Витрати обігу

смотреть на рефераты похожие на "Витрати обігу"

План

Вступ. 1. Витрати обігу в книжковій торгівлі. 2. Загальна характеристика книготорговельного підприємства “ Сучасник”. 3. Аналіз витрат обігу за загальним рівнем, динамікою, складом та структурою. 4. Аналіз факторів, що впливають на обсяг і рівень витрат обігу.

Висновки.

Вступ.

В умовах розвитку ринкових відносин важливе значення набуває аналіз господарської діяльності, який дає можливість всебічно вивчити діяльність підприємств, своєчасно виявити недоліки і застосувати заходи по їх усуненню, визначити перспективи розвитку.

Витрати обігу в системі економічних показників – найважливіший показник, який відображає якісний бік діяльності підприємств і організацій книжкової торгівлі. Цей показник в певній мірі відображає всі напрямки діяльності підприємств по вдосконаленню торгових процесів, знижнню рівня витрат по реалізації товарів та ін.

Задачамі аналізу витрат обігу є:

. Вивчення виконання кошторису витрат обігу за певний період і розробка заходів на майбутнє;

. Вивчення основних факторів, що впливают на загальний рівень витрат обігу, а також на окремі статті витрат;

. Виявлення резервів економії ресурсів в сфері товарного обігу, виявлення витрат і розробка заходів направлених на їх ліквідацію.

Саме ці моменти будуть розглянуті в курсовій роботі на базі книготоргівельного підпріємства “ Сучасник”.

Інформаційною базою аналізу витрат обігу є дані бухгалтерської звітності.

В річній і квартальній звітності книготорговельного підприємства передбачена форма №5 – звіт про витрати обігу, в якому відображені абсолютні величини матеріальних витрат за статтями, а також витрати по оплаті праці.

Для проведення аналізу були використані дані за 1997, 1998 роки.

Витрати обігу в книжковій торгівлі.

Витрати обігу є одним з найважливіших якісних показників діяльності підприємств та організацій книжкової торгівлі і являють собою всі витрати живої та уречевленої праці, які пов’язані з обігом товарів і виражені у грошово-вартісній фрмі. Тобто, витрати обігу в книжковій торгівлі являють собою витрати матеріальних і грошових засобів, необхідних для здійснення всіх процесів по доведенню книжкової продукції видавництв від виробництва до споживання.

Всі витрати обігу книжкової торгівлі можна поділити на такіі основні групи витрат:

. Витрати, пов’язані з використанням живої праці в книготоргівельних організаціях і прідприємствах;

. Витрати, пов’язані з використанням уречевленної праці: будівель, приміщень, тари та інших матеріально- речових елементів;

. Планомірне відшкодування в межах встановлених норм різних товарних витрат, які виникають з об’єктивних причин в прцесі транспортування, зберігання і реалізації товарів;

. Оплата послуг інших галузей народного господарства, які обслуговують процес обігу товарів;

. Витрати на податки та збори, сплата відсотків за кредит та інші.

За своєю економічною природою витрати торгівлі не є однорідними, оскільки неоднорідним є сам процес обігу товарів. В зв’зку з цим всі витрати обігу можна поділити на витрати по продовженню процеса виробництва в сферу обігу та витрати по зміні форм вартості товару.

Продовження виробництва книжкової продукції в сферу обігу пов’язано з витратами на транспортування, зберігання, пакування, комплектування товарного запасу та інші елементи книготорговельного поцесу. Всі ці елементи являють собою продовження виробництва в сфері обігу і виступають додатковими виробничими витратами у сфері обігу товарів. Додатковими вони виступають по відношенню до витрат по виробництву книжкової продукції і являють собою виробничі витрати книжковоі торгівлі. Ці витрати не пов’язані з утворенням споживчої вартості книжкової продукції, а тільки забеспечують ії рух та зберігання до моменту реаліхації.

Чисті витратиобігу характерізуют витрати, пов’язані з реалізацією товару, зміною форм його вартості- товарної та грошову. До них відносять: оплата праці, амортизація частини основних фондів, які обслуговують даний процес; вартість чеків, звітних бланків, рекламних засобів, всіх видів вартісного обліку та звітності. Всі ці витрати не створюють нової вартості та вишкодовуються за рахунок чистого прибутку, який створююється як в сфері матеріального виробництва ( видавництва, поліграфія), так і в сфері обігу (книжкова торгівля).

За своїм змістом окремі елементи витрат обігу в книжковій торгівлі відрізняються між собою за певнимі економічнимі ознакамі. Іх розподілза цими ознаками називаеться класифікацією. Класифікація витрат обігу має велике теоретичне і практичне значення для управління, планування, обліку, дослідження закономірностей розвитку витрат.

Найважливішою формою класифікації витрат обігу в книжкової торгівлі є їх розподіл по статтям витрат, які виділяються за ознакамі економічної однорідності або відмінності видів витрат. Номенклатура статєй витрат обігу в книжкової торгівли нараховує тринадцать найменувань.

Витрати, що враховуються в перших трьох статтях, відображають витрати, пов’язані з доставкою товарів до місць їх споживання. Цє статті: “Витрати по перевезенню залізничим, водним і повітрянним транспортом”, “Витрати по перевезенню автомобільним та гужевим транспортом” та “Витрати по пересилці товарів поштою”. В зв’язку з цими витратамі встановлюються видносини між книготорговельними організаціями, транспортом і зв’язком по наданню і використанню відповідних платних послуг.

Дві статті витрат обігу відображають витрати, пов’язані з використанням в книжковій торгівлі живої праці: “Заробітна плата основна і додаткова” і

“Комісія книгоношам та іншим стороннім особам”. Ці витрати пов’язані з відносинамі книготорговельних організацій і підприємств з робітникамі, зайнятимі в книжковій торгівлі.

Всі витрати, повязані з використанням уречевленої праці в книжковій торгівлі, з споживанням матеріально-речових елементів, які обслуговують процес обігу товарів, відображені в статтях :”Витрати на оренду і утримання будівель, пріміщень, споруд та інвентаря, амортизація основних фондів”,”Витрати на поточний ремонт”, “Витрати на тару за вирахуванням доходів по операціям з тарою”. В звязку з цими витратами книготорговельні організації і підприємства вступають в економічеі відносини з комунальними господарствами, з виробниками різних видів основних фондів.

В статті “Витрати на рекламу і художне оформлення” враховуються витрати, повязані з використанням живої праці, відповідних матеріальних засобів і послуг органів друку, радіо, телебачення, з ціллю інформації і більш повного задоволення попиту покупців. Сплата державному чи комерційному банку певної суми за користування грошовими судами враховується в статті

”Відсотки за кредит”. Втрати книготорговельних організацій, які виникають за обєктивними та субєктивними причинами, відображабться в статті

“Недостачі і втрати материалів і товарів на складах, а також втрати від нестач і пограбувань материалів і материалів”. Окремою статею плануються і враховуються “Видрахування на науково-дослідні роботи”. Всі інші витрати книготорговельних організацій і підприємств враховуються в статті

“Інші витрати”. Ці витрати неоднорідні за своїм характером, але вони обєднані в одну статтю в звязку з відносно незначною їх часткою в загальних витратах.

В залежності від впливу обсягу товарообігу на величину витрат статті витрат обігу при їх аналізу поділяють на умовно-постійні та умовно- перемінні.

Умовно постійнимі називають витрати, величина яких в абсолютній сумі мало залежить від зміни обсягу товарообігу. Це, наприклад, витрати на оренду і утримання будівель, амортизаційні відрахування, витрати на поточний ремонт, на утримання апарату управління.

До змінних витрат видносять такі витрати, абсолютна сума яких при інших рівних умовах зммінюється в залежності від зміни обсягу товарообігу. До цієї групи відносять витрати на перевезення товарів, виплату заробітної плати, що нараховується в залежності від товарообігу, витрати на пакування товарів, відсотки за кредит і деяки витрати статті “інші витрати”.

Ділення витрат обігу на вказані групи, хоча і умовне, але в певній мірі обгрунтоване, оскільки в процесв аналізу таке ділення дає можливість більш вірно оціняти якісні сторони зміни витрат, а також встановити, в якому розмірі їх рівень має змінюватись в результаті зростання або ж зниження обсягу товарообігу.

Витрати обігу можуть поділятися також і за групами товарів книжкової продукйії, ії основних розділів, концелярських товарів тв ін.

Аналіз витрат обігу за загальним рівнем, динамікою, складом та структурою.

При аналізі витрат обігу та оцінці їх стану і динаміки використовуються такі показники: абсолютна сума витрат обігу, рівень витрат обігу, темп зміни рівня витрат обігу, абсолютна сума економії (перевитрат) витрат обігу, відносна економія (перевитрати) витрат обігу, структура витрат обігу.

Витрати обігу виражаються абсолютною сумою і рівнем, які вираховуються по відношенню до товарообігу.

Абсолютна сума витрат обігу виражає витрати на реалізацію товарів. Цей показник використовується головним чином при розрахунках визначення прибутку від реалізації товарів та рівня витрат обігу. Іззростанням обсягу товарообігу витрати по більшості статей витрат обігу також зростають. Оскільки абсолютна сума витрат обігу залежить від обсягу товарообігу, показник витрат обігу в абсолютній сумі є непридатним для оцінки господарської діяльності підприємства за різні періоди. Тому при економічному аналізі зявляється необхідність застосування відносного показника- рівня витрат обігу.

Рівень витрат обігу виражеє собою те, у скільки обійдеться реалізаціч товарів, і характерізує долю витрат обігу в роздрібній ціні товару.

Відносний рівень витрат обігу є якісним показником. Зниження цього показника означає економію, підвищення – подорожчення товароруху. Рівень витрат обігу в книжковій торгівлі майже в два рази перевищує середній рівень витрат роздрібної торгівлі всіма товарами народного споживання. Це пояснюється порівняно більш високою витратомісткістю обігу кгижкової продукції, тобто високим рівнем витрат порівняно з більшістю інших груп товарів народного споживання.

Для характеристики витрат обігу в економічному аналізі використовують також показник розміру зміни рівня витрат обігу Цей показник характерізує відносну величину зниження або підвищення витрат обігу і визначається як різниця між рівнями витрат обігу за різні періоди.

Однак,розмір зміни не відображує інтенсивності (зниження, підвищення) рівня витрат, оскільки при різних рівнях витрат обігу розмір зниження може бути однаковим.

Для оцінки інтенсивності зниження (підвищення) рівня витрат обігу використовують показник темпу зміни рівня витрат обігу. Цей показник вираховується шляхом ділення розміру зміни на базісний ривень витрат обігу.

Для характеристики ефективності хозяйнування і визначення економічного ефекту від зміни рівня витрат обігу використовують показник відносної економії (перевитрат) у сумі. Сума відносної економії витрат обігу розраховується шляхом помноження товарообігу за звітний період на розмір зниження та ділення отриманного добутку на 100.

Крім відносної суми економії в аналізі використовується також показник абсолютної суми зниження (економії) витрат обігу. Вона визначаєтьсяяк різниця сум витрат за звітом і за планом, або порівняно із звітом попереднього періоду.

Аналізуючи дані книготорговельного підприємства “Сучасник” в першу чергу зазначимо, що у звітному році, порівняно з минулим, відбулося зростання обсягу роздрібного товарообігу на 15.8 тис. Грн.(табл1). Це спричинило і зростання витрат обігу на 8.4 т грн. Розмір зміни рівня витрат обігу порівняно з минулим роком складає 2.5%. Для оцінки інтенсивності підвищення рівня витрат обігу розраховуємо темп зміни рівня витрат, він складеє 0.09% (2.5%:26.9%).

Абсолютневідхилення витрат обігу складає – 1.5 тис грн порівняно з планом і 8.4 т грн порівняно з минулим роком.

Відносне відхилення являє собою суму відносної економії або перевитрат.

Фактичний рівень витрат обігу нижче планового, тому розраховуємо показник відносної економії витрат обігу по відношенню до встановленого планового кошторису за формулою:

Ево = ( Рф*(Рвп-Рвф))/100 , де

Рф-фактичний обсяг реалізації товарів в періоді, що розглядаеться;

Рвп-плановий рівень витратоємності у звитному періоді;

Рвф-фактичний рівень витратоємності в звітний період.

Ево=(181.3*(27.8-26.9))/100=1.63

По відношенню до минулого року відносне відхилення являє собою перевитрати і розраховується за формулою:

Пво=(Рф*(Рвф-Рвп))/100=(181.3*(26.9-24.4))/100=4.5

Для того, щоб більш детально уявити зміни, що відбувалися на підприємстві, варто провести загальний аналіз окремо за кварталами(табл2,3). Як бачимо, і в 3 і в 4 кварталах план на витрати обігу бів недовиконан відповідно на 3.8 і 1.9%. Це привело до економії витрат обігу. По відношеннюдо минулого року у 3 і 4 кварталі звитного року сума витрат обігу зросла відповідно на 12.5 і 34.2%. Це сталося за рахунок впливу зовнішніх факторів, що незалежать від діяльності підприємства (збільшення орендної ставкм, тарифів на транспортні послуги та ін.) Але,не дивлячись на це, к 3 кварталі звітного року відбулася відносна економія витрат обігу. Причиною стала різниця у товарообігу ( у звітному році товарообіг перевищує на 19 тис грн). Щоб виявити зміни, що відбувалися в складі і структурі витрат обігу необхідно розглянути таблицю №4. В цей таблиці відображені всі зміни, що відбулися в складі і структурі витрат обігу порівняно з планом і минулим роком.

Причиною змін є вплив залежних і незалежних факторів, які будуть розглянуті далі.

Аналіз факторів, що впливають на обсяг і рівень витрат обігу.

Рівень витрат в книжковій торгівлі складаеться під впливом сукупності різних факторів. Вони діють як на підвищення, так і на зниження витрат обігу книготорговельних організацій і підприємств. Всі фактори здійснюють прямий або опосередкований вплив на рівень та структуру витрат книжкової торгівлі через наступні показники:

1. Продуктивність праці книготорговельних робітників, від якої залежить рівень витрат живої праці на одиницю товарообігу;

2. Ефективність використання матеріальних засобів, від якої залежить рівень витрат на утримання та амортизацію будівель, приміщень, машин, інвентаря і ін.;

3. Уфективність використання послуг транспорту, комунального господарства і звязку.

На рівень груп витрат, які визначають загальний ривень витрат обігу, в свою чергу діє багото факторів: ефективність управління і якість планування діяльності підприємства, якість праці робітників і ефективність матеріального стимулювання, обся виробництва книжкової продукції і попиту покупців, кількісна і якісна відповідність товарної пропозиції попиту покупців, швидкість обігу товарних запасів, розмір і структура товарообігу, рівень цін на книжкову продукцію, рівень тарифів за послуги інших галузей народного господарства, транспортні послуги і т.п., стан і структура основних фондів, ревень механізації книготорговельних процесів та фондоозброєність праці , розмір і раціональність тереторіального розміщення книготорговельних підприємств.

В певних умовах книготорговельної діяльності всі ці фактори діють при різному комплексному поєднанні, в різних напрямках а з неоднаковою силою.

В результаті цього в системах, організаціях і підприємствах складається неоднаковий рівень і структура витрат обігу.

Крім обєктивних факторів на рівень витрат обігу діють і субєктивні фактори, повязані з ефективністю управління, якістю планування, квалифікацією робитників і т.п. В результаті дії цих факторів деякі організації і підприємства мають рівні обєктивні умови діяльності, але різний рівень витрат обігу.

Найбільше значення має фактор товарообігу. Змина витратпідприємства тісно повязана з товарообігом. Зростання обсягу товарообігуприводить до збільшення загальної суми витрат обігу, але рівень витратоємкості знижуеться. Різні види товарообігу мають різний рівень витратоємкості.

Найбільший рівеньвитрат обігу приходиться на одиницю продажу товарів населенню. Трохи меньший на одиницю дрібно-оптового товарообігу. Ще менший на одиницю оптового товарообігу. Найменьший рівень приходиться на одиницю торгово-посередницького обороту.

Наступним фактором є швидкість обігу товарів. Чим нижчий період обігу товарних запасів дня, тим нижче на підприємстві рівень витрат по збеоіганню товарів і їх убутку. Безпосередьньо на витрати обігу впливає рівень продуктивності праці. Чим більше обсяг товарообігу, що доводиться на одного працівника торгового підприємства тим нижче рівень витрат на оплату праці та інших витрат по утриманню персоналу. Ткож, на витрати обігу впливають основні фонди, що використовуються на підприємстві, їх стан. Чим більше ступінь їх зносу, тім більше витрат несе торговельне підприємство на їх ремонт і тим більше відсоток втрати товарів в процесі їх зберігання. Значний вплив має фактор забеспеченності власнимі оборотнимі активамі. Чим більше показник тим меньший обсяг залучених фінансових засобів, якими користується підприємство і відповідно сума і рівень відсотків зіа кредит зменшується.

До зовнішніх факторів, що не залежать від діяльності підприємства відносяться:

. Темп інфляції в країні. Чим більше показник інфляції, тим швидче росте сума витрат обігу по оплаті праці, оплаті послуг транспортних, ремонтних та інших сторонніх підприємств, а також відрахувань на соціальні заходи.

. Рівень розвитку окремих сигментів споживчого ринку. В умовах ринку продавця рівень витратоємкості реалізації окремих груп товарів значно знижується ніж в умовах ринку покупця. Це повязано із різницею швидкості обігу товарних запасів, також в рівні витрат на рекламу і на організацію обслуговування покупців.

. Зміна рівней державних орендних ставок. Книготорговельне підприємство

“Сучасник” орендує приміщення у державних органів управління майном.

Періодичне збільшення державних орендних ставок викликає підвищення суми витрат обігу.

. Зміна видів і ставок податкових платежів, що входять до складу витрат обігу.

В таблиці №5 узагальнен вплив основніх факторів на суму і рівень витрат обігу книготорговельного підприємства “Сучасник”.Встановлення впливу найважливіших факторів на рівень витрат обігу – одне з основних завдань аналізу, оскільки на цей основі можно обгрунтовано планувати діяльність підприємства, виявляючи тенденції змін витрат обігу та шляхи їх економії.

Література.

1. Багиев Г.Л. Аренков И.А. Основы маркетинговых исследований._СПБ,1996.

2. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология, практика._М.,1998._414с.

3. Гінгстон П. Найкраща книжка про збут і маркетинг._Львів: Сейбр-Світло,

1996._208с.

4. Парсяк В.Н. , Рогов Г.Н. Маркетинговые исследования._К.,1995

5. Статистичний щорічник України за 1996 рік/ Держ. Ком. Статистики

України._К.:Українська енциклопедія, 1997._618с.

6. Герасемчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика:Навч. Посібник._К.:Вища школа, 1994._с.60