Бібліографічні класифікації

4 Годування й утримання.

Для надання єдності структурі та індексації споріднених розділів у ББК використовуються і плани розташування. Як і СТД, вони створені до окремих розділів і відображають ознаки, характерні для документів з відповідної тематики. Так, у відділі історії виділяються плани розміщення за ознакою хронології, у таблиці ТТД – за територіально-адміністративними діленнями. Індекси планів розташування позначаються арабськими цифрами, приєднуються безпосередньо до індексу основної таблиці і є його невід'ємною частиною.

У різних варіантах таблиць ББК склад таблиць типових ділень дещо відрізняється. Так, у повному варіанті є три таблиці типових ділень сучасного світу, а ще є типові ділення для територій давнього світу. В таблицях для обласних бібліотек є дві таблиці ТТД, одна з яких використовується у відділах природничих і прикладних наук, а друга – суспільних і гуманітарних. У варіантах для масових і дитячих бібліотек – по одній таблиці ТТД. У таблицях для масових і дитячих бібліотек немає також етнічних типових ділень. У цьому відображаються специфічні особливості фондів і каталогів цих бібліотек [1, C. 4].

ББК має індексаційну базу, що складається з великих і малих букв російського алфавіту, арабських цифр, математичних та інших символів. Основний ряд у таблицях для наукових бібліотек позначається великими буквами від А до Я, в інших варіантах таблиць – цифрами. Усі наступні ступені ділення позначаються цифрами за десятковим принципом. Індексація в ББК структурна з послабленою виразністю. Деякі порушення чіткої логічної побудови індексів пояснюються намаганням скоротити індекс, зробити його компактнішим.

На всіх ступенях ділення, крім основного ряду, є значна кількість вільних індексів, свого роду резерв для введення нових понять.

Індекси ЗТД позначаються малими буквами російського алфавіту, а в разі необхідності їхньої деталізації застосовують цифри. Букви і цифри, а також круглі дужки, знак рівності, дефіс використовують для позначення інших типових ділень.

Державний рубрикатор (ДР) автоматизованої системи НТІ є варіантом міжнародної системи НТІ. Він призначений для формування інформаційних масивів в органах НТІ, систематизації матеріалів у інформаційних виданнях, здійснення пошуку інформації в пошукових системах. Використовуючи рубрикатор, можна створити автоматизований банк даних документів ДАСНТІ; організувати обмін інформацією на машинних і безмашинних носіях між органами НТІ – як тими, що входять до державної автоматизаваної системи науково-технічної інформації (ДАСНТІ), так і зовнішніми відносно неї, наприклад, міжнародний обмін; здійснювати широкий тематичний інформаційний пошук тощо. На сьогодні рубрикатор існує як у друкованій, так і в машинопрочитувальній формі. Електронний ДР НТІ забезпечує пошук за кодами рубрик, ключовими словами, які включені до заголовків рубрик, індексами УДК [17, C. 54].

Рубрикатор є ієрархічною перелічувальною класифікаційною системою. Його основний ряд має 100 рубрик, що позначаються кодами (індексами) від 00 до 99. Ці рубрики поділені на чотири умовні тематичні групи:

Суспільні науки (коди від 00 до 26); Природничі та точні науки (коди від 27 до 43); Прикладні науки. Галузі економіки (44–81); Міжгалузеві та комплексні проблеми (82–99).

Кожна рубрика складається з коду і словесного формулювання. Коди рубрик створюються з ланцюжків пар арабських цифр, що розділяються знаком крапка (.).

55. Машинобудування;

55.01 Загальні питання машинобудування;

55.01.09 Історія машинобудування. Персонали.

Рубрикатор має три рівні ієрархії, причому два перших збігаються з Рубрикатором МСНТІ. На основі ДР НТІ органи НТІ розробляють власні галузеві рубрикатори, в яких третій рівень ієрархії деталізується далі до бажаного ступеня.

Основна таблиця рубрикатора містить також пошуково-довідковий апарат. Орієнтуватися в основній таблиці допомагає абетково-предметний покажчик.

3.3 Міжнародна патентна класифікація

Патентні документи систематизуються за Міжнародною патентною класифікацією, розробленою Комітетом експертів при Європейській раді і прийнятою в 1954 р. Ця класифікаційна система сприяла уніфікації різних національних систем класифікації винаходів і міжнародному співробітництву в галузі створення уніфікованого довідково-пошукового апарату до патентних фондів, обміну інформацією про винаходи.

Міжнародна класифікація передбачає систематизацію документів за функціональною і галузевою ознаками. У більшості описів винаходів зазначається сфера використання винаходу, і при систематизації документ зараховують до цієї сфери. Якщо ж винахід може застосовуватися в різних галузях, документ систематизують за функціональною ознакою. Так, двигунам властива функція виробництва електроенергії, але певна категорія двигунів може використовуватися лише в певній галузі. Виходячи з цього, винаходи про двигуни як джерело виробництва електроенергії збираються з урахуванням загального призначення, а винаходи про двигуни для використання в конкретній галузі систематизують за призначенням [15, C. 189].

За структурою Міжнародна патентна класифікація е ієрархічною перелічувальною системою. Уся сукупність винаходів поділяється на 8 основних розділів, що позначаються великими літерами латинського алфавіту:

А Задоволення життєвих потреб людини;

В Різноманітні технологічні процеси й транспорт;

С Хімія і металургія;

D Текстиль; папір;

Е Будівництво;

F Прикладна механіка; освітлення; опалення; двигуни і робочі машини; зброя і боєприпаси;

G Фізика;

Н Електротехніка.

Кожен розділ поділяється на класи, які позначаються індексом розділу й двома арабськими цифрами:

А01 Сільське господарство; лісове господарство; тваринництво; мисливство і ловля тварин; рибництво і рибальство; А21 Хлібопекарство; борошняні вироби.

Таким чином, кожен розділ може містити до 99 класів. Класи, у свою чергу, поділяються на підкласи, які позначаються приголосними малими літерами латинського алфавіту і додаються до індексу класу:

У класах неоднакова кількість підкласів, а деякі складаються навіть з одного підкласу. Назви розділів і класів мають умовний характер і лише приблизно передають їхній зміст, назви ж підкласів чітко вказують на предмет і навіть якоюсь мірою розкривають зміст підкласу. Назви підкласів супроводжуються примітками, які пояснюють зміст ділення і забезпечують прийняття правильних рішень при систематизації.

Кожен підклас складається з окремих рубрик, що називаються групами і підгрупами, а в сукупності це так звані дрібні ділення класифікації. Групи звичайно позначаються непарними числами, а підгрупи – парними:

А21с15/04 Різальні машини, що використовуються в булочних.

Міжнародна патентна класифікація постійно вдосконалюється, розвивається, щоб відповідати стану сучасної техніки. Кожні п'ять років до неї вносяться зміни, після чого в різних країнах публікуються чергові редакції системи.

Висновки

Протягом усього періоду розвитку науки і культури йде процес накопичення інформації та знань, які фіксуються в документах. Кількість документів постійно збільшується. У сфері інформації діють закони прискорення розвитку науки, внаслідок чого постійно зростає потужність документно-інформаційного потоку, відбувається концентрація та розпорошення публікацій у періодичних виданнях, старіння інформації. Усе це призводить до серйозних труднощів у роботі з документами й інформацією, яку вони містять. У той же час значення інформації в житті людей постійно зростає. Визначною рисою сучасної епохи є інформатизація всіх галузей людської діяльності. Інформаційні ресурси розглядаються як багатство, що не поступається за своїм значенням і потенційним ефектом природним ресурсам. Обсяг інформації різноманітного характеру в наш час настільки великий, що в деяких випадках простіше і дешевше заново провести дослідження, зробити винахід або навіть відкриття, ніж знайти відомості про нього в документах.

Щоб подолати кризові явища у сфері документних комунікацій, які виникають час від часу, людство винайшло чимало засобів, серед яких писемність і папір, друкарський верстат і бібліотеки, архіви, органи інформації, автоматизовані інформаційні мережі й багато іншого. Але виявляється, що накопичити інформацію замало, важливо надати її користувачу в потрібному обсязі й у потрібний час.

Уже в давнину з появою порівняно великих документних зібрань з'ясувалося, що неможливо швидко знайти потрібну інформацію шляхом перегляду всіх наявних документів. Оперативно ознайомитися з великою кількістю їх можна, якщо коротко навести основні відомості про кожний документ у своєрідній довідці, тобто подати інформацію у стислому «згорнутому» вигляді,

За таких умов для розшуку потрібного документа немає потреби переглядати тексти багатьох документів, а досить ознайомитися лише з короткими повідомленнями про них. Якщо ж ці короткі повідомлення поділити на групи відповідно до певних ознак документів, то можна переглядати відомості не про всі документи, а лише про ті, що увійшли до певної групи. Саме за таким принципом будуються різноманітні інформаційно-пошукові системи (ШС) – бібліотечні й бібліографічні каталоги, картотеки, автоматизовані банки бібліографічних даних, бібліографічні покажчики й т. ін. Це значно прискорює і полегшує процес пошуку. Причому, чим коротше охарактеризовано документ, тим більшої економії часу та праці досягається при пошуку. Але, з іншого боку, чим лаконічніше подано ознаки документа, тим більша ймовірність помилки при його пошуку, наприклад, можуть бути випущені побічні, другорядні теми, розглянуті в документі, і, отже, при розшуку документів з певних тем цю працю не буде виявлено, виникне прогалина, буде втрачено інформацію.

Список використаної літератури

1. Антоненко І. Авторитетний контроль бібліографічних записів // Бібліотечний вісник. – 1995. – №4. – С. 1–4.

2. Библиотечно-библиографическая классификация: Рабоч. табл. для масс. б-к. – М.: Либерея, 1997. – 688 с.

3. Библиотечно-библиографическая классификация: Рабоч. табл. для масс, б-к: Дополнения и изменения. Вып.1. 60/63 Социальные науки в целом. Обществознание. История. Исторические науки / Рос. гос. б-ка, Рос. нац. б-ка, Б-ка Рос. акад. наук. – М.: Либерия, 2002. – 64 с.

4. Библиотечно-библиографическая классификация: Средние таблицы. Практическое пособие / Рос. гос. б-ка, Рос. нац. б-ка, Б-ка Рос. акад. наук. – М.: Либерея, 2001. Вып. 1. 60/63 С/Т Социальные науки в целом. Обществознание. История. Исторические науки. – 320 с.

5. Библиотечно-библиографическая классификация: Табл. для дет. и шк. б-к. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Либерея, 1998. – 320 с.

6. Голоднова Н., Петрова А. Динаміка розвитку знання і межі змінюваності універсальних бібліотечних класифікацій // Бібл. вісник. – 1996. – №1. – С. 1–4.

7. Голоднова Н.Н. Библиотечно-библиографическая классификация: модернизация и перспективы развития // Вісник книжної палати. – І997. – №5. – С. 7.

8. Голтвинская Т.С. Библиотечно-библиографическая классификация: За и против // Сов. библиотековедение. – 1991. – №4. – С. 40–44.

9. Зайцева Е.М. Лингвистическое обеспечение автоматизированных библиотечно-информационных систем: Современные требования и направления развития // Науч. и техн. б-ки. – 2000. – №3. – С. 57–60.

10. Классифицирование произведений печати по таблицам Библиотечно-библиографической классификации: Общая методика. – М., 1980. – 228 с.

11. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. -4-е изд., испр. – К.: О-во «Знання», КОО, 2003. – 460 с.

12. Макилвейн А. УДК – достижения и планы на будущее / А. Макилвейн // Науч. и техн. б-ки. – 1999. – №6. – С. 48–58.

13. Митчел Д. Десятичная классификация Дьюи: Средство организации знании для XXI века // Науч. и техн. б-ки. – 1999. – №6. – С. 58–65.

14. Мухітдінова Л. Класифікаційні системи в Україні: коротка історія /1917–1996/ // Вісник книжної Палати. – 1996. – №4. – С. 9–12.

15. Наукова обробка документів / Кушнаренко Н., Удалова В. – К.: Вікар, 2003. – 328 с.

16. Никифоровская Н, А. Библиографическое описание: Вопросы теории и методики / Под. ред. Г.Г. Фирсова. – Л., 1978. – 149 с.

17. Норми на процеси бібліотечно-бібліографічної роботи Державної бібліотеки України. – К., 1992. – 279 с.

18. Общая методика использования Универсальной десятичной классификации / ГПНТБ. – М., 1973. – 179 с.

19. Составление библиографического описания: Краткие правила/ Между-вед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР. – 2-е изд., доп.-М., 1991.-224 с.

20. Справочники библиографа / Науч. ред. Д.Н. Ванеев, В.А. Минкина. – СПб.: Профессия, 2002. – 528 с.

21. Сукиасян Э. Библиотечно-библиографическая классификация и проблемы классификационного поиска в электронных каталогах // Библиотековедение. – 1999. – №4–6. – С. 47–49.

22. Сукиасян Э.Р. ББК и мировая классификационная практика //.Сов. библиотековедение. – 1991. – 34. – С. 35–40.

23. Сукиасян Э.Р. Библиотечно-библиографической классификации – 30 лет / Э.Р. Сукиасян // Науч. и техн. б-ки. – 1999. – №4. – С. 74–82.

24. Сукиасян Э.Р. Универсальная десятичная классификация: на пороге второго тысячелетия // Науч. и техн. б-ки. – 1996. – №3. – С. 46–55.

25. Універсальна десяткова класифікація: Структура таблиць: Метод, рекомендації на допомогу самостійній роботі студентів / Укл. І.П. Штефан. – К.: КДІК, 2002. – 32 с.