Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Найбільш раціонально використовувати даний метод як допоміжний при клініко-візуальному. Це дозволяє підвищити ефективність виявлення часу осіменіння корів на 11,3-26 %, ніж їх окреме застосування [37].

Детектор сплигувань КаМаR - це пластикова капсула з тюбиком червоної фарби оточеної білою, губчатою речовиною всередині, прикріплена на підкладку з тканини. Їх приклеюють на крижову ділянку спини корови. Під час сплигування інших тварин на корову тюбик лопає і губчаста речовина забарвлюється в яскраво червоний колір [47].

Показники детектора вважаються позитивними, якщо-його пластинкова капсула забарвлюється на 50 % і більше. Для повного забарвлення детектора необхідно щоб він знаходився під тиском не менше 6 с. Використання детекторів разом із візуальним спостереженням збільшує ефективність останнього на 23-37 %. Разом з тим їх використання має цілий ряд недоліків: показання назавжди співпадають зі станом статевої охоти, в 31% випадків вони активуються за день і більше до її настання; можуть активуватися при відсутності сплигувань при неправильному розташуванні їх на спині тварини, скупченому утриманні тварин, а також при паразитарних хворобах, коли тварини чухають спину; 2-10 % детекторів не змінюють забарвлення при сплигуваннях на самку інших тварин; вони часто губляться, на їх прикріплення і заміну потрібно багато часу [19].

Використання детекторів Mate-Master, Hot-Flash має ті ж самі недоліки і немає жодних переваг. Для реєстрації активності плигань на корову американські вчені розробили електронний навісний пристрій – Heat Watch детектор[47].

Мікропроцесор, кодований ідентифікаційним номером корови, в захисному футлярі розміщують тварині на крижі. При плиганні на тварину інших самок він активується і передає радіосигнал через ретранслятор, або безпосередньо на приймач. Інформація про дату і час плигань накопичується і зберігається у буфері, а при активації відповідної програми передається на комп’ютер [47].

Використання даної системи дозволяє точно визначати початок прояву рефлексу нерухомості і диференціювати випадкові включення приладу. Stevenson J. S вказує, що використання детекторів дозволяє реєструвати тварин з ареактивно-алібідними статевими циклами, а також тварин у яких стадія збудження статевого циклу триває від 8,4 до 15.6 год. Загалом використання детекторів Heat Watch дозволяє реєструвати статеву циклічність у 74-100 % випадків, з точністю 99 % [51].

Використання детекторів рухової активності

Вченими доведена закономірність змін рухової активності корів під час статевого циклу. Вважається, що пік рухової активності співпадає з стадією збудження статевого циклу. Дослідження R. Nebel показали, що рухова активність під час охоти збільшується на 400 % у корів при безприв’язному утриманні і на 275 % при утриманні тварин в стійлах. Для визначення активності тварин в умовах виробництва використовують механічні та електронні педометри. Перші працюють за принципом "так-ні": При збільшенні рухової активності вдвічі включається червона лампочка, при меншому - зелена. Контроль проводять два рази на добу. Більш широко використовуються електронні транспондери, так як вони зручніші у використанні. Їх кодують індивідуальним номером тварини, розміщують у захисний чохол і фіксують до тазової кінцівки або на шиї тварини. Інформація зчитується спеціальним сканером, залежно від місця його розміщення [50].

Останнім часом фірма Bou Matic розробила транспондери, які фіксуються на шиї тварин. Вони мають ряд переваг над педометрами - не містять ртуті, менше забруднюються, зручніші у використанні, обладнані подвійною батареєю[51].

Використання детекторів рухової активності дозволяє реєструвати статеву активність у 75-99 % випадків, витрачаючи в чотири рази менше часу, ніж при клініко-візуальному методі. Введення сперми в цей час забезпечує заплідненість 46% і більше [29]. Недоліки методу: педометри часто руйнуються; не у всіх корів рухова активність в день охоти збільшується більше як у два рази; в 25—27 % тварин максимальна рухова активність реєструється за день або навпаки через день після прояву охоти. Як переваги, на конгресі з використання педометрів, за результатами досліджень на 3085 високопродуктивних корів, називали: економія часу на виявлення тварин для осіменіння, внаслідок чого скорочується інтервал від отелу до запліднення, зменшуються витрати сперми [34].

Метод трансректальної пальпації статевих органів

При цьому під час дослідження відшукують яєчники і пальпують, спочатку правий, потім — лівий, визначаючи їх положення, розмір, форму, поверхню, консистенцію, чутливість та оцінюють стан граафового міхурця і передбачають орієнтовний час овуляції.

На початку охоти домінантний фолікул ледь виступає на поверхні яєчника, промацується у вигляді міхурця розміром 0,5-1 см з пружною гладенькою поверхнею [26].

При обережному надавлюванні на нього відчувається флуктуація, а стінки фолікула м'яко вдавлюються. Такий стан вказує, що до овуляції залишилося 6-12 год. Після овуляції стінки фолікула спадаються і на його місці утворюється заглиблення з рихлими краями, матка втрачає ригідність. Заплідненість корів при наявності в яєчниках добре флуктуючих фолікулів найвища (68,7—69 %), а при осіменінні корів з щільними фолікулами зменшується до 30,8 %. А E. D. Watson, B. J. Mac Donald знайшли, що серед корів, у яєчниках яких методом транеректатьної пальпації під час осіменіння домінантних фолікулів не виявили - 23 % стали тільними. На основі чого автори стверджують, що методом трансректальної пальпації яєчників назавжди вдається об'єктивно установити наявність у них функціональних утворень [51].

Використання ультразвукового дослідження статевих органів

Використання нових методів дослідження значно розширює діагностичні можливості, так використання ультразвукового дослідження дозволяє візуалізувати функціональні утворення в яєчниках розміром 2 мм. Для дослідження використовують прилади ультразвукової дії з лінійними датчиками. Ультразвукове дослідження яєчників виконують безпосередньо перед осіменінням при частоті 5-8 МГц [26].

Сприятливою ознакою для введення сперми є візуалізація в яєчниках домінантного фолікула діаметром від 10 до 25 мм та 2-х – 8-ми везикулярних діаметром до 8 мм. Очікувана заплідненість 76 % і більше.

Виявлення в яєчниках домінантного фолікула, діаметр якого більше 26 мм, або 10-25 мм, та 3-х - 4-х везикулярних фолікулів діаметром більше 8 мм і за їх відсутності, слід вважати ознакою сумнівного прогнозу заплідненості (імовірність запліднення складає не більше 25 %). Виявлення у фолікулі гіперехогенної ділянки є ознакою несприятливого прогнозу без імовірності запліднення [9].

Електрометричний метод

Електрометричний метод виявлення оптимального часу осіменіння корів базується на зміні електропровідності секретів, які виділяються з шийки матки та зміні електричного опору слизової оболонки піхви під час стадії збудження статевого циклу. Раніше для цього використовуватися прилади ИИП - 2М, Естрометр-2 (автори Осташко Ф.И., Мирний И.Н.). Однак через погане технологічне виконання приладів він не набув широкого практичного використання [19].

Останнім часом польська фірма „Драмінскі” розробила новий прилад для визначення часу осіменіння корів за змінами електричного опору слизової оболонки піхви – „Електронний визначник тічки у корів”. Прилад водонепроникний, зручний у використанні, поверхня зонда легко очищується та дезінфікується [52].

Проведеними дослідженнями установлено, що заплідненість корів при показниках електричного опору слизової оболонки піхви під час осіменіння 220 У.О. і менше становила 69,0 % і була вірогідно вищою, ніж при більших показниках (26.9 %). Отримані результати дають підстави рекомендувати прилад для широкого практичного використання при традиційній організації осіменіння та при використанні синхронізації охоти та овуляції [36].

За допомогою телебачення

Метод базується на цілодобовому спостереженні за поведінкою тварин за допомогою відеокамер. При цьому можливі два варіанти спостереження і аналізу: перший - безпосереднє спостереження за поведінкою тварин чергового оператора і реєстрація номерів корів, що допускають плигання на себе інших тварин стада; другий - щоденний ранковий і вечірній перегляд відеозаписів і відбір тварин для осіменіння. Метод високоефективний, але вимагає значних матеріальних затрат на придбання обладнання [48].

Метод термометрії Під час стадії збудження статевого циклу під впливом високої концентрації естрогенів посилюється обмін речовин і, як наслідок, підвищується температура тіла тварин на 0,3-0,6 °С. Запропоновані методи визначення ректальної температури за допомогою термометрів, вживляння в шийку матки електронних датчиків, визначення температури молока або визначення температури тіла тварин методом інфрачервоного сканування. Однак, Я.П.Сон і др. вважають, що діагностична цінність цього методу низька, так як підвищення температури тіла на 0,3 °С спостерігають під час охоти лише у 27 % тварин. Окрім цього температура тіла зазнає змін протягом доби, може змінюватися при захворюваннях [37].

Визначення феромонів

У 1961 р Паркес довів існування речовин, які виділяються тваринами у зовнішнє середовище і можуть сприйматися іншими, викликаючи ту чи іншу специфічну реакцію. Пізніше A. J. Lane, D.C. Wathes створили спеціальний прилад, однак у проведених дослідженнях установили, що у 83% тварин специфічні пахучі речовини з'являються ще за добу до початку стадії збудження статевого циклу. Тому даний метод можна використовувати для виявлення тварин у стадії збудження статевого циклу, але оптимальний для осіменіння час необхідно уточнювати іншими методами [50].

Лабораторні методи Лабораторні методи визначення оптимального часу осіменіння корів базуються на використанні хімічних, фізичних, цитологічних методів дослідження зразків крові, молока, цервікального чи вагінального слизу, зішкребів слизової оболонки переддвер'я піхви з метою визначення тих чи інших змін, які вказують на сприятливий для осіменіння час [38].

Сучасні методи ведення промислового тваринництва в значній мірі передбачають такі способи утримання тварин, які вступили в протиріччя з їх природними фізіологічними особливостями, що склалися у філогенезі.

Безвипасне і безвигульне утримання тварин, зміна мікроклімату, формування занадто великих груп, часті перегрупування, малий фронт годівлі, ранній відьом молодняку, інтенсивна експлуатація тварин і інші фактори часто стають стресовими, унаслідок чого не тільки порушується діяльність життєво важливих органів, знижується продуктивність тварин, виникають різні патологічні стани організму, але і виникає необхідність передчасного вибракування [10]. Нова технологія утримання тварин у промислових комплексах привела до появи раніше рідких у ветеринарній практиці захворювань (кетоз, остеодистрофія, гіперкератоз рубця, виразка шлунка і кишечнику, гострий розлад травлення, інфаркт міокарда й ін.). Цілорічне стійлове утримання , гіподинамія, функціональна перевтома, однотипна годівля (концентрати, гранули, силос) стають стресовими факторами, що привертають, а в багатьох випадках і визначають порушення обміну речовин, захворювання тварин [28].

Уперше на подібність неспецифічних реакцій організму при різноманітних впливах звернув увагу канадський дослідник X. Селье (Sе1уе, 1936), він перший ввів у медицину термін „стрес”. Слову „стрес” має ряд значень, у тому числі „умови (стан), що є причиною дискомфорту, розладу тіла або розуму, занепокоєння, хвилювання, тривоги”.

У світовий медичної, біологічної, а за останнє десятиліття й у зоотехнічній літературі термін „стрес” використовується дуже широко, причому йому додають різні відтінки. Іноді під стресом розуміються сили, що прагнуть вивести дану біологічну систему з рівноваги, порушити її гомеостаз. Частіше термін стрес виражає виникнення в організмі реакції загального адаптаційного синдрому (по Селье) - комплексу неспецифічних змін, що виникають під впливом зовнішніх подразників „стрессорів” для захисту організму. Стан стресу, в процесі свого розвитку, проходить три стадії: мобілізація захисних сил організму, рівновага на новому підвищеному рівні і виснаження [40].

Якщо фізіологічний механізм захисту уступає силі діючого агента, то може бути перехід до патологічного стану і навіть летальний результат [22].

На думку Г. Селье, реакція організму залежить і від його реактивності, що міняється від внутрішніх і зовнішніх умов [40].

Л.Х.Гаракви, М.А.Уколова, і Е.Б.Квакина (1977) довели, що розвиткові стрес-реакції передує розвиток інших неспецифічних адаптивних реакцій (тренування, активація), що виникають на малі дози подразників, великі дози яких є стресорами.

Стрес-синдром організму може розвитися у відповідь на вплив самих різноманітних факторів. Намагання класифікувати ці фактори зустрічають ряд труднощів, А.В. Вальдман (1976) запропонував виділяти дві якісно різні категорії стресів: виникаючі при впливі на організм фізичним (хімічним) шляхом - фізичний стрес і викликувані психогенними впливами- емоційний стрес [53].

На думку деяких вчених стрес-синдром є важливим компонентом адаптації. Головною його ланкою є значне порушення нервових центрів і, як наслідок, адренергический і гипофизарно-адреналовой систем з підвищенням концентрації в крові катехоламинов і глюкокортикоидов, що мобілізують енергетичні і структурне ресурси організму. Встановлено, що катехоламины збільшують хвилинний обсяг серця, мобілізують гликогенные резерви печінки, викликають гіперглікемію, липолиз і збільшення змісту жирних кислот у крові і підвищують приплив кисню і субстратів окислювання до тканин [40].

Реакції, які викликають стрес, знижають продуктивність, саме цьому явище стресу для сільськогосподарських тварин небажане [36].

Основними стрес-факторами в промисловому тваринництві є:

температурні;

транспортні;

технологічні;

біологічні [40].

Питання організації штучного осіменіння тварин є вирішальними і від їх постановки в повній мірі залежить успіх відтворення і покращення стада [18].

На цей час розроблено дві організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць: 1)стаціонарна; 2) маршрутно-кільцева.

Згідно із сучасними зооветеринарними вимогами, незалежно від форми організації штучне осіменіння корів і телиць повинно проводитись в стаціонарних пунктах, що обумовлено неможливістю дотримання техніки безпеки і відповідних мір гігієни в умовах тваринницьких приміщень при традиційних технологіях [15].

Однак осіменіння корів у пунктах пов'язано із значними затратами праці персоналу ферм при виділенні корів в охоті із загального стада, примусовій доставці їх у пункт, фіксуванні в станку, витримці після осіменіння і примусовому поверненні тварин у стійло [32].

При потраплянні самиці у нові, незвичайні для неї умови, вона проявляє сильну стресову реакцію, внаслідок чого порушується діяльність життєво важливих органів, і в першу чергу репродуктивної функції органів розмноження[19].

За даними В.В. Жаркіна (1983) примусова доставка самиці у пункт , її фіксація та інші несприятливі фактори при штучному осіменінні збільшують рівень глюкокортікоїдів у крові, які блокують секрецію гонадотропінів, що призводить до порушення діяльності репродуктивної функції [10].

За даними І.Н. Нікітченко, СІ. Плященко і А.С. Зінькова (1989), під час стресу статеві залози зморщуються і гублять свою активність по мірі збільшення маси і підвищення наднирників, так, як при мобілізації захисних механізмів, гіпофіз у стані стресу підсилює секрецію АКТГ (адренокортикотропного гормону), необхідного для підтримки гомеостазу, що в свою чергу знижує виділення гонадотропних гормонів, що впливає негативно на репродуктивні процеси в організмі самиць. При стресі кортикоїдні гормони негативно впливають на кровотворні органи, лімфатичну систему, знижують проникність клітин і внутріклітинних мембран [18].

До найбільш характерних проявів під впливом екстремальних подразників на організм відносяться підвищення збудження, неспокійність, зниження апетиту, судороги, часте дихання і прискорення пульсу, підвищення температури, синюшність слизових оболонок, часті сечовиділення і дефекації, а також шлунково-кишкові розлади [19]. Враховуючи ці фактори в умовах виробництва, переважна більшість операторів проводить осіменіння корів безпосередньо в стійлах [26].

Однак, недоліком такого осіменіння є порушення санітарно-гігієнічних норм, відсутність засобів, які забезпечують обмеження тулуба тварин від радіального переміщення і непередбачених рухів, внаслідок чого, при осіменінні корови в стійлі виникають значні труднощі при введенні сперми в цервікальний канал самиць [22].

Нерідко це призводить до травмування інструментом слизових оболонок статевих шляхів і втратам сперми, неплідного осіменіння, пропусків охоти, виникнення гінекологічних захворювань, подовженню сервіс-періоду, додатковим витратам праці і не гарантується забезпечення техніки безпеки при осіменінні самиці. Внаслідок цього занадто часто бувають випадки травмування рук і ніг операторів [17].

З метою створення оптимальних умов при штучному осіменінні корів в місцях їхнього утримання, забезпечуючих відповідні міри гігієни, зручність в роботі, підвищення заплідненості самиць і зниження затрат групою авторів: М.П. Павленко, Л.Н. Павленко, Б.М. Павленко (2001) було розроблено ефективні технічні засоби і технологію штучного осіменіння корів в місцях їхнього утримання [25].

За результатами досліджень цих авторів при використанні даної технології заплідненість корів підвищилась на 11,5%, а витрати часу на одне осіменіння зменшились у 5,5 разів. Враховуючи, що ці дослідження проведені на комплексі промислового типу, ми поставили перед собою завдання впровадити цю технологію у фермерському господарстві і вивчити її ефективність у порівнянні із осіменінням корів і телиць в умовах типового пункту штучного осіменіння.

2.1 Висновок з огляду літератури

Вивчаючи літературу, щодо питання стресу у сільському господарстві, можна зрозуміти, що це питання вивчається не одне десятиріччя. Вітчизняні і зарубіжні дослідники намагаються створити оптимальні умови для штучного осіменіння корів з метою підвищення їх заплідненості, зменшення витрат матеріалів, робочої сили та часу, який витрачається на повторне осіменіння. Як видно з огляду літератури на цей час дослідниками встановлені закономірності процесів відтворенні сільськогосподарських тварин, розроблено теорію статевого циклу у самиць і вивчено його стадії.

Велику увагу приділено розробці ефективних способів виявлення самиць в охоті і визначенню оптимального часу осіменіння. На підставі глибоких досліджень фізіології розмноження сільськогосподарських тварин розроблено і запропоновано ряд ефективних методів штучного осіменіння самиць та нових інструментів і обладнання для введення сперми у статеві шляхи самиць, що сприяло значному підвищенню їх запліднювання і широкому впровадженню метода штучного осіменіння в тваринництво усіх цивілізованих країн Світу.

Визначною подією 20 століття поряд з розробкою методу штучного осіменіння стала розробка вітчизняними вченими методу довготривалого зберігання сперми в умовах наднизьких температур при - 79-196°С. Це відкрило необмежені можливості для крупно масштабної селекції тварин із заданими генотипічними і фенотипічними ознаками. На підставі проведених розробок, які наведені вище, в практиці тваринництва корінним чином реорганізована система відтворення тварин і особливо у молочному тваринництві.

Розроблена сіть племінних об'єднань, племінних підприємств і пунктів штучного осіменіння великої рогатої худоби, а також нові організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць.

За розробленою інструкцією по штучному осіменінню, корів і телиць необхідно осіменяти безпосередньо у пунктах штучного осіменіння, але на практиці ці маніпуляції пов’язані із неможливістю дотримання техніки безпеки і відповідних засобів гігієни.

В останній час, у зв’язку із розробкою нових біотехнологій і технічних засобів фіксації тварин, з’явилась можливість осіменіння тварин в місцях їхнього утримання, що дає змогу уникнути шкідливих стрес-факторів у тварин і зменшити затрати праці при осіменінні тварин.

Не дивлячись на досягнення в біології репродукції, питання щодо покращення організації штучного осіменіння потребує подальшого вивчення і доопрацювання.

Актуальність питання вивчення ефективності штучного осіменіння в стійлах не викликає сумнівів. Саме цьому питанню і присвячена наша дипломна робота.

3 Власні дослідження

3.1 Паспорт господарства

СТОВ «Агросвіт» розташоване у Харківській області, Вовчанському районі, с. Шестакове (за 20 км від м. Харкова та 50 км від м. Вовчанська).

Шестакове
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район/міськрада	Вовчанський
Рада	Шестаківська сільська рада
Код КОАТУУ	6321689201
Основні дані
Засноване	1968
Населення	649
Площа	2,184кмІ
Густота населення	297,16осіб/кмІ
Поштовий індекс	62562
Телефонний код	+380 5741
Географічні дані
Географічні координати	50°4′12″ пн. ш. 36°37′12″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	150м
Місцева влада
Адреса ради	62562, Харківська обл., Вовчанський р-н, с.Шестакове, вул.Шкирівка,1

Шестакове (колишня назва Непокрите) — село в Україні, Вовчанському районі Харківської області.

Населення становить 649 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Шестаківська сільська рада [45].

Шестаківська сільська рада

1	Колишня назва
2	Історична дата утворення	В 1968 році
3	Дата віднесення до категорії	року
4	Поштове відділення	Шестоківське
	Поштовий індекс	62562
5	Адміністративний центр	с Шестакове
6	Річка, озеро (море)	р.Бабка
7	Територія (тис. кв. м)	57400
8	Населення сільське (тис.осіб)	0.730
9	Щільність населення (осіб/кв.км)	12.720

Код АМТС	Телефон	Адреса ради
Шестаківська сільська рада
8-05741	6-25-37	62562, Харківська обл., Вовчанський р-н, с.Шестакове, вул.Шкирівка,1

СТОВ «Агросвіт» відноситься до провідних підприємств Харківської області [30].

Програмою економічного і соціального розвитку Вовчанського району на 2010 рік прогнозується довести поголів’я великої рогатої худоби по сільгосппідприємствам до 6330 голів. Заплановане поголів’я планується довести за рахунок у т .ч. й СТОВ „Агросвіт” – 32 голови, збільшити чисельність корів молочного та м’ясного напрямку на 157 голів і довести їх чисельність до 2210 голів, знову ж таки в основному за рахунок - СТОВ „ Агросвіт” – на 124 голів за рахунок закупівлі племінних корів покращеної селекції та власного розведення;

сільгосппідприємствами планується довести поголів’я свиней до 3923 голів, що на 283 голови більше минулого року: СТОВ „Агросвіт” – на 98 голів;

виробництво молока по сільгосппідприємствам планується отримати 7972 тони, що на 482,3 тони більше минулого року: у числі інших виробництво молока планують збільшити й у СТОВ „Агросвіт” [31].

СТОВ «Агросвіт» є одним з не багатьох господарств області (ВАТ «Підсереднє» Великобурлуцького району, СТОВ «Мрія» Красноградського району, ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» Богодухівського району, ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» Чугуївського та СФГ «Промінь» Богодухівського районів) яким останнім роком вдалося не лише стабілізувати чисельність поголів’я корів, а й збільшити кількість. Адже в області протягом 2009 року дійне стадо сільгосппідприємств зменшилося на 4,2 тис. корів, або на 9 %, а у 15 господарствах області протягом року взагалі позбулися корів і ліквідували молочне виробництво. Серед кращих господарство й у галузі рослинництва по урожайності та валовому збору [27].

Займає статус племінного репродуктора з розведення ВРХ української червоно-рябої породи.

Дійне стадо – 760 гол. (роздільно на 13 груп). З них 500 – племінних. Телиці парувального віку – 110 гол.

Свині на відгодівлі – 589 гол.

Взимку частина корів (44%) утримується у 2-ох недавно збудованих боксах з безприв’язним утриманням. Доїння здійснюється 3 рази на день (ранок – 4.00-7.00 год., обід – 11.00-13.00 год., вечір – 17.00-18.30 год.). Доять у відро.А інша частина корів утримується на прив’язі у корівниках на 100 скотомісць,також з 3-ох разовим доїнням,але через молокопровід.

Улітку ж всі корови на безприв’язному утриманні з вільним входом у бокс. Дояться також 3 рази на день, але усі у відро (ранок – 4.00-7.30 год., обід – 12.00-14.00 год., вечір – 18.00-20.00 год.).

Телиць узимку утримують у іншому боксі (на 250 гол.), а влітку переводять на літньо-табірне утримання.

Годівля узимку і влітку 2-разова (ранок – 7.30 год., вечір – 14.00 год.). Корми змішують у змішувачі і роздають КТЦ-10. Комбікорм роздають доярки перед доїнням.

Таблиця 3 – Розміри і структура земельних угідь

Показники	Роки	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Загальна земельна площа	4822,02	4761,6	4754,2	98,6
Площа с.-г. угідь	4822,02	4761,6	4754,2	98,6
у т. ч.: рілля сінокоси пасовища	4822,02 - -	4701,7 - 59,9	4694,3 - 59,9	97,4 - -
Плодово-ягідні (багаторічні) насадження, га	-	-	-	-
Ліс, га	-	-	-	-

Як свідчать дані таблиці 3, нажаль, розміри та структура земельних угідь зменшилися. Так, загальна земельна площа порівняно з 2007 р. складає 98,6%, площа с.-г. угідь – 98,6%, у т. ч. рілля – 97,4%

Таблиця 4 – Площа та урожайність с.-г. культур

Показники	2009 р.
	площа, га	структура, %	урожайність, ц/га
1	2	3	4
Загальна площа с.-г. угідь	4754,2	100	-
у т. ч. пашні	4694,3	98,7	-
Зернові – всього	2465,4	51,9	-
у т. ч.: кукурудза на зерно ячмінь	243,7 481,3	5,1 10,1	31 13,7
горохсоя	496,1	10,4	22,7
Технічні – всього у т.ч.: соняшник	1221,2 1221,2	25,7 25,7	- 23,1
Кормові - всього у т. ч.: кормовий буряк кукурудза на силос кукурудза на зелений корм	518 518	10,9 10,9	170
Багаторічні трави – всього	172,1	3,6	-
у т. ч.: на зелений корм на сіно	- 172,1	- 3,6	- 30
Однорічні трави – всього	317,6	6,7
у т. ч.: на зелений корм на сінаж на сіно	- 268,5 49,1	- 5,6 1	- 70 40

При цьому в останньому аналізуємо,що у 2009 році отримано непогані врожаї,але менш ніж у минулому (таблиця 4). Таблиця 5 – Показники галузі рослинництва за 2007-2009 рр.

Найменування с.-г. культури	Площа, га	Урожайність, ц/га	Собівартість, 1 ц, грн.
	2009 р.	2008 р.	2007 р.	2009 р.	2008 р.	2007 р.	2009 р.	2008 р.	2007 р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Оз. пшениця	1191,3	1770,9	2104,4	56	57,1	32	65,0	40,9	51,3
Оз. тритикале	-	10	0	-	37,3	0	-	65,7	0
Яр. пшениця	53	91,5	168,5	19,2	25,9	14,5	74,4	80,8	83,7
Ячмінь	481,3	147	168,5	13,7	29,3	25,9	83,0	80,8	83,7
Горох	496,1	150	482,5	22,7	32,8	28,1	95,0	63,7	123,0
Кукурудза на зерно	243,7	449,8	355,2	31	47,2	62,7	87,0	75,4	33,6
Сорго	-	218,5	99,5	-	49,6	43,9	-	52,5	41,1
Гречка	-	140	0	-	7,8	0	-	173,7	0
Овес	-	216,7	0	-	36,3	0	-	40,2	0
Віко-овес	-	0	50	-	0	29,1	-	0	26,3
Соняшник	1221,2	931,5	730	23,1	24,4	27,9	78,0	101,7	63,6
Соя	-	0	0	-	0	0	-	0	0
Кукурудза на силос	518	357,7	287,9	170	272	290	13,9	8,60	8,12
Кукурудза на з/корм	-	81,6	126,2	-	213	180	-	8,10	8,11
Озимі на з/корм	-	9,5	11	-	75	87,1	-	7,10	9,42
Сорго на з/корм	-	33	0	-	493	0	-	3,90	0
Однорічні трави на з/корм	-	28	6,5	-	139	111,7	-	9,60	12,67
Багаторічні трави на з/корм	-	21,7	56,7	-	237	200,7	-	6,30	4,34
Багаторічні трави на сіно	189,9	91,5	222,9	30	64,3	51	26	24,90	16,92
Однорічні трави на сіно	49,1	28,2	0	40	60	0	42	27,30	0
Озимі на сінаж	-	6	0	-	90,5	0	-	17,10	0
Однорічні трави на сінаж	268,5	161,5	291,8	70	164	67,6	26,5	10,20	17,33
Багаторічні трави на сінаж	208	166,5	0	62	142	0	19,8	9,90	0
Кормові коренеплоди	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Солома	916	*	*	15	*	*	8,5	60	30
Усього	5836,1	5111,1	5096,1	*	*	*	*	*	*

Непогані показники господарство має у рослинництва по собівартості.

3.2 Характеристика тваринницької галузі

Як правило аналіз гурту розпочинають з характеристики породного складу гурту. Породний склад гурту великої рогатої худоби СТОВ «Агросвіт» наведено у таблиці 6.

Таблиця 6 – Породний склад гурту великої рогатої худоби

Породність	2007 р.	2008 р.	2009 р.
	гол.	%	гол.	%	гол.	%
Чистопородні і ІV покоління	500	100	600	100	760	100
ІІІ покоління	-	-	-	-	-	-
ІІ покоління	-	-	-	-	-	-
І покоління	500	100	600	100	760	100

Як бачимо, усі тварини у господарстві є чистопородними.

Таблиця 5 – Віковий склад гурту корів

Роки	Показники	Вік	По гурту
		3	4	5	6	7 і ст.
2007	голів	163	181	120	36	-	500
	%	33	36	24	7	-	100
2008	голів	195	253	141	11	-	600
	%	32	42	24	2	-	100
2009	голів	229	301	158	72	-	760
	%	30	40	21	9	-	100

У відношенні вікового складу гурту слід відмітити, що немає тварин надто старих, натомість значна частина тварин 3-4 річного віку, які є повновіковими.

Таблиця 6 – Геніалогічна структура маточного гурту

	Належність до лінії, гол.	Разом
	Сітейшна	Хановера	Кавалера	Чіфа	Елевейшна	голів	%
Корови	215	200	305	40	-	760	55,4
Нетелі	-	15	47	29	-	91	6,6
Телиці ст. 1 року	11	14	84	23	-	132	9,6
Телиці до 1 року	-	149	-	109	129	387	28,4
Разом	голів	226	378	436	201	129	1370	-
	%	16,5	27,6	31,8	14,7	9,4	-	100

Геніалогічна структура гурту представлена лініями Кавалера (найбільш чисельна – 31,8% усього поголів’я), Хановера (27,6%), Сітейшна (16,5%), Чифа (14,7%) та Елевейшна (9,4%).

Таблиця 7 – Виробництво продукції тваринництва

Показники	Роки	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
1	2	3	4	5
1. Валове виробництво, ц: - молока - яловичини - свинини	23407 2091 2206	27932 2134 1618	36419 2091 1807	155,6 100 81,9
2. Продаж молока, ц: - натуральної жирності - базової жирності	20023 12351 7672	24568 13638 10930	32516 19510 13006	162,4 158 169,5
3. Середньорічний надій на корову, кг	4759	5028	5411	113,7
4. Середньодобові прирости живої ваги, г: - молодняку ВРХ - свиней	683 438	730 457	733 461	107,3 105.3
5. Продана м’яса – всього, ц: у т. ч. яловичини свинини	2348 2487	2696 1502	899 1701	38,3 68,4
6. Собівартість 1 ц, ц корм. од.: - молока - яловичини - свинини	37,7 36,7 74,9	42,3 69 86,05	56,03 80 110,45	148,6 218 147,5
7. Затрати кормів на 1 ц, ц корм. од.: - молока - яловичини - свинини	1,16 11,1 6,2	1,29 8,9 0,5	1,1 9,9 6,3	94,8 89,2 101,6
8. Затрати праці на 1 ц, люд.-год.: - молока - яловичини	3,6 22,1	3,5 21,	2,8 19	77,8 86
- свинини	31,2	30,8	25	80,1
9. Виручка від реалізації продукції тваринництва, тис. грн.: у т. ч.: молока яловичини свинини	3537,5 1408,5 1731,8	4877,9 2938,7 1724,0	6638,0 2712,9 2411,2	187,6 192,6 139,2
10. Рівень рентабельності, %: у т. ч.: молока яловичини свинини	90,6 -31 -20,3	45 -0,1 10	65 -11 14,3	71,7 281,8 141,9

Чудові показники має господарство по виробництву продукції тваринництва у цілому, де має значні плюси по переважній більшості показників у порівнянні з попередніми роками (табл. 7) та відносно поголів’я тварин та їх продуктивності зокрема (табл. 8).

Таблиця 8 – Поголів’я тварин та їх продуктивність

Показники	Роки	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Велика рогата худоба – всього, гол.	1366	1519	1605	117,5
у т. ч. молочного напрямку продуктивності
з них: корови	500	600	760	152
нетелі телиці до 6 міс. телиці 6-12 міс. телиці 13-18 міс. телиці 19-24 міс. бугайці	55 101 107 96 315 192	76 167 168 170 260 78	91 139 186 103 91 235	165,4 137,6 173,8 107,3 28,8 122,4
Свині – всього, гол.	1001	1322	1243	124,2
у т. ч. основних свиноматок	65	65	65	100

Таблиця 9 – Забезпеченість тварин кормами

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.
	Потреба, ц	Заготовлено, ц	Забезпеченість, %	Потреба, ц	Заготовлено, ц	Забезпеченість, %	Потреба, ц	Заготовлено, ц	Забезпеченість, %
Грубі	49840	31084	62,4	50800	58365	114,9	47000	34660	73,7
у т. ч. сіно	9260	11364	122,7	13850	7577	54,7	12000	7560	63
Соковиті	195370	119244	61	125830	412289	112,3	85000	79160	93
у т. ч. силос	66330	83470	125,8	64280	97340	151,4	85000	79160	93
Сінаж	40580	19720	48,6	36950	50788	137,4	35000	27100	77
Коренеплоди	55250	-	-	-	-	-	-	-	-
Зелені	73790	35774	48,5	61550	43949	71,4	6000	6000	100
Концентрати	23543	23543	100	21134	21124	100	29470	29470	100
Виробництво кормів  Copyright © yurii.ru - 2023