Аналіз загальної рівноваги та дослідження ефективності виробництва в ринковій економіці
Рис.
8. Межа виробничих
можливостей
Межу
виробничих
можливостей
як і криві байдужості
та ізокванти
можна характеризувати
кількісно.
Такою кількісною
характеристикою
межі виробничих
можливостей
є гранична
норма трансформації
(ГНТ), яка характеризує
кількість
одного блага,
від якої потрібно
відмовитися
заради отримання
додаткової
одиниці іншого.
Вимірюється
тангенсом кута
нахилу дотичної
до кривої в
точці.
У
міру переміщення
по кривій виробничих
можливостей
зверху вниз
ГНТ зростає,
що є слідством
того, що продуктивність
(віддача)ресурсів
відрізняється
при їх вкладенні
у виробництво
різних благ.
Існує точка
Б, де ГНТ = 1, тобто
точка, де віддача
від ресурсів
у виробництво
різних благ
однакова.
Межу
виробничих
можливостей
можна представити
і в термінах
витрат виробництва,
оскільки
продуктивність
і витрати ресурсу
є взаємопов'язаними
показниками.
Тому на межі
виробничих
можливостей
виконується
умова, що
,
для
того щоб економіка
була ефективною,
вона має не
лише випускати
товари за мінімальних
витрат, а й випускати
їх у такій
номенклатурі,
яка відповідає
бажанням людей
заплатити за
них. З теорії
споживання
відомо, що ГНЗ
вимірює бажання
заплатити за
додаткову
одиницю одного
блага, скороченням
споживання
іншого
.
Але
це відношення
благ у теорії
виробництва
є не що інше,
як ГНТ (гранична
норма трансформації).
Отже, виробництво
буде ефективним
лише тоді, коли
для кожного
споживача буде
мати місце
рівність:
ГНЗ
= ГНТ.
Усі
точки на межі
виробничих
можливостей
технологічно
ефективні. Але
не всі з них
відповідають
виробництву
товарів, які
максимізують
корисність
споживача.
Тільки в точці
А досягається
ця узгодженість
(дотичність
кривої байдужості
до кривої межі
виробничих
можливостей).
Оскільки
уподобання
щодо одних і
тих же товарів
у різних споживачів
різні, то практичне
вирішення цієї
задачі методами
прямого (нормативного
планування)
є достатньо
складною і
трудомісткою
задачею. З цим
завданням з
меншими витратами
і без залучення
для цього
бюрократичного
апарату із
структури
органів управління
більш ефективно
справляється
налагоджена
система ринкової
конкуренції
(рис. 9).
Рис.
9. Ефективність
виробництва
Припустимо,
що на ринку
благ Х і Y сформувалось
співвідношення
цін
.
Якщо виробники
використовують
ресурси ефективно,
то вони вироблятимуть
XА і YА продукції
ГНТА, яке якраз
відповідає
цьому відношенню
цін (рис. 10).
Рис.
10. Рівновага
споживачів
і виробників
Зустрівшись
з такими бюджетними
обмеженнями,
споживачі
будуть вибирати
точку Б, в якій
вони максимізуватимуть
свою корисність
на кривій байдужості
Б2;. Оскільки
виробник бажає
виробити XА
одиниць продукції,
а споживачі
бажають купити
XБ одиниць продукції,
то виникає
надмірний попит
на благо X. Відповідно
споживачі
бажають купити
іншого блага
в кількості
YБ, а виробники
- виготовити
його в кількості
YА, виникає надмірна
пропозиція
блага Y. Тому
ціни на блага
на ринку будуть
змінюватися:
зростатимуть
на благо Х і
зменшаться
на благо Y. Оскільки
відношення
цін (ЦX/ЦY) буде
зростати, то
лінія цін, яка
відповідає
ГНТ, буде переміщатися
(перекочуватися)
вздовж виробничої
межі. Рівновага
буде досягнута
в точці В, де
споживачі
вирівняють
свою ГНЗ із
ціновим співвідношенням
граничної норми
трансформації
виробників.
Висновки
Однією із
особливостей
ринкової економіки
є те, що рівновага
на окремому
ринку залежить
від рівноваги
на інших ринках.
В умовах вільної
конкуренції
сукупність
цін на товари
відповідає
стану загальної
рівноваги
(рівноваги на
всіх ринках).
На встановлення
рівноваги
впливає взаємозв'язок
між попитом
і пропозицією.
Зміни цін впливають
на попит і пропозицію
і навпаки; зміна
попиту впливає
на пропозицію.
За лінійних
функцій попиту
і пропозиції
на двох ринках
взаємозамінних
благ може існувати
стійка спільна
рівновага
тільки за умови,
коли попит і
пропозиція
кожного з благ
в більшій мірі
реагують на
зміну ціни
цього, а не іншого
блага, тобто
коли коефіцієнт
прямої цінової
еластичності
більше за коефіцієнт
перехресної
цінової еластичності
благ.
В результаті
конкуренції,
співвідношення
попиту і пропозиції,
наявності
ресурсів та
інших чинників
встановлюється
рівноважна
ціна. Загальна
рівновага
здійснюється
щодо всіх товарів.
Це пояснюється
тим, що потреба
у цьому товарі
залежить від
наявності інших
товарів.
Конкуренція
є необхідною
і визначальною
умовою нормального
функціонування
ринкової економіки.
Але як будь-яке
явище має свої
плюси і мінуси.
До позитивних
рис можна віднести:
активізацію
інноваційного
процесу, гнучке
пристосування
до попиту, висока
якість продукції,
високу продуктивність
праці, мінімум
витрат, реалізацію
принципом
оплати по кількості
і якості праці,
можливість
регулювання
з боку держави.
До негативних
наслідків -
"перемога"
одних і "поразка"
інших, розходження
в умовах діяльності,
що веде до нечесних
прийомів, надмірна
експлуатація
природних
ресурсів, екологічні
порушення й
ін.
Конкуренція
— це важливий
чинник встановлення
рівноваги
(через ціни).
Існуючі цінові
сигнали регулюють
ринок, з допомогою
них досягається
рівновага.
потрібний
ринковий механізм,
який діє значно
ефективніше,
ніж у минулому
так звана планова
система.
Отже, рівновага
досягається
на основі дії
всіх учасників
ринку і здатна
забезпечити
максимально
високий рівень
задоволення
потреб (безумовно,
за наявності
ресурсів). Попит
на кожний товар
залежить не
тільки від його
ціни, а й від
цін на всі інші
товари. Конкурентна
рівновага - це
набір цін, за
якого величина
попиту відповідає
обсягу пропозиції
на кожному
ринку. Але не
всі ціни відповідають
стану рівноваги.
Це буде тільки
тоді, коли граничні
норми заміщення
благ на ринках
будуть відповідати
співвідношенню
цін.
Список
використаної
літератури:
Гасанов Р.М
Промислове
шпигунство
на службі монополій.
М.: Міжнародні
відношення.
1986
Горошко М.
Ф., Кулішов В.
В.
Мікроекономіка:
Тести. Ситуації.
Задачі. Задачі
/ Навчальний
посібник. –
К.: Ельга, Ніка-Центр,
2003. – 368 с.
Мочерний
С.В. Основи
економічної
теорії. Київ
1998
Портер. М
Міжнародна
конкуренція.
М.:1994
Робинсон.
Дж. Економічна
теорія недосконалої
конкуренції.
М.1986
Рузавін. Г.И.
Основи ринкової
економіки. М.:
ЮНИТИ. 1996.