Влаштування, монтаж і ремонт освітлювальних електроустановок

alt="" width="697" height="310" align="BOTTOM" border="0" />

Рис 6.1. Приклади підвішування світильників при різних способах прокладання проводів і кабелів а — при схованому прокладанні проводів, б — при відкритому прокладанні проводів у трубах, в — при тросовому прокладанні проводів, г — при проводці кабелем АВРГ


Світильники у вигляді плафонів, бра, настінних і стельових патронів встановлюють на дерев'яних розетках завтовшки 10— 12 мм, міцно закріплених на стіні або стелі.

У разі монтажу освітлювальної мережі трубчастим проводом АТПРФ кріплення світильника повинно робитися жорстким (наприклад, на штанзі із сталевої труби). Приклади підвішування світильників у різних приміщеннях і за різних способів прокладання проводів і кабелів зображені на рис. 6.1.

Вимикачі, перемикачі та штепсельні розетки встановлюють залежно від їх конструкції і прийнятого способу виконання проводки (рис. 6.2). Однополюсні вимикачі й перемикачі приєднують до проводок у розсічку фазних жил проводів і кабелів. Металеві корпуси вимикачів, перемикачів і штепсельних розеток, які підлягають заземленню, приєднують окремим проводом до нульового проводу електропроводки, при цьому один його кінець — паянням або зварюванням до нульового проводу, другий кінець — до корпусу апарата за допомогою заземлюючого гвинта, що є на корпусі.


Рис. 6.2. Приклади монтажу установочних приладів: а — вимикача при відкритому прокладанні проводів АППВ; б — штепсельної розетки при закритому прокладанні проводів у гумових напівтвердих трубках, в, г — вимикача і штепсельно розетки у разі проводки кабелем ВРГ у сирому приміщенні


Вироби для кріплення світильників з лампами розжарювання і ДРЛ


Стельова розетка РПУХЛУ


Розетку виготовляють з пластмаси і використовують для закривання отворів виходу проводів і крюків У623УХЛУ, 4625УХЛУ з перекриттів. У ній розміщують затиски, що сполучають дроти світильника з дротом лінії


Утримувач У25МУЗ світильника


Утримувач кріплять до кронштейнів, підвісів, стійкам через різьбові патрубки з трубним різьбленням 3/4". Світильник, що прикріплюється до утримувача, повинен мати у верхній частині крюк, кільце і бугель.

Крюки для підвіски світильників масою до 5 кг до перекриттів з порожнистих і суцільних плит


Крюки кріплять до перекриття через заготовлені отвори, ізолюють при підвісці світильників і використовують разом із стельовою розеткою. Для підвіски світильників до перекриттів з порожнистих плит крюки мають уздовж осі ряд отворів, що дозволяють міняти їх розмір залежно від відстані усередині перекриття, а для підвіски світильників до перекриття з суцільних плит - один кріпильний отвір, розрахований на кріплення до плити певної товщини.

Для порожнистих плит випускають крюки У623УХЛ4 і У628УХЛ4 (I) завдовжки (L) відповідно 60 і 120 мм, для суцільних плит - крюки У625УХЛ4, У629ХЛ4 (II) заввишки (Н) 155 мм і завдовжки 80 і 120 мм, а також У629УХЛ4 заввишки 215 мм і завдовжки 80 мм.


Шпильки У624УХЛ4 - У626УХЛ4 для кріплення світильників


Шпильки У624УХЛ4-У626УХЛ4 кріплять до перекриття з порожнистих і суцільних плит через заготовлені отвори двома пластинами з отворами уздовж осі. Такий пристрій дозволяє міняти розміри кріплення залежно від відстані усередині перекриття. Світильники кріплять до шпильок гайкою


Шпильки У632УХЛ4, У626УХЛ4 для кріплення світильників


Шпильки кріплять до перекриття з суцільних плит через заготовлені отвори, а світильники до шпильки - гайкою. Довжина шпильки залежить від товщини перекриття.


Крюк для кріплення угвинчуванням


Крюки кріплять до дерев'яних перекриттів і до них підвішують світильники. Якщо крюк угвинчують в дерев'яну підставу, ізоляція світильника від крюка, що встановлюється в житлових будинках, не обов'язкова.


Крюк для кріплення вмазуванням


Крюки кріплять вмазуванням, а світильники - тільки після закінчення встановлених термінів схоплювання розчину. При установці в житлових будинках і напрузі мережі 127/220 В крюк від світильника ізолюють.

Трубчасті підвіси К980УЗ- К983УЗ


Трубчасті підвіси застосовують для кріплення світильників масою до 10 кг на фермах і перекриттях.


Кронштейн К986УЗ з трубним держателем К939УЗ



Кронштейн (I) застосовують для кріплення світильників масою до 6 кг на стінах, колонах або фермах і встановлюють за допомогою трубного утримувача К939УЗ(ІІ). Світильники кріплять до кронштейна різьбовим з'єднанням (якщо воно передбачене)


7. Експлуатація і ремонт освітлювальних установок


Правильна експлуатація освітлювальних установок заключається в забезпеченні їх безперебійної роботи і підтримці необхідної освітленості кожного виробничого приміщення. Це досягається уважним обслуговуванням установок, регулярним чищенням освітлювальних приладів, своєчасною заміною ламп, що вийшли з ладу, виконанням поточного і капітального ремонтів.

Огляд і ремонт освітлювальних установок (чищення світильників, зміну ламп і плавких вставок, ремонт мережі) оглядають при відключеній напрузі.

Для нормальної експлуатації освітлювальних установок необхідно мати виконавчі креслення і схеми освітлювальної мережі об'єкту.

При прийманні в експлуатацію освітлювальних установок перевіряють:

відповідність проекту всіх елементів освітлювальної установки;

надійність контактів і правильність роботи комутуючих апаратів (вибірково);

надійність закріплення освітлювальних приладів, щитків, вимикачів, штепсельних розеток і інших елементів електроосвітлювального обладнання (вибірково);

якість виконання захисного заземлення;

опір ізоляції освітлювальної мережі;

відповідність дійсній освітленості прийнятою в проекті або потрібною по нормах.

В процесі експлуатації систематично контролюють постійну напругу на світильниках на окремих ділянках мережі і усувають причини, викликаючи втрати або коливання напруги.

Вся освітлювальна мережа і апарати установок піддаються періодичним перевіркам і профілактичним ремонтам. Терміни проведення оглядів і ремонтів залежать від умов навколишнього середовища, в якому працює освітлювальне устаткування.

Пристрій автоматичного перемикання аварійного освітлення перевіряють один раз в три місяці (вдень). Один раз в три місяці перевіряють також справність аварійного освітлення при одночасному відключенні робочого освітлення.

Величина опору ізоляції установки повинна бути не меншого 0,5 Мом. Якщо опір ізоляції не відповідає нормам, ізоляцію випробовують напругою 1000 в протягом 1 мин. Опір ізоляції мереж робочого і аварійного освітлення, кабелів і заземлюючих пристроїв перевіряють не рідше за один раз на три роки, при цьому виміри проводять на ділянках між двома суміжними запобіжниками або іншими захисними апаратами.

Під час перевірки опору ізоляції плавкі вставки знімають, лампи розжарювання вивертають, а світильники з люмінесцентними лампами і лампами ДРЛ від'єднують від мережі.

Ремонт переносних знижувальних трансформаторів, ламп і при сполучених до них проводів проводиться один раз в три місяці, а стаціонарних знижувальних трансформаторів - один раз на рік.

Величину освітленості виробничих цехів підприємства і основних робочих місць перевіряють не рідше за один раз на рік.

Ремонт окремих ділянок освітлювальної мережі здійснюється при відключеному на щиті рубильнику або вимикачі освітлювальної групи і знятих плавких вставках.

Догляд за світильниками. Лампи, що перегоріли, в світильниках замінюють новими. Не можна встановлювати в світильниках лампи більшої потужності, чим передбачено проектом, щоб уникнути недопустимого нагріву світильника, патрона і проводів. Знімати скляні ковпаки забороняється, оскільки вони пом'якшують шкідливе для очей яскраве свічення лампи і захищають освітлювальну арматуру від дії навколишнього середовища. Розбиті ковпаки потрібно замінювати новими.

Лампи, патрони, ковпаки і зовнішні частини корпусів освітлювальних приладів протирають м'якою ганчіркою. Іноді, якщо це необхідно, ковпаки і відзеркалювальні поверхні світильників промивають. Одночасно з чищенням освітлювального приладу перевіряють справність кріпильних деталей і контактів. Відмічені несправності устраняють.

Догляд за люмінесцентними лампами. Експлуатація люмінесцентних ламп дещо відрізняється від експлуатації ламп розжарювання. Люмінесцентні лампи не запалюються при низьких температурах на малій величині напруги якщо в установці з люмінесцентною лампою спостерігається несправність, її необхідно терміново усунути, оскільки наявність одного несправного елементу схеми може привести до виходу з ладу решти елементів. Несправність лампи приводить до псування стартера і баластного опору, а несправність стартера викликає псування лампи і баластного опору.

Найбільш характерні випадки несправностей люмінесцентних ламп і способи їх усунення.

1.Лампа не запалюється. Причиною може бути порушення контакту або обрив дротів, обрив електродів в лампі, несправність стартера і недостатня напруга в мережі. Для визначення і усунення несправності перш за все слід змінити лампу, якщо вона знов не горітиме, замінити стартер і перевірити напругу на контактах утримувача. При відсутності напруги на контактах утримувача лампи необхідно знайти і усунути обрив мережі і перевірити контакти у місцях приєднання проводів до баластного опору і утримувачів.

2.Лампа мигає, але не зажигается, свічення спостерігається тільки з одного кінця лампи. Причиною несправності може бути замикання в проводах, утримувача або у виводах самої лампи Для усунення несправності необхідно переставити лампу так, щоб кінець, що світиться і несправний, помінялися місцями. Якщо при цьому несправність не буде усунена, слід замінити лампу або шукати дефект в утримувачі або проводці.

3. На кінцях лампи видно тьмяне оранжеве свічення, яке то зникає, то знов з'являється, але лампа не запалюється. Причина несправності - наявність повітря в лампі. Така лампа підлягає заміні.

4. Лампа спочатку запалюється нормально, але потім спостерігається сильне потемніння її кінців і вона гасне. Звичайне таке явище пов'язано з несправністю баластного опору, не забезпечуючого необхідний режим роботи лампи. В цьому випадку слід замінити баластний опір.

5.Лампа періодично запалюється і гасне. Це може відбутися в результаті несправності лампи або стартера. Необхідно замінити лампу або стартер.

6.При включенні лампи перегорають спіралі і чорніють кінці лампи. В цьому випадку слід перевірити напругу живлячої мережі і відповідність його напрузі лампи, що підключається, а також баластний опір. Якщо напруга мережі відповідає напрузі

лампи, то несправний баластний опір, який повинен бути замінено. Освітлювальні пристрої з люмінесцентними лампами необхідно щодня оглядати і усувати відмічені дефекти. Не рідше за один раз на місяць люмінесцентні лампи і всю освітлювальну апаратуру потрібно очищати від пилу і перевіряти в роботі.

Черговий монтер, обслуговуючий освітлювальні установки, повинен мати в запасі справні лампи і стартери в кількості 5-10% загального числа ламп, що знаходяться в експлуатації. Зберігати лампи слід у заводській упаковці на спеціальному стелажі або в ящику окремо від несправних ламп.

Переносні світильники і знижувальні трансформатори.

При оглядах установок і ремонтних роботах застосовують переносні світильники, до яких пред'являються підвищені вимоги з погляду безпеки персоналу.

Рукоятка переносного світильника повинна бути виконана з ізоляційного волого- і теплостійкого матеріалу. Всі струмоведучі частини світильника і лампи захищають, щоб виключити випадковий дотик до них.

Лампу і патрон закривають спеціальною запобіжною металічною сіткою, що закріплюється на рукоятці світильника таким чином, щоб її неможливо було зняти без застосування спеціального інструменту. Переносний світильник повинен бути заряджений шланговим гнучким шнуром ШРПЛ і ШРПС.

Переносні світильники можуть представляти значну небезпеку для персоналу при пошкодженні ізоляції дроту, особливо якщо вони підключені до мережі напругою 110-220 в. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних переносні світильники застосовують на напругу не вище 36 В. За особливо несприятливих умов, коли той, що працює може стикатися з металевими (добре заземленими) поверхнями або знаходитися в особливо сирих приміщеннях (у казанах, баках, колодязях), для живлення переносних світильників слід застосовувати напругу не вище 12 В.

Переносні світильники приєднують до стаціонарної мережі напругою 12-36 В або до мережі напругою 110-220 В через знижувальні трансформатори. Довжина проводів від штепсельної розетки на напругу 127-220 В до переносного трансформатора повинна бути не, більше 2 м. Ізоляцію переносних проводів, а також знижувальних трансформаторів не рідше за один раз на місяць перевіряють мегомметром. Результати перевірки заносять в спеціальний контрольний журнал. При роботах усередині металевих баків, казанів і т.п. знижувальний трансформатор розташовують зовні.

У знижувальних трансформаторів корпус і обмотки нижчої напруги заземляють, відкриті токоведучі незахищені частини огороджують. Всі контактні з'єднання повинні мати хороші плотні контакти.

Освітлювальні щитки.

На освітлювальних щитках біля запобіжників, рубильників, вимикачів повинні бути написи з вказівкою призначення лінії або групи і номінальної величини струму плавкої вставки.

У освітлювальних мережах необхідно застосовувати тільки калібровані плавкі вставки, які повинні відповідати струму навантаження освітлювальних ліній. Контактні з'єднання на щитках, затиски, апаратуру і їх окремі частини слід добре затягнути і міцно укріпити. Всі контактні поверхні на щитках у міру обгорання очищають або замінюють новими.

Вимикачі, перемикачі, штепсельні розетки. Вимикачі, перемикачі і штепсельні розетки повинні мати хороші контакти з проводами і працювати при струмах не вище номінальних.

Всі контакти у міру обгорання очищають. Штепсельні розетки для мережі напругою 12-36 В повинні відрізнятися від розеток напругою 127-220 В; вилки 12-36 В не повинні підходити до розеток 127 і 220 в.


Список використаних джерел


  1. Ктиторов А. Ф. Злектрослесарь строительный: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.:Стройиздат, 1990.- 383 с: ил.

  2. Атабеков В.Б. Монтаж электрических сетей и силового электрооборудования:Учеб. для сред. проф.-тех. училищ. - 4-е изд., испр. - М.: Высш. шк., 1985. -176 с,ил. - (Профтехобразование).

  3. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электрик: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд.,перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1988. - 256 с: ил.

  4. Родштейн Л.А. Электрические аппараты: Учебник для техникумов. - 4-е изд.,перераб. и доп. - Л.: энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1989. -304 с: ил.