Державний лад України при НЕП

на самодержавство; посилення настроїв нестабільності та вагань селянства й армії; суттєве розширення внаслідок проголошення царського Маніфесту меж легальної політичної та культурної діяльності, помітне її пожвавлення та урізноманітнення; активізація процесу масової самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо); поява в опозиційних сил легального офіційного каналу впливу на владу — думської трибуни.

Список використаної літератури

Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ: Нарис політичної історії. – К., 1993

Жулинський М. Силою, волею, словом народу // Голос України. – 1993. – 28 січня

Іванов В. Історія держави і права України. – К., 2003

Історія держави і права України. – у 2-х т. – Т. 1, 2. / За ред. В. Тація. – К., 2003

Історія держави і права України: Хрестоматія. – К., 1992

Історія України. Під ред. В. Смолія. – К., 1997

Копиленко О. Уроки Центральної Ради // Радянське право. – 1991. - № 11

Крип’якевич І. Історія України. – Львів, 1994

Кульчицький В., Настюк М., Тищик Б. Історія держави і права України. – К., 1996

Політична історія України. – К., 2001