Информатика

Параграф <P></P> (закрывать элемент часто не обязательно)

Выравнивание <P ALIGN=LEFT|CENTER|RIGHT></P>

Новая строка <BR> (одиночный перевод строки)

Убрать выравнивание <BR CLEAR=LEFT|RIGHT|ALL>

Горизонтальный разделитель <HR>

Выравнивание <HR ALIGN=LEFT|RIGHT|CENTER>

Толщина <HR SIZE=?> (в точках)

Ширина <HR WIDTH=?> (в точках)

N1.0 Ширина в процентах <HR WIDTH="%"> (в процентах от ширины страницы)

Сплошная линия <HR NOSHADE> (без трехмерных эффектов)

N1.0 Нет разбивки <NOBR></NOBR> (запрещает перевод строки)

N1.0 Перенос <WBR> (где разбивать строку для переноса при необходимости)

Ошибка! Источник ссылки не найден.СПИСКИ

Неупорядоченный <UL><LI></UL> (<LI> перед каждым элементом)

Компактный <UL COMPACT></UL>

Тип метки <UL TYPE=DISC|CIRCLE|SQUARE> (для всего списка)

<LI TYPE=DISC|CIRCLE|SQUARE> (этот и последующие)

Нумерованый <OL><LI></OL> (<LI> перед каждым элементом) Компактный <OL COMPACT></OL>

Тип нумерации<OL TYPE=A|a|I|i|1> (для всего списка)

<LI TYPE=A|a|I|i|1> (этот и следующие)

Первый номер<OL START=?> (для всего списка)

<LI VALUE=?> (этот и следующие)

Список определений <DL><DT><DD></DL> (<DT>=термин, <DD>=определение) Компактный <DL COMPACT></DL>

Меню <MENU><LI></MENU> (<LI> перед каждым элементом)

Компактное <MENU COMPACT></MENU>

Каталог <DIR><LI></DIR> (<LI>перед каждым элементом)

Компактный <DIR COMPACT></DIR>

Ошибка! Источник ссылки не найден.ФОН И ЦВЕТА

Фоновая картинка

Цвет фона <BODY BGCOLOR="#$$$$$$"> (порядок: красный/зеленый/синий)

Цвет текста <BODY TEXT="#$$$$$$">

Цвет ссылки <BODY LINK="#$$$$$$">

Пройденная ссылка <BODY VLINK="#$$$$$$">

Активная ссылка <BODY ALINK="#$$$$$$">

Ошибка! Источник ссылки не найден.СПЕЦИАЛЬНЫЕ СИМВОЛЫ(обязаны быть в нижнем регистре)

Специальный символ &#?; (где ? это код ISO 8859-1)

< <

> >

& &

" "

Торговая марка ТМ ®

Неразделяющий пробел

Ошибка! Источник ссылки не найден.ФОРМЫ

Определить форму<FORM ACTION="URL" METHOD=GET|POST></FORM>

N2.0 Посылка файла<FORM ENCTYPE="multipart/form-data"></FORM>

Имя поля <INPUT NAME="***">

Значение поля <INPUT VALUE="***">

Отмечен? <INPUT CHECKED> (checkboxes и radio boxes)

Размер поля <INPUT SIZE=?> (в символах)

Максимальная длина <INPUT MAXLENGTH=?> (в символах)

Список вариантов <SELECT></SELECT>

Имя списка <SELECT NAME="***"></SELECT>

Число вариантов <SELECT SIZE=?></SELECT>

Множественний выбор <SELECT MULTIPLE> (можно выбрать больше одного)

Опция <OPTION> (элемент который может быть выбран)

Опция по умолчанию <OPTION SELECTED>

Ввод текста, размер <TEXTAREA ROWS=? COLS=?></TEXTAREA>

Имя текста <TEXTAREA NAME="***"></TEXTAREA>

N2.0 Разбивка на строки <TEXTAREA WRAP=OFF|VIRTUAL|PHYSICAL></TEXTAREA>

Ошибка! Источник ссылки не найден.Таблицы

Определить таблицу <TABLE></TABLE>

Окантовка таблицы <table border=?></TABLE>

Расстояние между ячейками <TABLE CELLSPACING=?>

Дополнение ячеек <TABLE CELLPADDING=?>

Желаемая ширина <TABLE WIDTH=?> (в точках)

Ширина в процентах <TABLE WIDTH="%"> (проценты от ширины страницы)

Строка таблицы <TR></TR>

Выравнивание <TR ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Ячейка таблицы <TD></TD> (должна быть внутри строки)

Выравнивание <TD ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Без перевода строки <TD NOWRAP>

Растягивание по колонке <TD COLSPAN=?>

Растягивание по строке <TD ROWSPAN=?>

N1.1 Желаемая ширина <TD WIDTH=?> (в точках)

N1.1 Ширина в процентах <TD WIDTH="%"> (проценты от ширины страницы)

N3.0b Цвет ячейки <TD BGCOLOR="#$$$$$$">

Заголовок таблицы <TH></TH> (как данные, но жирный шрифт и центровка)

Выравнивание <TH ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Без перевода строки <TH NOWRAP>

Растягивание по колонке <TH COLSPAN=?>

Растягивание по строке <TH ROWSPAN=?>

N1.1 Желаемая ширина <TH WIDTH=?> (в точках)

N1.1 Ширина в процентах <TH WIDTH="%"> (проценты ширины таблицы)

N3.0b Цвет ячейки <TH BGCOLOR="#$$$$$$">

Заглавие таблицы <CAPTION></CAPTION>

Выравнивание <CAPTION ALIGN=TOP|BOTTOM> (сверху/снизу таблицы)

Ошибка! Источник ссылки не найден.ФРЕЙМЫ

N2.0 Документ с фреймами <FRAMESET></FRAMESET> (вместо <BODY>)

N2.0 Высота строк <FRAMESET ROWS=,,,></FRAMESET>(точки или %)

N2.0 Высота строк <FRAMESET ROWS=*></FRAMESET>(* = относительный размер)

N2.0 Ширина колонок <FRAMESET COLS=,,,></FRAMESET>(точки или %)

N2.0 Ширина колонок <FRAMESET COLS=*></FRAMESET>(* = относительный размер)

N3.0b Ширина окантовки <FRAMESET BORDER=?>

N3.0b Окантовка <FRAMESET FRAMEBORDER="yes|no">

N3.0b Цвет окантовки <FRAMESET BORDERCOLOR="#$$$$$$">

N2.0 Определить фрейм <FRAME> (содержание отдельного фрейма)

N2.0 Документ <FRAME SRC="URL">

N2.0 Имя фрейма <FRAME NAME="***"|_blank|_self| _parent|_top>

N2.0 Ширина границы <FRAME MARGINWIDTH=?>(правая и левая границы)

N2.0 Высота границы <FRAME MARGINHEIGHT=?>(верхняя и нижняя границы)

N2.0 Скроллинг? <FRAME SCROLLING="YES|NO|AUTO">

N2.0 Постоянный размер <FRAME NORESIZE>

N3.0b Окантовка <FRAME FRAMEBORDER="yes|no">

N3.0b Цвет окантовки <FRAME BORDERCOLOR="#$$$$$$">

N2.0 Содержание без фреймов <NOFRAMES></NOFRAMES>(для просмотрщиков не поддерживающих фреймы)

Ошибка! Источник ссылки не найден.ЯЗЫК JAVA

Applet <APPLET></APPLET>

Applet - имя файла <APPLET CODE="***">

Параметры <APPLET PARAM NAME="***">

Applet - адрес <APPLET CODEBASE="URL">

Applet - имя <APPLET NAME="***"> (для ссылок из других частей страницы)

Альтернативный текст <APPLET ALT="***">(для программ не поддерживающих Java)

Выравнивание <APPLET ALIGN="LEFT|RIGHT|CENTER">

Размеры <APPLET WIDTH=? HEIGHT=?> (в точках)

Отступ <APPLET HSPACE=? VSPACE=?> (в точках)

Ошибка! Источник ссылки не найден.РАЗНОЕ

Комментарий  (игнорируется просмотрщиком)

Пролог HTML 3.2 <!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 3.2//EN"> Поиск <ISINDEX> (означает начальную точку поиска)

Приглашение <ISINDEX PROMPT="***">(текст приглашения для поля ввода)

Запустить поиск<A HREF="URL?***"></a>(используйте действительно знак вопроса)

URL этого файла <BASE HREF="URL"> (должно быть в заголовке)

N2.0 Имя базового окна <BASE TARGET="***"> (должно быть в заголовке)

Отношение <LINK REV="***" REL="***" HREF="URL">(должно быть в заголовке)

Метаинформация <META> (должно быть в заголовке)

Стили <STYLE></STYLE> (часто не поддерживается)

Программа <SCRIPT></SCRIPT> (часто не поддерживается)

5.3. Створення і перегляд Web-сторінок. Browser.

Команди мови HTML можна набрати за допомогою звичайного текстового редактора, але розширення повинно бути .html. проте існують спеціальні редактори для створення Web-сторінок. Їх поділяють на:

Кодорієнтовані та WYSIWYG (What you see is what you get)/

Відмінність в тому, що WYSIWYG дозаоляє створювати сторінки без знання мови HTML.

В кодорієнтованому редакторі вигляд сторінки не завжди можна побачити, а в WYSIWYG ви одразу бачите вигляд сторінки.

Серед кодорієнтованих редакторів можна назвати:

- HTML Assistent

- Allaire Come Site

- HotDog Professional

WYSIWYG редактори:

- Font Page Express

- HTML Composer

- Word

Для перегляду Web-сторінок використовуються Browser. Вони інтерпритують команди мови HTML і представляють документ у відповідному вигляді. Перший Browser був розроблений в 1993 році студентом ілінойського університета. Перший Browser називався Mosaic.

Другий броузер Netscape Navigator - самий поширений в світі - складається:

Browser, клієнт електронної пошти Missager, Conferense, клієнт новин Колабро, HTML-компоузер (16 Мб - RAM, 15 Мбайт - диск, ОС - з Windows 3.1)

Internet Explorer складається з: Browser, E-Mail, Outlook Express, Net-Meeting - конференція, для електронних бесід MS-Hart, HTML-Font Page Express, Web Public Wizard (16 Мбайт RAM, 25 Мбайт HDD, ОС - з Windows 95)

Т6.Цифрові мережі.

1.Поняття цифрової системи передачі даних.

2.Стандарти ISDN.

3.Технічне забезпеч. для підключення до Internet через ISDN.

1.Поняття цифрової системи передачі даних. Процес оцифровування був розробл. в телефонії в 60-х для уникнення обмежень передачі аналогових сигналів(АС). АС хар-ся постійною зміною амплітуди в часі. Щоб запобігти затуханню АС- його періодично підсилювали. Шуми на лінії спотворюють сигнал, його відновлення - проблема. В цифров. сигналах(ЦС) шуми і затух-ня можна повністю видалити. Дискретність ЦС передбачає: досить відмічати відсутн/наявн-ть 2-го цифр-го імпульсу в каналі(0;1), а не абсол-не його значення як в АС. Реконструкція здійснюється відновлюючими пристроями - повторювачами, що розміщуються на каналі через певні інтервали, які визнач-ся типом лінії. Ц. технол-ї надійніші, швидші,т.я. ЕОМ можуть кодувати/де-||- цифр. дані в 100раз швидше ніж здійсн-ти аналогову вибірку сигналів. М-д для перетвор. АС в ЦС: *імпульсно-кодова модуляція(38р); *аналіз форми хвилі; *параметричного кодування. ЦС: Switched56(для комутованого зв'язку), Dedicated56(для виділених каналів зв'язку)-old; T1/T4- кабель - вита пара, протоколи: TDM, PCM (технологія імпульсно-кодової модуляції(>1,5Mbit/c), E1/E4, FrameRelay(56 КБіт/с), Sonet(на оптоволокні-600Mbit/c), ISDN.

2.ISDN. ISDN- інтегрована цифрова мережна служба. Переваги: *передача і-ції зіщвидк. 64Kbit/c; *збільш. діапазону передачі звук. сигналу(3-7КГерц)-вища якість звуку; *можл-ть підключ. до 1 лінії 8 користув-х терміналів; *мож-ть об’єднання віддал. ЛОМ; *м-ть роботи в пакетному режимі; *м-ть додатков. послуг: визнач. № абонента, факс-зв’язок, переадресація виклику, відеотелеф, 3-сторон. зв’язок. Типи ISDN: *BRI (DSL)- інтерфейс базового доступую Для місцевого використ-ня телефонних ліній, дешевий. В рамках 1 лінії виділ-ся 3 дуплексних канали(2 з них -»В-канали», по них м.б. передані дані, мова, V=64Kbit/c. 3-й -»Д-канал» для передачі служб. і-ції, швидк-ть=16Kbit/c ); *PRI (ISDN23, EDSL)- інтерфейс основного доступу, для підключ. до ISDN груп кор-чів.1) ISDN23(Північно-амер. стандарт)- виділення 23 "В"- канали+ 1 "Д" розшир. до 64Kbit(S=1.5 Мбіт/с); 2) ISDN30(Європ-й станд-т):30"В"- канали +1"Д"(S=2.048Мbit/c); *BISDN-широкополосна ISDN(>600Мbit/c).

3.Технічне забезпеч. для підключ. до Internet через ISDN. Для підкл-ня ЕОМ за станд-м BRI треба обладнання: ISDN- термінальний адаптер ($500), ISDN- телефон, NTU(Network terminate) для перетвор.2-х каналів в 1 лінію з V=128 кБіт/с, CSU/DSU- модуль цифрової обробки, ISDN- маршрутиз-р.

Т7.Система сотового зв’язку.

1.Заг. хар-ка сотової мережі(СМ).

2.Стандарти сотових мереж.

3.Використання сотових мереж для передачі даних.

1.Заг. хар-ка сотової мережі(СМ).UMC- мережаNT-450, GSM-900. С-ма сотового зв’язку буд-ся у вигляді сук-ті ячеек(сот), які покрив-ть тер-рію. В центрі кожн. ячейки- базова станція(BSS), яка обслуг-є всі абонент-кі телефони в межах ячейки.Склад технічн. забезпеч.: *антени (min 2 приймаючі, 1 передаюча); *BTS (прийомо-передатчики); *BSC (контролер базової станції). Для надійності блоки блоки BSS дублюються; *автономні станції безперебійного живлення. Всі базові станціїодн. с-ми залиш-ся на мобільному центрі комутації (MCS), звідти-> на комутовану телефонну мережу. Компоненти MCS: *комутатор, що перемикає потоки і-ції; *центральнй контролер - заг. керування роботою центру комутації; *термінали операторів; * БД:-HRL- домашній реєстр місцеположення (міст-ся і-ція про всіх абон-тів, зареєстров-х в дан. с-мі, про види послуг, які їм м.б. надані); -VRLвизитерський реєстр -||-(і-ція про гостей с-ми); -EIR-реєстр апаратури (і-ція про всі мобільні телефони, які викор-ся в дан. с-мі); -AC-центр атентиф-ції (опізнавання кор-чів і шифрув-ня повідомлень).

1 СМ м. мати декілька MCS, рамки 1 СМ визнач-ся спільним домашнім реєстром. Осн. принцип роботи СМ- повторне викор-ня частот. Ідея - в сусідніх сотах с-ми викор-ся різні полоси частот, через кілька ячеек повтор-ся.

2.Стандарти сотових мереж(СМ). Для Аналог-х СМ: *AMPS (частоти-800Герц) -США,Канада, Укр,Рос.; *TACS- Австрія, Італія, Анг, Іспанія; *Radiocom200 Франц; *NMT450 (R соти-1-40км) -Скандінавія, Рос, Укр; *T450-Германія; *RTMS-Італ; *NTT-Японія. Всі станд-ти Анал.СМ відрізн-ся парам-рами: *типовий радіус соти; *потужність передачі базової станції; *частоти передачі для базової станції. Для цифр-х СМ: *GSM (найб. розповсюдж. R<=35км, частота=890-915МГерц. Принцип побудови -відкриті с-ми, повторне викор-ня частот, часове розділення прийому/передачі, м-д доступу-TDMA)-Укр; *DAMOS-США; *DHS-Японія.

Осн. послуги СМ: *rouning-викор-ня мобільн. телеф. за кордоном при відповідн. домовленності між операторами; *визначення №; *факс,якщо підключ. до комп-ра; *очікування,утримання виклику; *конференц-зв»язок; *блокування викликів; *голосова пошта; *SMS (2-стор. пейджер); * переадрес-ція виклику.

3.Використання сотових мереж для передачі даних. Необх. обладн-ня для передачі д-х: *портативний комп-р зі слотом PC-Card; *сотовий телефон; *модем; *шнур до сотов. телефона. Для передачі д-х через аналогову СМ сотовий модем пов. підтримувати пртокол MNP10, що дозволяють працювати на лініях з високим рівнем перешкод

Т8.Електронна пошта (e-mail).

1.Поняття ЕП, Списки розсилки, телеконференції.

2.Адресація повідомленьв ЕП.

3.Формати повідомлень і програми для роботи з ЕП.

4.Викор-ня ЕП в бізнесі, стандарти ЕП.

1.Організація системи ЕП. ЕП передбачає викор-ня каналів зв’язку для передачі повідомлень в електрон. вигляді. Для пересилки Еп м.б. івикористані глобальні мережі. Служби ЕП в СНД: *MCI-Mail, *Internet, *Relcom, *Fidonet. ЕП передається по телефонним, або виділеним каналам зв'язку, для пересилки (через локальні та глобальні мережі).

Типова система ЕП: 1) поштовий сервер - спец. програма на файл-сервері для маршрутизації повідомлень адресату (БД з іменами, адресами клієнтів, 3) програми клієнтів. 3 типи ЕП: * 1:1; *1:Б (1 джерело-Б отрим-чів); *Б:Б (телеконференції, BBS).

Списки розсилки: LISTSERV, Magerdomo (програми підписка та розсилки). Списки м.б. пакетні (дайджестні), або послідовної обробки. FAQ- спец. файли про найбільш часто задавані ?.

2.Адресація повідомлень. Типи: 1) явна (SR) - вимагає вказання повного маршруту повідомлення, 2) доменна (DNS) - адресація в InterNet - потрібно вказати деякий перелік імен (домен - країна, або мережа; субдомен - місто, або організація).

Адресація в Relcom: loz@dials.msk.su

Адресація в InterNet: user%comp1%comp2@tip.fiw.ca

Адресація FidoNet: Z:RRNN/SS.PP, де Z - № зони (частини світу: 1-Амер., 2_Європа), RR - № регіону (46-Укр), NN- № мережі в регіоні (місто, група міст), SS- № станції (вузла), PP- № точки pointа (кор-ч). Пр.:2:5020/63 - Європа-Рос.-Москва-станц.63

Формати файлів та протоколи передач ЕП.Формати файлів: 1) ASCII - інформація представлена у 7-бітному вигляді, 2) двійковий - 8-бітний. Протоколи: 1) SMTP - опиисаний в стандарті RFC 821, RFC 822, програми перекодування: UU Encode, UU Decode, 2) MIME - багатоцільове розширення InterNet, 3) UUCP (для UNIX), MAPI та VIP для локальних мереж.

3.Формати повідомлень і програми для роботи з ЕП. Формати повідомлень: X.400, RFC 822.

Склад повідомлень: конверт - інформація адресації (кому, від кого, предмет повідомлення, які файли приєднуються), тіло - власне текст. Програми: OutlookExpress, MC-Mail - можливість створення адресних книг, CC:Mail, PegasusMail, MCI Mail, Eldora.

4.Викор-ня ЕП в бізнесі, стандарти ЕП. Станд-ти ЕП для бізнес-стр-р визнач-ть стр-ру повідомлень, якими обмін-ся саме ці орг-ціїї. В них - перелік обов’язкових/не-||- атрибутів док-тів,їх послід-ть, форма подання. Ці станд-ти віднос-ся до 7 рівня м-лі OSI. Приклад станд-в міжнар-х орг-цій: *EDI (для електрон. обміну діловими док-тами - квитанції, розписки при торгових угодах); *ANSI X.12 (визнач-ся формат ел.док-тів при заключенні комерц-х угод); *SWIFT сумісно з ISO -> ряд станд-тів для обміну банк-ми док-тами по SWIFT: ISO-1217, 7746, 8730. Комісія ООН -> стан-т ел. обміну UN/EDIFACT (для адмін-ції, торгівлі, транспорту): ISO-7372, 9735 (правила застос-ня ел-тів д-х). Станд-ти ODA/EDIF (архітектура офісних док-тів). МККТТ розробив стан-т для структуров. док-в в телеком-х DTAM.

Т9.Безпека телекомунікаційних сис-м (ТС).

1. Стандартизація в галузі безпеки ТС.

2.Криптографічні м-ди захисту.

3.Програмні м-ди захисту інф-ції.

4.Технічні м-ди захисту інф-ції.

1. Стандартизація в галузі безпеки ТС. Захист інф-ції потрібен, щоб запобігти несанкціонованому доступу, руйнуванню, зміненню інформації. Шляхи несанкц-го доступу: електромагнітні коливання (підключення аналізаторів протоколів), перехват акустичних коливань, дистанційне фотографування, крадіжка носіїв інформації, копіювання чужих файлів, використання залишкової і-ції в пам'яті, маскування під запис системи. Шляхи руйнування інф-ції: власні збої технічного і програмного забезпечення, перешкоди в каналах зв'язку, спец-не П.Заб-ня (віруси), спец-не ТЗ. Стандарти MKKTT X.800: 1)загроза безпеці (непереднамірна, ненавмисна, навмисна: активна, пасивна): відкриття конфіденц. і-ції, компроментація, несанкціонов. або помилкове використ. рес-сів, несанкціонов. обмін і-цією, відмови від обслуг-ня; 2)служба безпеки - специфіковані на спеціальному рівні напрямки реалізації загрози безпеці; 3)механізми безпеки.

Служби безпеки: а) аутентифікації - повинна забезпечити підтвердження, або заперечення