Аналіз системи соціального захисту на ринку праці України

від навчання час, вирішується спільно з органами місцевої влади та молодіжними організаціями. З метою тимчасового працевлаштування та одержання матеріальної підтримки службою зайнятості разом із місцевими органами влади організовуються громадські роботи.

Молоді, яка звернулася до служби зайнятості, і не може працевлаштуватись через відсутність або невідповідність набутої професії чи спеціальності вимогам ринку праці, пропонується підготовка та перепідготовка за професіями і спеціальностями, які користуються попитом у роботодавців.

Для молоді з вищою освітою регіональні служби зайнятості проводять таку форму підвищення кваліфікації як стажування, метою якого є розширення та поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і навичок за раніше набутою професією, оволодіння новою технікою, технологією; засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на посаді, на яку претендує молодий безробітний. Це особливо важливо для випускників, які не мають практичного досвіду роботи.

Законом України "Про зайнятість населення" передбачено додаткові гарантії зайнятості окремим категоріям, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. До цієї категорії громадян відносяться жінки, які мають дітей віком до 6 років, одинокі матері, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів. Гарантії забезпечуються шляхом бронювання на підприємствах, в установах і організаціях до 5 відсотків загальної кількості робочих місць.

Жінкам, які звернулися до служби зайнятості, надаються профінформаційні та профконсультаційні послуги щодо вибору професії з врахуванням потреб регіонального ринку праці, вони залучаються до участі у семінарах, що проводяться службою зайнятості. Під час проведення цих семінарів приділяється увага формуванню у жінок впевненості у собі, своїх силах, розвитку вмінь самостійного пошуку роботи, опануванні технології само-презентацій, таких як співбесіда з роботодавцем, техніка телефонних дзвінків, написання резюме тощо. Така робота приносить позитивні результати. До безробітних жінок повертається впевненість у своїх силах, особливо, коли вони тривалий час шукають роботу. З метою тимчасового працевлаштування та одержання матеріальної підтримки для незайнятих та безробітних громадян службою зайнятості разом із місцевими органами влади організовуються громадські роботи.

Питання соціального захисту безробітної молоді недостатньо регулюються на законодавчому рівні. Так, на сьогодні діють наступні законодавчі норми, які регулюють сферу молодіжного працевлаштування: Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотацій роботодавцю» (від 04.11.2004р №2150-ІV) та Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (від 05.02.1993р №2998-ХІІ з редакцією від 31.01.2009р на підставі 876-17).

Але й вони мають недоліки:

- відсутність чітких напрямів вирішення працевлаштування молоді, які не мають освіти;

- недостатній рівень зацікавленості потенційних роботодавців у забезпеченні робочих місць для молоді, через відсутність

законодавчо закріпленої системи стимулювання роботодавців у сприянні працевлаштуванню молоді;

- відсутність дієвих механізмів підтримки молоді у започаткуванні власного бізнесу [27].

Рівень соціального захисту населення в нашій країні в умовах хронічної інфляції не дає змоги повною мірою задовольнити найсуттєвіші отреби людей з особливими потребами, які потерпають не лише від атеріальних нестатків, а в багатьох випадках також і від усвідомлення ласної нереалізованості та соціальної незатребуваності в суспільстві. У аких умовах все більше інвалідів намагаються змінити своє життя шляхом ошуку підходящої роботи та в разі потреби підвищити рівень своєї валіфікації або набути нової спеціальності для подальшого рацевлаштування.

Для ефективної реалізації проголошеного державою права на працю людей з особливими потребами та забезпечення отримання підходящої оботи інвалідами, які бажають працювати, особливої актуальності набуває постійна підтримка процесу їхнього працевлаштування та збільшення кількості зайнятих інвалідів у державних та громадських установах і на ідприємствах.

Підвищення якості надання соціальних послуг безробітним, які не здатні на рівному конкурувати на ринку праці і мають додаткові соціальні гарантії залежать від виконання базовими центрами зайнятості наступних заходів: [10, c.19]

- вивчення реального стану і перспектив соціально-економічного розвитку відповідних територій, перше за все в частині створення нових робочих місць та розвитку підприємництва;

- посилення співпраці центрів зайнятості із роботодавцями, державними адміністраціями та виконавчими органами місцевих рад з питань якісного бронювання робочих місць для категорій населення, які потребують додаткових соціальних гарантій згідно законодавства;

- забезпечення взаємодії з Фондом соціального захисту інвалідів з питань працевлаштування інвалідів на робочі місця, визначених в рахунок 4-х відсоткового нормативу робочих місць, а також з питань навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних – інвалідів за рахунок коштів Фонду;

- впровадження індивідуалізації обслуговування осіб, які не здатні на рівному конкурувати на ринку праці, надання їм максимально можливого комплексу соціальних послуг.

ВИСНОВКИ

Отже, детально дослідивши систему соціального захисту на ринку праці України, я можу зробити певні висновки.

Соціальний захист - це система економічних, соціальних, правових, організаційних заходів, яка надає працездатним громадянам відповідні умови для поліпшення свого добробуту за рахунок особистого трудового внеску, а непрацездатним та соціально-уразливим верствам працездатного населення - гарантії у користуванні суспільними фондами споживання, пряму матеріальну підтримку, зниження податків.

Система соціального захисту - це сфера життєво важливих інтересів населення. Її якісні і кількісні характеристики свідчать про рівень соціального, економічного, правового і культурного розвитку держави і суспільства.

З розвитком економіки, стабілізацією грошової, кредитно, фіскальної, валютної сфери в Україні відбувається становлення і розвиток соціальної політики держави. Разам з трансформацією економіки відбувається створення системи соціального захисту населення з метою компенсації негативних проявів ринкової економіки. За роки незалежності розроблено і впроваджено в дію політику соціального захисту, страхування та забезпечення населення. Створено необхідні умови для нормального її функціонування, для постійного доповнення і вдосконалення.

Але разам з цим в соціальній сфері виявляються риси її недосконалості та невідповідності сучасним потребам людей ( це стосується співвідношення між мінімальною заробітною платою, розміром пенсій, стипендій та прожитковим мінімумом ).

Тому перед державою стоять першочергові завдання переходу від надання пільг та дотацій до адресної грошової допомоги, створення умов для досягнення розмірів середньої заробітної плати до розмірів прожиткового мінімуму, розширення мережі недержавних пенсійних фондів поряд з основним державним, проведення зваженої політики у сфері регулювання оплати праці, ринку праці та всієї сфери соціального забезпечення.

Другий розділ був присвячений фактичному стану та особливостям функціонування системи соціального захисту на ринку праці України. Проведено дослідження динаміки працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян України в розрізі років та по регіонам, проаналізованао рівень економічної активності населення за віковими групами, наведена чисельність осіб, направлених на професійне навчання та визначено кількість осіб, що приймали участь у громадських роботах. Особливу увагу приділено питанням працевлаштування населення, яке потребує додаткових соціальних пільг, а саме молоді, інвалідам та іншим верствам населення.

Після проведеного аналізу, можна зробити один загальний висновок –ринок праці в України дещо починає відходити від фінансової кризи.

В третьому розділі даної роботи наведені основні проблеми та пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування системи соціального захисту на ринку праці України, зокрема обґрунтовані принципи соціальної політики у сфері зайнятості населення та наведені ропозиції щодо підвищення соціального захисту для людей з особливими потребами та молодіжного сегменту ринку праці.

Отже для поліпшення соціального захисту безробітних потрібно насамперед:

- забезпечити масштабне збільшення населенню (не тільки безробітним, а й тим, хто звертається до центрів зайнятості ще до втрати роботи) профорієнтаційних та консультаційних послуг;

- розширити масштаби професійної підготовки та перепідготовки безробітних на замовлення роботодавців під конкретні робочі місця;

- використовувати сучасні методи інформування працедавців щодо пропозиції робочої сили, а населення – щодо попиту на неї.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 22, ст.171

Закон України Про пенсійне забезпечення Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 3, ст. 10

Бараник З.П. Функціонування ринку праці: статистична оцінка. – К.: КНЕУ, 2007. – 392 с.

Боярчук Т. Сутність нової парадигми соціального захисту в системі державної політики України / Т. Боярчук //Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України : зб. наук. пр. кафедри управління трудовимиресурсами і розміщення продуктивних сил ТАНГ. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – Вип. 9. – С. 290–293

Виноградський М.Д., Бєляєва С.В., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Управління персоналом. – К.: ЦНЛ, 2006 . – 504 с.

Гаркавенко Н. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах //Україна: аспекти праці. – 2008. – № 6. – С. 26-32.

Герасименко С., Свистун Л. Узагальнююча оцінка соціально-економічних явищ // Проблеми статистики: Зб. Наук. Праць. – К.: НДІ статистики Держкомстату України, 2000. – Вип. 2. – С. 14-19.

Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / О.А. Грішнова. – К. : Знання, 2004. – 535 с.

Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Л. І. Дідківська, Л.С. Головко. – К. : Знання Прес, 2000. – 209 с.

Дмитрієв-Заруденко В.В.Особливості працевлаштування громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці: Навч.-метод. розробка – К.: ІПК ДСЗУ, 2010. – 22 с.

Завіновська Г.Т.Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 300 с.

Заяць Т.А., Жаховська В.Л. Національний ринок праці та його молодіжний сегмент: методологія, практика, перспективи розвитку: Монографія, К.: Фенікс, 2008. – 312 с.

Економічна статистика: Практикум / А.М. Єріна, О.К. Мазуренко, З.О.Пальян. – К.: ЕксОб, 2002. – 232 с.

Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання:монографія / А. М. Колот. – К. : КНЕУ, 2005. – 230 с.

Папієв М. Соціальний захист населення в умовах фінансово–економічної кризи в Україні //Україна: аспекти праці. – 2009. – № 2. – С. 7-13.

Петрова І.Л., Близнюк В.В., Куліков Г.Т., Галустян Ю.М., Лавриненко Л.М., Петрова Т.П. Український ринок праці: особливості розвитку та ефективність функціонування: монографія/За ред. І. Л. Петрової. – К.: Інститут економіки та прогнозування, 2009. – 368 с.

Ринок праці України у 2007 р.: аналіт.-стат. зб. – К. : Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, 2008. – 299 с.

Скульська В.Є. Рівень безробіття обрахований за методикою Міжнародної організації праці. Професіійне навчання незайнятого населення в сучасних соціально-економічних умовах// Профорієнтаціія та професійне навчання. -2009. - С.22-24

Статистичний щорічник України / Держкомстат України / За ред. Осауленка. – К.: Консультант, 2008.

Стефанишин О.В. Зайнятість молоді в Україні: проблеми і шляхи їх розв’язання //Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку: Збірник доповідей міжнародної науково-практичної конференції. Ч. 1. – Хмельницький: ТУП, 1997. – С. 251-253.

Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты. - М., 2002.

Шевченко Л.С. Ринок праці: сучасний економіко-теоретичний аналіз: монографія / Л.С. Шевченко. – Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. – 336 с.

Шульга Н.М. Тенденції розвитку ринку праці та регулювання якості робочої сили. – Х. : Видавництво ХНЕУ, 2007. – 148 с.

Ярошенко І. С. Право соціального забезпечення: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 232 с.

www.ukrstat.gov. - інформація Державного комітету статистики України

www.dcz.gov – Державна служба зайнятості

nbuv.gov/portal/soc_gum/Prvs/2010_3/tom3/1048.pdf Проблеми безробіття молоді в Україні

Размещено на