Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збільшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району

ц. Збільшення валового збору даних культур відбулося за рахунок збільшення площі (на 34 га – озимої пшениці, на 167 га - гречки) та урожайності (на 9650 ц/га – озимої пшениці, на 43 ц/га – озимого жита, на 2 ц/га - гречки).

Валовий збір ярого ячменю знизився проти плану на 376 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку із зменшенням посівної площі проти плану на 41 га валовий збір знизився на 3274 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 11,4 ц/га валовий збір зріс на 2898 ц.

Валовий збір кукурудзи знизився проти плану на 938 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку з зменшенням посівної площі проти плану на 60 га валовий збір знизився на 1944 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 13,6 ц/га валовий збір зріс на 1006 ц.

Валовий збір гороху знизився проти плану на 194 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку із зменшенням посівної площі проти плану на 20 га валовий збір знизився на 408 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 3,3 ц/га валовий збір зріс на 214 ц.

5. Аналіз факторів, що формують урожайність культури


Урожайність – це один з найважливіших якісних показників, які безпосередньо впливають на розмір валового збору. Підвищення урожайності на даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки на збільшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції.

На зміну урожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залежними від людей, так і не зовсім їм підвладні (природно - кліматичні умови).

До “штучних” факторів можна віднести використання органічних і мінеральних добрив, використання хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальних технологій тощо.

Основною зерновою культурою СТОВ “Колос” є озима пшениця, площа якої в 2001 p. становила 755 га або 60,9 % всіх площ зернових культур. Як відомо, високоякісне зерно озимої пшениці становить основу продовольчого фонду країни, тому проаналізуємо зміну посівних площ, врожайності та валових зборів озимої пшениці за останні 10 років

Динаміка рівнів посівних площ озимої пшениці, врожайності та валових зборів в СТОВ “Колос” відображає те, що розмір посівної площі під цією культурою була відносно сталою за виключенням 1998 p., коли господарство відвело більші площі під посів озимого і ярого ячменю. Середня урожайність за останні 10 років по господарству становила 46,0 ц/га. Приріст валового збору відбувався за рахунок підвищення урожайності озимої пшениці, яка і визначає напрямок зернового господарства і спеціалізацію в цілому.

Таблиця 5.1.

Виявлення тенденції урожайності зерна

Роки

Урожай­ність,

ц/га

Номер року

Розрахункові величини

Вирівняна врожай­ність


 Відхилення фактичних даних від вирівняних

У

t

t2

yt

ỹt=a+bt

y-yt

1994

40,1

-9

81

-360,9

45,45

-5.35

1995

51,9

-7

49

-363,3

45,50

6,4

1996

60,0

-5

25

-300,0

45,55

14,45

1997

36,1

-3

9

-108,3

45,59

-9,49

1998

30,3

-1

1

-30,3

45,64

-15,34

1999

59,6

1

1

59,6

45,68

13,92

2000

41,9

3

9

125,7

45,73

-3,83

2001

41,1

5

25

205,5

45,78

-4,68

2002

41,4

7

49

289,8

45,82

-4,42

2003

54,2

9

81

487,8

45,87

8,33

Разом

456,6

0

330

7,6

456,6

0

Підтвердженням росту або зменшенням урожайності озимої пшениці

аналітичне вирівнювання ряду динаміки за 10 років, що дає змогу визначити чіткий загальний напрям основної тенденції і показує абсолютний приріст рівня за одиницю часу (табл.5.1).

Підрахунки показали:

a=Уу/n=456,6/10=48.66; b=Уyt/nt2=7,6/330=0,023.

Підставляємо у формулу прямої лінії, отже

ỹt= 45,66+0,0231t.

Як видно, рівень урожайності за останні 10 років мав тенденцію до зростання урожайності озимої пшениці.

На урожайність сільськогосподарських культур впливає цілий ряд і інших факторів. Використаємо кореляційний аналіз для встановлення взаємозв’язку урожайності стратегічної культури господарства – озимої пшениці з наступними факторами, що на неї впливають:

Х1- кількість внесених мінеральних добрив на 1 га посіву;

Х2- якість грунтів у балах;

Х3- затрати праці;

Х4- опади;

Х5- кількість внесених органічних добрив.

Отже, на основі одержаних результатів обробки можна зробити висновок, що лінійне рівняння множинної регресії має вигляд:

Yx = 53,74+18,71X2+2,48X3+13,29X4+2,84X5

Коефіцієнт множинної кореляції становить 0,96, що говорить про тісний зв’язок між урожайністю озимої пшениці і п’ятьма вибраними факторами.

Щоб перевірити його на достовірність звернемо увагу на критерій Стьюдента. Оскільки фактичне значення Т перевищує теоретичне, то можна зробити висновок про вірогідність коефіцієнта множинної кореляції.

Коефіцієнти регресії в рівнянні показують, на скільки змінилася урожайність культури при зміні відповідного фактора на одиницю при умові, що інші фактори, включені в рівняння, знаходяться на середньому рівні. Так, при середніх значеннях всіх інших факторів збільшення кількості внесених мінеральних добрив на 1 га посіву на 1 ц NPK сприяє підвищенню урожайності озимої пшениці на 18,71 ц/га; збільшення якості грунтів в балах веде до підвищення урожайності на 2,48 ц/га; зменшення затрат праці сприяє підвищенню урожайності на 13,29 ц/га; збільшення опадів в оптимальному розмірі веде до зростання урожайності на 0,2 ц/га; збільшення кількості внесених органічних добрив веде до підвищення урожайності на 2,82 ц/га.

Отже, урожайність в цілому зернових в СТОВ “Колос” повільно зростає, але це, перш за все, за рахунок дотримання технологій вирощування, уміле керівництво при глибокій кризі, що склалась в агропромисловому комплексі в останні роки, а також малій увазі держави до проблем господарств і населення.


6. Оперативний аналіз у галузях рослинництва.


Основне завдання оперативного аналізу – виявити недоліки у виконанні плану і причини їх виникнення в процесі господарських операцій, зсувати їх та розкривати не використані резерви.

Відомо, що урожайність значною мірою залежить від забезпеченості господарства насінням районованих сортів. Під час аналізу забезпеченості господарства насінням перевіряють розміри насіннєвих фондів, визначають, чи відповідають вони посівний площі та прийнятим нормам висіву, чи доведено посівний матеріал до посівних кондицій по кожній культурі і сортах, як забезпечене зберігання його в зимовий період, як проводять передпосівну обробку насіння пестицидами, чи дотримують під час сівби норми висіву.

Від нагромадження і збереження вологи в грунті в зоні лісостепу, де знаходиться СТОВ “Колос”, значною мірою залежить урожайність. У зв’язку з цим старанно перевіряють і контролюють своєчасність проведення таких робіт: лущення стерні і оранки парів та зябу, снігозатримання, осіннє та весняне підживлення зернових культур, весняне закриття вологи, своєчасність та якість передпосівного обробітку грунту та сівби, своєчасність та виконання, якість усього комплексу робіт з догляд за посівами тощо.

Для того, щоб знати стан посіві зернових у морозні, з невеликим сніговим покривом зими, їх періодично перевіряють вирізаними монолітами, а в не дуже морозні зими з глибоким покривом снігу – перевіряють, чи не випріває озимина. Протягом зими з малим сніговим покривом, частими відлигами і особливо на весні перевіряють, як ведеться боротьба з льодовою кіркою. Своєчасність проведення всіх робіт за обсягом, строками і якістю залежить від забезпеченості і справності машинно-тракторного парку та наявності нафтопродуктів. Тому до початку сільськогосподарських робіт аналізують виконання плану капітального ремонту машин, завезення паливо-мастильних матеріалів в цілому і за окремими видами.

Щоб зібрати високий урожай в заплановані календарні строки, ще до жнив аналізують справність збиральних машин та забезпеченість ними господарства, визначають наявність потрібних пристроїв для них (зерновловлювачів, копнувачів, пристосувань для збирання полеглих хлібів тощо).

Успіх у збирання врожаю залежить також від правильного комплектування агрегатів. Тому перевіряють, чи відповідає захват комбайнів потужності тракторів, а закріплені транспортні засоби – продуктивності збиральних машин. У перші ж дні збирання врожаю аналізують, чи не допускають втрат при збиранні врожаю на полі і під час транспортування. Обов’язково перевіряють готовність зерносховищ, токів, сушарок до приймання врожаю, забезпеченість господарства тарою, вагами, засобами транспортування врожаю з поля на тік, на заготівельні пункти і т.д.

Своєчасний оперативний аналіз сприяє проведенню всіх запланованих доходів у найкращі строки і з найвищими результатами.

Щоб забезпечити виконання плану собівартості сільськогосподарської продукції потрібно протягом року здійснювати систематичний аналітичний контроль на виробництво по господарству, галузях і госпрозрахункових підрозділах.

Оскільки більшу частину продукції рослинництва одержують у другій половині року, оперативний аналіз витрат на виробництво здійснюють по виробничих періодах, процесах, окремих роботах, виявляючи дотримання відділками, бригадами і ланками технології виробництва, встановлених лімітів витрат матеріальних, праці та коштів, строків проведення запланованих робіт та їх якості. Виконання найважливіших робіт у розрізі культур і виробничих підрозділів аналізують щоденно бригадир чи обліковець бригади, агрономи та інженери, а в господарствах, де запроваджено диспетчерську службу – диспетчери.

У СТОВ “Колос” дані аналізу записують у спеціальний журнал, що значно полегшує проведення його за триваліші періоди і контроль за виконанням рекомендацій.


7. Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна (інших видів

продукції) та заходи щодо їх використання.

Одним з важливих завдань аналізу є виявлення і підрахунок резервів збільшення виробництва продукції зернових.

Основні резерви збільшення виробництва валової продукції рослинництва, зокрема зернових культур, такі:

введення в господарський оборот земельних угідь, що перебувають поза господарським оборотом;

перетворення екстенсивних угідь в інтенсивні, щоб з одиниці площі мати максимальну кількість продукції;

поліпшення сільськогосподарських угідь та вдосконалення структури посівних площ;

підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур, особливо зернових, і в районах зрошення;

підвищення продуктивності природних угідь.

Одним з важливих напрямків виявлення резервів є розширення посівних площ. Можливі і невикористані резерви розширення посівних площ розраховують множенням можливої розширеної площі на фактичну урожайність тих культур, посіви яких планується вирощувати на ній.

Суттєвим резервом збільшення виробництва продукції зернових є покращення структури посівних площ, тобто збільшення питомої ваги більш урожайних культур в загальній посівній площі ( таблиця 7.1)

Таблиця 7.1

Підрахунок резервів збільшення об’єму виробництва зерна за рахунок покращеня структури посівів


Культури Структура посівів, % Посівна площа, га Фактична урожайність в середньому за 3 роки, ц Об’єм виробництва при структурі посівів, ц

фактична можлива фактична можлива
фактичної можливої
Зернові, всього 100 - 1239 - - - -

Озимі зернові

в т.ч.

 61,7 - 765 - - - -
пшениця 59,3 59,7 735 854 45,6 33516 38943
жито 0,8 0,4 10 58 32,0 320 1856
ячмінь 1,6 0,8 20 34 25,1 50,2 854
ярі зернові 38,3 - 474 - - - -
в т.ч. - - - - - - -
ячмінь 19,3 20,1 239 120 17,4 4159 2088
овес 2,4 1,1 30 16 28,7 861 459
кукурудза 5,6 6,9 70 81 72,5 5075 5873
гречка 2,0 1,0 25 14 21,7 543 304
горох 8,2 9,2 100 52 22,5 2250 1170

Разом

 99,2 99,2 1229 1229 - 46774,2 51547

За рахунок покращення структури посівних площ господарство має резерви збільшення виробництва зернових – 4772,8 ц (51547 ц-46774,2 ц).

Важливим напрямком виявлення резервів збільшення виробництва продукції зернових в господарстві є підвищення урожайності.

Суттєвим резервом збільшення виробництва продукції є окупність добрив, яка залежить від дози і якості добрив, їх структури, строків і способів внесення в грунт. Розрахуємо резерв збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення окупності добрив в наступній таблиці.

Таблиця 7.2

Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення окупності удобрення ґрунту


Показники Озима пшениця Яра пшениця Кукурудза на зерно
Фактична окупність 1 ц NPK, ц 3,8 2,3 3,2
Можлива окупність 1 ц NPK, ц 4,0 2,8 3,7
Приріст окупності добрив, ц 0,2 0,5 0,5
Можлива кількість добрив, ц NPK 598 182 281
Резерв збільшення виробництва продукції, ц 120 91 141

При підвищенні окупності добрив по озимій пшениці на 0,2 ц, ярій пшениці і кукурудзі на зерно – на 0,5ц можливо збільшити виробництво озимої пшениці на 120 ц, ярої пшениці – на 91 ц, кукурудзи – на 141 ц.

Важливим резервом збільшення виробництва продукції зернових є недопущення втрат при збиранні врожаю.

Таблиця 7.3

Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок збору врожаю в оптимальні строки


Культура Площа, зібрана пізніше оптимального строку, га Урожайність при збиранні, ц/га Резерви збільшення збору продукції, ц


В строк пізніше З 1 га З усієї площі
Озима пшениця 20 33,9 32,8 1,1 22
Озиме жито 14 31,0 30,1 0,9 13
Ячмінь 20 23,2 17,4 5,8 116
Овес - 31,1 - - -
Кукурудза на зерно 50 23,1 22,1 1,0 50
Гречка 38 17,5 15,1 2,4 91

Як бачимо, лише при збиранні овесу не було допущено втрат врожаю, зібрано або в оптимальні строки. Для того, щоб використати резерви збільшення виробництва продукції за рахунок збору врожаю в оптимальні строки необхідно за мінімуму скоротити простої машинних агрегатів з різних причин, раціонально організувати робочі місця, правильно визначити співвідношення площ для збирання врожаю роздільним способом і прямим комбайнуванням.

В заключення аналізу виробництва продукції зернових узагальнимо всі виявлені резерви:

Таблиця 7.4

Узагальнення виявлених при аналізі внутрігосподарських резервів збільшення валового виробництва основних видів продукції зернових СТОВ “Колос”


Джерела резервів збільшення виробництва продукції Озима пшениця Кукурудза на зерно Яра пшениця
1. За рахунок більш повного використання земельних ресурсів 439 - -
2. За рахунок покращення структури посівів 1277 508 256
3. За рахунок підвищення урожайності:


а) додаткового внесення добрив 2270 900 418
б) підвищення окупності добрив 120 141 91
в) ліквідація втрат при зборі урожаю 22 50 91

Всього резервів

 4122 1599 856

Отже, за умови використання всіх виявлених в процесі аналізі резервів збільшення виробництва продукції зернових господарства має змогу додатково одержати 4122 ц озимої пшениці, 1599 ц кукурудзи на зерно, 856 ц ярої пшениці, що є дуже необхідним, адже ці культури є стратегічними для господарства.

Висновки та пропозиції


На основі проведених досліджень по аналізу виробництві зерна в СТОВ “Колос” Христинівського району Черкаської області нами зроблені наступні висновки:

Господарство має зернобуряковий напрямок спеціалізації з розвинутим скотарством. За останні три роки розмір і структура земельних угідь не змінилась. Рілля складає 87,3 % площі сільськогосподарських угідь.

Чисельність працівників має тенденцію до зниження.

1. Вартість основних виробничих фондів в 2003 p. склала 7823 тис. гри.

Валова продукція в порівняльних цінах 2001p. становила в 2003 p. 2201,2 тис. грн., що на 201,2 тис. грн. більше проти 2001 p., а валова продукція рослинництва зросла на 698,9 тис. грн. за рахунок зменшення продукції тваринництва на 497,7 тис. грн.

2. Протягом 3 останніх років площа під зерновими культурами мала тенденцію до зниження і скоротилась на 237 га. За даними таблиці 3.1 за досліджуваний період в СТОВ “Колос” посівні площі зернових культур скоротились на 106 га або на 16,1 %. У структурі зернових культур зменшилась частка ярого ячменю, озимого ячменю, гречки і зросла озимої пшениці і кукурудзи.

3. Урожайність коливається за роками і найвищою була в 1994 p. - 60,0 ц/га, а в 2003 p. - 44,8 ц/га. Урожайність в цілому зернових в СТОВ “Колос” повільно зростає, але це, перш за все, за рахунок дотримання технологій вирощування, уміле керівництво при глибокій кризі, що склалась в агропромисловому комплексі в останні роки, а також малій увазі держави до проблем господарств і населення.

4. Індексний аналіз показав, що валовий збір зерна в звітному періоді збільшився в порівнянні з базисним на 35,52%. Причому внаслідок скорочення посівних площ валовий збір зерна зменшився на 7,88%. Внаслідок збільшення урожайності зерна валовий збір зріс на 34,95 %. Покращення структури посівних площ збільшило валовий збір на 9,02%.

5. Кореляційний аналіз показав: Yx=53,74+18,71X2+2,48X3+13,29X4+2,84X5

Коефіцієнти регресії в рівнянні показують, на скільки змінилася урожайність культури при зміні відповідного фактора на одиницю при умові, що інші фактори, включені в рівняння, знаходяться на середньому рівні. Так, при середніх значеннях всіх інших факторів збільшення кількості внесених мінеральних добрив на 1 га посіву на 1 ц NPK сприяє підвищенню урожайності озимої пшениці на 18,71 ц/га; збільшення якості ґрунтів в балах веде до підвищення урожайності на 2,48 ц/га; зменшення затрат праці сприяє підвищенню урожайності на 13,29 ц/га; збільшення опадів в оптимальному розмірі веде до зростання урожайності на 0,2 ц/га; збільшення кількості внесених органічних добрив веде до підвищення урожайності на 2,82 ц/га. Однак, в даний час, у зв’язку з економічною скрутою рівень їх внесення надзвичайно низький, а це є значним резервом збільшення виробництва продукції.

Підвищення економічної ефективності виробництва зерна передбачає збільшення виробництва і поліпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства шляхом інтенсифікації галузі, що включає ріст валових зборів, підвищення урожайності за допомогою внесення оптимальної кількості добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів.

Отже, шляхами підвищення економічної ефективності виробництва зернових в СТОВ “Колос” є:

1) підвищення урожайності зернових за рахунок подальшої інтенсифікації виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних та мінеральних добрив, розширення посівів високоурожайних сортів і гібридів;

2) зниження собівартості, дотримуючись режиму економії скорочення непродуктивних витрат;

3) максимальна збалансованість продажу зерна з наявним потенціалом в господарстві, тобто шукати нові шляхи збуту зерна.

Список використаної літератури


Указ Президента України – “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна” від 29 червня 2002 р. №832.

Програма “Зерно України – 2003–2004” (схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2002 року №1739) // Агро компас. – 2003. – №3 – с.21–25.

3. Здоровцов О.І, Мацибора О.І, Економіка с/г виробництва, – Київ, Видавництво УСГА, 1993 р.

4. Зінченко О.І, Коросюк І.М, Інтенсивна технологія виробництва зернових технічних культур, Київ, 1998 р.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. Посібник. -К.:КНЕУ, 2002.-263с.6.

6. Іващенко В.І.Економічний аналіз господарської діяльності К.: ЗАТ "Нічлава” 1999.-204с.

7. Анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий. Лещенко І. Т., Козак Г. Л. – 4-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984 г. - 367 с. - яз. укр.

8. Омельяненко Г.Г, Концептуальні положення відновлення та розвитку зернового виробництва в Україні // Економіка АПК. – 2002. – №12. – с.3–9.

9. Саблук П.Г. Зерновий ринок України: проблеми, перспективи//Економіка України. - 2002. - №5.

10. Саблук П.Г.Стратегічні аспекти реформування зернового виробництва в Україні//Економіка АПК. - 2003. - №1.

11. Савчук В.Н. Економічний аналіз діяльності підприємств і орbaмств і орй АПК. -К.: Урожай, 1999. 221 с.

12. Соколенко О.І, Економічна ефективність виробництва зерна кукурудзи в умовах становлення ринкової економіки // Вісник аграрної науки. – 2002. – №10. – с.82–83.

13. Трисвятський Л.А. Зернове господарство//Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. - 1999. - №2.

Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч.посібник.-К.: Вища школа, 1998.-256с