Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві

забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів. Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства. Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

Висновки

На закінчення узагальнимо всі факти і зробити висновки.

1.Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу. 2.Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю. 3.Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці. 4. Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Досліджене підприємство повністю себе забезпечує оборотними коштами не користуючись залученими коштами.

При такому рівні рентабельності має сенс розширювати виробництво, вкладаючи кошти в новітні технології, або що.

Вивільнення оборотних коштів дає цілий ряд позитивних ефектів:

Виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;

Вивільняються матеріальні ресурси;

Прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку;

Поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).

Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів. Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів. Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів. У сучасних умовах украй важливо правильно визначати потреба в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньому неефективному використанню. Як відомо, критерієм ефективності керування оборотними коштами служить фактор часу. Чим довше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (грошовій або товарній), тим за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки.

Список використаної літератури:

Волков А.А. Фінанси підприємств. Підручник // К.:- 2005, с.156

Герасим П.М., Кизима А.Я., Забчук В.Д., Кушніри І.П., Хомин П.Я. Фінансів облік і звітність на підприємствах різних галузей. – Тернопіль: АСТОН, 2004.

Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. - К.: КНЕУ, 2000. - 392 с.

Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. Посіб. – К.: Знання – Прес, 2006. - 207с.

Економіка підприємства: Підручник / за ред. С.Ф.Покропивного. – 2-ге видання, пер. та доп. – К., 2002

Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А.В.Шегди. – К.: Знання, 2005. – 431с.

Несторенко І.П. Фінансові інститути: Підручник // К.: 2003

Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К.: КНЕУ, 2003. – 352 с.

Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства : Навч. посіб. -К., 2004.

Статут дочірнього підприємства „Торгова компанія „Корса”(нова редакція), Київ – 2007

Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів. ЛБІ НБУ, 2000. – 485с.

Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл.

www.rada.gov

ДОДАТОК 1

Класифікація оборотних коштів щодо ступеня ліквідності та ризику вкладення

Додаток 2

ПОКАЗНИКИ СТАНУ Й ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

№	Показник	Визначення	Економічна суть
1.	Наявність оборотних коштів	[Вк + З]-[0з + Пк]	Характеризує величину власних оборотних коштів
	а)брак	Фн<Н	Перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю
	б) надлишок	Фн>Н	Перевищення фактичної наявності оборотних коштів над нормативом
2.	Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства	Фн / М	Відображає питому вагу вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства
3.	Оборотність	СТ /Р	Характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот
4.	Коефіцієнти обертання	Р/С	Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується
5.	Коефіцієнт завантаження	С/Р	Показує, скільки оборотних коштів авансовано у 1 грн. реалізованої продукції
6.	Прибутковість	П / С	Характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів
7.	Рентабельність	П/С•100%	Визначає ступінь використання оборотних коштів

Вк— власні кошти;

З — забезпечення наступних витрат;

Оз — основні засоби та інші поза оборотні активи;

Пк — позикові кошти;

Фн — фактична наявність оборотних коштів;

Н — норматив оборотних коштів;

М — вартість майна підприємства;

С — середня вартість оборотних коштів;

Т — тривалість періоду, за який обчислюється обертання оборотних коштів;

Р — обсяг реалізації продукції;

П — прибуток від реалізації продукції.