Патон Євген Оскарович
бронекорпусів
танків і самохідних
артилерійських
установок. У
Німеччині
автоматичне
зварювання
танків так і
не була створена
до кінця війни.
У березні
1943 року Е.О.Патонові
було привласнене
звання Героя
Соціалістичної
Праці з врученням
ордена Леніна
і золотої медалі
«Серп і Молот»
за видатні
науково-технічні
досягнення,
що дозволили
прискорити
виробництво
танків і металоконструкцій.
За успішне
впровадження
й освоєння в
бронекорпусном
виробництві
зварювання
під флюсом
орденом Трудового
Червоного
Прапора в 1943 році
нагороджені
співробітники
інституту Б.Є.
Патон і П.І. Севбо,
орденом «Знак
Пошани» - А.І.
Корінний, І.К.
Олійник, А.М.
Сидоренко,
медаллю «За
трудову доблесть»
- Г.З. Волошкевич,
А.М. Макара, С.А.
Оствовська,
М.Н. Сидоренко,
Ф.Є. Сороковський.
Велику роботу
з впровадження
автоматичного
зварювання
на уральських
заводах у роки
війни проводили
й інші співробітники
Інституту
електрозварювання:
А.Є. Асніс, Л.М.
Багачок, М.С.
Грохотов, Л.М.
Гутман, М.Я. Горлов,
Л.І. Гудима, К.О.
Дзевалтовський,
А.А. Казимирів,
А.М. Лапін, Б.І.
Медовар, У.Г.
Приходченко,
Г.В. Раєвський,
С.В. Радченко,
Д.М. Рабкін, Т.М.
Слуцька, А.А.
Супрун, С.С. Савенко,
Ф.Ю. Сороковський,
В.В. Черепанова
й ін.
“Звичайно,
така увага і
така щедрість
уряду мене
радували і
глибоко торкали.
Але разом з тим
я був збентежений.
Говорю це без
удаваної скромності
і без усякої
рисовки. Адже
я і мої товариші
тільки чесно
виконували
свій борг, і
усе, що ми робили,
не могло зрівнятися
з мужністю і
героїзмом
рядового радянського
піхотинця, що
йде в атаку, чи
танкіста, що
таранить ворожу
машину. Я думав,
що багато років
мені ще має
бути трудитися,
щоб хоч якоюсь
мірою виявитися
гідним такої
високої нагороди.
Людині не
дано самому
судити про те,
як він виконує
свій борг. Щирим
суддею в цьому
є тільки народ.
Але одне я знав
твердо: усього
себе, без залишку,
я віддаю роботі,
намагаюся жити
так, щоб завжди
прямо і чесно
дивитися в очі
радянським
людям. У ті хвилини
я знову пошкодував
про те, що велика
частина мого
життя, мої молоді
роки пройшли
в затхлій, діляцькій
атмосфері
царської Росії,
в обстановці,
де праця не
вважалася
справою честі,
а був тільки
засобом до
існування.
Застосування
автоматичного
зварювання
в оборонній
промисловості
дало винятково
великий ефект
- дозволило
різко збільшити
випуск бойових
машин, боєприпасів
і озброєння
високої якості
для Радянської
Армії. Тільки
на танковому
заводі № 183 за
допомогою
автоматів для
зварювання
під флюсом було
виконано 2400
кілометрів
швів.” – згадував
Євгеній Оскарович.
5. Післявоєнний
період
У червні 1944
року інститут
повернувся
в Київ, де почалося
відновлення
його наукової
і лабораторної
бази. В ознаменування
75-річчя з дня
народження
Е.О. Патона інституту
було привласнено
його ім'я. Післявоєнний
період характерний
поглибленням
і розширенням
теоретичних
і експериментальних
робіт з вивчення
зварюваності
різних класів
сталей, по оцінці
міцності зварених
з'єднань і
конструкцій,
а також по розробці
нових систем
флюсів, дротів
і зварювальної
апаратури. Ще
на Уралі Е.О.
Патон почав
переорієнтувати
роботу колективу
на рішення
задач по відновленню
зруйнованого
війною народного
господарства
тимчасово
окупованих
районів.
У 1946-1953 роках
Е.О. Патон комплексно
розробляє
проблеми звареного
мостобудування,
очолює роботи
з проектування
і виготовлення
перших суцільнозварних
мостів, у яких
широко застосована
автоматичне
зварювання.
У 1946 році за порадою
М.С. Хрущева
подає союзному
уряду доповідну
записку про
переваги звареного
мостостроения.
У тому ж році
Рада Міністрів
СРСР приймає
розгорнута
постанова із
широкою програмою
застосування
зварювання
в будівництві
мостів.
6. Найкращий
проект
У 1950 році він
керував проектуванням
і будівництвом
першого суцільнометалевого
1542-метрового
моста через
Дніпро в Києві,
що був створений
без єдиної
заклепки. У
цьому спорудженні
- утворі Патона
- як би злилися
воєдино дві
справи, якою
він присвятили
своє життя:
мостобудування
і зварювання.
Дивну творчу
енергію зберігав
учений усе
життя. Проектуванням
моста він керував,
коли йому було
вже 80 років! 5
листопада 1953
року відбулося
урочисте його
відкриття.
Постановою
уряду після
смерті Патона
мосту привласнене
його ім'я.
7. Останні
роки
В останні
роки життя Е.О.
Патон займався
дослідженням
зварювання
у вуглекислому
газі.
Усього по
проектах видатного
вченого побудовано
понад 50 клепаний
і понад 100 зварені
металеві мости,
а якщо врахувати
побудовані
по створеним
їм типовим
проектам, цей
рахунок піде
на багато сотень.
Більшість з
мостів Патона,
що залишились
в роки війни,
безаварійно
служать людям
і донині.
Е.О.Патон -
автор більш
300 наукових праць
і декількох
теоретичних
курсів. Серед
по мостобудуванню
і зварюванню:
«Розрахунок
наскрізних
ферм із твердими
вузлами», «Залізні
мости» у 4 томах,
«Дерев'яні
залізничні
мости», «Автоматичне
зварювання
голим електродом
під шаром флюсу»
і інші. Організатор
і головний
редактор журналу
«Автоматичне
зварювання».
З 1935 року –
беззмінний
член Президії
Академії наук
Української
СРСР. У 1945-1952 роках
був віце-президентом
Академії наук
Української
СРСР. Депутат
Верховної Ради
СРСР у 1946-1953 роках.
Жив у Києві.
Помер 12 серпня
1953 року. Похований
на Байковому
цвинтарі в
Києві.
Тисячі жителів
столиці України,
члени уряду
республіки,
члени Президії
Центрального
Комітету КПУ
проводжали
в останню путь
видатного
вченого-патріота.
патон
проектування
будівництво
міст
8. Нащадки
Патона
Після смерті
батька Інститут
електрозварювання
очолив його
син - Борис Євгенович
Патон, що став
до цього часу
доктором технічних
наук, а в 1954 році
- професором.
З 1962 року він
сполучає цю
посаду з посадою
президента
Національної
академії наук
України.
Інститут
електрозварювання
імені Е.О. Патона
в ці роки став
меккою зварників
і матеріалознавців
усього світу
і прикладом
для інших організацій
академії.
Б.Е. Патон
став загальновизнаним
продовжувачем
обраного ще
його батьком
напрямку, засновником
нових технологій
для будівництва
в космосі,
зварювальних
робіт під водою,
нових технологій
у хірургії й
ін. Йому в першу
чергу інститут
зобов'язаний
незаперечним
авторитетом
у країні і світі
в області теорії
і практики
зварювальних
сучасних високих
технологій
різного призначення.
Швидкий перехід
від наукових
ідей до практичних
результатів,
що відрізняло
Інститут
електрозварювання
імені Е.О. Патона,
зажадав від
наукового
колективу
величезних
зусиль - виконання
комплексу
досліджень,
проектних і
конструкторських
робіт, підготовки
і виконання
організаційних
рішень, націлених
на швидке й
ефективне
виконання
роботи як в
інституті, так
і в промислових
організаціях,
де вона одержує
практичне
втілення. Величезні
роботи виконані
із суднобудуванні,
виробництві
зварених труб
для магістральних
газо- і нафтопроводів,
у важкому і
хімічному
машинобудуванні.
Євгеній
Оскарович Патон
- лауреат Сталінської
премії СРСР
(1941). Доктор технічних
наук. Нагороджений
2 орденами Леніна
(1942, 1943), орденами
Трудового
Червоного
Прапора (1940), Вітчизняної
війни 1-й ступеня
(1945), Червоної
Зірки (1942), медалями.
Ім'я видатного
вченого носять
Інститут
електрозварювання
Академії наук
УРСР у Києві
(з 1945), суцільнометалевий
1542-метровий міст
через Дніпро
в Києві (з 1953), мала
планета, вулиці
в Дніпропетровську,
Львові, Херсоні,
Нижньому Тагілу,
Омську, Макіївці.
У Києві в будинку
Київського
політехнічного
інституту Є.О.
Патонові встановлений
пам'ятник, на
фасаді головного
корпуса КПІ,
на фасаді будинку
інституту
електрозварювання
і на будинку,
у якому жив -
меморіальні
дошки.
Список
використаної
літератури
Орест Субтельний
„Україна. Історія”.
«Либідь» 1991
Виргинский
В.С. Очерки истории
науки и техники
XVI--XIX веков
(knigka/2009/01/31/ocherki-istorii-nauki-i-tekhniki-xvi.html
- ссылка для
скачивания)
Справочник
«Строительство
мостов» 1975 г.
Н.М. Колоколов,
Л.Н. Копац, И.С.
Файштейн
Искусственные
сооружения
- М.: Транспорт,
1988. - 440 с.
Мосты и тоннели
/ Под ред. С.А.
Попова. - М.: Транспорт,
1977.
Содержание
и реконструкция
мостов / Под
ред. В.О. Осипова.
- М.: Транспорт,
1986. - 327 с.
Сварка в
СССР. в двух
томах. -М.: Наука,
1981
Технологія
електродугового
зварювання:
Підручник/
І.В. Гуменюк,
О.В. Іваськів,
О.В. Гуменюк.
- К.:Грамота, 2006
Сварочные
работы. Учебное
издание/Чебан
В.А. - Ростов-на-Дону:»Феникс»
Сварка и
резка металлов.
Учебник для
средн. техн.
училищ. М., «Высшая
школа», 1977
Справочник
сварщика/Под
ред. В.В. Степанова.
- 4-е изд., перераб.
и доп. - М.:Машиностроение,
1982
Кошкарёв
Б.Т. Теория
сварочных
процессов:
Учебное
пособие/Издательский
центр ДГТУ,
Ростов-на-Дону,
2003. -217с.
Рыбаков В.М.
Дуговая сварка.
М.: Высшая школа,
2003.
Соколов И.И.
Дуговая сварка
и резка металлов.
М.: Высшая школа,
2003.
Яковлев А.П.,
Фоминых В.П.
Электросварка.
М.: Высшая школа,
2002.
Глизманенко
Д.Л. Сварка и
резка металлов.
М.: Высшая школа,
2002.
Размещено
на