та комплектує їх японськими друкарськими машинами КОМОКІ!

иіьгопе

С моменту свого появлення в 1981 році, машини КОМОКІ -иіпгопе отримали популярність ' завдяки високій якостідрукуємоїпродукції. продуктивності надіїності та в' ісокій автоматизації підготовки й ведення друкарського процесу .

8рктт

Машиньї Зргіпі 8 й 8ргіп1 05 - останні модіфікації відмінно опрацьованої серії Зргіпі, яка випускається з 1972 року та користується в світі великою популярністю.

Система друкарської секції 8РКІМТ - 8

Надписи нарис, (зліва направо, зверху вниз}:

Фарбовий аппарат дистанійногої системи керування подачею

фарби. Автоматика змивка фарбного апарата

Система полуавтоматиної змени друкарської форми КМС

Високостапельня приьомка (620 мм)

Система полуавтоліатиного переключення в режимдрукування з

оборотом аркуша

Автозмивка офсетного полотна

8РКІМТ С8

Фірма ЯМ Интернешнл Україна не тільки здійснює поставки устаткування, а й забезпечуйте його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюю* технологічний супровід.

Важливо, що ці фірми починають практикувати відстрочки платежів. Таку практику всіляко вітаємо і сподіваємось, що вона буде продовжуватись і вдосконалюватися, бо тільки завдяки цьому можемо хоча б потроху переоснащуватися.

Становище з інвестиціями у підприємств було б кращим, якби не існувало узаконеної системи попереднього кредитування

виробником бюджету держави. Адже сьогодні підприємства податки на додану вартість і на прибуток змушені перераховувати авансом, тобто раніше, ніж продукція реалізується. Природно, що аванси можна було б спрямувати на модернізацію виробництва. Розмірковуючи над складними питаннями технічного розвитку, ми не повинні забувати про вітчизняних виробників поліграфічного устаткування, які теж переживають складний період. Маю на увазі те, що Асоціація виробників поліграфічної продукції разом з Асоціацією підприємств поліграфічного машинобудування і Держкомінформполітики мають терміново визначитися, яке устаткування буде замовлятися, щоб передбачити його в планах випуску заводів поліграфічного машинобудування.

Перспективи розвитку

Після проголошення незалежності України утворена нова важливапідгалузь:виготовленнягрошовихзнаків,ціннихпаперів,докуме нтівуворої звітності. Практично на голому місці в короткі строки створено відповідні потужності, оснащені сучасною технікою та технологією, підготовлено висококваліфіковані кадри.В результаті держава забезпечила себе цією стратегічно важливою продукцією.

Водночас дії Міністерства фінансів щодо розширення переліку документів суворої звітності призвели до необгрунтованого монополізму у цій справі і до значного подорожчання такої продукції.

Відрадно, що в Україні останнім часом за підтримки держави почала відроджуватися легка, харчова, переробна галузі промисловості. Це стимулює розвиток вітчизняного виробництва з випуску етикетково-пакувальної продукції. Створюються нові виробництва, оснащені передовою технікою та технологією, які вже реально конкурують із закордонними виготовлювачами. Отже, існують великі поліграфічні можливості, а тому вважаємо, що виготовляти таку продукцію за рубежем на замовлення наших споживачів і ввозити їїдо України необхідності немає. Тому слід виробити такі митні правила, щоб вони на дії сприяли вітчизняному виробнику.

Сьогодні не можна обійти увагою ще одне гостре питання, яке у всіх перебуває, як кажуть, "на слуху". Всі ми добре усвідомлюємо, що перехід видавничої галузі до ринкових відносин вимагає нових організаційних форм, у тому числі реформування форми власності суб'єктів господарювання з тим, щоб оптимально поєднати комерцію зі збереженням та нагромадженням духовних цінностей. Тому підхід до цього має бути виваженим. Поспішність тут була б недоречною, більше того, згубною для видавничої справи.

Сьогодні є всі підстави для занепокоєння щодо утворення на базі 53 державних видавництв і поліграфічних підприємств нової господарської структури монополістичного типу "Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання", створення якої передбачає акціонування, а потім протизаконну приватизацію.

Юридичною експертизою виявлено, що прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.98 р. № 1870 про створення ДАК "Укрвидавполіграфія" порушує основні засади створення. діяльності та реорганізації поліграфічних підприємств. Постанова суперечить статтям 92 і 116 "Конституції України", Законам України

"Про видавничу справу", "Про державну підтримку друкованих засобів масової інформації (пресу) в Україні , "Про підприємництво", "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності". Указам Президента України "Про вдосконаленнядержавного управління інформаційною сферою", "Про корпоратизацію підприємств", постановам Кабінету Міністрів України "Про затвердження положень про порядок корпоратизації підприємств" та "Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації", а також цілого ряду відомчих нормативних актів.

Враховуючи викладене, з метою дотримання законності, наші збори повинні просити Президента відмінити Постанову Кабінету Міністрів України " Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання від 26.11.98 р. № 1870, як таку, що суперечить чинному законодавству України.

Виходячи з цього Верховна Рада України своєю Постановою № 430-ХІУ від 16 лютого 1999 року зобов'язала Кабінет Міністрів України забезпечити неухильне виконання Постанови Верховної Ради України від 3 березня 1995 року, звернувши особливу увагу на незмінність статусу державних підприємств, що включаються до складу державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія".

Що ж може статися, якщо Постанова Кабінету Міністрів буде реалізована на практиці?

— Компанія відраховуватиме з поліграфічних підприємств значні фінансові кошти на своє утримання, в результаті чого підвищаться ціни на поліграфічні послуги. Компанія розпоряджатиметься значною частиною прибутку видавництв і поліграфпідприємств, регулюватиме всю їх господарчу діяльність, що грубо суперечить визначеному законом праву підприємства на незалежну господарську діяльність.

— Майже кримінальним є встановлений керівництвом компанії порядок, щоб інвентаризація й оцінка майна державних підприємств при їх реорганізації в акціонерні товариства проходила за балансовою вартістю цих підприємств. І це в той час, коли експертна, тобто реальна, ринкова вартість майна цих підприємств значно вища, ніж балансова.

— Статут ДАК, передбачаючи великий перелікрізних видів діяльності (втому числі, створення й утримання гральних закладів, організація азартних ігор), зовсім не вказує такий вид діяльності, як

управління державними підприємствами. Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України всі дії юридичної особи, що не передбачені статутом, можуть бути визнані недійсними. Іншими словами, статут ДАК із самого початку не дає їй юридичного права здійснювати управління державними видавництвами, враховуючи, що вони є незалежними суб'єктами господарської діяльності.

— Приватизація об'єктів видавничо-поліграфічної сфери має низку особливостей, що визначені Законом "Про видавничу справу". Він, зокрема, гарантує 25% акцій підприємства, що акціо-нується, самому поліграфпідприємству і 24% акцій редакціям, які відповідно випускають на ньому продукцію.

Саме виходячи з цього, депутати Верховної Ради України 247 голосами ухва лили постанову про відкликання Указ Президента України та згаданої Постанови. Більше того, 19 жовтня 1998 рок 45 народних депутатів направили подаї-ня до Конституційного Суду України приводу грубих порушень Конституц України. Різко засудила ці документі Спілка журналістів України. 21 грудн' 1998 року 24 головних редактори загг льнодержавних газет та керівників жур папістських організацій, серед яких і т,' які підтримують курс Президента, звер нудись до Президента з проханням тер мінове призупинити дії цих антиконсти туційних документів.

16 лютого ц.р. Президент Україні на зустрічі підтримав пропозиції 14 го ловних редакторів і провідних газет щодо недоцільності утворення монополі ної структури ДАКу "Укрвидавполіг рафія". Незважаючи на це, 27 квітня!' травня ц.р. Кабінет Міністрів видав роз порядження про форсування робіт щоді створення цієї компанії.

Хочу наголосити, що Верховної Радою України на парламентських слу ханнях 11—13 травня цього року прии нято таке рішення: п.4. Наголосити На особливій необхідності і важливості реалізації Кабінетом Міністрів України ви мог пункту 4 Постанови.Верховної Раді України від 16 лютого 1999року, №430 XIV щодо недопущення приватизації забезпечення незмінності статусу під приємств, які включаються до склад;

державних акціонерних компаній "Ук раїнське видавничо-поліграфічне об'єд нання" та "Українське телебачення радіомовлення".

Вважати, що постанови та розпоряд ження Кабінету Міністрів України щодо утворення та забезпечення діяльност цих компаній, прийняті з порушення” КонституціїУкраїни і ряду законів, з ігно руванням позиції місцевих державнш адміністрацій і органів

місцевого самоврядування, фахових висновків колективів, перетворюються в наругу над свободою слова, інтересами вільного розвитку видавничо-поліграфічної галузі, телебачення та радіомовлення і не підлягають виконанню.

У зв'язку з цим довести до відома керівників Кабінету Міністрів України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Фонду державного майна України, Національного агентства з управління державними корпоративними правами, державних акціонерних компаній "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" та "Українське телебачення і радіомовлення", телера-діоорганізацій, поліграфічних підприємств і видавництв, що за статтями 19 і 60 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством, виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а за віддання і виконання таких розпоряджень чи наказів настає юридична відповідальність.

Тривожне становище і в нашій галузевій науці. До недавнього часу ми пишалися тим, що два з трьох діючих у колишній союзній державі науково-дослідних інститути знаходилися в Україні. Один із них (Київський) унікальний, оскільки був зайнятий розробкою спеціальних видів друку. Нині ж ситуація така, що необхідно вживати термінових заходів щодо їх порятунку. Щоб не пропала поліграфічна наука слід визначитися з напрямками та сферою її діяльності, пов'язаних із потребами виробництва.

Дещо краща ситуація з підготовкою інженерних кадрів. Українська академія друкарства, поліграфічний факультет Національного технічного університету України (КПІ) перебудовують свою роботу відповідно до ринкових умов — організували підготовку фахівців нових спеціальностей: таких як менеджмент поліграфічних підприємств, посилили контакти з виробництвом. Серед найближчих наших завдань — налагодження післядипломного підвищення кваліфікації керівників і фахівців галузі.

Зі свого боку низка поліграфічних підприємств по-діловому відгукується на запити вищих учбових закладів. Сподіваємось, що і держава всіляко сприятиме вирішенню проблеми підготовки кадрів.

Стабілізація у видавничо-поліграфічному комплексі в немалій мірі залежить від стабільної роботи центрального органу державного управління галуззю, на жаль, статистика тут сумна. Упродовж 1992-1999 р.р. було п'ять ліквідаційних компаній (Держкомпреси змінив

Держкомвидав, ного, у свою чергу, Мінпрес-інформ, потім Мінінформ, а два місяці тому появилося нове утворення — Держкомінформполітики). Скільки часу і коштів витрачено на перереєстрацію статутів, виготовлення печаток, штампів, бланків, вивісок! А скільки людей достроково відправлено на державні пенсії, скільки здійснено компенсаційних виплат!

Мабуть, оця вся "реорганізаційна діяльність” немалою мірою і спричинила такий занепад. Чи не тому видавнича справа в наших сусідів стабільніша, що там держава чітко визначила свої інтереси і пріоритети у видавничій галузі і не вдавалася до сумнівних експериментів типу перейменувань органу державного управління та створення ДАКу?

На цьому варто сьогодні наголосити оскільки не встигло чорнило на високих документах просохнути, як знову поповзли чутки про чергову реорганізацію.

На наше переконання, наш центральний орган державного управління треба зберегти, розширивши в ньому підрозділи, які відають питаннями практичної роботи видавничо-поліграфічного комплексу, проведення галузевої науково-технічної та інвестиційної політики, розробки нормативно-технічної бази, координації із суміжними галузями. Як бачимо, проблем, які нагромадилися у видавничо-поліграфічному комплексі багато, а отже, поле діяльності для нового покоління поліграфістів досить широке — від інформаційного забезпечення, захисту професійних інтересів і прав до відстоювання корпоративних інтересів галузі на найвищих рівнях законодавчої та виконавчої влади.

З вище наведеного ми розуміємо що одним із головних наших завдань є координація дій і об'єднання зусиль усіх виробників поліграфічної продукції, незалежно від їх форми власності, з метою підвищення ефективності діяльності як у системі економіки України, так і на зовнішніх ринках. Усі ми на власному досвіді переконались у тому, що сьогодні, як ніколи, нам потрібні згуртованість, скоординованість дій, взаємодопомога.

Серед першочергових дій направлених на покращення стану галузі є:

прогнозування розвитку поліграфії та суміжних галузей;

підтримка і захист інтересів підприємств, діяльність яких пов'язана з поліграфічним виробництвом та його обслуговуванням у державних, недержавних і громадських органах та організаціях;

— підготовка проектів законодавчих актів та нормативних

документів з метою поліпшення економічних та правових умов діяльності вітчизняних виробників поліграфічної продукції;

— тісна взаємодія з органами законодавчої і виконавчої влади, Державним комітетом інформаційної політики України, Спілкою журналістів. Асоціаціями видавництв, книгорозповсюджувачів, підприємств поліграфічного машинобудування, з суміжниками — паперовиками, хіміками:

—сприяння створенню інформаційної системи моніторингу ринків поліграфічної продукції і забезпечення членів Асоціації відповідною інформацією, допомога в пошуку партнерів, ринків збуту, сфер виживання;

— організація та проведення виставок, конкурсів, оглядів, семінарів, " круглих столів", встановлення міжнародних зв'язків з організаціями поліграфістів інших країн; сприяння організації навчання та підвищенню ділової кваліфікації фахівців галузі:

— допомога членам Асоціації у вирішенні правових, інвестиційних, 4іінан-сових, технічних, кадрових питань, підтримка їх ініціатив та починань.

Зазначу, що двері до Асоціації відчинені не тільки для колективів поліграфічних підприємств, а й для всіх фірм, організацій, які працюють з галуззю.

Правління Асоціації за час, що минув від дня її створення, провело чималу роботу, пов'язану з організаційним становленням, затвердженням та реєстрацією документів, прийомом колективів підприємств та організацій до її складу. Також підготовлено низку нормативних документів, звернень до органів виконавчої влади, проаналізовано різні аспекти створення ДАК "Укрвидав-поліграфія,а пропозиції з цих питань розглянуто Верховною Радою України. Правління ініціювало підготовку проекту Указу Президента України про встановлення професійного свята — Дня працівників видавництв, поліграфістів та книгорозповсюджувачів. Адже ми досі залишалися чи не єдиною галуззю, працівники якої не були удостоєні честі мати своє свято.

Хотів би наголосити, серед усіх галузей народного господарства поліграфія посідає найголовніше місце, оскільки є синтезом виробництва і культури. Завдяки поліграфічним технологіям широкі верстви населення прилучаються до надбань науки і культури, літератури і мистецтва, забезпечуються конституційні права та інтереси громадян у сфері

Заходи до покращенні стану поліграфи в Україні

Як висновок, після вищесказаного я визначив першочергові заходи:

1. Провести відповідну роботу в колективах, підприємств та організацій поліграфії, а також підприємств інших галузей народного господарства, зацікавлених у спільній діяльності, про цілі та завдання новоствореної громадської організації з метою розширення сфери її діяльності та залучення нових членів.

2. Завершити організаційну роботу, з введення нульової ставки податку на добавлену вартість на роботи і послуги, пов'язані з редакційною підготовкою, поліграфічним виконанням та реалізацією книжкових видань: подати матеріали на розгляд центральним органам виконавчої влади:

Митно-тарифною Радою України — про зменшення ставок ввізного мита на поліграфічне устаткування, запасні частини і матеріали, що не виробляються в Україні, а також підвищити ці ставки на ті види поліграфічної продукції, аналоги яких виготовляються або можуть вироблятися в Україні в необхідній кількості:

Кабінетом Міністрів України — про включення до переліку товарів критичного імпорту поліграфічного обладнання, матеріалів, запасних частин, які в Україні не виготовляються;

Правлінням Національного Банку України — про введення поряд із розрахунками, за згодою сторін, інкасового методу розрахунку за виконані поліграфічні роботи та послуги:

Міністерством освіти — про збільшення ліцензованих обсягів підготовки фахівців за державним замовленням;

Суб'єктами законодавчої ініціативи:

а) Про встановлення обгрунтованих нормативів амортизаційних відрахувань на будівлі, споруди та виробниче устаткування з метою зменшення навантаження ні собівартість;

б) Про зміну порядку оплати податку на додану вартість прибуток, повернувшись до касового принципу оплати ц1^ податків, тобто після надходження коштів на розрахунковий рахунок, виходячи зі специфіки видавничо-поліграфічна діяльності, зокрема із того, що поліграфічна продукція насамперед книжкова, розрахована на тривалий перівд реалізації;

в) Про введення єдиного податку на обсяг випущено'!' або реалізованої продукції.

• Сприяти розробці галузевої програми модернізації підвищення технічного рівня поліграфічного виробництва включаючи місцеву поліграфію, вирішенню питань, пов'язани із механізмом фінансування цих робіт, насамперед, шляхо'И одержання пільгових банківських кредитів, використанні лізингу тощо;

• Разом з Держкомінформполітики, іншими зацікав леними організаціями і установами проаналізувати хід ви конання державної програми розвитку книговидання і преси вишукати можливості для прискорення робіт, пов'язаних з створенням власної сировинної бази, зокрема, збільшення!” випуску і поліпшенням якості газетного та офсетного паперу алюмінієвих та гумових пластин для офсетного друку фотополімерних пластин, палітурних матеріалів, лаків та фарб

• Разом із підприємствами галузі, засобами масової інформації розгорнути широку кампанію з реклами вітчизняної поліграфічної продукції, розширити виставкову діяльність.

• 3 метою широкої популяризації вітчизняної друковано продукції провести в 1999-2000 рр. конкурси на кращі поліграфічне виконання видань та впровадження сучасної поліграфічної технології. Результати конкурсів широке висвітлювати в засобах масової інформації.

3. Виходячи з важливої ролі, яку відіграє видавнича поліграфічний комплекс в економічному і суспільно-політичному житті країни, клопотатися перед Комісіє” по структурній перебудові управління народним господарством при Президентові України, Кабінетом Міністрів України зберегти центральний орган державною. управління видавничо-поліграфічною сферою, зміцнившії і розширивши в ньому підрозділи, які відають питанням практичної роботи цього комплексу, розробкою норма-тивно-технічної бази галузі, здійсненням науково-технічної та інвестиційної політики, координацією на стиках з суміжними галузями народного господарства.

Розрахункова частина

У 1998 році Книжкова палата України посилила контроль за надходженням обов 'язкового примірника творів друку. Цьому сприяло також розташування на території'Книжкової палати Національного агентства І5Е>Н, яке безпосередньо працює з видавцями і надає і'м потрібні консультації'щодо розсилання обов'язкових примірників видань. На жаль, не всі видавці надсилають обов'язковий примірник, а відсутність законодавчих актів не дає права Книжковій палаті притягнути їх до відповідальності.

1988198919901991 199219931994199519961997 1

Рис. І. Динаміка книговидання за назвами (кількість назв. друк. од.)

Таким чином, найбільшу перепону в збиранні достовірної'інформації' про видавничу діяльність України становить відсутність або несвоєчасне надходження обов 'язкового примірника до Книжкової палати.

В Україні у 1998 р. станом на 1.05.99р. було видано 6679 назв книг і брошур загальним тиражем 42998,7 тис. прим. Це менше, ніж у 1997 році на 325 одиниць за кількістю назв та на 12842,6 тис. прим. за тиражем. Враховуючи те, що багато видавців надсилають примірники своїх видань із запізненням, можна очікувати збільшення цих показників.

У 1998 р. частка книг і брошур, надрукованих видавництвами і організаціями з державною формою власності склала 21,1