Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України

Верховної Ради України та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій вносить на розгляд Верховної Ради України кандидатуру Прем'єр-міністра України.

Після одержання згоди Верховної Ради України Президент України в триденний термін видає Указ про призначення Прем'єр-міністра України.

Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України та її органами включають:

здійснення Урядом законодавчої ініціативи у Верховній Раді України;
участь Кабінету Міністрів у процесі розгляду питань Верховної Ради;
повноваження у зв'язку із затвердженням і контролем за виконанням Державного бюджету України, підготовкою, затвердженням і виконанням загально державних програм;
звітування перед Верховною Радою України про свою діяльність.

Також Верховна Рада України може висловити недовіру Кабінету Міністрів України: Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Судова влада.

Третій вид державних органів становлять органи судової влади. Це - Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. У своїй сукупності всі суди складають судову систему України. Вони здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивільного, кримінального та арбітражного судочинства. Органи судової влади постановою законних та обгрунтованих рішень чи вироків, шляхом застосування чинного законодавства на основі принципу рівності всіх перед законом та судом, стримують інші гілки влади від зловживань. При реалізації своєї компетенції органи виконавчої та законодавчої влади повинні діяти в межах закону та наданих їм повноважень, щоб не відчути на собі дієвість судової влади.

Для органів судової влади характерним є те, що судді обираються безстроково.

Особливе, відокремлене місце від судової системи має Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції, в Україні, який відрізняється від судів загальної юрисдикції порядком утворення (судді Конституційного Суду призначаються Верховною Радою України, Президентом та З'їздом суддів України, по - шість суддів), складом (18 суддів), специфікою судового провадження та його процедурою, особливістю рішень Конституційного Суду (вони є загальнообов'язковими, остаточними та такими, що не підлягають оскарженню), а також строком призначення на посаду суддів (дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк).

ВИСНОВОК.

Таким чином, є всі підстави вважати, що в Конституції України містяться відповідні механізми взаємодії законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, хоча вони і не досконалі, потребують більш детального вивчення і застосування але вже можна говорити про те, що Українська держава твердо стала на шлях побудови вільної, незалежної і демократичної держави. Як ми пам’ятаємо, ще десять років тому український народ не знав про практичне застосування в нашій країні принципу розподілу та взаємодії гілок державної влади та вже сьогодні ми можемо спостерігати конституційне закріплення цього принципу. Але сама проблема не знімається ні в теоретичному ні в практичному аспекті, оскільки на сучасному етапі державотворення досить багато випадків конфронтації між владними структурами, особливо між законодавчою та виконавчою, що не допомагає вирішенню досить складних проблем, які стоять перед українською державою і суспільством.

Використана література та нормативно-правові акти.

Аверьянов В.Б. Содержание деятельности аппарата государственного правления и его организационные формы. //Советское государство и право. - 1988г.- №6
Азаркин Н.М. Монтескье. -М., 1988г.
Венгеров А.Б. Теория государства и права. В 2-х частях. - М., 1997г.
Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ Конституційного ладу України//Право України. - 1998. - №1
Загальна теорія держави і права /За ред. В.В.Копєйчикова. - К. - 1997р.
Исаев И.А., Золотухина М.Н. История политических и правовых учений России. - М.,1995 г.
Коментар до Конституції України. / За ред. В.Ф. Опришка. - К. - 1996.
Конституційне право України. / За ред. В.Ф.Погорілка. - К. - 1999.
Конституція України. Від 28 червня 1996 року. // ВВРУ. 1996. №30.
Нерсесянц В.С. История политических и правовых учений. - М., 1998г.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / Под ред. М.Н. Марченка. - М. - 1998г.
Политология. Энциклопедический словарь. - М., 1993 г.
Румянцев О.Г. Основы конституционного строя России.- М., 1994.
Теория государства и права. / Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. - М. - 1998г.
Теория государства и права. Курс лекций. / Под ред. М.Н.Марченка. - М. - 1998г.
Теория государства и права. Курс лекций. / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. - М. - 1997г.
Хропанюк В.Н. Теория государства и права.- М., 1996 г.
Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. - М., 1973 г.
Четвернин В.А. Понятие права и государства. Введение в курс теории права и государства. - М., 1997г.
Чиркин В.Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты. //Советское государство и право. - 1990г.- №8

Чиркин В.Е. Элементы сравнительного государствоведения. -М., 1994г.

1 Н.М.Азаркин. Монтеск’є. -М., 1988г.

1 Конституційне право України. / За ред. В.Ф.Погорілка. - К. - 1999.

2 Коментар до Конституції України/За ред. В.Ф. Опришка. - К. - 1996.