Міжнародно–правовий захист соціально–економічних прав людини

Конвенції вимоги розглянути справу у суді протягом розумного строку.

Суд вказав, що він вже визнавав наявність порушень ст.13 Конвенції у подібних справах. У даній справі Суд не бачить підстав, аби відійти від свого прецедентного права у цій справі й дійти іншого висновку, аніж у аналогічних рішеннях.

Відтак мало місце порушення ст.13 Конвенції.

На підставі ч.1 ст.6 Конвенції заявник також скаржився на те, що національні суди неправильно вирахували розмір належних йому компенсаційних виплат, а також на порушення ст.8 Конвенції з огляду на факти у даній справі.

Уважно дослідивши всі матеріали справи, Суд, зважаючи на свої повноваження, не знайшов більше ознак порушення прав та свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї. |

Тому ця частина скарги є неприйнятною як необґрунтована згідно з частинами 1, 3, 4 ст.35 Конвенції.

Відповідно до ст.41 Конвенції Суд призначив сплатити заявнику 518 євро як компенсацію моральної шкоди та відшкодування судових витрат [11, с.12].


Висновки


Навіть проаналізувавши ці дві справи можна побачити огріхи забезпечення та захисту соціально-економічних прав людини органами державної влади України і як наслідок втрати державного бюджету на компенсацію моральної шкоди, відшкодування судових витрат тощо.

У зв’язку з цим слід погодитися з О.М. Ярошенко щодо необхідності доповнення положень чинного Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” нормами, які б покладали персональну відповідальність за незаконні дії або бездіяльність на посадових осіб, що призвели до подачі заяви до Європейського Суду з прав людини та за результатами розгляду якої Судом було постановлено Рішення на користь заявника. Також доречно законодавчо позбавити таких осіб права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю [7, с.18].

Література


Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. Учебник для вузов. - М.: Дело, 1999. - 728 с.

Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. - 2-ге вид., стер. - К.: Вікар, 2004. - 725с.

Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. - К.: АСК. 2002. - 1024с.

Абрамов Є.І. Міжнародно-правове регулювання праці: теоретичні проблеми // Трудове право України в контексті європейської інтеграції. - Х.: УАФТП, 2006. - С.180-184.

Конвенція МОП „Про примусову або обов'язкову працю" №29 (1930р.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева - 678с.

Конвенція МОП „Про свободу асоціації та захист права на організацію" № 87 (1948р.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева - 678с.

Конвенція МОП „Про застосування принципів права на організацію та на ведення колективних переговорів" № 98 (1949р.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева - 678с.

Конвенція МОП „Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності” №100 (1951р.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева - 678с.

Конвенція МОП „Про мінімальні норми соціального забезпечення” №102 (1952р.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева - 678с.

Конвенція МОП „Про скасування примусової праці" № 105 (1957 p.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева - 678с.

Конвенція МОП „Про дискримінацію в галузі праці та занять” № 111 (1958р.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева - 678с.

Конвенція МОП „Про мінімальний вік прийняття на роботу” № 138 (1973р.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева - 667с.

Конвенція МОП „Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої пращ” № 182 (1999р.) / Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева - 667с.

Решетов Ю.А. Из опыта Европейского суда по правам человека // Бюллетень Министерства юстиции Российской Федерации. - 2001. - № 2. - С.113-117.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Сікорська проти України" // Юридичний вісник України. - 2007. - №45. - С.12.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Моргуненко проти України" // Юридичний вісник України. - 2007. - № 46. - С.12.

Свод законов Российской империи. Собр. III. - Спб.1882-1913. Т.5.

Роик В.Д. Эволюция систем социального страхования в Западных странах // Труд за рубежом. - 1994. - № 3. - С.13-24.

Щетинина А.А. Роль Министерства труда США в разработке и реализации политики в социально-трудовой сфере. // Труд за рубежом. - 1997. - №2. - С.21-32.

Силин А.А., Некипелов Д.С. Современные тенденции в регулировании коллективных трудовых отношений в мире. // Труд за рубежом. - 2000. - №2. - С.17-103.

Бухбиндер Н. Зубатовщина и рабочее движение в России.М., 1926.

Valticos Nicolas. International Labour standards and human riqhts: Approachinq the year 2000. International Labour Review. - Vol.137 (1998). - No2. - P.137.

Нуртдинова А.Ф. Комментарий к закону о порядке разрешения коллективных трудовых споров. - М.: ЗАО „Юридический Дом „Юстицинформ”, 2001. - 136с.

Цесарський Ф.А. Захисна функція профспілок, форми її реалізації. Дис. канд. юрид. наук - Х., 2004. - 200с.

Труд в мире. Трудовые отношения, демократия и социальная стабильность. - М., 1998. - 288с.

Силин, А.А. Германская модель трудовых отношений в эпоху глобализации: (заметки о сути социального партенерства) // Трудовое право. - 2002. - №10. - С.59-65.

Некипелов Д.С. Профсоюзы и организации предпринимателей: проблемы приспосабления к новым условиям // Труд за рубежом. - 1998. - №2. - С.128-143.

Размещено на