Курсовой по механике
(59)
.
Приймаємо
.
Товщина
диска:
,
(60)
.
Визначаємо
діаметр знаходження
центрів отворів:
,
(61)
.
Визначаємо
діаметр отворів:
,
(62)
.
Визначаємо
відстань від
торців підшипників
до точки прикладання
опорних реакцій:
,
(63)
,
.
2.6
Конструктивні
розміри корпусу
редуктора
Товщина
стінок корпуса
й кришки:
,
(64)
.
Приймаємо
.
Товщина
фланців поясів
корпуса й кришки:
верхнього
пояса корпуса
і пояса кришки:
,
(65)
,
,
(66)
,
нижнього
пояса корпуса:
,
(67)
.
Приймаємо
.
Діаметр
болтів:
Фундаментних:
,
(68)
.
Приймаємо
болти з різьбою
М20;
ті,
що кріплять
кришку до корпуса
у підшипників:
,
(69)
.
Приймаємо
болти з різьбою
М16;
ті,
що з’єднують
кришку з корпусом:
,
(70)
.
Приймаємо
болти з різьбою
М12.
2.7
Ескізне компонування
Спочатку
вибираємо
підшипники
для ведучого
й відомого
вала.
Для
ведучого вала
вибираємо
шарикопідшипники
радіально
упорні – тип
36202,
;
;
;
;
;
;
;
-
легка
вузька серія
.
Для
веденого вала
вибираємо
шарикопідшипники
радіально
упорні – тип
36212,
;
;
;
;
;
;
;
-
легка
вузька серія
.
При
окружній швидкості
змазування
може здійснюватися
масляним туманом.
В цьому випадку
відступивши
від лінії внутрішньої
стінки корпуса
зображуємо
внутрішній
діаметр підшипника.
У
випадку установки
мазеутримуючих
кілець вибираємо
розмір, що дорівнює
8 мм.
Послідовно
виконуємо
ескізне компонування:
-
спрощено викреслюємо
вали редуктора;
-
спрощено викреслюємо
зубчасте зачеплення;
-
відкреслюємо
внутрішній
корпус, відстань
між буртиком
і корпусом,
колесами і
внутрішніми
поверхнями
корпуса приймаємо
10-15 мм;
-
визначаємо
відстань а від
торців підшипників
до точок опорних
реакцій;
-
вимірюванням
знаходимо
відстань
від точок прикладення
опорних реакцій
підшипників;
-
визначаємо
відстань від
точок прикладення
консольних
навантажень
до найближчих
опор:
,
(71)
,
приймаємо
,
,
(72)
,
приймаємо
;
,
(73)
,
,
(74)
.
2.8
Підбір підшипників
і перевірка
їх за динамічною
вантажопідйомністю
Визначаємо
консольні
навантаження
,
(75)
,
,