Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

– всього, ц корм. од. 53668 35717 66,5 64927 70068 107,9 65800 59647 90,6 у т. ч.: на 1 га корм. угідь 58,2 46,8 78,7 64,4 69,5 107,9 65,3 59,2 90,6 на 1 умовну голову 40,7 27,1 66,6 45,1 48,6 107,8 42,3 38,4 90,8

Чудовим резервом підвищення і продуктивних і відтворних якостей є забезпечення тварин кормами у повному обсязі, адже, як свідчать дані таблиці 10, тут є прогалини.

Таблиця 10 – Молочна продуктивність корів за 305 днів останньої закінченої лактації і жива маса

Найменування	Усього голів	Надій, кг	Жир	Білок	Жива маса, кг
			%	кг	%	кг
1	2	3	4	5	6	7	8
У середньому щодо стада	760	6615	3,7	245	3,3	218	582
І лактація факт.	150	5659	3,7	208	3,3	183	513
Стандарт породи	-	3200	3,7	118	3,3	106	500
% до стандарту породи	-	177	100	176	100	173	102,6
ІІ лактація факт.	330	6585	3,7	247	3,3	218	565
Стандарт породи	-	3600	3,7	133	3,3	119	560
% до стандарту породи	-	183	100	185,7	100	183,2	100,9
ІІІ лактація факт.	280	6857	3,7	253	3,3	226	610
Стандарт породи	-	4000	3,7	148	3,3	132	600
% до стандарту породи	-	171,4	100	171	100	171,2	101,7

Корови господарства характеризуються високою молочною продуктивністю, значно перевищуючи стандарт. Однак це стосується лише надою та жиру, а по білку і по живій масі – часто його недосягаючи. Крім того, молочна продуктивність має й негатив, якщо говорити у відношенні відтворення, між якими існує негативна кореляція.

Таблиця 11 – Показники виробництва молока у господарстві

Показники	Роки	2009 р. у % до 2008 р.
	2008	2009
1	2	3	4
Валовий надій, ц	33516	3641,9	108,7
Продаж молока, ц	30556	32516	106,4
Жирність проданого молока, %	3,7	3,51	94,9
Білковість проданого молока, %	3,2	3,1	96,9
Товарність молока, %	73,3	89,3	121,8
Кількість корів, гол.	600	760	126,7
Удій від 1 корови, кг	5028	5411	107,6
Вихід телят на кожні 100 корів, гол.	52	99,8	191,9
Вихід телят на 100 корів і нетелей, гол.	67	100	149,3
Кількість нетелей, гол.	76	91	119,7
Середньодобові прирости молодняку ВРХ, г	730	733	100,4
Вік отелення первісток, міс.	25	25	100
Введення у стадо первісток на кожні 100 корів, гол.	37	38,6	104,3
Собівартість 1 ц молока, грн.	132,50	123	92,8
у тому числі: вартість кормів, грн.	55	62	112,7
оплата праці, грн.	22	20,57	93,5
Витрати кормів на 1 ц молока, ц корм. од.	1,29	1,1	85,3
Затрати праці на 1 ц молока, л.-год.	3,5	2,8	80
Кількість працюючих на фермі, осіб	57	60	105,3
Виручка від продажу 1 ц молока, грн.	197,93	204,0	103,1
Загальна сума прибутку від реалізації молока, тис. грн.	1518,1	2614,3	172,2
Прибуток на 1 корову за рік, грн.	2626,47	3880	147,7

У таких же тонах можемо описати й ситуацію по інших показниках, що характеризують тваринництво господарства та скотарство зокрема (табл. 12-13).

Таблиця 12 – Показники виробництва яловичини у господарстві

Показники	Роки	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
1	2	3	4	5
1. Виробництво яловичини, ц:
у живій масі	2348	2696	2340	99,7
у забійній масі	1644	1887	1640	99,8
2. Поставлено на дорощування та відгодівлю, гол.	116	103	-	-
3. Жива маса 1 гол., кг	100	105	-	-
4. Середньодобові прирости, г			-	-
за молочний період	641	684	-	-
за період дорощування	620	641	-	-
за період відгодівлі	809	853	-	-
за весь період вирощування	690	726	-	-
5. Знято з відгодівлі, гол.	116	101	-	-
6. Вік молодняку при реалізації, міс.	18	17	-	-
7. Жива маса 1 гол. при реалізації, кг	450	405	-	-
8. Валовий приріст живої маси, ц	1917	1921	-	-
9. Затрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од.	11,1	8,9	-	-
10. Затрати праці на 1 ц приросту, люд.-год.	22,1	21,4	-	-
11. Собівартість 1 ц приросту живої маси, грн.	1174,00	1453,30	-	-
12. Виручка від реалізації, грн.:			-	-
1 ц живої маси	600	1090	-	-
1 голови, реалізованої на м’ясо	2399	4360	-	-
всієї продукції	1408500	2938700	-	-
13. Прибуток, грн.	-634000	-2700	-	-
14. Рівень рентабельності, %	-31	-0,1	-	-

Таблиця 13 – Програма приросту молодняку ВРХ (фактична), бугайці

Вік, міс.	Жива маса, кг	Приріст живої маси (2008 рік)
		абсолютний, кг	середньодобовий, г	відносний, %
Новонароджені	35	-	-	-
1	54,5	19,5	650	55,7
2	76,3	21,8	703	40
6	148,3	72	590	94,4
9	227,4	79,1	860	53,3
12	317,1	89,7	975	39,4
15	408,1	91,0	990	28,7
За весь період	408,1	373,1	816	1066

3.3 Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я ВРХ

У господарстві розводять українську червоно-рябу молочну породу корів, яка створена схрещуванням червоно-рябої худоби вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 р. № 127 "Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби".

Тварин червоно-рябої молочної породи розводять у всіх областях України. Загальний масив породи становить 2565 тис. голів, у т. ч. 1800 тис. корів і 960 бугаїв-плідників.

Жива маса дорослих корів — 600—650 кг, бугаїв — 850— 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 місяців 290—300 кг, у 18 — 400—420 кг, бугайці — відповідно 380—400 і 500—520 кг, маючи при цьому задовільні м'ясні якості.

Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить 6000—8000 кг молока жирністю 3,6—3,8%. Корови-рекордистки: Регата 7216 (3-13755-3,30), Крапка 108 (2-12227-4,08-499), Билина 1021 (2-10669-3,50), Рубрика 3425 (4-10543-4,29). Від корови Песизи 1514 за 11 лактацій одержано 80935 кг молока, Мензурки 229 КЧП-1541 за 10 лактацій — 75954 кг з вмістом жиру 3,64%, або 2765 кг молочного жиру.

Як показали результати численних досліджень, бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приросту живої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи. Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900—1000 і більше грамів. Витрати корму на 1 кг молока в базових племінних господарствах становлять 0,9—1,1 кг к. од., на 1 кг приросту живої маси молодняку — 6,5—7,2 к. од.

Екстер'єрні особливості. Тип будови тіла тварин червоно-рябої породи здебільшого молочний. Вони істотно переважають ровесниць вихідної материнської породи як за живою масою, так і за промірами. У них більша висота в холці, коса довжина тулуба, глибина й обхват грудей, дещо "підсушений", міцний кістяк.

Порода в цілому та її внутрішньопородні формування достатньо консолідовані за типом, рівнем продуктивності, технологічністю вимені. Ці ознаки успадковуються при розведенні тварин "в собі".

Відтворювальна здатність. За цим показником тварини червоно-рябої молочної породи не поступаються вихідним породам. Вік першого отелення корів коливається від 803 до 870 днів. Сервіс-період становить 85—100 днів. Його коливання зумовлені факторами навколишнього середовища, технологічними умовами утримання та годівлі.

Бугаї-плідники породи за об'ємом еякуляту, концентрацією сперми, активністю і запліднюючою здатністю не відрізняються від аналогів вихідних порід.

Генеалогічна структура породи включає три внутрішьопородні типи (центрально-східний, західний, поліський), три заводські типи (київський, подільський, харківський), шість ліній: Монтфреча 91779 КЧП-540, Суддина 1688624 КЧП-749, Астронавта 1696984 КЧП-735, Ельбруса 897 КГФ-10, Борда 33811246, Алема 5113607 і 55 високопродуктивних родин.

Особливості генетичної структури за групами крові. Новій породі притаманна висока частота антигенів A, C, E, F, L, H' (більше 50%), низька (менше 10%) частота факторів R1, М, U', Н". За антигенами А, С, X1, U' порода схожа з голштинською, за факторами Е, Х2, V, L наближається до голландської породи. Оригінальними для неї є такі фактори, як R2 (частота його 44% проти 14,2 у голштинів, і — 12,2% у голландської породи), Ш (нижче, ніж у голштинської і голландської порід). Найбільш специфічними є фактори U і Н". За алелями системи В груп крові найвищу частку мають ВОY, ВОУD' і ОJ'К'О', що свідчить про її чітку диференціацію порівняно з вихідними породами.

Резистентність. За даними дослідників, червоно-ряба молочна порода за резистентністю її тварин не поступається вихідним та іншим породам відповідного ареалу.

Перспективи розведення породи — використання тварин червоно-рябої породи, її структурних формувань в усіх зонах України, де створені нормальні умови годівлі й утримання для прояву їх генетичного потенціалу. Переважно рекомендуються зони Лісостепу і Полісся [33].

На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхні параметри і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів’я [35].

На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування раціональної структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби у стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці й коштів. Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого (валового) доходу чи товарної (валової) продукції.

Плануючи структуру стада, ураховують такі фактори: спеціалізацію галузі в господарстві, на фермі; рівень інтенсивності вирощування і вік реалізації надремонтного молодняку; строк виробничого використання маточного поголів’я, систему відтворення стада (проста чи розширена) і темпи росту поголів’я худоби, вік уведення маточного поголів’я в експлуатацію. Наприклад, у господарстві м’ясо-молочного напряму із закінченим оборотом стада корови становлять 35%, нетелі— 6, ремонтні телиці— 15, надремонтний молодняк— 44% загального поголів’я, а в господарствах, що спеціалізуються на виробництві незбираного молока,— відповідно 60, 11, 25 і 4%.

Планові розробки раціональної структури стада є основою складання його обороту, тобто руху (зміни) складу статево-вікових груп окремих видів худоби протягом певного періоду, організованого відповідно до планових вимог господарства і з урахуванням природних умов відтворення поголів’я худоби. Оборот стада господарства планують з таким розрахунком, щоб не тільки виконати договірні зобов’язання з реалізації продукції і покрити внутрішньогосподарські потреби в ній, а й створити передумови для збільшення виробництва продукції в наступні роки. У господарствах складають річний, сезонний, квартальний і помісячний оборот стада.

Оборот стада є джерелом вихідних даних для розрахунків виробництва продукції тваринництва, потреби в кормах, тваринницьких приміщеннях, витрат на формування стада, поточних витрат, а також для визначення потреби в робочій силі. Плануючи оборот стада, враховують вплив природних і організаційно-господарських факторів. До перших належать перехід тварин з однієї вікової групи в іншу впродовж певного календарного строку, тривалість періоду розплоду, строки настання й досягнення статевої і повної фізичної зрілості; до других— сезони продажу продукції, найраціональніші календарні строки парування й отелення, економічно вигідні строки використання маточного поголів’я, строки вирощування молодняку для тих чи інших цілей, раціональні строки парування молодняку, строки кастрації, тривалість і характер відгодівлі окремих груп тварин.

Річний оборот стада в галузі тваринництва складають на основі попередньо розробленого помісячного обороту стада, що значно підвищує точність та обґрунтованість планових розрахунків. У їх основу покладено такі природні та організаційно-економічні умови відтворення стада:

відтворення стада просте і здійснюють його за рахунок власного приплоду молодняку;

вік телиць при паруванні становить 18 місяців, період тільності корів— 285 днів, середня довготривалість сервіс-періоду в господарстві прийнята 58 днів, а сухостійного— 60 днів, штучно запліднених телиць переводять у нетелі після ректального обстеження на 3-му місяці тільності. У віці 6 місяців вибраковують 15% телиць, що йдуть на відтворення стада, 5%— у віці 18 місяців (перед паруванням) і 5%— після ректального обстеження на тільність;

вихід телят від поголів’я спарованих корів становить 94%; маса теляти при народженні— 30кг; щодо них передбачається відхід 2% від кількості одержаного приплоду;

оборот стада закінчений. Відтворення стада просте. Середня норма вибраковування корів становить 25% (корів вибраковують через 7 місяців після отелу), з них 20% вибраковують без включення в контингент корів, що підлягають штучному заплідненню, а решту— через яловість, хвороби та інші причини. На жаль, у цьому господарстві, як і в більшості підприємств України, склалась неефективна система вибраковування корів, яких вибраковують у першу чергу не за показником їхньої низької продуктивності, а через хвороби (табл.14).

На особливу увагу заслуговує план парування і надходження приплоду. Його складають таким чином, щоб забезпечити:

ефективні строки виробництва і реалізації продукції;

раціональне використання дешевих зелених кормів.

Таблиця 14 – Причини вибраковування корів (%)

Причини	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Низька продуктивність	23,5	31,0	50,6	80,6
Захворювання,	76,5	69,0	47,1	5,2
гінекологічна яловість	13,0	13	22,4	7,3
захворювання вимені	6,0	19	12,6	4,6
захворювання кінцівок	7,9	9	12,7	1,3
травми і нещасні випадки	0,3	14	—	1,0
лейкоз	16,5	14	2,3	—
Усього	100,0	100,0	100,0	100,0

Щодо великої рогатої худоби приплід у плановому році буде одержано від корів і телиць, спарованих з квітня по грудень звітного року, а також у першому кварталі планового року. Для складання плану парування корів у січні—липні потрібна зоотехнічна інформація щодо їх отелень у червні—грудні звітного року.

У планово-економічній роботі підприємства широко використовують показник умовного поголів’я (для обчислення рівнів насиченості господарства поголів’ям худоби, забезпеченості кормами тощо). При цьому застосовують такі коефіцієнти: корови, бики-плідники— 1,0; молодняк, старший за 1 рік— 0,5; телята до року— 0,125; свині дорослі— 0,5; підсвинки, старші за 4 місяці— 0,25; поросята до 4 місяців— 0,05; вівці й кози дорослі— 0,1, ягнята— 0,06; коні дорослі— 1,1; молодняк коней, старший за 1 рік— 0,8; лошата до року— 0,25; кролики— 0,02; птиця— 0,02.

На підставі потреби підприємства в продукції тваринництва, атакож запланованих продуктивності худоби і птиці, структури й обороту стада визначають плановий обсяг виробництва продукції. Виробництво м’яса планують за трьома показниками: вирощування, реалізація в живій та забійній масі. Так, валова продукція вирощування складається з маси приросту тварин за рік, живої маси приплоду за винятком падежу тварин і визначається за формулою:

П = (A + Б) – (В + С),

де П— продукція вирощування худоби і птиці в живій масі (приріст); A— жива маса поголів’я худоби і птиці на кінець планового року; Б— жива маса худоби і птиці, яку планують до вибуття (продаж відповідно до укладених договорів, забій у господарстві, продаж племінної та іншої худоби, інше вибуття за винятком падежу худоби; В— жива маса худоби і птиці на початок планового року; С— жива маса придбаної худоби і птиці й тієї, що надійшла зі сторони.

Обчислена продукція вирощування худоби і птиці в цілому щодо даного їх виду перевіряється аналогічним розрахунком за кожною статево-віковою групою.

Валовий приріст за рік визначають множенням середньорічного поголів’я на середньодобовий приріст живої маси і на 365 днів. Загальна маса одержаного приросту по господарству має відповідати даним госпрозрахункових планів ферм. Для перевірки правильності розрахунків стосовно живої маси доцільно провести балансовий розрахунок:

A = В + Г + Д – М,

де Г— маса придбаної худоби, приплоду і поголів’я, переведеного з інших груп, Д— валовий приріст за рік; M— маса худоби, яка вибула.

Продукцію вирощування худоби і птиці, виробництво молока та яєць за кварталами і місяцями року планують виходячи із середнього поголів’я відповідних статево-вікових груп за певний період (інформація береться з додатково складеного планового помісячного руху худоби і птиці) і запланованої їхньої продуктивності. При цьому доцільно враховувати фактичні дані щодо продуктивності тварин і виробництво продукції за місяцями і кварталами у попередні роки.

Планування реалізації продукції тваринництва за кварталами року здійснюють виходячи із запланованих обсягів виробництва і додатково складених балансів виробництва і розподілу тваринницької продукції за кварталами. При цьому необхідно враховувати різкі коливання внутрішньогосподарських виробничих потреб у молоці через нерівномірність надходження приплоду.

У господарстві маються 2 пункти штучного осіменіння. Осіменяють корів і телиць ректо-цервікальним способом. Для цього використовується шприц-пістолет, який складається з тонкої металевої трубки і штовхача та одноразовий полімерний чохол.

Сперму у пайетах. Завозять із Київської області, Бориспільського району, «Генетичні ресурси».

Таблиця 15 – Оцінка бугая-плідника Люкка Ред. DE 05 79108198 за якістю нащадків

Групи корів	Го-лів	Продуктивність за І лактацію	Категорії бугая
		жива маса, кг	надій за 305 днів лактації	вміст жиру, %	тип тіло будови, балів	швидкість молоковіддачі, кг/хв.	за надоєм	за вмістом жиру
Дочки бугая	110	510	5728	4,31	85	1,83	поліпш.	поліпш.
Матері дочок бугая, що оцінюється	110	525	6089	4,1	80	1,86
Ровесники дочок бугая	93	500	4925	4,27	83	1,81
Середні дані по стаду	760	526	5411	3,71	83	1,84
Стандарт породи	-	500	3200	3,7	-	-

Тварин в охоті виявляють за рефлексом нерухомості під час прогулянок.

Корів після розтелення осіменяють через 30-45 днів, телиць – при досяганні віку 15-18 міс. і живої маси 340 кг.

Вихід телят за 2009 р. – 99,8%.

Заплідненість після І осіменіння у корів – 60%, у телиць – 70-75%.

На 2010 р. планується вихід телят на рівні 95-100%.

Найбільш плодотворним є осіменіння корів та телиць у період травень-липень.

3.3.1 Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода

Велика рогата худоба голштинської породи швидко реагує на умови утримання й годівлі.

Ми поставили задачу – вивчити вплив годівлі корів на їх здатність до запліднення та розвиток плода до отелення.

Відомо, що при поганій організації відтворення корови і телиці плідно запліднюються в основному в кінці літа—початку осені. До цього часу організм тварини, особливо при пасовищному вмісті, щонайкраще підготовлений до запліднення. Проте при цих термінах остання третина вагітності доводиться на зиму, коли кормів мало і вони низької якості. В результаті тваринні часто абортують, а більшість телят народжуються слабкими [39].

Незбалансованість раціону по живильних речовинах, а також їх низький рівень у кормах руйнує репродуктивну функцію раніше, ніж виявляються інші симптоми і знижується молочна продуктивність.

На відтворну функцію корів впливає і зміна раціону. При цьому змінюється мікрофлора рубця, що відбивається на енергетичному балансі.

Телята, що народилися у жовтні і листопаді, найбільш життєздатні, оскільки остання третина вагітності в їх матерів доводиться на літо, коли досить трави, а це — найповноцінніший корм для худоби.

У березні 2009р. відібрали 30 тільних корів голштинської породи масою 547,5 кг, в яких отелення очікувалося у травні.

Наступну групу з 30 тварин тієї ж породи масою 545,3 кг відібрали у вересні. У всіх у них це була друга вагітність. Корови були штучно осімененені.

Проаналізували раціони всіх піддослідних корів, а в серпні 2009р. і січні 2010. досліджували їх кров на вміст у ній каротину.

Після отелень оглянули і зважили приплід.

Годівля корів у зимово-стійловий і літній періоди дещо розрізняється за якістю, хоча види кормів протягом року залишаються одними й тими ж (таблиця 16). Улітку тварин не пасуть, але з вересня раціон оновлюється тільки що заготовленим сіном і сінажем, які по поживності набагато перевершують старі запаси, де до кінця зимово-стійлового періоду, як показали наші дослідження, каротину майже не залишається. Неминучими були і втрати цукру.

Таблиця 16 – Раціон сухостійних корів у різні сезони

Корми та поживні речовини, кг	Період годівлі
	вересень-лютий	березень-серпень
1	2	3
Сіно різнотравне	6	6
Силос конюшинний	20	20
Шрот соняшниковий	0,7	0,7
Ячмінь	0,9	0,9
Пшениця	0,9	0,9
Овес	0,3	0,3
Горох	0.3	0,3
Висівки пшеничні	0,6	0,6
Премівіт	0,04	0,04
Обмінна енергія	123,8	115,1
Суха речовина	12,27	11,4
Перетравний протеїн	1325	1232
Сира клітковина	3473	3230
Цукор	554	515
Кальцій	105,8	98,4
Фосфор	76	70,7
Каротин	475	133

Аналіз раціону в зимовий і літній періоди показав, що у ньому недостатньо обмінної енергії, сухої речовини, протеїну, цукру і каротину, оскільки в процесі зберігання кормів вміст цих поживних речовин поступово знижується. Рівень обмінної енергії зменшився з 82% (норма) до 76,1%, сухої речовини — з 86,4 до 80,3, протеїну — з 89,2 до 83, цукру —с 37,3 до 34,7, каротину — з 58,7 до 16,4%. Цукрово-протеїнове співвідношення було 0,42.

Як видно з таблиці 16, після заготовки кормів у раціоні значно підвищився вміст цукру і каротину.

Біохімічні дослідження показали, що у крові тварин кількість каротину набагато менше норми: влітку воно коливалося від 0,3 до 0,6 мг%, а взимку — від 0,2 до 0,4 мг%.

У СТОВ «Агросвіт» отелення протягом року розподіляються вельми нерівномірно (таблиця 17).

Таблиця 17 – Розподіл отелень з травня по жовтень

Місяць отелення	Одержано телят
Травень	84
Червень	53
Липень	45
Серпень	14
Вересень	36
Жовтень	16
Разом	248

Основна маса отелень доводиться на початок літа. З травня по липень розтелилося 73,4% корів, запліднених з вересня по листопад, коли кормів було до достатньо, причому хорошої якості.

Годівля сухостійних тварин відбилася на живій масі приплоду. Для аналізу ми порівняли корів що розтелилися в листопаді і травні. Раціон першої групи із знов заготовлених кормів за змістом живильних речовин і енергії був значно краще, ніж другий.

Телята, що народилися в листопаді, перевершували по живій масі своїх однолітків, що народилися в травні, на 3,5%. У корів, що розтелилися в листопаді, не було случав затримання посліду, а при травневих отеленнях їх було чотири.

Таким чином, якість годівлі корів і статево-вікових телиць впливає на їх заплідненість, а також на отелення ріст і розвиток приплоду. Найкращі можливості для годівлі сухостійних корів — влітку і на початку зимово-стійлового періоду, а найбільш крупний і здоровий приплід можна отримати восени і на початку зими.

3.3.2 Вплив віку осіменіння на продуктивність телиць

Досліджуване стадо (120 голів) володіє хорошою молочною продуктивністю, у середньому надої корів різного віку перевищують порідний стандарт на 62–95% і досягають 4966 кг. Середній вміст жиру у молоці перевершує стандартне на 0,04–0,05% і складає 4,24–4,27%.

Висока продуктивність цих тварин пояснюється правильною селекцією, хорошими умовами годівлі та утримання.

Ми досліджували залежність молочної продуктивності первісток від віку осіменіння. Результати представлені у таблиці 18.

При осіменінні у віці 20–22 міс. підвищується молочна продуктивність і жива маса корів. Подальше відкладання осіменіння призводить до незначного збільшення молочної продуктивності (на 67 кг, або 1,3%) і зниження живої маси (на 28 кг, або 5%). Слід зазначити, що вік осіменіння телиць не чинив впливу на показники жирномолочності.

Таблиця 18 – Вплив віку осіменіння на продуктивність телиць

Кількість голів	Вік осіменіння, міс.	Жива маса, кг	Продуктивність за першу лактацію
			Надій, кг	Вміст жиру у молоці
				%	кг
6	14-16	528	4800	4,17	200
6	16,1-18	497	4450	4,17	185
11	18,1-20	557	4382	4,16	185,5
7	20,1-22	561	5100	4,14	212,9
4	22,1-24	523	5124	4.18	212,5
6	24,1-29	533	5167	4,17	215

Останніми роками вітчизняні селекціонери стали приділяти більше уваги повноцінному вирощуванню молодняка, аби отримувати здібних до відтворення тварин, використання яких забезпечує швидкий генетичний прогрес поголів'я, збільшує термін експлуатації корів і істотно скорочує витрати на «перетримку» у господарствах ремонтних телиць.

Сьогодні для багатьох порід худоби розроблені стандарти інтенсивного вирощування телиць, призначених для ремонту стада. Так, корів айрширської породи при середньодобовому прирості 600–650 г осіменяють у віці 15–16 місяців, коли вони досягають живої маси 350-370 кг [1].

Для вивчення відтворних якостей піддослідних первісток ми оцінили їх за наступними показниками: вік першої охоти і першого отелення, тривалість тільності, багатопліддя, сервіс-період, жива маса після отелення (таблиця 19).

Різниця у віці першої охоти, першого запліднення і отелення між групами варіює у межах 3–5%, але відмінності недостовірні. Що стосується досягнення віку першої ефективної злучки і продуктивних якостей тварин, то їх залежність не лише значима, але й, на наш погляд, визначальна. Раннє отелення говорить про хороші відтворні здібності і вигідний термін господарського використання телиці. По такому важливому показнику, як сервіс-період, істотної різниці між групами не виявлено, ймовірно, з-за їх нечисленності.

Таблиця 19 – Відтворна здатність первісток

Показник	Група
	1	2	3	4	5	6
Кількість голів	6	6	11	7	4	6
Жива маса, кг	439	440	446	452	456	466
Вік, міс.:	13-14	13-14	15,1-16	14-16	15.5	15,1
першої охоти	14-16	16,1-18	18,1-20	20,1-22	22,1-24	24,1-29
першого отелення	24,3	25,1	27	29-30,6	31-33.7	34-38
Період тільності, дні	287	286	286	284	285	285
Народилося живих телят	5	6	10	7	43	6
Сервіс-період, дні	173	171	196	190	196	193

Для дорослих корів нормальним вважається сервіс-період в 90 днів, що дозволяє щорік отримувати від кожної з них і молоко, і потомство. Проте для первісток, які ще ростуть, таке велике навантаження, що супроводиться різкими змінами у технології годівлі, призводить до збільшення сервіс-періоду. Тому у досліджуваних тварин він склав 171–196 днів, що в два рази перевищує допустиму межу.

Чіткіші відмінності між групами відмічені у показниках живої маси. Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що скороспілість і інтенсивність формування відтворних здібностей зв'язані зі швидкістю зростання.

3.4 Визначення ефективності різних форм організації штучного осіменіння корів і телиць

Ми вивчали дві форми організації штучного осіменіння корів: загальноприйняту (контроль), засновану на осіменінні корів у пунктах, і запропоновану (дослід), засновану на осіменінні корів і телиць у місцях їхнього утримання.

Після доставки дослідних тварин на пункт штучного осіменіння і їх фіксації в станку у всіх корів було відмічено загальне напруження і судорожні скорочення мускулатури задніх кінцівок. При доторкуванні рукою до хвоста і обробці зовнішніх статевих органів, тварини приймали напружену позу з сильно вигнутою спиною. Загальна напруга мускулатури підсилювалась і відмічалось значне скорочення гладкої мускулатури статевих органів, що ускладнювало введення руки і інструмента в статеві шляхи.

Після введення в цервікальний канал піпетки з контрольною рідиною проводили інтенсивний масаж шийки матки, при якому спостерігали пульсуючі нейтральні коливання рідини у піпетці. Через 35-45 секунд інтенсивного масажу всмоктуючі антиперистальтичні скорочення матки вдалось викликати тільки у 3-х корів (13%), через 45-90 секунд - у 5-ти корів (31%), через 90-120 у 3- х корів , через 120-150 секунд у 7-ми корів (30%), у останніх 5-ти корів (21%) не вдалось викликати антиперистальтичних скорочень навіть після інтенсивного і більш довготривалого масажу шийки матки і клітора. Результати цих досліджень, наведені у таблиці 20, говорять про те, що примусова доставка тварин у стані еструсу на пункти штучного осіменіння порушує моторну функцію статевого апарату самиці, яке супроводжується значним напруженням гладкої мускулатури і призводить до порушень процесу запліднення самиць.

Таблиця 20 – Характеристика форм організації штучного осіменіння

№	Показники	Місце проведення осіменіння
		Постійне місце утримання	Пункти штучного осіменіння
1	2	3	4
1.	Частота пульсу	60-65	130
2.	Частота дихання	30	55
3.	Реакція на доторкання і маніпуляції	Адекватна дії	Активне запобігання, захисна реакція
4.	Необхідність фіксації	Легка фіксація хвоста і крупа	Жорстка фіксація всій тварини у станку
5.	Стан гладкої мускулатури сфінктерів	Адекватне маніпуляції	Загальне напруження, сильне стискання гладкої мускулатури
6.	Введення інструментів або руки в піхву	Вільне	Ускладнене
7.	Реакція на масаж шийки матки	Розслаблення с послідуючим інтенсивним всмоктуванням	Часткове розслаблення, слабе всмоктування
8.	Реакція на масаж клітора	Ритмічне прогинання спини, попереку і скорочення сфінктера піхви	Тремтіння попереку

Дослідження моторної функції статевих органів самиць за випробуваною методикою може слугувати вірогідним критерієм для визначення фізіологічної реакції самиці на технологічні маніпуляції, пов'язані із штучним осіменінням корів та телиць.

Одержані результати дають підставу вважати, що при проведенні маніпуляцій осіменіння корів у пунктах, головними стресорами є: примусове вилучення корів в охоті із загального гурту, їх фіксація і примусове переведення до пункту з застосуванням стимуляції їх руху фізичними засобами, фіксація корови у стаціонарному станку, незвична обстановка пункту штучного осіменіння та інше. А вважаючи ту обставину, що при двократному осіменінні всі ці маніпуляції повторюються, відповідно цьому подвоюється і стресове навантаження на самиць