Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами

слів, компонентний склад, наявність лексичного та граматичного значень у фразеологізмах, існування синонімів та антонімів серед фразеологічних одиниць.

Ознайомлення з лексичними та фразеологічними поняттями утворює базу для роботи над розвитком мовлення, яка є надто важливою в початковій школі.

Фразеологізми дуже приваблюють дітей, їх цікавить не тільки семантика фразеологізмів, а й те, як і звідки з'являються у мові усталені сполучення із значенням і вживанням окремого слова. Учні на позакласних заняттях із задоволенням ведуть бесіду з таких питань:

1. Перетворення вільного словосполучення у фразеологізм.

Джерела фразеологізмів: висловлювання визначних осіб, художні твори, приказки та прислів'я.

Тематичні групи фразеологізмів: фразеологізми, що називають частини тіла людини, риси характеру, прикмети погоди і т. ін.

Фразеологія, пройшовши довгий шлях, увійшла в шкільний курс мови, збагативши його поняттями, які пов'язані з семантикою мови. Завдання вчителя полягає в тому, щоб, навчаючи учнів, не знизити уваги до багатства мови в гонитві за практичними цілями навчання мови, які розуміють дуже вузько.

Вирішенню цього завдання значною мірою сприяють міжпредметні зв’язки, оскільки не можуть успішно розв’язуватись у вузьких рамках викладання одного предмета. Внутріпредметні й міжпредметні зв’язки зумовлені не лише дидактичними міркуваннями, а й особливостями розвитку мислення і мовлення школярів, сучасними вимогами щодо оволодіння державною мовою. Міжпредметні зв’язки у вивченні мови істотно підвищують рівень викладання, сприяють вихованню всебічно розвиненої особистості, яка зможе здобувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності. Викладання знань з урахуванням міжпредметних зв’язків допоможе вчителеві розкрити єдність між теорією мови і практикою її застосування, повно і всебічно показати учням широку сферу функціонування мови, сприятиме підготовці молоді до розуміння, а згодом і розв’язання сучасних наукових, соціальних і виробничих завдань, які потребують відповідних мовленнєвих умінь.

Необхідність враховувати зв’язки між різними науками переконливо доводив ще давньогрецький філософ Платон. Універсальну для свого часу теорію про зв’язок освітньої і виховної діяльності створив Я.А. Коменський, уперше сформулювавши одну з найголовніших вимог дидактики: усе, що перебуває у взаємозв’язку, повинно викладатися в такому ж зв’язку.

Досліджуючи міжпредметні зв’язки як педагогічну проблему, виходимо з праць М. Баранова, І. Звєрєва, Я. Коменського, В. Маткіна, Е. Моносзона,

М. Скаткіна, А. Усова, В. Федорова та ін., в яких обґрунтовується педагогічна доцільність взаємозв’язків між навчальними предметами для забезпечення системності знань. При цьому обов’язковим є врахування загальноосвітніх навчально-виховних завдань: формування наукового світогляду; ідейно-політичне, моральне, трудове, патріотичне виховання учнів на основі сформованих програмових умінь і навичок; політехнічна підготовка учнів; формування загальнопредметних умінь у видах діяльності, спільних для різних дисциплін (пізнавальної, навчальної, мислительної, практичної, мовленнєвої).

Здійснення міжпредметних зв’язків на практиці викликає у вчителів немало труднощів: як організувати пізнавальну діяльність учнів, щоб вони уміли встановлювати зв’язки між різними навчальними предметами; як викликати у них інтерес до світоглядних питань науки; яким чином об’єднати зусилля учителів різних предметів у досягненні виховного ефекту навчання

Ефективність міжпредметних зв’язків на уроках української мови забезпечується, по-перше, загальним предметом навчальної діяльності учнів – засвоєнням основ наук; по-друге, комплексною реалізацією навчально-виховних завдань і змістом шкільних дисциплін; по-третє, системою активізації пізнавальної діяльності учнів. Міжпредметні зв’язки української мови з іншими навчальними предметами розрізняються: 1) за контактами з іншими дисциплінами (генетичні, зіставні, функціональні); 2) за змістом (фактичні, понятійні, теоретичні); 3) за метою використання (доповнюючі і поглиблюючі, порівняльні, вступні, узагальнюючі); 4) за часом і формами реалізації: на уроці (розповідь, бесіда, самостійні завдання, міжпредметні уроки), у домашній роботі (завдання і твори міжпредметного характеру), у позакласній роботі (міжпредметні гуртки, факультативи, олімпіади, комплексні екскурсії). Зв’язки рідної мови з іншими предметами виступають дидактичною умовою засвоєння фразеології, яка неодмінно вживається в усіх сферах людської діяльності. Завдяки своїм характерним рисам – цілісності, нерозкладності, стійкості та відтворюваності – фразеологізми можуть виступати в ролі термінів і наукових понять. Вони краще запам’ятовуються, швидше відтворюються в пам’яті, викликають інтерес у школярів, активізують їхню увагу, вносять елементи новизни й цікавості, посилюючи увагу і до того предмета, звідки вони взяті [77, 23].

Можна відзначити, що багато вчителів демонструють зразки прекрасної роботи з лексики та фразеології. В таких учителів учні переносять зацікавлення, що з'явилося до лексики й фразеології, на всі інші розділи мови [40, 28].

Якщо учні складатимуть речення з аналізованими висловами, якщо вчитель помічатиме кожен вдалий вислів і звертатиме на нього увагу класу, а власним мовленням подаватиме приклад використання фразеологічних словосполучень, то вже в початкових класах буде закладено надійну основу для поступового збагачення учнівської мови одним з найяскравіших виражальних засобів — фразеологізмами [42, 45].

Розуміння фразеологізмів під час читання художніх творів і перегляду фільмів, використання їх в усному і писемному мовленні є одним із показників високого рівня володіння рідною мовою. Фразеологізми становлять невід'ємну частину українського фольклору і складають національне багатство мови, точно, влучно, образно характеризують або називають усі прояви навколишнього світу. Допомогти оволодіти цим багатством — важливе завдання початкової школи.

2.2 Формування пізнавального інтересу у контексті змісту програм і підручників з рідної мови та читання

Загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, а в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного, прискореного розвитку України.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетними у початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати творчі завдання.

Курс української мови — важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін.

Основна мета цього курсу — забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання - розуміння, говоріння); навчити дітей читати і писати, працювати з дитячою книжкою, будувати зв'язні писемні висловлювання; сформувати певне коло знань про мову і мовні уміння; забезпечити мотивацію вивчення рідної мови

У процесі початкового навчання української мови поглиблюються уявлення школярів про навколишній світ, розвивається їхнє образне і логічне мислення; здійснюється патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів.

Навчання української мови має бути спрямоване на розвиток у дітей, окрім загальномовленнєвих, таких загальнонавчальних умінь: організаційних, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних. Важливо формувати у школярів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.[58]

Фразеологія української мови являє собою важливу частину системи мови. Без оволодіння мінімумом фразеологічного багатства неможливе правильне розуміння українського мовлення як в усній, так і в письмовій формі, вільне спілкування українською мовою.

Фразеологічні одиниці є складовою частиною лексики і нараховують десятки тисяч одиниць. Вони виражають багатство відтінків людської думки, роблять мовлення виразнішим, яскравішим, образним і переконливим. Влучний крилатий вислів, сповнена народної мудрості приказка, ідіома оживляє мову; з їхньою допомогою мова стає більш жвавою і емоційнішою.

Саме тому вивчення фразеології в школі відіграє надзвичайно важливу роль, має як загальнопізнавальне, так практичне значення.

Загальнопізнавальне значення фразеології полягає в тому, що її вивчення розширює знання учнів про мову, озброює їх основами знань про фразеологію, знайомить з однією з одиниць мови – фразеологізмом, показує існування у мові зв’язку між фразеологією та іншими рівнями мови (лексикою, морфологією, синтаксисом, стилістикою), формує фразеолого – семантичний підхід до слова, ознайомлює зі сферами вживання слів, з основними джерелами поповнення словникового запасу народу, чим формує об’єктивний погляд на мову, як на явище, що розвивається, поповнюється, збагачується.

При формуванні в дітей наукового світогляду, знання з фразеології відіграють суттєву роль в процесі розкриття функцій мови в суспільстві (спілкування, передачі і зберігання інформації); зв’язку мови з життям суспільства, змін, які відбуваються в мові, роль української мови в сучасному світі [40, 28].

У системі засобів формування національної свідомості народу вагоме місце належить фразеології. Адже засвоїти мову нації означає оволодіти нею на рівні фразеології. Фразеологізм – це передусім слово і вираз, а кожне слово і вислів – це частка буття народу, літопис його історії й життєвого досвіду. Засвоюючи фразеологізми, діти опановують мовні скарби, вчаться говорити влучно, образно. Завдяки і цілісності, нерозкладності, стійкості та відтворюваності фраземи часто виступають у ролі крилатих висловів і наукових понять [78, 2].

Практичне значення фразеології полягає в тому, що її вивчення позитивно впливає на усвідомлення учнями специфіки інших одиниць мови, сприяє оволодінню орфографічними навичками, є базою збагачення словникового запасу і основної роботи зі стилістики, яскравим матеріалом для розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності [40, 28].

При вивченні фразеологізмів формуються навчально – мовні лексичні і фразеологічні вміння:

вміння відрізняти лексичне значення (в слові і фразеологізмі) від граматичного;

пояснювати лексичне значення відомих фразеологізмів;

визначити, в якому значенні вживаються слова і фразеологізми в контексті;

знаходити в контексті вивчені фразеологічні одиниці;

групувати вивчені фразеологізми;

будувати речення з фразеологічними зворотами;

вміння вживати фразеологізми відповідно до ситуації мовлення;

вміння користуватися різними словниками.

У початкових класах відбувається практичне ознайомлення учнів з фразеологічними одиницями (без вживання терміна); це свого роду пропедевтичний етап у вивченні фразеології.

На даному етапі діти дізнаються, що є слова, які можуть виразніше і яскравіше позначати ті, чи інші поняття; учні вчаться обирати влучні слова для вираження своїх думок, уникати вживання одноманітних слів у зв’язному висловлюванні.

В аспекті нашого дослідження розглянемо наявні відомості з фразеології, а відповідно знання, уміння і навички, якими повинні володіти учні після вивчення даного матеріалу.

У програмі за початкову школу [58] розділу «Фразеологія», як такого, немає. Адже, як вже зазначалося, початкова школа припадає на пропедевтичний етап вивчення фразеології. Проте роботу над фразеологічними одиницями передбачено, хоча і не конкретизовано.

Ознайомлення з фразеологією відбувається паралельно із вивченням інших розділів та тем, які передбачені програмою.

На початковому етапі навчання мови виділяють такі основні аспекти роботи: «Мовленнєва діяльність», «Знання про мову, мовні вміння», «Правопис».

Охарактеризуємо кожен аспект щодо вивчення фразеології.

1. «Мовленнєва діяльність». Мовленнєва діяльність молодших школярів складається з таких її видів: слухання – розуміння усного мовлення (аудіювання), говоріння, читання і письмо. Даний аспект передбачає сприймання на слух і розуміння найчастіше вживаних фразеологічних одиниць; розпізнавання вивчених фразеологізмів; роботу над образними, влучними словами та словосполученнями в почутій розповіді; переказ чи побудову власної розповіді з використанням фразеологічних одиниць; висловлення власної думки з приводу тлумачення того чи іншого фразеологічного звороту; розпізнавання чи знаходження в тексті вивчених фразеологічних одиниць; відокремлення стійких словосполучень від вільних; складання діалогів, відповіді на запитання з використанням фразеологізмів; складання письмових висловлювань за прочитаним твором, переглянутим фільмом, ситуацією із власного життя, вживаючи стійкі словосполучення.

2. «Знання про мову, мовні вміння». Даний аспект передбачає пояснення і вживання в усному і писемному мовленні (навчальних творчих роботах) опрацьованих за підручником фразеологізмів; вживання фразеологізмів відповідно до контексту; вміння відрізняти лексичне значення (в слові і фразеологізмі) від граматичного; групувати вивчені фразеологізми; добирати слова і словосполучення для точного вираження думки.

3. «Правопис». Робота з правопису передбачає правопис найуживаніших фразеологізмів; використання фразеологічних словників для пояснення та тлумачення невідомих фразеологічних одиниць.

Бачимо, що даною програмою ознайомлення з фразеологізмами в початкових класах передбачено лише з практичної сторони. Зазначаємо, що вивчення елементів фразеології розвиває увагу учнів до значення і вживання стійких словосполучень, виховує у них потребу у виборі потрібного фразеологізму для вираження тієї чи іншої думки у власному висловлюванні, формує вміння користуватися тлумачними та фразеологічними словниками. Через інтерес до фразеології в учнів розвивається і інтерес до української мови в цілому.

Аналіз підручників з української мови за початкову школу

У рамках теми нашого дослідження ми проаналізували такі діючі підручники з рідної мови:

1. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підр. для 2 кл..- 8-ме вид.. – К.: Освіта, 2000.- 272с.

2. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 126с.

3. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Дубовик С.Г., Скуратівський Р.М. Рідна мова: Підр. для 4 кл..- К.: Освіта, 2004.- 128с.

4. Савченко О.Я.,Скрипченко Н.Ф. Читанка: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 142 с.

5. Скрипченко Н.Ф.,Савченко О.Я. Читанка: Підр. для 2 кл..- 6-те вид..-К.: Освіта, 1996.- 336 с.

6. Скрипченко Н.Ф.,Савченко О.Я., Волошина Н.Ф. Читанка: Підр. для 4 кл.- 5-т вид.- к.: Освіта, 1997.- 288 с.

При аналізі підручників були поставлені такі завдання:

виявити об’єм фразеологічних одиниць, з якими зустрічаються учні на сторінках підручників;

визначити характер вправ, поданих у підручниках.

Почнемо з підручників для 2 класу (українська мова і читанка).

На сторінках підручників для 2 класу ми виявили близько 50 фразеологізмів, а також прислів’я і приказки, які подаються за тематичними групами.

Це, зокрема, такі:

брати штурмом, пройти крізь пустині та хащі, не знати ні злиднів, ні горя, з палець, спробувати легкого хліба, яблуку ніде впасти, податися світ за очі, змокнути до нитки, накивати п’ятами, з роду – віку, ні кінця, ні краю, скільки оком кинеш, поміняти шило на мило, бігти стрімголов, хвацько козиряти, соловейком заливатися, аж луна розлягається, пропав ні за цапову душу, піти в світ широкий, ні пари з вуст, добра душа, строчити як з кулемета, тягнути за язик, ні за холодну воду не візьметься, палець об палець не вдарить, наламати дров, докласти рук, на головах ходять, не пасти задніх, робити з мухи слона, заливатися сміхом, слізьми вмиватися, на вус мотати, дерти оса, гострий на язик, ловити гав, може гори перевернути, крутитися дзигою, на швидку руку та інші.

Прислів’я та приказки: Навчання і труд поруч ідуть. Зробив діло гуляй сміло. Усе трудом славиться. Без охоти немає роботи. Без діла слабіє сила.

Чужому лихові не смійся. Хто сміється, тому не минеться.

Дерево сильне корінням, а людина – знаннями. Важко у навчанні – легко в труді.

Маленька праця краща за велике безділля. Є терпіння – буде й уміння та інші.

Щодо вправ, які наводяться в підручниках для 2 класу, то їх основу складають вправи на засвоєння семантики фразеологічних одиниць як ізольованих одиниць мови без врахування складності їх смислової структури і системних зв’язків у мові.

Це вправи типу: «Прочитай вирази (прислів’я). поясни їх значення. Склади з ними речення».

Наприклад: Вправа 512. Прочитай і поясни прислів’я.

Дерево сильне корінням, а людина – знаннями. Важко у навчанні – легко в труді.

Маленька праця краща за велике безділля. Є терпіння – буде й уміння та інші [11, 249].

Вправа 467. Як ви розумієте вираз «на швидку руку»? Складіть з ним речення [11, 227]

Фрагментарно вводяться вправи типу: «Допиши прислів’я, користуючись словами з довідки» або «Кожен вислів заміни одним словом. При потребі користуйся довідкою».

Наприклад: Вправа 295. Допиши прислів’я, користуючись словами з довідки.

1. Праця годує, праця одягає, праця зігріває…

2. Дружно працювати - …

3. Робиш наспіх - …

Довідка: втоми не знати, на розум наставляє, зробиш на сміх [11, 152].

Вправа 302. Прочитай вислови. Кожен із них заміни одним словом. При потребі користуйся довідкою.

Заливатися сміхом, слізьми вмиватися, на вус мотати, робити з мухи слона, дерти носа.

Довідка: перебільшувати, реготати, зазнаватися, плакати, запам’ятовувати [11, 156].

Перейдемо до підручників для 3 класу початкової школи (українська мова і читанка).

У 3 класі крім фразеологічних одиниць, з якими учні зустрічалися на сторінках підручників за 2 клас, додаються ще близько 20 нових, невідомих фразеологічних одиниць.

Це, зокрема, такі:

молоти язиком, зарубати на носі, в дальному коліні, вуха нашорошити, дати драла, гнути спину, байдики бити, взяти ноги на плечі, набрати води в рот, викинути з голови, вертітися під ногами, пекти раків, замилювати очі, розбити глека, вийти сухим з води, сидіти в печінках, вцілити в око, заварити кашу, попасти пальцем в небо, з’їсти разом пуд солі та інші.

Прислів’я та приказки: Будь господарем свого слова. Гостре слово коле сердечко. Слово не горобець: вилетить – не спіймаєш. Від теплого слова і лід розмерзає. Погане слово краще проковтнути, ніж промовити. Доброму слову ціни немає та інші.

У підручнику «Читанка» дається пояснення, що прислів’я і приказки – це короткі, влучні образні вислови, що часто містять римовані слова. Вони передають досвід народу: поради, застереження [68, 79].

Вправи на ознайомлення з фразеологічними одиницями аналогічні до тих, які представлені у підручниках для 2 класу.

Наводимо приклади вправ.

Вправа 140. Прочитай і поясни прислів’я.

Хто з розумним поведеться, той розуму набереться. Мудра голова дбає про хороші слова. Розуму чоловік вчиться цілий вік. Сила перед розумом поступається [14, 63].

Вправа 144. Замініть вислови одним словом. Складіть речення з одним з них.

Байдики бити, взяти ноги на плечі, набрати води в рот, викинути з голови, вертітися під ногами, пекти раків.

Довідка: заважати, побігти, почервоніти, лінуватися, забути, замовкнути [14, 65].

Вправа 197: Прочитай вирази. Що вони означають? Склади з трьома речення.

Вцілити в око, з ним каші не звариш, попасти пальцем в небо, з’їсти разом пуд солі, пасти задніх [14, 74].

У підручниках для 4 класу ми виявили ще близько 20 нових фразеологічних одиниць, крім тих, які вже знайомі учням.

Наводимо приклади фразеологічних одиниць.

Що не сільце, то своє слівце, чого доброго, кидати на поталу, заклякнути на кістку, лагодити на весну, забити тривогу, світла голова, не велика наука, пуститися гопака, перехопити дух, аж гай шумить, содухи спустити, з досвідку вік не зімкне, берегти як зіницю ока, сім п’ятниць на тиждень, опинитися просто неба, кинутися з усіх ніг, йти як не своїми ногами, спати без задніх ніг, жити на широку ногу та інші.

Прислів’я та приказки: Їй кажи – овес, а вона каже – гречка. Ви нам, а ми – вам. Радий би небо прихилить, та не хилиться. Ночвами моря не перепливеш. Кінці з кінцями не сходяться. Як не щастить, то й у печі не горить. Добрі вісті не стоять на місці. Гуртом можна й море загатити. Вовків боятися – в ліс не ходити.

Основу вправ, які подані у підручниках для 4 класу, складають завдання на засвоєння семантики фразеологізмів. Це вправи типу: «Прочитай і поясни значення висловів». Рідко зустрічаються вправи типу: «Добери до поданих висловів синоніми (антоніми) ». Така фрагментарність суперечить принципу системності і не відіграє суттєвої ролі у роботі над фразеологічними одиницями.

Приклади вправ.

Вправа 5. Прочитай висловлювання і поміркуй над їх змістом.

1. Великі знання починаються з малої книжки. 2. Книга – джерело знань. 3. Книга мовчки все розкаже. 4. Людина без книги як риба без води [15, 9].

Вправа 95.До лівого стовпчика добери продовження з правого.

Літо збирає а у матері серце болить.

Якщо не навчив батько, то чоловік мудріє.

Краще без вечері лягати, а зима з’їдає.

Хто багато читає то не навчить і дядько.

Як голова сивіє той багато знає.

Дітки плачуть, але без ворогів уставати [15, 67].

Вправа 176. Поясни, що означають вислови. Добери до них синоніми. Виконання завдання перевір за фразеологічним словником.

Опинитися просто неба, намокнути до нитки, кинутися з усіх ніг, йти як не своїми ногами, спати без задніх ніг, жити на широку ногу [15, 85].

Вправа 194. Прочитай прислів’я і спиши, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Поясни, коли так говорять.

1. Маленька праця краща за … безділля. 2. Праця чоловіка годує, а … марнує. 3. Ранні пташки росу п’ ють, а … сльози ллють. 4. Руки білі, а сумління …. 5. Ластівка день починає, а соловей …. [15, 118].

З аналізу підручників з української мови та читанок для початкових класів бачимо, що обсяг і різновиди вправ, які подані у підручниках на засвоєння і вживання фразеологічних одиниць, не відповідають обсягу власне фразеологічних одиниць.

Основу становлять вправи на усвідомлення і розуміння значення фразеологічних одиниць. Вправи на засвоєння і активізацію фразеологізмів вводяться епізодично. Одноманітні також способи і методи роботи із вивчення фразеологізмів в початковій школі. Така одноманітність і фрагментарність деяких видів вправ порушує такі важливі принципи навчання, як логічність, послідовність та систематичність.

2.3 Науково–методичне обґрунтування експериментального дослідження

Проаналізувавши підручники з української мови для початкової школи, ми побачили, що основу в оволодінні фразеологічним матеріалом становлять вправи на усвідомлення і розуміння значень фразеологізмів.

Тому з метою виявлення ефективності даних вправ для вивчення фразеологічних одиниць, а також рівня фразеологічних умінь (пояснення значення фразеологічних одиниць, знаходження їх у реченні, правильне вживання фразеологічних зворотів у мовленні) ми провели констатувальний експеримент.

У цьому експерименті брали участь учні 3 і 4 класів шкіл м. Тернополя (школа № 7) та с. Олесино Козівського району Тернопільської області. Учні 3-А і 4-А - експериментальні класи, а учні 3-Б і 4-Б – контрольні.

Експеримент полягав у тому, що учням були запропоновані три варіанти завдань, а саме:

Пояснити значення стійких словосполучень.

У поданих реченнях підкреслити (фразеологізми) стійкі словосполучення.

Скласти речення з поданими (фразеологізмами) висловами.

Завдання 1. Учні повинні були пояснити фразеологічні звороти, подані на картках. Для першого завдання фразеологічні звороти добиралися без особливої диференціації. Ми використали ті стійкі словосполучення, які наявні у навчальній літературі з української мови для початкових класів. Зокрема, це такі:

Золоті руки;

зарубати на носі;

ні живий ні мертвий;

кіт наплакав;

кури не клюють;

строчити як з кулемета;

наламати дров;

дерти носа;

9. пекти раків;

10. взяти ноги на плечі.

Такий варіант завдання виявився важким для учнів. На жаль, далеко не всі учні справилися із розкриттям семантики «ізольованих словосполучень». Повні відповіді були рідкістю. Так, наприклад, учениця 4 класу Тернопільської школи пояснила значення фразеологічних одиниць таким чином:

1. Золоті руки – вміти все робити;

2. зарубати на носі – запам’ятати;

3. ні живий ні мертвий – злякатися;

4. кіт наплакав – мало;

5. кури не клюють – багато;

6. строчити як з кулемета – швидко говорити;

7. наламати дров – зробити щось погане;

8. дерти носа – бути гордим;

9. пекти раків – червоніти;

10. взяти ноги на плечі – втекти.

У більшості робіт немає повних відповідей. Наприклад, робота учениці 3-А класу школи с. Олесино містить такі відповіді:

1. Золоті руки – працелюбні;

2. зарубати на носі – добре запам’ятати;

3. ні живий ні мертвий – ніби вмер;

4. кіт наплакав – мало;

5. кури не клюють – не хочуть їсти;

6. строчити як з кулемета – стріляти;

7. наламати дров – зробити щось;

8. дерти носа – гордувати;

9. пекти раків – пекти на вогні;

10. взяти ноги на плечі – _____________.

Є і ряд робіт, в яких завдання виконані не правильно, або відповіді немає взагалі.

Проте чотири словосполучення з десяти («золоті руки», «зарубати на носі», «кіт наплакав», «дерти носа») були пояснені учнями правильно.

Неточне, розпливчасте уявлення про фразеологічні одиниці показує і відповідне пояснення семантики словосполучень.

Цілком природно, що така варіативність розуміння учнями фразеологізмів призводить до багатьох помилок при вживанні їх в усному чи писемному мовленні учнів, про що буде сказано далі.

Подаємо в таблиці розуміння фразеологічних одиниць учнями початкових класів, враховуючи повноту і правильність відповідей (виражено у %).

Таблиця №1. Розкриття семантики фразеологічних зворотів учнями.

Фразеологічний зворот	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
1	Золоті руки	98	96	2	3	-	1	99	97	-	1	1	2
2	Зарубати на носі	93	93	6	4	1	3	94	90	6	9	-	1
3	Ні живий ні мертвий	42	43	17	13	41	44	37	38	41	35	22	27
4	Кіт наплакав	98	99	2	-	-	1	97	96	3	2	-	2
5	Кури не клюють	60	54	14	18	26	28	51	48	19	19	30	33
6	Строчити як з кулемета	6	6	3	1	91	93	18	11	4	8	78	81
7	Наламати дров	29	33	38	38	33	29	9	7	15	13	76	80
8	Дерти носа	96	95	4	2	-	3	95	94	1	-	4	6
9	Пекти раків	17	15	7	9	76	76	63	61	14	13	23	26
10	Взяти ноги на плечі	26	26	63	58	11	16	29	28	38	37	33	35
	Середній показник(%)	56,5	56	15,6	14,6	27,9	29,4	59,2	57	14,1	13,7	26,7	29,3

На основі показників таблиці можна зробити висновок, що немає фразеологізмів, які були б зрозумілі 100% учнів.

Відтак, можна зробити попередні висновки про те, що невміння пояснити фразеологічні одиниці і незнання їх семантичних особливостей випливає із відсутності уваги учнів до «образних висловів», що пов’язано частіше всього з байдужістю і самого вчителя, або із відсутністю фразеологічної роботи взагалі.

Другий варіант завдання експериментальної роботи дозволив виявити, чи наявні в учнів початкових класів вміння розпізнавати і знаходити фразеологічні звороти у реченні чи тексті.

Для цього ми запропонували учням обох класів таке завдання: «У поданих реченнях знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення».

На картках, які були роздані учням, ми запропонували такі речення:

П’яний дяк не шкодував для школярів ляпасів та березової каші.

За всі зроблені капості малому бешкетникові не раз доводилося пекти раків.

Колишній партизан розповідав так цікаво, що всі аж роти порозкривали.

«Ти знову, мабуть, ловив гав у школі!» - Докірливо мовила мати до Михайлика.

Моя подруга живе за два кроки від мого будинку.

Це завдання учні виконали трохи краще, ніж попереднє. Проте є роботи, в яких учні не підкреслили жодну фразеологічну одиницю.

Проаналізувавши учнівські роботи, ми побачили, що найбільш відомим для учнів 3 і 4 класів є словосполучення «ловити гав», - його підкреслила більша частина учнів. Невідомим зовсім є фразеологізм «березова каша». Це словосполучення не підкреслив жоден учень.

У таблиці №2 показані кількісні показники виконаного завдання (%).

Таблиця №2

Фразеологічний зворот	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
1	Березова каша	-	-	-	-	100	100	-	-	-	-	100	100
2	Пекти раків	38	29	33	44	29	27	37	43	41	36	22	21
3	Ловити гав	93	90	7	2	-	5	100	100	-	-	-	-
4	Слухати з розкритим ротом	31	31	51	48	18	21	43	40	49	49	8	11
5	За два кроки	11	14	63	53	26	33	33	29	50	44	17	27
	Середній показник(%)	34,6	32,8	30,8	29,4	34,6	37,2	42,6	42,4	28	25,8	29,4	31,8

Третє завдання нашого експерименту мало за мету виявити, як учні використовують фразеологізми у своєму мовленні, чи зберігаються при цьому структурна цілісність фразеологічних одиниць, чи враховуються їх граматичні і стилістичні особливості.

З цією метою учням було запропоновано скласти речення з поданими фразеологічними одиницями (всього по 5).

Фразеологічні звороти були взяті з переліку тих, які пропонувалися учням у завданні № 1 для пояснення.

На початку виконання завдання оголошувалося, що учні можуть включати фразеологічні одиниці у невеликий зв’язний текст (в тому випадку, якщо учень виходить за межі одного речення).

Для цього завдання були обрані такі фразеологічні одиниці:

1. зарубати на носі;

2. ні живий ні мертвий;

3. кіт наплакав;

4. кури не клюють;

5. наламати дров.

Виконання цього завдання дало невтішні результати. Його виконала менша половина учнів (20%). Більша половина учнів не склала речення із жодним із словосполучень (56%). 24% учнів склали речення неправильно, вживаючи фразеологізми як вільні словосполучення (розуміючи їх в прямому значенні).

Наприклад: «Кури не клюють зерна»; « Батько взяв сокиру і пішов ламати дрова»; «Я завжди прибираю те, що кіт наплакав» та інші.

Подаємо кількісні показники виконаного завдання.

Таблиця № 3. Складання речень з фразеологізмами учнями 3 і