Регіональні особливості міжнародно-правового регулювання міжнародної трудової міграції
РФ, яка стоїть
на другому
місці після
США за кількістю
зовнішніх
трудових мігрантів,
а Україна посідає
четверте місце
(після Німеччини)
[4].
Держави СНД
входять до
першої десятки
держав походження
мігрантів у
світі. Потоки
міжнародної
трудової міграції
в рамках СНД
спрямовані
в інші держави
СНД, перш за
все в РФ, Казахстан
та в Україну.
Статут СНД
заклав фундамент
для відносин
між країнами
СНД [6]. Досить
активно велася
законодавча
робота в кожній
державі-учасниці
СНД з метою
розробки та
прийняття
національних
законів, регулюючих
зовнішню трудову
міграцію [22]. У
1992 р. було укладено
Угоду про безвізовий
рух громадян
СНД через територію
Співдружності
[27].
У подальшому
низкадержав
вийшли з цього
договору, уклавши
двосторонні
угоди. Усі держави
СНД сьогодні
мають безвізовий
режим.
15 квітня 1994 р. усі
держави-члени
СНД підписали
Угоду про
співробітництво
у сфері трудової
міграції і
соціального
захисту трудящих-мігрантів
[28, с.
244], що
грунтується
на принципах
МОП і містить
такі положення:
взаємне визнання
без легалізації
дипломів, свідоцтв
про освіту та
рівнів кваліфікації;
порядок залучення
працівників
та вимоги до
них встановлюються
державою
працевлаштування
з урахуванням
міжнародних
угод; спрощені
правила працевлаштування;
оформлення
трудової діяльності
працівника
трудовим договором
(контрактом)
з роботодавцем;
уникнення
подвійного
оподаткування;
рівноправ’я
трудящих-мігрантів
і громадян
держави перебування
щодо умов праці,
соціального
забезпечення,
оплати праці
тощо; забезпечення
медичного
страхування
та обслуговування
за рахунок
роботодавця
на основі
національного
режиму; безперешкодний
переказ коштів,
зароблених
трудящими-мігрантами
відповіднодо
законодавства
держави працевлаштування
та міжнародних
угод [1, с. 34–36].
Однак ця угода
не поширюється
на членів сімей
трудящих-мігрантів,
а також передбачається,
що вона буде
реалізовуватися
лише через
двосторонні
угоди. У розвиток
було розроблено
Конвенцію про
правовий статус
трудящого-мігранта
2003 р., яка мала
стати першим
документом
такого масштабу
в регіоні,
спрямованим
на захист прав
людини трудящих-мігрантів
та членів їх
сімей. Вона
також включає
фундаментальні
права трудящих:
захист від
дискримінації,
соціальне
страхування,
доступ до судів.
Зазначимо, що
документ містить
положення,
спрямовані
на захист
жінок-мігрантів
та дітей.
Сьогодні пенсійне
забезпечення
трудящих-мігрантів
у рамках СНД
регулюється
Угодою про
гарантії прав
держав-учасниць
СНД у сфері
пенсійного
забезпечення
1992 р. [2; 276], Угодою
про утворення
Консультативної
Ради з праці,
міграції та
соціальному
захисту населення
держав-учасниць
СНД у сфері
пенсійного
забезпечення
1992 р. [28] і/або двосторонніми
міжнародними
договорами.
У 1994 р. було прийнято
також міжурядові
угоди: Угоду
про взаємне
визнання прав
на відшкодування
шкоди, завданої
працівникам
каліцтвом,
професійним
захворюванням
або іншим ушкодженням
здоров’я, пов’язаним
з виконанням
ним трудових
обов’язків
[274] і Угоду про
переказ грошових
коштів за соціально
значущими
неторговими
платежами [3].
Окремо слід
відзначити
Конвенцію СНД
про права та
основні свободи
людини від
26.05.1995 [21] як регіональний
документ у
сфері прав
людини та щодо
документального
оформлення
перетину особами
кордонів Угоду
про безвізове
пересування
громадян
держав-учасниць
СНД по їхній
території від
09.10.1992 [2] та Угоду про
взаємне визнання
віз держав-учасниць
СНД від 13.11.1992 [7].
Разом із тим
30 та 31 травня 1996
р. під егідою
УВКБ, МОМ та
ОБСЄ було проведено
регіональну
конференцію
для вирішення
проблем біженців
та переміщених
осіб у державах
СНД. Ініціатором
конференції
виступила РФ,
у її роботі
взяли участь
представники
87 держав, включаючи
представників
12 держав-членів
СНД. На конференції
було прийнято
програму дій
(А/51/341), а за її підсумками
розроблено
програму технічного
співробітництва,
спрямована
на погодження
національних
міграційних
законодавств,
політики та
адміністративних
структур СНД.
Крім того, в
1998 р. держави СНД
уклали Угоду
про боротьбу
з незаконною
міграцією, що
містить положення
про протидію
незаконній
міграції, висилку,
реадмісію та
обмін інформацією
[7]. Достатньо
цікавим є закріплення
в Конвенції
визначення
нелегального
мігранта – це
особа, яка займається
незаконною
діяльністю.
Не можна не
згадати також
Угоду про порядок
в’їзду громадян
держав-учасниць
СНД [3] в держави,
що не є членами
СНД, та виїзду
з них; Конвенцію
поетапного
формування
спільного ринку
праці та регулювання
міграції робочої
сили держав-учасниць
СНД від 15.12.2000. Окремо
Концепцію
поетапного
формування
спільного ринку
праці та регулювання
міграції робочої
сили держав-учасниць,
погодженої
рішенням Економічної
Ради СНД від
15.12.2000.
Розширення
ЄС на Схід сприяло
розвитку партнерства
та посиленню
прикордонного
співробітництва,
перш за все,
щодо трудової
міграції –
відкритої або
прихованої
(нелегальної)
– між державами
СНД та ЄС. На
початку 2001 р. УВКБ
ООН та шведська
міграційна
служба розпочали
спільну ініціативу
з метою сприяння
діалогу щодо
проблем притулку
та нерегулярної
міграції в
державах, які
розташовані
вздовж східних
кордонів ЄС.
Ініціатива
була названа
Седеркопінгським
процесом
[3] на честь міста
Седеркопінг,
Швеція, де відбулася
перша зустріч.
У цій нараді
брали участь
офіційні представники
МОМ, Європейської
комісії, УВКБ
ООН Швеції,
Білорусі, Литви,
Польщі та України.
У 2002 р. до процесу
приєдналися
Латвія і Молдова,
а Угорщина,
Румунія та
Словаччина
в 2003 р. Пізніше
до процесу
приєдналася
Естонія. Європейська
Комісія, МОМ,
УВКБ ООН та
міграційна
служба Швеції
надають необхідну
допомогу в
налагодженні
контактів між
державами задля
збереження
і захисту інтересів
усіх учасників
міграційного
процесу.
Стратегічною
метою цього
процесу є сприяння
прикордонному
співробітництву
між новими
державами-членами
ЄС та західними
державами СНД
з питань управління
притулком,
міграцією та
кордонами [4].
У рамках ініціативи
розглядаються
такі питання,
як підсилення
стандартів
прийому біженців,
центри для їх
розміщення,
центри утримання
нерегулярних
трудових мігрантів,
угоди про реадмісію,
повернення
осіб, яким відмовлено
в наданні притулку,
захист дітей,
які не мають
батьків, отримання
інформації
про держави
походження.
Седеркопінгський
процес грунтується
на дворівневому
підході, який
включає в себе
щорічну зустріч
високого рівня
та робочі зустрічі
субрегіональних
груп для міграційних
та прикордонних
працівників.
Інколи в таких
зустрічах за
необхідності
беруть участь
і неурядові
організації
із захисту прав
людини (наприклад,
Вінницька,
Донецька правозахисні
групи). У рамках
ініціативи
проводяться
регулярні
тренінги для
працівників
відповідних
служб.
Процес включає
в себе дві
субрегіональні
групи:
– Північна
субрегіональна
група: Білорусь,
Латвія, Литва,
Польща та Естонія;
– Центральна
та південна
субрегіональні
групи: Угорщина,
Молдова, Румунія,
Словаччина
та Україна.
Седеркопінгський
процес не має
формального
органу управління.
І учасники
зустрічі на
високому рівні
запропонували
створити не
управлінський,
а координаційний
орган – Секретаріат
з питань прикордонного
співробітництва.
За результатами
цієї зустрічі,
яка відбулася
в 2002 р., УВКБ ООН
подало в Європейську
комісію пропозицію
щодо фінансування
нової установи
– Секретаріату.
У травні 2003 р.
Секретаріат
розпочав роботу
в якості центру
для надання
послуг та координації
в інтересах
держав та
організацій,
які беруть
участь у Седеркопінгському
процесі у сфері
міжнародної
нерегулярної
міграції.
Місцезнаходження
Секретаріату
[8] – м. Київ, Україна.
Діяльністю
Секретаріату
управляє Комітет,
який складається
із представників
Європейської
комісії, МОМ,
УВКБ ООН та
шведської
міграційної
служби. Власне
Комітет і визначає
майбутню стратегію
розвитку усього
Процесу. Секретаріат
як ресурсний
центр для всіх
держав та міжнародних
організацій,
котрі беруть
участь у процесі.
Він надає форум
для дискусій,
експертні
послуги щодо
управління
притулком,
міграцією,
сприяє обміну
досвідом і
інформацією
у цій сфері,
публікує
щоквартальний
інформаційний
бюлетень та
збірники матеріалів
конференцій
[8].
Результатами
ініціативи
стало проведення
низку нарад
та конференцій,
зокрема Конференції
Північної
регіональної
групи в Києві,
Регіональної
конференції
з прикордонного
співробітництва
в Словаччині,
Регіональної
зустрічі з
питань міграції
та притулку
в Ужгороді,
Наради керівників
міграційних
та прикордонних
служб у Швеції
[14]. Основна мета
таких зустрічей
– розробка
дискусійних
та робочих
питань на
оперативному
рівні в державах,
які межують,
вивчення досвіду
нових держав-членів
ЄС, сприяння
двосторонньому
співробітництву
держав, особливо
в рамках обміну
інформацією.
Отже, основними
завданнями,
які були поставлені
в 2007 р., є:
– інституційна
підтримка:
зміцнення
потенціалу
національних
систем управління
притулком,
міграцією та
кордонами;
– законодавча
підтримка:
аналіз національних
законодавств
та виявлення
найкращої
практики з
урахуванням
стандартів
ЄС;
– сприяння у
створенні
мережі управління
біженцями,
міграцією та
кордонами;
– регіональна
гармонізація:
гармонізація
провідних
практик у сфері
притулку, міграції
та кордонів
у сфері попередження
зловживання
системами
надання притулку,
трудової міграції
та переказу
коштів у різних
напрямках;
– інформаційні
потреби: підтримка
в регулюванні
трудової міграції,
включаючи
доступ до інформації
щодо можливості
працевлаштування
за кордоном.
Таким чином,
учасники процесу
цілком розуміють
необхідність
здійснення
контролю за
ефективністю
діяльності
і вважають, що
контроль за
такою ефективністю
має бути покладений
на експертів,
а інституційний
контроль буде
реалізовано
за рахунок
проведення
постійних
зустрічей.
І результаті
процесу до 2010
р. планується
досягнути
уніфікації
базових програм
навчання
співробітників
прикордонних
служб СНД за
стандартами
ЄС [25,
с. 17],
організувати
обмін електронними
базами даних,
які існують
у державах СНД
та ЄС, скласти
каталог найкращої
практики з
регулювання
міжнародної
міграції в
рамках субрегіону.
Окремим документом
має стати єдиний
стандарт для
трудових мігрантів
як легальних,
так і нелегальних.
Отже, як глобальнй
результат
Ініціативи
передбачається
перетворення,
по суті, міжнародного
органу без
особливого
статусу та
повноважень
у повноцінну
міжнародну
субрегіональну
організацію,
яка займається
питаннями
прикордонного
співробітництва
та міграції
шляхом підписання
міжнародного
договору –
Статуту. Однак
сьогодні йдеться
тільки про
підписання
Меморандуму
[7].
міграція
міжнародний
програма євросоюз
Література
155. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про зазначення
ваги важких
вантажів, що
їх перевозять
на суднах №
27 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 21.06.1929,
ратифіковано
18.06.1969]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_137
156. Конвенція
Міжнародної
організації
праці про
запровадження
процедури
встановлення
мінімальної
заробітної
плати № 26 [Електронний
ресурс] :
[міжнар.
док. від
16.06.1928]. – Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_196
157. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про застосування
принципів
права на організацію
і на ведення
колективних
переговорів
№ 98 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 01.07.1949,
ратифіковано
14.09.1956]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_004
158. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про застосування
щотижневого
відпочинку
на промислових
підприємствах
№ 14 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 25.10.1921,
ратифіковано
19.06.1968]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_140
159. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про захист від
нещасних випадків
працівників,
зайнятих на
навантаженні
або розвантаженні
суден № 32 (переглянута
1932 року)
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 27.04.1932,
ратифіковано
17.09.1970]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_135
160. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про захист
заробітної
плати № 95 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 01.07.1949,
ратифіковано
31.01.1961]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_146
161. Конвенція
Міжнародної
організації
праці про захист
права на організацію
та процедури
визначення
умов зайнятості
на державній
службі № 151 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 27.06.1978]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_187
162. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про захист
працівників
від іонізуючої
радіації №
115 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 22.06.1960,
ратифіковано
19.06.1968]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_116
163. Конвенція
Міжнародної
організації
праці про
зловживання
в галузі міграції
і про забезпечення
працівникам–мігрантам
рівних можливостей
і рівного ставлення
№ 143 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 24.06.1975]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_163
164. Конвенція
Міжнародної
організації
праці про інспекцію
праці в сільському
господарстві
№ 129: конвенцію
ратифіковано
Законом
№ 1986–IV ( 1986–15
) від 08.09.2004 р.
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від
25.06.1969]. – Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_114
165.
Конвенція
Міжнародної
організації
праці про інспекцію
праці у промисловості
й торгівлі №
81 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 11.07.1947,
ратифіковано
08.09.2004].
– Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_036
166.
Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
медичний огляд
дітей та підлітків
з метою виявлення
їхньої придатності
до праці у
промисловості
№ 77
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 09.10.1946,
ратифіковано
06.07.1956]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_128
167.
Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
медичний огляд
дітей та підлітків
з метою виявлення
їхньої придатності
до праці на
непромислових
роботах № 78
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 09.10.1946,
ратифіковано
06.07.1956]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_127
168. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
медичний огляд
молодих людей
з метою визначення
їхньої придатності
до праці на
підземних
роботах у шахтах
і копальнях
№ 124 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 23.06.1965,
ратифіковано
17.06.1970]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_060
169. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про медичний
огляд моряків
№ 73 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 29.06.1946,
ратифіковано
18.06.1969]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_129
170. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
медичний огляд
рибалок № 113
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 19.06.1959,
ратифіковано
18.06.1969]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_117
171. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
мінімальний
вік дітей для
допуску їх на
роботу в морі
№ 58
(переглянута
від 23.02.2006)
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 24.10.1936,
ратифіковано
14.09.1956]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_133
172. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про мінімальний
вік для прийому
на роботу №
138 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 26.06.1973,
ратифіковано
03.05.1979]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_054
173. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
мінімальний
вік допуску
дітей на роботу
в сільському
господарстві
№ 10 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 25.10.1921,
ратифіковано
06.07.1956]. – Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_142
174. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про мінімальний
вік допуску
на підземні
роботи в шахтах
і рудника №
123 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 22.06.1965,
ратифіковано
17.06.1970]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_061
175. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
мінімальний
вік допуску
підлітків до
роботи вантажниками
вугілля чи
кочегарами
на флоті № 15
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 25.10.1921,
ратифіковано
14.09.1956]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_139
176. Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про мінімальний
вік прийому
дітей на роботу
в промисловості
№ 59 (переглянута
1937 року) [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 22.06.1937,
ратифіковано
14.09.1956]. – Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_132
177. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
мінімальний
вік рибалок,
що приймаються
на роботу №
112 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 19.06.1959,
ратифіковано
31.01.1961]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_118
178. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
мінімальні
норми на торговельних
суднах № 147
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 29.10.1976,
ратифіковано
14.07.1993]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_052
179. Конвенція
Міжнародної
організації
праці про мінімальні
норми соціального
забезпечення
№ 102 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 28.06.1952]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_011
180. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
національні
посвідчення
особи моряків
) № 108 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 13.05.1958,
ратифіковано
17.06.1970]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_120
181.
Конвенція
Міжнародна
організація
праці
про нічну працю
підлітків у
промисловості
№ 90 (переглянута
1948 року) [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 10.07.1948,
ратифіковано
06.07.1956]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_124
182. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
обмеження
нічної праці
дітей та підлітків
на непромислових
роботах № 79
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 09.10.1946,
ратифіковано
07.07.1956]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_126
183. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
обов'язковий
медичний огляд
дітей та підлітків,
зайнятих на
борту суден
№ 16 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 25.10.1921,
ратифіковано
06.07.1956]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_138
184. Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
охорону материнства
№ 103 (переглянута
в 1952 році)
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 28.06.1952,
ратифіковано
14.09.1956]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_122
185. Конвенція
Міжнародної
організації
праці про платні
бюро з найму
№ 96
(переглянута
1949 року) [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 01.07.1949]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_229
186.Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
політику в
галузі зайнятості
№ 122 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 09.07.1964]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_062
187.
Конвенція
Міжнародної
організації
праці про положення
про працю в
договорах, що
укладаються
державними
органами влади
№ 94 [Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. вiд 29.06.1949]. – Режим
доступу :
zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_226
188.
Конвенція
Міжнародна
організація
праці про
права на організацію
та об'єднання
працівників
у сільському
господарстві
№ 11
[Електронний
ресурс] : [міжнар.
док. від 25.10.1921,
ратифіковано
06.07.1956]. –
Режим доступу
: zakon1.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_141
Размещено
на