Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель

змогу своєчасному запобіганню правопорушенням, підвищити ефективність роботи усієї системи земельного контролю і нагляду в країні.

3. Правові наслідки виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

укладення угод з порушенням земельного законодавства;

самовільне зайняття земельних ділянок;

псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

знищення межових знаків;

приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, придатний для використання за призначенням;

не проведення рекультивації порушених земель;

знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

самовільне відхилення від проектів землеустрою;

ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок та інші.

При виявленні порушень земельного законодавства з метою усунення його наслідків державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель видаються приписи.

Відповідно до наказу Держкомзему України від 9 березня 2004 р. «Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства», припис – обов’язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення наслідків. Контроль за своєчасністю та повнотою виконання заходів, зазначених у приписі, здійснює державний інспектор. Особи, яким видано припис можуть оскаржити дії посадової особи, яка його видала, у органі вищого рівня або у суді. Подання скарги на дії посадової особи, яка видала припис, розглядається органом вищого рівня в 10-ти денний строк. [14]

Правовими наслідками виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є притягнення до адміністративної та дисциплінарної відповідальності громадян України, у тому числі посадових осіб, неповнолітніх, військовослужбовців та інших осіб, а також іноземців та осіб без громадянства.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. [17]

При визначені шкоди, нанесеної правопорушником земельних відносин, а також при її відшкодуванні керуються постановою КМУ від 19 квітня 1993 року №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» Ця постанова встановлює правила відшкодування збитків, нанесених вилученням (викупом) землі або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі і землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх в непридатний для цільового використання стан в результаті негативної діяльності підприємств, установ, організацій і громадян. Вказані правила застосовуються при настанні майнової відповідальності за порушення земельного законодавства в випадках, коли необхідно відшкодувати:

вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;

вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень;

вартість водних джерел;

понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням кадастрової оцінки, на незавершене сільськогосподарське виробництво, на розвідувальні та проектні роботи;

інші збитки власників землі і землекористувачів.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель.

Розміри збитків, які заподіяні вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі та землекористувачів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ та організацій та громадян визначаються комісіями. створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів.

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам підприємствами, установами, організаціями та громадянами за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця затвердження актів комісій, а при вилученні земельних ділянок – після прийняття відповідною Радою народних депутатів рішення про вилучення земельних ділянок у період до видачі документа, що засвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Збитки при вилучені або тимчасовому зайнятті земельних ділянок можуть завдаватися і правомірними діями, передбаченими законом. За подібні дії майнова відповідальність не наступає, а здійснюється компенсація втрат сільськогосподарського виробництва в об'ємі і в порядку. передбаченому в правових актах. [20]

При вилученні земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам Ради народних депутатів, які прийняли рішення про вилучення земель.

При тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт збитки визначаються за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами. установами, організаціями-замовниками розвідувальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі.

За адміністративні правопорушення можуть застосовуватись такі види адміністративних стягнень:

офіційне попередження, яке фіксується установленим способом або виноситься в письмовій формі;

штраф-грошове стягнення, яке накладається на порушників за адміністративне правопорушення;

оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

конфіскація предмета, який належав власнику і став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення-полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави;

позбавлення спеціального права;

виправні роботи (на строк до 2 міс. за місцем постійної роботи особи і з відрахуванням 20% заробітку в доход держави);

адміністративний арешт – до 15 діб у виняткових випадках за окремі види правопорушень.

Оформлення документів (вказівок і протоколів) при виявленні порушень земельного законодавства проводиться спеціалістами центрального апарату Держкомзему та його органів на місцях, на яких згідно з посадою покладено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і які є державними інспекторами по використанню та охороні земель. [19]

При виявленні земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально або способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів та забруднення, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до статті 29 Земельного кодексу України виносить вказівку з встановленням місячного терміну для усунення порушень, про що складається відповідний документ. У випадку не усунення порушень у вказаний термін службова особа складає протокол про порушення земельного законодавства.

При виявлення інших порушень, які вказані в статті 115 (укладенні угод, зазначених у статті 114 Земельного Кодексу; самовільне зайняття земельних ділянок;

псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами і стічними водами;

розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог природоохоронного режиму використання земель Земельного кодексу України протокол може бути складений і без попередження.

Протокол про порушення земельного законодавства складається у трьох примірниках, з яких перший примірник в триденний термін передається службовій особі, уповноваженій розглядати справи про правопорушення земельного законодавства, другий примірник вручається порушнику земельного законодавства, третій примірник залишається у службової особи, яка склала протокол.

В випадках порушення майнових прав власників землі, земле володільців, землекористувачів і орендарів земельних ділянок або завдання їм шкоди застосовується цивільно-правова відповідальність. Основною підставою цивільно-правової відповідальності є факт правопорушення:

наявність майнової шкоди в результаті правопорушення;

протиправність цивільно-правової діяльності або поведінки боржника;

наявність вини боржника за вчинення шкоди;

причинний зв’язок між протиправними діями і шкодою, як об’єктивна підстава цивільно-правової відповідальності. Законом передбачаються різні види цивільно-правової відповідальності. Так, залежно від підстав виникнення правовідносин, за порушення яких виникає відповідальність, остання поділяється на договірну та позадоговірну. Довгий час розглядалась тільки позадоговірна відповідальність, яка передбачала відшкодування шкоди в натурі або повне відшкодування збитків за порушення абсолютного права власників землі, землеволодільців та землекористувачів. Але з розвитком такого правового інституту як оренда землі, все більш уваги приділяється договірній відповідальності. Закон України «Про оренду» від 6 жовтня 1996 р. в ст. 31 передбачає відповідальність за невиконання зобов’язань по договору оренди землі і порушення земельного законодавства сторонами договору. За невиконання зобов’язань по договору оренди земельної ділянки, в тому числі за зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність у відповідності з законом або договором. Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, які не були обумовлені в даному договорі оренди, але які суттєво перешкоджають обумовленому договором використанню земельної ділянки. В випадку виявлення таких недоліків орендар має право: вимагати зменшення орендної плати або відшкодування затрат на усунення цих недоліків; утримати певну суму понесених затрат на усунення недоліків з орендної плати, повідомивши про це орендодавця заздалегідь, вимагати дострокового розірвання договору оренди землі. Орендодавець звільняється від відповідальності за наслідки, які виникли в результаті недоліків переданої в оренду земельної ділянки, якщо про ці недоліки було вказано в договорі оренди. [11]

Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом відповідальності за земельні правопорушення і носить каральний характер. Діючий Кримінальний кодекс України до числа суспільно небезпечних правопорушень в області земельного правопорядку відносить такі злочини: порушення правил, встановлених з метою боротьби з хворобами і шкідниками рослин, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 158), самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 199). В Кримінальному кодексі лише 2 статті регулює земельні відносини. В наш час існує тенденція до декриміналізації окремих складів злочинів і віднесення їх до числа адміністративних проступків.

За порушення земельного законодавства Земельний кодекс України передбачає цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

В Земельному кодексі правової норми, що передбачає дисциплінарну відповідальність за земельні правопорушення, не існує однак у практиці дисциплінарні проступки з питань використання та охорони земель скоюються і винні в їх скоєнні притягаються до дисциплінарної відповідальності згідно з вимогами Кодексу законів про працю України.

Кожна із перерахованих вище форм відповідальності застосовується за скоєнні відповідного правопорушення: дисциплінарного проступку, цивільно-правового (майнового порушення), адміністративного проступку і кримінального злочину.

У правовій нормі визначається коло органів і службових осіб, яким закон надає право застосовувати заходи правового впливу, та порядок здійснення функції застосування права.

Висновок

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Земельний кодекс до складу земель особливо охоронних територій відносить землі: природно-заповідного фонду; природоохоронного призначення; рекреаційного призначення; історико-культурного призначення; землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу.

Наведені категорії земель за своїм цільовим призначенням, за своїм внутрішнім складом не однорідні. Вони включають в себе землі, що використовуються для різних господарсько-економічних цілей, які визначають особливості їх правового режиму в рамках загального правового режиму відповідної категорії земель; і тому вони володіють певними особливостями режиму використання і охорони з урахуванням правового режиму всіх категорій земель.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам України рівні умови захисту прав власності на землю.

У статті 13 Конституції України проголошено, що держава забезпечує захист прав усіх об’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі об’єкти права власності рівні перед законом. В земельному кодексі також підкреслюється, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих цим збитків.

З метою підвищення ефективності контролю у галузі охорони природи та раціонального використання земельних ресурсів в Україні здійснюється стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів, а також громадських інспекторів у даній галузі. Керівник територіального природоохоронного органу при визначенні розміру суми стимулювання враховує конкретний внесок особи, яка виявила порушення природоохоронного законодавства та вжила заходів для притягнення винних до відповідальності.

Згідно із Земельним Кодексом України, контроль за використанням і охороною земель поділяється на державний і громадський. В окремих випадках до видів контролю відносять виробничий контроль.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель – спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Список використаних джерел

Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.

Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №3–4. – Ст. 27.

Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В.І. Семчика. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 676 с.

Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11. – Ст. 461.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 01.06.1985 р.

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // ВВР. – 2001.

Про місцеве самоврядування: Закон України від 21.05.1997 р. // ВВР. – 1997. – №24

Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34

Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №39. – Ст. 349.

Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №39. – Ст. 350.

Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 р. (в редакції 05.10.2003 року) // Офіційний вісник України. – 2003. – №44. – Ст. 2288.

Про затвердження Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах: Указ Президента України від 14 серпня 2000 р. // Офіційний вісник України. ─ 2000. ─ №33. ─ Ст. 1401.

Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. №37 // Офіційний вісник України. – 2002. – №34. – Ст. 762.

Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. №200 // Офіційний вісник України. – 2003. – №9. – Ст. 371.

Про порядок ведення державного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів від 12 січня 1993 р. // Зібрання постанов Уряду України. – 1993. – №3. – Ст. 55; Офіційний вісник України. ─ 1997. ─ №5. ─ Ст. 182; Офіційний вісник України. ─ 1999. ─ №42. ─ Ст. 2096.

Про затвердження Тимчасового положення про порядок здійснення органами Держкомзему державного контролю за використанням та охороною земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 29 липня 1993 р. №65 // Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ «ЛІГА», ЛІГАБізнесІнформ, 2003

Порядок розгляду органами Державного комітету України по земельних ресурсах справ про адміністративні правопорушення земельного законодавства: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 8 квітня 1993 р. №25 // Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ «ЛІГА», ЛІГАБізнесІнформ, 2003

Про затвердження порядку підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 14 грудня 2004 року №407 // Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ «ЛІГА», ЛІГАБізнесІнформ, 2005

Про затвердження порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 19 травня 2005 року №132 // Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ «ЛІГА», ЛІГАБізнесІнформ, 2005

Про затвердження методичних рекомендацій щодо здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення при притягненні до відповідальності порушників земельного законодавства: Наказ Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 11 травня 2005 року №40 // Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ «ЛІГА», ЛІГАБізнесІнформ, 2005

Гусев Р.К. Земельное право: Учеб. Пособие. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: «ИНФРА М», 2000. – 205 с.

Земельное право Украины: Учеб. Пособие / Авт. кол.: Беженарь А.М., Бердников Е.С., Бондар Л.А. и др. / Под ред. Погребного А.А., Каракаша И.И. – К.: Истина, 2002. – 496 с.

Земельні відносини в Україні. Законодавчі акти і нормативні документи // Держкомзем України. – К.: урожай, 1998

Панкратов И.Ф. Ответственность за нарушение земельного законодательства // Законодательство и экономика. – М., 1997. – №5–6. с. 30–43

Третяк А.М., Юрченко А.Д., Степанюк В.Р. До питання про державний контроль за використанням і охороною земель // Землевпорядний вісник. – К., 1998. – №3. – С. 38–40

Шеремет А.П. Земельне право України: Підручник. Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2008. – 632 с.

Размещено на