Особливості епізоотології, діагностики, лікування та профілактики демодекозу собак в умовах м. Києва

терапії, прогноз може бути благоприємним.

Перебіг демодекозу в собак звичайно хронічний.

Ця форма спостерігається в 85% випадків у собак старше 7 місяців. Самовидужанням хвороба закінчується менш, ніж у 30% випадків.

Демодекозний пододерматит.

Ця форма захворювання обмежена лапами. Звичайно її ускладнюють вторинні бактеріальні інфекції. Найчастіше демодекозний пододерматит діагностують у тварин з генералізованою формою захворювання. Проте, він розглядається окремо в першу чергу в зв'язку з тим, що дуже часто вже після очищення тіла собаки від уражень на лапах кліщі залишаються. Локалізація колоній демодекса в цій області може бути настільки глибока, що часом для виявлення кліщів і постановки вірного діагнозу необхідна біопсія. Відома схильність до цієї форми захворювання староанглійських вівчарок і шарпеїв.

Подальна форма демодекозу може спочатку виявлятися у вигляді еритеми чи локальної алопеції у міжпальцевих просторах, але швидко ускладнюється бактеріальною флорою по типу фурункульозу, і виявляється також у вигляді целюліту, що ускладнює клінічну картину (дуже швидко минаючі пустули, свищі, вузли, гіперпігментацію. З даним процесом іноді може асоціюватися хворобливість і набряк, що заважає і провокує кульгавість.

В результаті проведених досліджень ми встановили, що у піддослідних тварин були такі форми демодекозу:

- дві собаки – ротвейлер і німецька вівчарка (з 1 групи) мали ускладнену форму демодекозу; у них спостерігалось пустульозна форма демодекозу.

- всі інші твариниз усіх груп хворіли на лускату форму демодекозу.

УСКЛАДНЕННЯ ДЕМОДЕКОЗУ СОБАК

Для виявлення ускладнень, що супроводжували ту чи іншу форму демодекозу, були зроблені лабораторні дослідження:

1. Дослідження зскрібків шкіри компресорним методом. Нами були виявлені ураження спорами грибів. Характерні ураження спостерігались у ротвейлера і німецької вівчарки з 1-ї групи. Види грибів не визначали.

2. Дослідження фарбованих мазків гнійного ексудату від собак, у яких спостерігалось ускладнення вражених ділянок секундарною мікрофлорою. Фарбування мазків проводили за Грамом. Після чого у ротвейлера і німецької вівчарки з 1-ї групи був виявлений стафілокок і стрептокок.

3. Дослідження крові. Результати досліджень свідчать, що у чотирьох тварин спостерігалось ураження золотистим стафілококом S. аures. Це були дворові собаки з 1-ї і 3-ї дослідних груп.

4. Копрологічні дослідження. Проводили дослідження калу методом Фюлеборна. У дворових собак всіх трьох груп виявили гельмінтні ураження токсокарозом, токсаскаридозом, дипілідозом, анкілостоматидозом.

Таким чином, деякі піддослідні тварини мали супутні захворювання. З певністю можна вважати, що лише ускладнення вражених ділянок шкіри секундарною мікрофлорою є наслідком демодекозу. Але встановити, чи був причиною появу інших супутніх захворювань демодекоз, чи навпаки, вони сприяли появі демодекозу, не вдалося. Не було можливості зробити дослідження на наявність інших захворювань: гормональні, захворювання системи травлення, сечостатевої системи, печінки, підшлункової залози.

ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СПОСОБІВ ЛІКУВАННЯ ІВЕРМЕКТИНОМ І АМІТРАЗІНОМ ДЕМОДЕКОЗУ СОБАК

Через 7 днів після початку лікування у тварин 1-ї групи зникли ознаки ускладнення уражених ділянок шкіри секундарною мікрофлорю.

Для визначення ефективності застосування івермектину у піддослідних тварин 1-ї групи через кожні 7 днів лікування з уражених ділянок шкіри брали контрольні зіскрібки, які досліджувались компресорним методом.

Після цього у тварин, в яких були знайдені кліщі, зіскрібки додатково досліджували за методом Алфімової. Після проведення досліджень виявилось, що у всіх тварин цієї групи з 5-6-го тижня лікування у всіх зіскрібках з уражених ділянок тіла спостерігалось зменшення кількості кліщів та їх яєць і з усієї кількості знайдених у зіскрібку кліщів 60% були мертвими. А на 9-10 тижні лікування відбувалося повне одужання тварин і в зіскрібках кліщі та їх яйця не виявлялися.

В піддослідних тварин 2-ї групи для визначення ефективності 0,05%-го розчину амітразіну через кожні 7 днів лікування з уражених ділянок шкіри були взяті контрольні зіскрібки, які досліджувались компресорним методом.

Після цього тварин, у яких були знайдені кліщі, досліджували методом Алфімової. Після проведення досліджень виявилось, що у всіх тварин цієї групи з 5-го тижня лікування спостерігалось зменшення кількості кліщів та яєць у зіскрібках з уражених ділянок шкіри при чому 45% від загальної кількості їх були загиблі. На восьмому тижні лікування у всіх зіскрібках були отримані від’ємні результати.

В 3-й групі піддослідних тварин з метою визначення ефективності застосування розчину амітразіну на мінеральній олії (1мл амітрази 12,5% в 30мл мінеральної олії) через кожні 7 днів лікування з уражених ділянок шкіри були взяті контрольні зіскрібки, які досліджувались компресорним методом. Після цього тварин, у яких були знайдені кліщі, досліджували методом Алфімової. Після проведення досліджень виявилось, що у всіх тварин цієї групи з 3-го тижня лікування спостерігалось зменшення кількості кліщів та яєць у зіскрібках з уражених ділянок шкіри при чому 55% від загальної кількості їх були загиблі. На шостому тижні лікування у всіх зіскрібках були отримані від’ємні результати.

Через три місяці після проведеного лікування було проведене контрольне дослідження з метою перевірки ефективності вищезгаданих лікарських заходів. У ході дослідження з’ясувалось:

що у першій групі спостерігалось 2 випадки рецидиву хвороби (28%);

що у другій групі спостерігалось 4 випадки рецидиву хвороби (57%);

що у третій групі спостерігалось 3 випадки рецидиву хвороби (43%).

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Демодекоз собак є великою проблемою для місцевих ветеринарних фахівців та власників тварин. Хвороба спричиняє як економічні, так і моральні збитки. При несвоєчасних діагностиці та лікуванні захворювання призводить до погіршення стану тварини, виникають ускладнення, які можуть призвести навіть до загибелі тварини. Тому лікарю необхідно вміти діагностувати і лікувати демодекоз тварин, а також запобігати його розповсюдженню.

Практикуючі ветеринарні лікарі для лікування демодекозу собак застосовують різноманітні препарати: фосфорорганічні препарати, піретроїди, аміт, ципам і інші. Таке лікування триває 3-6 тижнів, і в деяких випадках малоефективне. З часом хвороба прогресує, ускладнюється, тварини виснажуються і гинуть.

Для лікування демодекозу ми використовували Івермектин і Амітразін. Після проведених досліджень з’ясували, що найбільш ефективним засобом лікування виявилось пероральне введення івермектину у дозі 600мкг/кг.

В 3-й групі тварин були особини з підвищеною чутливістю до івермектинів. Тому в цій групі застосовували амітразін зовнішньо у вигляді емульсії. Це призвело до збільшення кількості рецидивів у даній групі тварин. Застосування зовнішньо розчину амітразіну 0,05% (у другій групі) дало негативний результат бо через три місяці 58% тварин захворіли знову.

На нашу думку, найкращим і найбільш ефективним методом лікування демодекозу є пероральне введення івермектину у дозі 600мкг/кг. Для тварин з групи ризику (колі, шелті та інші) можна запропонувати місцеве використання емульсії амітразіну на розчині мінеральної олії, як найбільш ефективний метод лікування.

ПОРІВНЯЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕНИХ

ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ

Під економічною ефективністю ветеринарних заходів розуміють суму попереджених збитків, вартість, отриману за рахунок збільшення кількості та підвищення ефективності лікування, економії витрат праці та матеріальних ресурсів.

Для розрахунку економічної ефективності ветеринарних заходів по ліквідації демодекозу собак, необхідно виявити збитки, спричинені цією хворобою.

Збиток від вимушеного простою робочих тварин розраховують за формулою:

З= Мр х Т х Ск, де:

Мр – кількість робочих тварин, голів;

Т – середня тривалість простою, днів;

Ск – собівартість робочого дня, гривень.

У нашому випадку Мр – 21 голова, Т – 54 дні, Ск – 10 грн.

З= 21 х 54 х 10 = 11340 грн.

Питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворівшу тварину, вираховують за формулою:

Кзб = З : Мз, де

З – загальна сума економічного збитку, грн.;

Мз – число захворілих тварин, гол.

У нашому випадку З – 11340 грн, Мз – 21 гол.

Кзб = 11340 : 21 = 540 грн.

Економічні збитки, попереджені в окремому господарстві внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин, вираховують за формулою:

Пз = Мсг х Кзі х Кзб - З, де

Мсг – загальне поголів’я сприйнятливих тварин, голів;

Кзі – коефіцієнт можливого захворювання (0,4);

Кзб – питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворівшу тварину, грн.

З – фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

У нашому випадку Мсг – 100 голів, Кзі – 0,4; Кзб – 540 грн., З – 11340 грн.

Пз = 100 х 0,4 х 540 - 11340 = 10260 грн.

Заробітну плату вираховували за формулою:

ЗВ = А + Б, де

А – заробітна плата ветлікаря, грн.;

Б – ціна використаних лікарських препаратів, грн.

Заробітна плата ветлікаря складає 220 грн. на місяць, лікування тривало 2 місяці, ціна використаних препаратів:

І. При лікуванні тварин внутрішньо івермектином в дозі 600мкг/кг вартість лікарських препаратів, що пішла на лікування, складає 270 грн.

ЗВ = 440 + 270 = 710 грн.

Економічний ефект, отриманий в результаті здійснення лікувально-профілактичних заходів, розраховували за формулою:

Ее = ПЗ – ЗВ, де

ПЗ – попереджені економічні збитки, грн.;

ЗВ – зарплата робітників, які здійснювали лікування, грн.

Ее = 10260 – 710 = 9550 грн.

Економічний ефект від проведених лікувально-профілактичних заходів на одну гривню витрат розраховували за формулою:

Е грн = Ее : ЗВ, де

Ее – економічний ефект від проведених лікувально-профілактичних заходів, грн.;

ЗВ – зарплата робітників, які здійснювали лікувально-профілактичні заходи, грн.

Е грн. = 9550 : 710 = 13,4 грн.

ІІ. При лікуванні тварин місцево 0,05 % водним розчином Амітразіну вартість використаних лікарських препаратів склала 315 грн.

ЗВ = 440 + 315 = 755 грн.

Економічний ефект, отриманий в результаті здійснення лікувально-профілактичних заходів:

Ее = 10260 - 755 = 9505 грн.

Економічний ефект від проведених лікувально-профілактичних заходів на одну гривню витрат:

Е грн. = 9505 : 755 = 12,6 грн.

ІІІ. При лікуванні тварин місцево розчином амітразіну на мінеральній олії вартість використаних лікарських препаратів становить 290 грн.

ЗВ = 440 + 290 = 730 грн.

Економічний ефект, отриманий в результаті здійснення лікувально-профілактичних заходів:

Ее = 10260 - 730 = 9530 грн.

Економічний ефект від проведених лікувально-профілактичних заходів на одну гривню витрат:

Е грн. = 9530 : 730 = 13,1 грн.

Якщо ми подивимося на результати економічних розрахунків (Таблиця 2.), то побачимо, що найбільший економічний ефект при лікуванні демодекозу з розрахунку на одну гривню витрат спостерігається саме при використанні івермектину внутрішньо, а найменший – при застосуванні водного розчину амітразіну 0,05% місцево.

Таблиця 5. Порівняльна ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів, грн. на 1 грн. витрат

Лікарський засіб	Економічний ефект
Івермектин, внутрішньо	13,4
Амітразін (водний розчин), місцево	12,6
Амітразін (олійний розчин), місцево	13,1

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних заходів та засобів, спрямованих на утворення безпечних умов, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Складовими частинами охорони праці являються законодавство про працю, виробнича санітарія та безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, при роботі в клініці, включаючи і протипожежну безпеку.

Трудове законодавство регламентується Конституцією України, Кодексом законів про працю, законом України “Про охорону праці”.

В притулку товариства охорони тварин “SOS”, який розташований в Голосіївському районі м. Києва за адресою Сталінградське шосе, 90, питанню охорони праці приділяється належна увага.

Загальне керівництво, відповідальність за виконання і дотримання техніки безпеки, протипожежної безпеки, норм та інструкцій по охороні праці, діючого законодавства несе директор притулку. Він також здійснює організацію роботи, оперативний контроль з питань охорони праці.

З усіма новоприбулими співробітниками проводять вступний інструктаж, направлений на безпеку роботи із собаками.

До штату притулку також входять два ветеринарних лікаря, чергові працівники, водії, ловці собак.

Організація роботи по охороні праці в притулку базується на підставі “Положення про роботу по охороні праці і техніки безпеки на підприємствах, в організаціях, закладах, спільних підприємствах”.

В обов’язки керівників за стан техніки безпеки входить розробка перспективних, річних планів про покращення умов праці і оперативний контроль за станом охорони праці. Інструктаж по техніці безпеки і навчання проводять згідно з “Положенням про проведення інструктажу по техніці безпеки й навчанню працівників безпечним методам роботи на підприємствах, в організаціях, закладах і спільних підприємствах”.

З усіма особами, яких приймають на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи, і з прибулими у відрядження з інших організацій, а також із студентами, які проходять виробничу практику, проводять вступний інструктаж.

На робочому місці проводять первинний інструктаж з усіма без винятку особами, яких вперше беруть на роботу, переведеними з інших робіт, відрядженими, учнями і студентами, що прибули на навчання або практику, з іншими працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу. Проведення інструктажу на робочому місці реєструють у спеціальному журналі. Через 6 місяців після первинного інструктажу на робочому місці незалежно від кваліфікації, стажу роботи працівники проходять повторний інструктаж за програмою інструктажу на робочому місці з реєстрацією у відповідному журналі.

Позаплановий інструктаж проводять у притулку у разі порушення вимог безпеки, які призвели або можуть призвести до травм. Цільовий інструктаж проводять з працюючими, що виконують разові роботи, не пов’язані з прямими обов’язками за спеціальністю.

Первинний інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий проводить безпосередній керівник робіт.

Дуже велика увага приділяється профілактиці виробничого травматизму (покуси собак). Щомісячно проводять збори у виробничому підрозділі. Проводять аналіз роботи, розглядають заяви на покращення умов роботи, щоб уникнути виробничого травматизму. За шість років існування притулку були тільки дрібні покуси працівників, які не мали тяжких наслідків. Слід зазначити, що в притулку не проводяться профілактичні медичні огляди працюючих.

Для запобігання травматизму в притулку користуються спеціальною петлею для відлову, переведення собак в інші вольєри, для виконання медичних заходів. Всі працівники працюють у рукавицях, спеціальній формі. До безприв’язного утримання допускаються тільки собаки з добрим норовом.

Територія притулку огороджена 2,5-метровим бетонним парканом. При в’їзді на територію обладнаний санпропускник. На території розташовані вольєри для собак висотою до 2 м, стінки між вольєрами і задні стінки суцільні, передні – сітчасті. Вольєри зачиняються з зовнішньої та внутрішньої сторін. Декілька вольєрів розташовано в приміщенні. Вони мають природну та штучну вентиляцію, штучне освітлення. Є кілька приміщень для персоналу. В приміщенні офісу розташовані: кімната відпочинку, туалет, кабінет. В кухні є дві електричні плити (плити мають заземлення), джерело водопостачання. В клініці розташована операційна, в якій є холодильник, лампа штучного освітлення (для операцій), бактерицидна лампа, автоклав, сейф, кімната для медикаментів, два операційні столи. Також є стаціонар для післяопераційних тварин. Офіс, операційна та стаціонар обладнані аптечками першої допомоги.

Всі приміщення мають природне та штучне освітлення, природну та штучну вентиляцію, штучне опалення. Їжу тваринам розвозять за допомогою візків в кожен вольєр. Агресивних тварин під час годівлі попередньо заганяють у будки, щоб запобігти травматизму працівників. Для заразно хворих тварин існують окремі вольєри, вхід до яких дозволяється тільки в спецодязі.

Трупи тварин переносять в біотермічну яму і знешкоджують на відстані 1 км від притулку і на відстані 3-5 км від населеного пункту.

При транспортуванні трупів тварин з метою попередження зараження людей та зовнішнього середовища трупи тварин запаковують у целофанові мішки, а працівники, які з ними працюють, одягнені в спецодяг (халати, гумові чоботи та рукавиці) та суворо дотримуються правил особистої гігієни.

В притулку дотримуються протипожежного режиму. Він передбачає не загороджувати проходи між вольєрами, підходи до вольєрів, не палити, не користуватися відкритим вогнем. Особлива увага приділяється електромережі і електроосвітленню. На території існує два протипожежних щити з набором протипожежного інвентарю. На покрівлі кожного приміщення є громовідводи. На випадок пожежі є план евакуації.

Фінансування притулку здійснюється за рахунок благодійних внесків від громадян та організацій, та завдяки підтримці керівних установ України і зарубіжних країн (Австрія, Швейцарія). Робітники вчасно отримують заробітну платню. Притулок добре забезпечений медикаментами і кормом для тварин.

Рекомендації по покращенню охорони праці:

- бажано, щоб притулок був розширений, адже багато бездомних тварин. Іноді їх розташовують по 7-8 у вольєрах при нормі 5-6;

- оскільки притулок не обладнаний водопроводом, воду доводиться привозити з с. Пирогово. Бажано, щоб питання власного водопроводу було вирішено;

- бажано, щоб працюючі проходили медичні огляди.

5. ВИСНОВКИ І ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ВИСНОВКИ

За останній час демодекоз серед собак у м. Києві набув широкого розповсюдження.

Висока чутливість до демодекозу характерна для таких порід собак: німецька вівчарка, коллі та ротвейлер.

Динаміка захворюваності на демодекоз значно вища у молодому віці.

Наибільш часто зустрічається луската форма обмеженого демодекозу. Пустульозна форма зустрічається рідше.

У тварин, хворих на демодекоз, відмічається наявність супутніх захворювань: бактеріальне і грибкове ураження шкіри, гельмінтозні хвороби.

Застосування препарату івермектин в дозі 600 мкг/кг всередину забезпечує високу ефективність лікування демодекозу.

Собаки порід колі, шелті, бобтейл характеризуються підвищеною чутливістю до івермектину, в зв’язку з чим для їх лікування слід застосовувати препарати інших груп у вигляді мазей та емульсій.

Застосування емульсії амітразіну на мінеральній олії виявилося більш ефективним ніж на воді.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Результати проведених досліджень можуть бути використані для діагностики, лікування і профілактики демодекозу собак практикуючими лікарями ветеринарної медицини.

2. Для лікування демодекозу собак рекомендується застосовувати препарати івермектину в дозі 600 мкг/кг щоденно всередину.

6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Абуладзе К.И., Никоявский С.Н. Демодекоз животных // Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. – М.: Колос, 1975. – С. 158 -159.

Бензиор Е., Карлотти Д.Н. Руководство по демодекозу у собак. //Ветеринар. – 2000. - №3. – с. 32-36.

Бердыева А. Демодекоз: доктор Айболит. //Домашние любимцы. – 2002. - №6. – с. 8.

Берестов В.А. Краткий справочник зверовода. – Петрозаводск, Карелия, 1974. – С. 437-445.

Бирюков А.А. Некоторые биологические свойства соединений амитраз и акарицидной композиции на его основе [Демодекоз собак и отодектоз кошек] // Сб. науч. тр. / Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и экологии. – 1998. – Т.104. – С.57-63.

Болезни собак и кошек / В.Б. Борисевич, В.Ф. Галат, Г.М. Калиновский и др.; под ред. А. Й. Мазуркевича. – К.: Урожай, 1996. – 432 с.

Бондаренко И.В., Поляков И.Я., Стрелков А.А. Клещи // Вредные нематоды, клещи, грызуны. – М.: Колос, 1969. – С.89–93.

Буракова С.О. Безпека праці у тваринництві. – К.: Урожай, 1989. – С.65.

Бэкер Э.В., Уартон Г.В. Введение в акарологию; пер. с анг., – М.: Иностранная литература, 1955. – 476 с.

Бэкер Э.В., Уартон Г.В. Морфология и диагностика клещей. – Л.: Иностранная литература, 1977. – 157 с.

Бэне Ф. Демодекоз. //Ветеринар. - 1997- №1- С. 10-14.

Ветеринарная лабораторная практика: В 2т. / Издательство сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов. – М.: 1963. – Т.: 2.

Ветеринарная энтомология и арахнология: Справочник/ В.А. Поляков, У.А. Узаков, Г.А. Веселкин. – М.: Агропромиздат, 1990. – 239 с.

Галат В.Ф., Дороніна О.Г., Суворов В.Г. Ефективність дектомаксу в боротьбі з акариформними кліщами // Збірник матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин. – К.: НАУ, 1999. – С. 81-83.

Головко А. Демодекоз: советы о здоровье. //Мир собаки. – 2002. - №2. – с. 12-13.

Головко А.Н. и др. Кожные патологии у собак : этиологические аспекты. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С.168-169.

Головко А.Н.,УшкаловВ.А и др. Заболлеваемость демодекозом собак разных пород. // Материалы 2-й междунар. конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь1997г - г.Киев.- С.67-68.

Гордиенко Л.Н., Пильщик Е.В. Этиологическая структура заболеваний кожи, содержащихся в условиях муниципального приюта. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г. Москва. - С.266-268.

Гряних Г.М., Лехман С.Д., Будко Т.А. Охорона праці. – К.: Урожай, 1994. – С. 78–95.

Демодекоз собак. //Ветеринария. – 2000. - №4, февраль. – с. 6-7.

Дубинин В.Б. Чесоточные клещи, их биология, вред в сельском хозяйстве, методы профилактики и борьбы с ними. – М.: Сов. Наука, 1954. – 172-244 с.

Дьяконов Л.П. Паразитарные болезни сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1985. – 383с.

Карпецкая Н.Л. Синдромный подход в диагностике поражений кожи у собак. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С. 92-93.

Кучеренко І.А. Діагностика та профілактика харчових алергій у собак і котів // Збірник матеріалів V Міжнородної науково-практичної конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин. – К.: НАУ, 2000. – С.96-98.

Любащенко С.Я. Арахно-энтомозы // Болезни пушных зверей. – М.: Колос, 1973. – С. 205-218.

Майборода Е.А. Арахноэнтомозы домашних животных Украины и Юга России // Матер. Наук.-пр. конф. молодих вчених “Науковы досягнення в галузі ветеринарної медицини”. – Харків, 1997. – С. 32-33.

Машней И.А., Мищенко А.А. Изучение арахнонтомозов собак и кошек в г. Харькове. //Материалы 2-й междунар. конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь1997г - г.Киев.- С.80-81.

Машней И.А. Арахноэнтомозы собак и кошек Украины // Вісник Сумського ДАУ. – 1999. – № 4. – С. 14-16.

Машней И.А. Арахноэнтомозы собак и кошек Украины // Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин”. – К.: НАУ, 1999. – С. 14-16.

Ниманд Х.Г., Сутер П.Ф. Болезни собак. Практическое руководство для ветеринарных врачей / Пер. с нем. – М.: Аквариум, 1998. – 816 с.

Оленев Н.О. Чесоточные клещи. – Л.: АН СССР, 1932. – 64 с.

Орлов И.В., Аргинский Н.И., Никольский С.Н. Ветеринарная акарология // Практикум по ветеринарной паразитологии. – М.: Сельхозиздат, 1962. – С. 185 -232.

Паразитарные болезни человека. – К.: Зздорв’я, 1984. – 160с.

Паразитология и инвазионные болезни животных / М.Ш. Акбаев, А.А. Водянов, Н.Е. Космиников и др.; под ред. М.Ш. Акбаева. – М.: Колос, 2000. – 743 с.

Патерсон С. Кожные заболевания собак / Пер. с анг. Е. Осипова. – М.: Аквариум, 2000. – 176 с.

Поживил А.И., Головкина Л.П., Корж А.В. и др. Эффективность аверсектина при клещевых болезнях плотоядных // Материали Першої міської конференції з проблем дрібних домашніх тварин. – К.: НАУ, 1996. – С. 14 - 116.

Поляков В.А., Узаков У.Я., Веселкин Г.А. Ветеринарная энтомология и арахнология. – Мю: Агропромиздат, 1990. – 239с.

Пономаренко А.Н., Мельникова М.В., Волкова В.В. и др. Арахнозы кошек: особенности эпизоотологии и лечения в условиях мегаполиса // Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин”. – К.: НАУ, 2001. – С. 43-45.

Пономаренко В.Я и др. К вопросу о демодекозе собак. //Тезисы докладов 1-й Международной ветеринарной конференции, октябрь 1996 г -г. Киев.- С.37-38.

Потоцький М. Демодекоз. //Ветеринарна Медицина України. К., - 2001. - №7 – с. 23-25.

Птицина О. Новое в лечении демодекоза. //Ветеринарная газета. – 2000. - №11, июнь. – с. 7.

Семенов И.В., Буран С.Н. Демодекоз собак. //Тезисы докладов 1-й Международной ветеринарной конференции октябрь 1996 г -г. Киев. - С. 65-70.

Справочник по охране труда и технике безопасности в животноводстве. Изд. 2-е, доп. и перераб. – К.: Урожай, 1985. – 199с.

Уркхарт Г.М., Эрмур Д., Дункан Д., Данн А.М. и др. Ветеринарная паразитология / Пер. с анг. Е. Болдырева, С. Минаева. – М.: Аквариум, 2000. – 552 с.

Хайдаров К.М. Новые пестициды для борьбы с иксодидами // Экспресс-информация НИИИТЭК Госплана Туркменской ССР. – Ашхабад, 1980. – Серия 60. – Вып. 4. – С. 5-8.

Хугаев С.С. Демодекоз. //Зоо-фито биржа. – 2002. - № 1-2. – с 16-17.

Чеботарёв Р.С. Справочник по ветеринарной и медицинской паразитологии. – Минск: Наука и техника, 1971. – 373с.

Шерешевская Е.Г. Наружные паразиты // Ветеринарная паразитология. – М.: Колос, 1965. – С. 302-305.

Шеховцов В.С., Машкей И.А. и др. Видовой состав паразитов домашних животных. //Материалы 2-й междунар.конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь 1997г - г.Киев.- С.64-65.

Щанкина М., Осийчук Ю. Особенности этиопатогенеза болезней кожи собак. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С. 80-82.

Структура захворювань шкіри в собак і кішок

(за даними лікарні державної ветеринарної медицини Печерського району м.Києва).

Захворювання шкіри	Липень-грудень 1997р	1998р	1999р	Листопад-грудень 2000р	2001р	2002р	Всього
Шкірні захворювання, обумовлені ектопаразитами
ДЕМОДЕКОЗ
собак	20	16	11	23	76	63	209
кішок	-	-	-	-	2	1	3
ІНШІ АРАХНОЕНТОМОЗИ:
Триходектоз	1	-	-	2	10	16	29
Саркоптоз	-	1	-	-	-	1	2
Псороптоз	-	-	-	-	2	-	-
Нотоедроз	-	-	-	-	-	2	2
Хейлетиельоз	-	-	-	1	-	1	2
ГРИБКОВІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ:
Дерматомікози	3	7	33	29	326	299	697
Трихофітія	19	11	14	14	82	42	182
Мікроспорія	2	4	1	7	16	31	61
Парша	-	-	-	3	-	1	4
Пітіроспороз*	-	-	-	-	-	15	15
УРАЖЕННЯ ШКІРИ НЕЗАРАЗНОЇ ЭТІОЛОГІЇ
	9	10	35	91	422	335	902
у т.ч. алергічної природи	-	-	-	9	197	217	423
ІНШІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ:
Екзема	-	-	-	-	85	130	215
Піодермії	-	-	-	2	66	59	127
Запалення зовнішнього слухового проходу	-	-	1	11	56	152	220
у т.ч. отодектоз	-	-	1	2	5	41	49
ВСЬОГО:	54	49	95	183	1143	1148	2672

*ураження шкіри дріжджовим грибком Malassezia.

Структура захворювань шкіри в собак і кішок в умовах м.Києва

(за даними звітів про роботу міської служби державної ветеринарної медицини)

Роки спостереження
	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	середнє
Кількість клінічних оглядів собак на шкірні захворювання
	-	38123	35185	36772	33595	30365	29973	30827	35581	32316	33584	33739
Демодекоз	56	45	68	60	75	108	88	85	96	83	97	78,3
Стригучий лишай	133	156	247	237	287	219	201	435	482	607	643
Короста	34	28	60	81	61	14	28	52	79	128	186
Кількість клінічних оглядів кішок на шкірні захворювання
	-	3210	2012	2135	1819	1710	1443	1522	1951	1690	1922
Демодекоз	-	-	-	-	-	-	-	-	1	-	-
Стригучий лишай	108	118	132	137	140	151	274	354	387	422	564
Короста	42	93	145	224	206	257	320	350	395	368	532
Прийнято дрібних тварин
із заразною патологією	1576	2045	2769	3153	2493	2341	2942	3270	3357	3842	3409
із незаразною патологією	-	20136	28949	26506	22269	15104	20589	18311	21352	27224	21477
Питома вага ДЕМОДЕКОЗУ стосовно захворювань дрібних тварин (%)
-заразної етіології	3,5	2,2	1,9	1,9	3,0	4,6	2,9	2,6	2,8	2,2	2,8	2,8
-шкірним хворобам	-	0,12	0,19	0,16	0,22	0,35	0,29	0,27	0,24	0,25	0,28	0,23

Прояв демодекозу по породних і вікових групах

(результати спостережень за 2000-2002р. за даними лікарні державної ветеринарної медицини Печерського району м.Києва):

- по породній приналежності:

Порода	Кіль-кість	%	Порода	Кіль-кість	%	Порода	Кіль-кість	%
німецька вівчарка	18	11,1	мастіно-неаполітано	4	2,5	шарпей	2	1,2
стаф.амер.тер'єр	17	10,5	декорат.породи	4	2,5	пекінес	2	1,2
ротвейлер	16	9,9	сеттери	4	2,5	поинтер	1	0,6
боксер	11	6,8	бульмастиф	3	1,9	кавказ.вівчарка	1	0,6
доберман	10	6,1	лабрадор	3	1,9	лайка	1	0,6
англ. бульдог	10	6,1	Пітбультер’ер	3	1,9	кане-корсо	1	0,6
спанієлі	9	5,6	дог	2	1,2	колі	1	0,6
такса	9	5,6	далматин	2	1,2	чау-чау	1	0,6
метиси	9	5,6	Вельштер’єр	2	1,2	порода невідома	16	9,9
Разом: 162

- по віковій приналежності:

вікова група	від 2 міс. до 6 міс.	від 6 міс. до 1 року	до 2-х років	до 5 років	після 5 років	після 10 років	разом
кількість	39	51	42	22	7	1	162
%	24,1	31,5	25,9	13,6	4,3	0,6	100

- по статевій приналежності:

кабелі	суки
86	76
53,1%	46,9%

Доповідь

Шановний голово, шановні члени державної екзаменаційної комісії, дозвольте представити вашій увазі доповідь на захист моєї дипломної роботи по темі: особливості епізоотології, діагностики, лікування та профілактики демодекозу собак в умовах м. Києва.

Тварина в домі – це затишок, радість та гарний настрій. Коли людина піклується про тварину, вона стає добрішою, з повагою ставиться до інших. Маленьку тварину не можна розглядати як живу іграшку. З часом це маленьке кошеня чи цуценя виростає, у нього з’являються свої інстинкти, звички, а інколи і неприємні риси характеру. Догляд за такими тваринами вимагає деякого досвіду і часу. І саме від людини залежить, чи будуть собака, кішка здоровими і доглянутими. Якщо людина піклується про здоров’я та зовнішній вигляд своєї тварини, то і людині не загрожує небезпека, адже вона несе відповідальність за життя та здоров’я тварини.

Метою нашої роботи було вивчення особливостей епізоотологічного процесу у м. Києві, діагностики демодекозу собак, перевірка ефективності акарицидних препаратів івермектин та амітразин та розробка науково обґрунтованих методів лікування демодекозу собак.

Об’єктом експериментальних досліджень були собаки культурних порід і дворові. Для дослідження були