Статичні деформації хребта

align="BOTTOM" border="0" />, (2.1)


де - сума значень показників в групі,

n – кількість людей в групі.

Середнє квадратичне відхилення значення показника вираховуємо за формулою (2.2):


= R (max - min)/А, (2.2)


де R - різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,

А - табличне значення із значень n (додаток Г).

Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):


m = , (2.3)

де - середнє квадратичне відхилення,

n - кількість людей в групі.

Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст”юдента за формулою (2.4):


t = , (2.4)


де Х1 та Х2 – середні арифметичні,

m1 та m2 – помилки середньої арифметичної.

В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.

В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.

Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника міх контрольною та експериментальною групами.

Для цього використовується додаток Д, в якому в одній з колонок знаходиться значення так званих “ступенів свободи”.

Ступень свободи визначається за формулою (2.5):


f = (nконтр + nексп) - 2, (2.5)


де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.

Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатоку В, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значения ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значениями Р слід порівнювати отримані значения t.

Якщо значення t буде менше значення (Р - 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.

Якщо значення t дорівнює значенню (Р - 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р - 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної групи.


Розділ 3 Хід проведення дослідження

сколіоз хребет деформація

Для досягнення поставленої мети в дослідженні брали участь 20 хворих. Сформовано дві групи - контрольна й експериментальна. У кожній групі знаходилося по 10 чоловік. Період дослідження складає три місяці. Виміру показники стану дихальної системи проводилилось на початку і по закінченні експерименту.

Отже, беремо контрольну групу хворих з 10 чоловік на початку експерименту і їхніх даних заносимо в таблицю 2.1.


Таблиця 2.1 Показники стану дихальної системи контрольної групи на початку експерименту

з/п

Показники стану дихальної системи

Локальна вентиляція правої легені % Локальна вентиляція лівої легені % ЧДД у хв. Проба Штанге сек Проба Генче сек.
1 70,2 70,7 16 42 27
2 69,8 70,3 19 47 26
3 69,7 70,2 20 42 27
4 69,6 70,2 19 47 23
5 70,1 70,7 15 43 25
6 70,3 70,8 16 44 25
7 69,7 70,5 21 48 23
8 69,9 70,7 18 46 24
9 69,6 70,1 22 48 21
10 70,0 70,5 16 51 20

Так само саме фіксуємо показники на початку експерименту і для експериментальної групи і формуємо таблицю 2.2.


Таблиця 2.2 Показники стану дихальної системи експериментальної групи на початку експерименту

п/п

Показники стану дихальної системи

Локальна вентиляція правої легені % Локальна вентиляція лівої легені % ЧДД у хв.

Проба Штанге

сек.

Проба Генче сек.
1 70,2 70,8 17 50 26
2 69,7 70,2 20 46 22
3 69,8 70,2 17 48 24
4 69,5 70,0 19 46 23
5 70,0 70,5 18 43 24
6 69,6 70,1 21 45 24
7 69,8 70,3 20 44 25
8 70,4 70,8 15 45 22
9 70,1 70,6 21 44 21
10 70,4 70,9 16 46 27

Через три місяці, по закінченні експерименту, проводимо виміру показників стану дихальної системи: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге і Генче в двох групах - контрольної й експериментальний. При цьому дані вимірів заносимо в таблицю 2.3 для контрольної групи й у таблицю 2.4 - для експериментальної.


Таблиця 2.3 Показники стану дихальної системи контрольної групи наприкінці експерименту

п/п

Показники стану дихальної системи

Локальна вентиляція правої легені % Локальна вентиляція лівої легені % ЧДД у хв.

Проба Штанге

сек.

Проба Генче сек.
1 72,2 72,7 16 43 28
2 71,7 72,2 18 48 26
3 71,7 73,1 16 45 27
4 71,5 72,0 17 47 25
5 72,1 72,6 15 44 26
6 72,2 72,7 14 46 26
7 71,7 72,3 19 49 29
8 71,9 72,5 17 46 24
9 71,6 72,1 19 49 22
10 72,1 72,6 16 50 21

Таблиця 2.4 Показники стану дихальної системи експериментальної групи наприкінці експерименту

п/п

Показники стану дихальної системи

Локальна вентиляція правої легені % Локальна вентиляція лівої легені % ЧДД у хв.

Проба Штанге

сек.

Проба Генче сек.
1 72,4 73,0 17 50 27
2 72,2 72,8 18 47 22
3 72,5 73,0 17 49 25
4 72,1 72,8 16 46 23
5 72,4 73,0 15 46 26
6 72,3 72,9 18 48 27
7 72,1 72,8 17 45 26
8 72,6 73,0 16 43 25
9 72,3 72,9 15 45 26
10 72,6 73,1 14 51 28

Розділ 4 Оцінка проведення дослідження


Статистичний аналіз результатів дослідження

Аналіз результатів дослідження здійснюємо за допомогою методів математичної статистики. Після отримання конкретних цифр (у ході досліджень) за допомогою методу статистичного аналізу - методу Ст"юдента, порівнюємо величини показників стану дихальної системи в контрольній та експериментальній групах.

Достовірні розбіжності дозволяють стверджувати про наявність різниці між групами, недостовірні розбіжності не дозволяють робити такі висновки.

Крітерій Ст'юдента t табл < t розр - ефективність дослідження підтверджується, показники значимі або достовірні, якщо t табл > t розр - ефективність дослідження не підтверджується, показники аналізу не мають сенсу.

Визначаємо такі показники:

" середнє арифметичне значення величини показника (Х);

" середнє квадратичне відхилення показника ( );

" помилка середньої (m);

" вірогідність різниці середніх величин (t).

Вираховуємо середнє арифметичне значення показників: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге та Генче по формулі 2.1 для контрольної та експериментальної на початку експерименту, результати фіксуємо в таблиці 2.5.


Таблиця 2.5 Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи на початку експерименту

Група Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи

Локальна вентиляція правої легені % Локальна вентиляція лівої легені % ЧДД у хв.

Проба Штанге

сек.

Проба Генче сек.
контрольна 69,89 70,47 18,2 45,8 24,1
експериментальна 69,95 70,44 18,4 45,7 23,8

Через три місяці, у кінці експерименту, по вимірених показниках в обох групах, згідно формули (2.1) визначаємо середнє арифметичне і заносимо дані до таблиці 2.6


Таблиця 2.6 Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи у кінці експерименту

Група Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи

Локальна вентиляція правої легені % Локальна вентиляція лівої легені % ЧДД у хв.

Проба Штанге

сек.

Проба Генче сек.
контрольна 71,87 72,48 16,7 46,7 25,4
експериментальна 72,35 72,93 16,3 47,0 25,5

Далі, використовуючи метод математичної статистики, щоб знайти середнє квадратичне відхилення , визначаємо R - різницю між максимальним і мінімальним значенням показників: локальної вентиляції легені, ЧДД, проба Штанге та Генче.

Середнє квадратичне відхилення вираховуємо за формулою (2.2), користуємося додатком Г для визначення показника А, результати вносимо до таблиць 2.7 та 2.8.


Таблиця 2.7 Результати обчислення середнє квадратичного відхилення на початку експерименту

Група Результати обчислення середнє квадратичного відхилення

Локальна вентиляція правої легені % Локальна вентиляція лівої легені % ЧДД у хв.

Проба Штанге

сек.

Проба Генче сек.
контрольна 0,1948 0,2273 2,2727 2,9220 2,2727
експериментальна 0,2922 0,2922 1,9480 2,2727 1,9480

Таблиця 2.8 Результати обчислення середнє квадратичного відхилення

в кінці експерименту

Група Результати обчислення середнє квадратичного відхилення

Локальна вентиляція правої легені % Локальна вентиляція лівої легені % ЧДД у хв.

Проба Штанге

сек.

Проба Генче сек.
контрольна 0,2272 0,3247 1,6234 2,2727 2,5974
експериментальна 0,1623 0,0974 1,2987 2,5974 1,9480

Для визначення t - критерію Ст'юдента мі вже знаємо Х, ще треба знаті m - помилку середньої, вираховуємо згідно формули (2.3), дані обчислення заносимо до таблиць 2.9 та 2.10 - на початку та в кінці експерименту відповідно.


Таблиця 2.9 Значення помилки середньої m на початку експерименту

Показники Значення помилки середньої m на початку експерименту

група

контрольна експериментальна
Локальна вентиляція правої легені 0,0649 0,9740
Локальна вентиляція лівої легені 0,0757 0,0757
ЧДД 0,7576 0,6493
Проба Штанге 0,9740 0,7576
Проба Генче 0,7576 0,6493

Таблиця 2.10 Значення помилки середньої m у кінці експерименту

Показники Значення помилки середньої m у кінці експерименту

група

контрольна експериментальна
Локальна вентиляція правої легені 0,0757 0,0541
Локальна вентиляція лівої легені 0,1082 0,0324
ЧДД 0,5411 0,4329
Проба Штанге 0,7576 0,8658
Проба Генче 0,8658 0,6493

Оцінку вірогідності різниці показників стану дихальної системи (t) проводимо за критерієм Ст’юдента, формула (2.4) та результати розрахунку вносимо до таблиці 2.11.


Таблиця 2.11 Результати розрахунку t – критерію Ст’юдента

Показники Значення t – критерію Ст’юдента

На початку эксперименту В кінці эксперименту
Локальна вентиляція правої легені 0,06 5,33
Локальна вентиляція лівої легені 0,27 3,99
ЧДД 0,20 0,83
Проба Штанге 0,07 0,26
Проба Генче 0,30 0,09

На основі отриманих даних значень t встановлюємо достовірність або недостовірність різниці у величинах показників між контрольною та експериментальною групами. Для цього визначаємо ступінь свободи, користуючись формулою (2.5).

Таким чином ступінь свободи f дорівнює 18.

Згідно додатка Д, знаючи ступень свободи, визначаємо гранічні значення t – критерію Ст’юдента.

t табл = 2,10 – 2,88, при f = 18.


4.2 Оцінювання результатів дослідження

Після зроблених розрахунків, проведемо їх оцінювання.

Згідно зроблених розрахунків, на початок експерименту, t табл = 2,10 – 2,88 > t розрах = 0,06 – локальна вентиляція правої легені по експериментальній групі не відрізняються від контрольної, вони не суттєві,

t розрах показує, що були узяті приблизно однакові дані.

По закінченні експерименту локальна вентиляція правої легені, тобто через три місяці, були отримані наступні результати – t розрах = 5,33 – більше, ніж на початку експерименту, та більше Р – 0,05 – таким чином це говорить про наявність достовірної відмінності між досліджуваними показниками в контрольній та експериментальній групах.

Аналіз результатів показника локальна вентиляція правої легені дає змогу сказати, що хворі, яким проводились додатково сеанси ЛФК, з експериментальної групи – мають вищій показник, ніж хворі з контрольної групи, яким проводились стандартні методи реабілітації, що підтверджує нашу гіпотізу.

Ми отримали позитивний результат – гарантовано, що підтвердили результати розрахунків математично – статистичним методом по t – критерію Ст’юдента. Це говорить про значимість методики, показники локальної вентиляція правої легені достовірні t розрах > t табл. (5,33 > 2,10 – 2,88), що говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної груп.

Спираючись на результати розрахунку, значення критерію Ст’юдента на початку експерименту – локальна вентиляція лівої легені – t розрах = 0,27 менше значення (Р – 0,05) – показники аналізу не мають сенсу, хворі мали приблизно однакові дані цього показника на початку експерименту в контрольній та в експериментальній групах, що стосується локальної вентиляція лівої легені.

По закінченню експерименту – через три місяці – локальна вентиляція лівої легені, хворих які додатково займалися ЛФК мала збільшитися – це теоретично. Практично – по методу математичної статистики – спираючись на цифри бачимо, що t розрах = 3,99 – збільшилася, результат теоретичного методу дослідження підтвердився.

Ми отримали позитивний результат – гарантовано, що підтвердили результати розрахунків математично – статистичним методом по t – критерію Ст’юдента. Це говорить про значимість методики, показники локальної вентиляція лівої легені достовірні t розрах > t табл. (3,99 > 2,10 – 2,88), що говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної груп.

Експеримент значим – t розрах., віддаляється від критичного значення t табл, знайдено згідно додатку Ж.

Так як t розрахункове > t критичного, тому можемо стверджувати, що спостерігається суттєва відмінність результатів між групами у кінці експерименту.

Розрахунок t – крітерію Ст’юдента та визначення достовірності відмінностей контрольної та експериментальної груп підтверджує теоретичне припущення про підвищення показників стану дихальної системи – локальна вентиляція легень - при використанні ЛФК на етапах реабілітації хворих які перенесли хірургічне втручання.

Згідно зроблених розрахунків результатів частоти дихання на початок експерименту, t розрах = 0,2, t табл = 2,10 – 2,88. Значення t менше значення (Р – 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваними показниками в контрольній та експериментальній групі немає.

У кінці експерименту, частоти дихання, t розрах = 0,83, t табл = 2,10 – 2,88. Тобто значення показника t менше значення (Р – 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваними показниками в контрольній та експериментальній групі також немає.

Це говорить що такий показник стану дихальної системи, як частота дихання, значимих відмінностей не набув, тобто додаткові заняття ЛФК впливу не мали.

Спираючись на результати дослідженн показників проб Штанге та Генче, можна сказати, що на початку експерименту t розрах = 0,07 ‹ t табл = 2,10 – 2,88, та t розрах = 0,03 ‹ t табл = 2,10 – 2,88, відповідно. Показники по експериментальній групі не відрізняються від контрольної, вони не суттєві.

По закінченню експерименту показники проб Штанге та Генче збільшилася t розрах = 0,26, та t розрах = 0,09, відповідно, але усе одно вони менші за (Р – 0,05), це значить що показники по експериментальній групі не відрізняються від контрольної, вони не суттєві.

На основі розрахунків математично – статистичним методом по Ст’юденту, не підтверджує теоретичне припущення про підвищення стану показників дихальної системи при заняттях ЛФК на різних етапах реабілітації.


Висновки


В курсовій роботі були розглянуті основні види статичних деформацій хребта, дана їх клінічна характеристика, описані методи на форми ЛФК які приміняються на різних етапах реабілітації цих хворих. Виміряні та порівняні показники стану дихальної системи – локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге та Генче – контрольної та експериментальної груп хворих на сколіоз I - II ст.

При цьому використані два методи дослідження теоретичний та метод математичної статистики по Ст'юденту, аналіз показників проводили двічі: на початку та у кінці експерименту.

Таким чином проведені дослідження дають підставу стверджувати, що стан дихальної системи достовірно покращився у кінці експерименту, за рахунок показників локальної вентиляції. Однак, що стосується показників ЧДД, проб Штанге та Генче – гіпотеза та результат дослідження не співпадають.

Гіпотеза частково доказана та підтверджена.

Отже, додаткові сеансу ЛФК під час реабілітації хворих експериментальної групи, позитивно впливає на стан дихальної системи.

Додаток А

Вправи для зміцнення м'язового корсета


Для м'язів спини:

Лежачи на животі, підборіддя на тильній поверхні кистей, покладених один на одного.

1. Підняти голову і плечі, руки на пояс, лопатки з'єднати. Утримувати це положення по команді інструктора.

2. Та ж вправа, але кисті рук переводити до чи пліч за голову.

3. Піднімаючи голову і плечі повільно перевести руки нагору, у сторони і до пліч (як при плаванні брасом).

4. Руки в сторони, назад, у сторони, нагору.

5. Підняти голову і плечі. Руки в сторони. Стискати і розтискати кисті рук.

6. По черзі піднімати прямі ноги, з утриманням їхній до 3-5 рахунків.

7. 1 - підняти праву ногу, 2 - приєднати ліву, 3 - втримати, 7 - опустити праву ногу, 8 - опустити ліву ногу.

8. Підняти прямі ноги, розлучити їх, з'єднати й опустити в і.п.

9. Виконання руками і ногами рухів, як при плаванні брасом.

10. Підняти голову, груди і прямі ноги. Утримувати це положення 3-5 рахунків.

Для м'язів черевного преса:

Вихідне положення для усіх вправ - лежачи на спині. Поперекова частина хребетного стовпа притиснута до опори.

1. По черзі зігнути і розігнути ноги в колінних і тазостегнових суглобах.

2. Зігнути обох ніг, розігнути їх, повільно опустити.

3. По черзі згинати і розгинати ноги у висячому положенні - "велосипед".

4. Руки за головою, по черзі піднімати прямі ноги вперед.

5. Руки нагору, повільно підняти обидві прямі ноги до кута 900 і повільно опустити.

6. Зігнути ноги, розігнути їх під кутом 450, розлучити в сторони, з'єднати і повільно опустити.

7. Кругові рухи прямими і піднятими під кутом 450 ногами.

8. Піднімати і схрещувати прямі ноги.

9. Утримувати м'яч між колінами, зігнути ноги, розігнути під 900, повільно опустити.

10. Та ж вправа, але з утриманням м'яча між щиколотками.

11. Перейти в положення сидячи, зберігаючи правильне положення спини і голови.

12. Руки в сторони, повільно підняти прямі ноги, махом рук сісти, руки на пояс, прийняти правильну поставу, повернутися у вихідне положення.

13. Ноги фіксовані нижньою рейкою гімнастичної стінки чи партнером. Повільно прийняти положення сидячи, повернутися у вихідне положення.

14. Лежачи на гімнастичному ослоні, утримуючись прямими ногами, повільно сісти, потім перейти у вихідне положення.

15. Та ж вправа, але в сполученні з різними рухами рук або з використанням предметів.

Для м'язів бічної поверхні тулуба:

1. Лежачи на правому боці, права рука нагору, ліва уздовж тулуба, утримувати тіло в цьому положенні, піднімати й опускати ліву ногу.

2. Та ж вправа, але лежачи на лівому боці. Піднімати й опускати праву ногу.

3. Лежачи на правому боці, права рука нагору, ліва зігнута, долонею упирається в підлогу. Підняти обидві прямі ноги, утримувати їх у висячому положенні на 3-5 рахунків, повільно опустити.

4. Та ж вправа, але лежачи на лівому боці.

5. І.п. - лежачи на боці. Піднімати одну ногу, приєднати до неї іншу, опустити ноги.

6. Та ж вправа, але лежачи на іншому боці.

Додаток Б


Тестова карта для виявлення порушень постави

№ з/п Зміст питання Відповіді

1


2


3


4

5

6

7

8

9

10

Явне ушкодження органів руху, викликаний уродженими пороками, травмою, хворобою

Голова, шия відхилена від середньої лінії, плечі, лопатки, таз установлені не симетрично

Виражена деформація грудної клітки груди "шевця", упала "куряча" (зміна діаметрів грудної клітки, грудина і мечоподібний відросток різко виступають уперед)

Виражене чи збільшення зменшення фізіологічної кривизни хребта

Сильне відставання лопаток (“крилоподібні" лопатки)

Сильне виступання живота (більш 2 див від лінії грудної клітки)

Порушення осей нижніх кінцівок (О-образні, Х-образні)

Нерівність трикутників талії

Вальгусне положення п'ят

Явне відхилення в ході: що накульгує, "качина"

Так


Так


Так


Так

Так

Так

Так

Так

Так

Так

Ні


Ні


Ні


Ні

Ні

Ні

Ні

Ні

Ні

Ні


Додаток В


Лікувальна гімнасти при кіфозі (сутула та кругла спина)

Розділ заняття Ісходне положення Вправи Число повторень Методичні вказівки
Вступний Основна стійка Піднятися на носки, руки через сторони нагору (вдих), опустити руки через сторони, повернутися у вихідне положення 6-8 Повільно
Основний

Стоячи, ноги на ширині пліч, гімнастична палка на лопатках

Стоячи на четвереньках (колінно-ліктьове положення)

Лежачі на спині, руки зогнуті у ліктях


Лежачі на животі, руки до пліч


Лежачі на животі, руки держать

Підняти ціпок нагору, закинути голову назад (вдих), повернутися у вихідне положення (видих)


Повзання на четвереньках в «напівглубокому» положенні (голова при піднята, лікті в сторони, грудна клітка опущена)

З опорою на лікті та потилицю прогнути хребет у грудному відділі (вдих), опуститись у ісходне положення (видих)

З напругою прогнути хребет, за прокинути голову, опираючись на передпліччя, відірвати грудну клітку від полу (вдих), вернутися у ісходне положення (видих)

Запрокинути голову, прогнути хребет, вернутися у ісходне

8-10


50-70 шагів


10-12


5-7

4-6

Повільно


У середньому темпі


Повільно


Повільно

Повільно, дихання вільне


гімнастичну палку на лопатках

Стоячи на четвереньках (колінно-ліктьове положення)

Лежачи на спині, руки вдоль тулуба

Стоячи, ноги на ширині пліч, гімнастична палка на лопатках

Положення


Згибаючи лікті та опускаючи грудну клітку, прогнути спину, подвинути корпус у перед, вернутися у вихідне положення

Максимально витягнутися, вернутися у вихідне положення

Присісти з палкою на лопатках (видих), вернутися у вихідне положення


6-8


4-5


8-10


Повільно


Повільно, дихання вільне

У середньому темпі

Заключний Стоячи, руки на потилиці, пальці сплетені Піднімаючись на носки, відвести лікті в сторони (вдих), опускаючись вернутися у вихідне положення (видих) 6-8 Повільно

Додаток Г


Табличні показники А для визначення стандартного відхилення

n А n А
1 - 120 5,15
2 1,13 140 5,26
3 1,69 150 5,35
4 2,06 180 5,43
5 2,33 200 5,50
6 2,53 220 5,57
7 2,70 240 5,61
8 2,85 260 5,68
9 2,97 280 5,72
10 3,08 300 5,77
11 3,17 320 5,80
12 3,26 340 5,84
13 3,34 360 5,88
14 3,41 380 5,92
15 3,47 400 5,94
16 3,53 420 5,98
17 3,59 440 6,00
18 3,64 460 6,02
19 3,69 480 6,06
20 3,74 500 6,09
22 3,82 520 6,12
24 3,90 540 6,13
26 3,96 560 6,14
28 4,03 580 6,17
30 4,09 600 6,18
32 4,14 620 6,21
34 4,19 640 6,23
36 4,24 660 6,26
38 4,28 680 6,27
40 4,32 700 6,28
45 4,41 750 6,33
50 4,50 800 6,34
60 4,64 850 6,37
70 4,76 900 6,43
80 4,85 950 6,47
90 4,94 1000 6,48
100 5,01

Додаток Д


Гранічні значення t – критерію Ст’юдента для 5% та 1% - ного рівня значимості від числа ступенів свободи

Ступінь свободи (f) Гранічні значення Ступінь свободи (f) Гранічні значення

Р – 0,05 Р – 0,01
Р – 0,05 Р – 0,01
1 12,71 63,60 21 2,08 2,82
2 4,30 9,93 22 2,07 2,82
3 3,18 5,84 23 2,07 2,81
4 2,78 4,60 24 2,06 2,80
5 2,57 4,03 25 2,06 2,79
6 2,45 3,71 26 2,06 2,78
7 2,37 3,50 27 2,05 2,77
8 2,31 3,36 28 2,05 2,76
9 2,26 3,25 29 2,04 2,76
10 2,23 3,17 30 2,04 2,75
11 2,20 3,11 40 2,02 2,70
12 2,18 3,06 50 2,01 2,68
13 2,16 3,01 60 2,00 2,66
14 2,15 2,98 80 1,99 2,64
15 2,13 2,95 100 1,98 2,63
16 2,12 2,92 120 1,98 2,62
17 2,11 2,90 200 1,97 2,60
18 2,10 2,88 500 1,96 2,59

CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:


Боголюбов В.М., Медична реабілітація, Том 2, - М., 2007.

Боголюбов В.М., Медична реабілітація, Том 3, - М., 2007.

Готовцев П.И., Суботін А.Д., Селиванов В.П. Лікувальна фізична культура і масаж. - М.: Медицина, 1987.

Попов С. Н. Фізична реабілітація. - Ростов на Дону.: Фенікс, 2008

Дубровський В.И. Спортивна Медицина - Москва - Владос, 2005

Епіфанов В.А. Лікувальна фізкультура і Спортивна медицина - Москва - Медицина, 1999

Дубровський В.И. Лікувальний масаж - Москва - Владос, 2005

Матеріал Інтернет сайта - http// www. Mymassage

Томашевський М.І. Наскрізна програма та методичні рекомендації для виконання навчальної науково-дослідної роботи студентами з першого по п'ятий курсів - Горлівка 2007

Размещено на