Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збільшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра економіки


КУРСОВА РОБОТА


з предмета: “Аналіз господарської діяльності”

на тему: “Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збільшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району

Черкаської області”


Виконав: студент IV курсу 43-о групи

Чмут М.П.


Керівник:

Доцент

Нестерчук Ю.О.


Умань – 2004 р.

Зміст


Вступ

1. Завдання, джерела даних та методологічні основи аналізу

2. Коротка характеристика господарства

3. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва зерна

за натуральними та вартісними показниками

4. Вплив факторів на зміну валового збору

5. Аналіз факторів, що формують урожайність культури

6. Оперативний аналіз у галузях рослинництва

7. Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна та заходи

щодо їх використання

22 Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки


Вступ


Україна здавна відома винятково сприятливими природно-кліматичними умовами для розвитку зернового господарства - родючими ґрунтами, м'якими кліматичними умовами для формування високих урожаїв якісного продовольчого зерна. В країні є і добрі передумови для торгівлі цим товаром - ємкий внутрішній ринок, вигідне геополітичне розташування для зовнішньої торгівлі, наявність розгалуженої транспортно-складської інфраструктури. включаючи морські порти. Та виробляючи протягом тривалого періоду по 700 - 900 кг зерна на душу , і займаючи від 1,8 до 2,5 % у світових обсягах виробництва зерна, Україна і досі не заявила про себе як про крупне експортера високоякісного зерна, ще зовсім недавно (на початку 90-х мала від'ємне сальдо по експортно-імпортних операціях.

Причини недостатньої ефективності зернової галузі протягом 70 – 80-х років вбачались у структурній недосконалості виробництва, товарних ресурсів

та споживання зерна, значних його втратах у процесі відтворення в надто високій собівартості зерна, в невідлагодженості економічних відносин товаровиробників і заготівельників. На розв'язання цих проблем направлялись, в основному, значні матеріально-технічні та грошові ресурси орієнтувались заходи державної підтримки.

В умовах реформування економіки і переходу на нові соціально – економічні засади, коли непридатними стають старі методи управлінця, в умовах побудови відкритої для світу економіки, обмежених можливостей інвестування галузі, в ситуації погіршення кон'юнктури на зерновому ринку. Саме тому ця тема досить актуальна на сьогоднішній день.

Мета курсової роботи — провести аналіз виробництва та підрахунок резервів збільшення виробництва продукції зернових.

Об'єктом курсової роботи є СТОВ “Колос” Предметом – виробництво зерна в ньому. В курсовій роботі будуть використані наступні методи: порівняння. графічний, факторний, індексний, кореляційний.

Завдання, джерела даних та методологічні основи аналізу

У процесі аналізу виробництва продукції рослинництва вивчають: а) виконання плану валових зборів продукції в розрізі окремих культур та їх груп, а також як це вплинуло на виконання плану продажу державі; б) виконання плану за розміром посівних площ та їх структурою; в) досягнутий рівень урожайності всіх сільськогосподарських культур, відповідність його плановому показнику, дотримання комплексу агротехнічних заходів, що забезпечує запланований рівень урожайності; що зумовило зміни в запланованому комплексі агротехнічних заходів та як це позначилося на врожайності; г) фактори, які вплинули на відхилення фактичного збору валового збору культур від планового, та які втрати чи додаткову користь від цього має господарство; д) недоліки в роботі та причини їх, яких заходів вжито для того, щоб усунути ці причини та ліквідувати недоліки; е) показники передових відділків, ферм, бригад, ланок порівняно з середніми показниками господарства, в результаті чого їх досягнуто та як це позначилось на загальних показниках господарства. Крім того визначають місце господарства в районі за основним показниками рослинництва, провадять порівняльний аналіз цих показників і показників передових господарств та виявляють невикористані резерви.

Під час аналізу абсолютні величини використовують для визначення виконання плану валових зборів, посівних площ і врожайності культур. Відносними величинами характеризують структуру посівних площ, рівень виконання планового завдання по врожайності і валових зборах культур виробничими одиницями і господарством у цілому. Щоб виявити вплив окремих факторів на відхилення фактичного валового збору окремих культур від планового, користуються методами обчислення різниць, ланцюгових підстановок або індексів, а для виявлення впливу різних елементів агротехнічного комплексу на рівень урожайності – методом кореляції. Метод порівняння застосовують для аналізу виконання плану господарством і різними виробничими одиницями, динаміки за кілька років, а також для аналізу свого господарства порівняно з даними передових господарств району та середньорайонними показниками.

Метою такого втручання держави є розробка концепції й основних заходів щодо реалізації програми стабільного нарощування виробництва зерна, докорінного поліпшення його використання і створення експортно-орієнтованих моделей зернового господарства.

Зараз, коли в Україні економічні реформи поширюються або поглиблюються, традиційні шляхи забезпечення продовольством через значне державне регулювання та втручання призводять до подальшого створення сектора та стають менш ефективними. Усвідомлюючи, що забезпечення продовольством традиційними способами є надзвичайно дорогим та багато в чому несумісним з положенням ринкової економіки, уряд України відійшов від старої системи та почав закладати основу зернового сектора, зорієнтованого на ринкові відносини. Зараз зерновий сектор перебуває у перехідному стані з елементами, як старої командної, так і ринкової системи.

Україна тривалий час була одним із постачальників зерна на Європейський ринок. Так ось уже майже чверть століття зерна не вистачало навіть для забезпечення власних потреб. Щорічно його закупляли близько 5 млн. т. Тому, тепер головною проблемою, на думку Сайка В.Т. є виробництво конкурентноздатної зернової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, продукції, яка відповідала б купівельній спроможності споживача і була б вигідною виробництву.

Для зміни ситуації потрібні нові підходи до використання землі, які мають зайняти центральне місце в аграрній реформі на базі НТП з урахуванням політичних, соціальних, енергетичних, матеріальнотехнічних і екологічних умов. В умовах нових виробничих відносин на селі для підвищення конкурентноздатності виробництва зерна значно зростає роль технології. Теоретичною основою інтенсивних технологій вирощування зернових культур на тривалий час залишається забезпечення збільшення виходу потрібної людині продукції (зерна, білка) із загального врожаю, скорочення розриву між потенціальною і реальною продуктивності рослин.

Практичною основою інтенсивних технологій є управління продукційним процесом посівів за допомогою відомих нам агротехнічних заходів, що застосовують виходячи з результатів морфо-фізіологічного аналізу розвитку елементів продуктивності рослин. Головними складовими формування врожаю за інтенсивних технологій є сорт, добрива, нейтралізація ґрунтового розчину, хімічні засоби захисту рослин від бур'янів, шкідників І хвороб, фактор часу і якості.

В аграрному секторі Україна робитиме ставку на виробництво зерна. Цьому має сприяти аграрна політика, що її проводить держава. Зернова тема не полишає сторінок газет, навіть таких, що, як правило, не приділяють особливої уваги аграрним питанням.

Природні умови України є сприятливими для вирощування пшениці. Ґрунти України дають можливість за відповідного рівня агротехніки без труднощів одержувати по 50 ц з гектара пшениці. Рівень розораності ґрунтів країни - один з найвищих у Європі й перебуває на межі екологічної катастрофи, проте він не тільки сприяє отриманню великих валових зборів зернових. Усе це з багатими сировинними ресурсами для виробництва міндобрив у перспективі має зробити Україну "житницею" Європи. За однієї "маленької" умови - слід підняти сільськогосподарське виробництво на світовий ринок.

Однак, упродовж перших 5 років незалежності України не лише скорочувалися обсяги експорту до інших країн, але й до того виникли проблеми із власним забезпеченням продовольчим зерном. На думку Н.Валькованого , головними факторами, які спричинили таке значне зменшення виробництва зерна в країні, стали скорочення поставок сільгоспвиробникам міндобрив та пестицидів, як через зниження їх виробництва, так і через відсутність коштів на їх придбання; брак та незадовільний стан сільськогосподарської техніки. внаслідок якого збільшились втрати врожаю під час збирання й транспортування.

Недостатність внесення мінеральних та органічних добрив сприяло, також, тому, що рослини виявилися менш стійкими до суворих кліматичних умов, а несправність техніки, відсутність добрив, засобів захисту рослин тощо призвела до недотримання інтенсивних технологій вирощування зернових. Окрім того, рослинам завдавали шкоди шкідники через брак інсектицидів для боротьби з останніми. Загальна економічна криза боляче вдарила по сільському господарству, яке в умовах державних дотацій виявилося абсолютно не готовим до ринкових перетворень, Н.Валькований стверджує, що тільки радикальна реформа цього аграрного сектора України здатна допомогти їй стати житницею Європи.

Сільське господарство за останні роки одержало від селекціонерів України нові високопродуктивні сорти і гібриди зернових культур. Це дає змогу добирати з числа районованих найкращі, які за належної технології забезпечують високі і сталі врожаї. Проблем у хліборобів багато І їх потрібно вирішувати найближчим часом. Не слід послаблювати контроль за станом озимих культур, треба завчасно подбати про придбання і завезення в господарства міндобрив і засобів захисту рослин, запчастин, пального та інших матеріальнотехнічних ресурсів, своєчасно відремонтувати сільськогосподарську техніку і провести її технологічне налагодження, повністю забезпечити потребу у високоякісному насінні.

На думку Мацибори, надійним шляхом підвищення врожайності та валових зборів навіть у несприятливі за погодними умовами роки є впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування, що базуються на ефективному використанні в господарствах наявних матеріально-технічних ресурсів і широке застосування новітніх досягнень науки та передового досвіду.

У структурі агропромислового комплексу зерно-промисловий посідає особливе місце. Його функціональну структуру спрямовано на забезпечення населення хлібом і хлібопродуктами, промисловості сировиною, тваринництва - концентрованими кормами, зовнішньої торгівлі - експортними товарами, а територіальну — на максимальне використання раціональних природних умов і економічних ресурсів для розвитку зернового господарства.

Концепція стійкого розвитку зернового господарства на період стабілізації та пожвавлення має будуватися на засадах удосконалення його структури, усунення втрат і збалансування попиту з урахуванням природного потенціалу земель, які можуть використовуватись у господарствах товарного землеробства без порушення агротехніки. Мікроекономічні моделі економіки господарств товарного землеробства мають базуватися на пропорціях між культурами у сівозмінах, але як показує досвід розвинутих країн ЄС, частку зернових у посівних площах може бути істотно підвищено до 70 % і більше.

Завданнями аналізу є: здійснення систематичного контролю за виконанням плану виробництва продукції по кожній культурі, підрозділу і господарству в цілому і визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції зернових; виявлення внутрігосподарських резервів збільшення виробництва продукції та поліпшення її якості; оцінка можливостей збільшення виробництва продукції з врахуванням об’єктивних і суб’єктивних факторів; розробка міроприємств по освоєнню виявлюних резервів збільшення виробництва продукції.

Розглянувши стан і перспективи розвитку зернового під комплексу необхідно зазначити, що в даній курсовій роботі буде розглянута аналіз виробництва зернових. Джерелами даних є форми річного звіту, первинні документи, нормативні акти (Закони України, Постанови Кабміну), відповідні планові показники по виробництву зернових, відображені в бізнес – плані підприємства.

2. Коротка характеристика господарства


СТОВ “Колос” розташоване в селі Шукайвода Христинівського району Черкаської області. Господарство знаходиться в центральній частині лісостепової зони.

Грунтово – кліматичні умови господарства типові для багатьох господарств правобережного Лісостепу. Середньорічна температура повітря становить +80С. Найвища температура буває в липні. Інколи вона досягає до 380С. Опади розподіляються по місяцях дуже нерівномірно. Середня кількість опадів за рік становить 480 мм, в т.ч. за вегетаційний період – 300 мм. Ґрунти за механічним складом середньо – і мало гумусні. Чорноземи типові мало гумусні займають 48% усіх земель, 30,3% – чорноземи типові середньо гумусні, решта – чорноземи типові слабо – та середньозмиті. Природна родючість ґрунтів СТОВ “Колос” в середньому становить 62 бали.

Сільськогосподарське виробництво здійснюється при органічному поєднанні земельних, трудових, основних і оборотних фондів, крім того, економічні умови виробництва характеризуються розмірами і організаційною структурою, спеціалізацією і галузевою структурою, інтенсивністю виробництва. Так, земельний фонд є найважливішою складовою частиною ресурсів сільськогосподарського виробництва. Від раціонального використання землі, підвищення її плодючості залежить розвиток всіх галузей сільськогосподарського виробництва.

Загальна земельна площа в 2003 p. склала 4071 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя - 3711 га, з них на долю ріллі припадає 3552 га. В таблиці 2.1 представлено розміри СТОВ “Колос”

За останні три роки не пройшло суттєвих змін у землекористуванні сільськогосподарського підприємства.

Розміри господарства розглянемо на прикладі наступної таблиці

Таблиця 2.1

Показники розміру СТОВ “Колос”

Показники 2002р. 2003р.

2003р до 2002р,%

Валова продукція в порівняльних цінах 2001р.,тис.грн

1919,6

2201,8

114,7

Товарна продукція, тис.грн

672,4

1127,8


 167,7

Основні фонди, всього, тис.грн

7743,2

7823

101,0

Середньорічна чисельність працівників, чол.

197

185

93,9

Площа с.-г. угідь, га

3711

3711

100

в т.ч. рілля

3552

3552

100

Аналізуючи дану таблицю слід відмітити, що спостерігається покращення показників розміру господарства. Так, зростання валової та товарної продукції відповідно склало 14,7 та 67,7 . зростання вартості основних фондів склало 1%. Площа с.-г. угідь та ріллі залишились не змінними. На 6,1% зменшилась середньорічна кількість працівників, що зумовлено більшою механізацією робіт.

Посівні площі господарства розглянемо на прикладі таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Посівні площі сільськогосподарських культур в СТОВ “Колос”


Види і групи культур


 2002 р. 2003 р.

га в % до всього га в % до всього

Зернові і зернобобові


 1292 34,8 1239,5 33,4

Технічні культури


 991 26,8 1020,5 27,5

Картопля та овочеві культури


 749,6 20,2 749,6 20,2

Кормові культури


 675,4 18,2 701,4 18,9

Разом


 3711 100 3711 100

Аналізуючи дану таблицю слід відмітити, що загальна посівна площа в звітному році порівняно з базисним не зменшилась. Що ж до структури посівних площ. то вона суттєво не змінилася. Так, найбільш вагому частку займають зернові і зернобобові, які складають приблизно 34 % від всієї площі. Спостерігається збільшення площ технічними культурами. Також слід відмітити зменшення площ під кормові культури. Проводячи аналіз характеристики господарства слід особливу увагу приділяти показникам інтенсифікації, які наведені нижче.

Інтенсифікацію можна характеризувати як напружене використання виробничих ресурсів, забезпечення зростання їх віддачі. Таке розуміння інтенсифікації можна також використовувати і при характеристиці інтенсифікації праці —зростаюча інтенсивність праці передбачає збільшення затрат праці протягом одного й того ж відрізка часу. Підвищення інтенсивності праці зумовлює зростання її продуктивності і на цій основі поліпшення використання робочої сили.

Таблиця 2.3

Показники інтенсифікації виробництва в СТОВ “Колос ”


Показники 2002р. 2003p.

2003 р. до 2002 p., %

Приходиться на 1 га с.-г. угідь:

- основних фондів, грн.

1966

1977

100,6

- затрат праці, люд.-год

5,3

4,9

92,5

Внесення добрив на 1 га ріллі, ц

2,2

1,8

81,8

Виробництво валової продукції, грн:

- на 1 га с.-г. угідь

517,3

598,2

115.6

- на середньоспискового працівника

3433,9

3930,7

114,5

Прибуток, тис.грн

-305.2

-7,5

2,5

Рівень рентабельності, %

-31.0

-0,6

1,9

Урожайність, ц/га:

- зернових

41,4

54,2

130,9

- цукрових буряків

215,4

198,3

92,1

Виходячи з даних таблиці слід відмітити, що показники інтенсифікації виробництва знаходяться на доброму рівні. Так, спостерігається зростання основних фондів на 1 га с.-г. угідь, виробництва валової продукції га с.-г. угідь, виробництва валової продукції на 1 працівника, урожайність зернових культур відповідно на 0,6%; 15,6%; 14.5%; і 30,9%.

Одним із основних показників, що характеризують розмір і діяльність СТОВ “Колос” є структура товарної продукції (табл.2.4). Вона дає можливість установити спеціалізацію сільськогосподарського підприємства.

Таблиця 2.4

Структура товарної продукції в СТОВ “Колос”

Показники 2001р. 2002 р. 2003 р.
0none Всього, тис.грн. % Всього, тис.грн. %

Всього,

тис.грн.

 %

Зернові, всього

831,0

27,4

240,9

55,8

510,7

45,3

Соняшник

429,9

14,1

120,0

0,2

5,0

0.5

0,5

Картопля

8,2

0,2

1,0

0,1

10,4

0,9

Цукрові буряки

821,5

27,0

117.4

17,5

155,1


 13,7

Овочі

3,6

0,2

2,4

0,6

5,4

0,6

Інша продукція

0,2

0,1

-

-

9,3

8,1

Всього по рослинництву

2095,5


2095.5

69,0



69.1



374,2

55,7

779,7

Молоко

505,5

16,7

176,0

26,2

125,4

11,1

М'ясо ВРХ

292,3

9,6

90,1

13,4

164,8

14,6

М'ясо свиней

138,5

4,6

27,0

4,0

47,7

4,2

Інша продукція

4,4

0,1

5,1

0,8

10,2

1,0

Всього по тваринництву

940,7

31,0

298,2

44,3

548,1

30,9

Разом

3034,2

100

672,4

100

1127,8

100

Дані таблиці 2.4 свідчать, що СТОВ “Колос” спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових культур та цукрових буряків, а в тваринництві - на виробництві продукції скотарства. В цілому можна сказати, що сільськогосподарське підприємство має зерново-буряковий з розвинутим молочним скотарством виробничий напрямок.

3. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва зерна за натуральними та вартісними показниками


Зернове господарство України розвивається на основі дальшої інтенсифікації, що забезпечує збільшення виробництва зерна переважно за рахунок підвищення врожайності зернових культур. Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками, як динаміка посівних площ та їх структури, підвищення врожайності зернових культур, збільшення валового збору зерна і вдосконалення структури зернового виробництва.

Таблиця 3.1

Посівні площі і структура зернових культур в СТОВ “Колос”

Культури 2001р.

2002р.

2003р.

га

%

га

%

га

%

Зернові, всього






1345

100

1295

100

1239

100

Озимі зернові

745

55,4

735

58,4

765

61,7

в тому числі





пшениця

735

54.6

715

55,2

735

59.3

жито

10

0,8

10

0.8

10

0,8

ячмінь

-

-

30

2.3

20

1,6

Ярі зернові

600

44.6

540

41,7

474

38,3

втому числі





яра пшениця

10

0,7

-

-

-

-

ячмінь

280

21,6

270

20.9

239

19.3

овес

30

2,3

30

2,3

30

2.4

кукурудза

130

9,7

60

4,6

70

5,6

просо

10

0.7

4

0,3

-

-

гречка

10

0,7

20

1,5

25

2,0

горох

120

8,9

120

9.3

100

8.2

вика яра

10

0,7

36

2,8

10

0,8

За даними таблиці 3,1 за досліджуваний період в СТОВ “Колос” посівні площі зернових культур скоротились на 106 га або на 16,1 %. У структурі зернових культур зменшилась частка ярого ячменю, озимого ячменю, гречки і зросла озимої пшениці і кукурудзи.

Структурні зміни в посівах зернових культур характеризуються розширенням площ сильних і твердих сортів озимої пшениці, що відзначаються З високою якістю зерна. На протязі 2001 – 2003 років слід відмітити велику нестабільність в посівах кукурудзи і проса. Зокрема, ці культури в 2001 p., а в 2002 p. просо не висівалось в господарстві. Такий стан викликаний був не лише несприятливими природними умовами, але й відсутністю якісного посівного матеріалу, який міг би забезпечити високий урожай і стійкість культури до зовнішніх факторів. Характеризуючи інші зміни, хотілося б відмітити зменшення посівів такої культури, яка дуже широко використовується в кормовиробництві, як-важливий компонент комбікормової промисловості - ярий ячмінь, але частка в структурі посівних площ залишилась відносно сталою, а посівна площа зменшилась на га або на 16,11 %.


4. Вплив факторів на зміну валового збору


Виконання плану валових зборів аналізують за окремими культурами та їх групами . порівнюючи фактичні валові збори з плановими в абсолютних величинах, визначають відхилення від плану по культурах – рівень виконання плану.

Аналізують також виконання плану валових зборів окремими бригадами, ланками.

При цьому визначають економічний ефект від перевиконання завдань передовиками і втрат через не виконання їх відстаючими виробничими одиницями. У процесі аналізу використовують натуральні і вартісні показники, обов’язково пов’язуючи їх з даними аналізу посівних площ та врожайності.

Збільшення виробництва продукції може бути досягнено за рахунок розширення посівних площ, вдосконалення їх. структури і підвищення урожайності.

Для використання впливу того чи іншого фактора на обсяг валового збору зерна в звітному 2003 p. в порівнянні з базовим 2001 p. проведено порівняльний аналіз. На відхилення від базового періоду валового виробництва по групі зернових культур впливають: кількісний фактор - площа посіву, якісна урожайність І структура посівної площі. Щоб виявити вплив цих факторів застосуємо індексний аналіз (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Посівні площі, урожайність та валові збори зернових культур в СТОВ „Колос”

Культура Площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц

2001р 2003р 2001р 2003р 2001р 2003р умовний період

П0 П1 У0 У1 П0У0 П1У1 П1У0

Озима пшениця


 735 735 41,1 54,2 30175 39859 30209

Озиме жито


 10 10 26,9 31,2 269 312 269

Озимий ячмінь


 - 20 - 33,3 - 666 -

Ярий ячмінь


 280 239 21,7 33,1 8460 8084 5186

Яра пшениця


 10 - 157 - 157 - -

Овес


 30 30 28,2 243 845 728 846

Просо


 10 - 24,0 - 240 - -

Гречка


 10 25 11,0 11,1 110 277 275

Кукурудза


 130 70 32,4 46 4212 3274 2268

Горох


 120 100 20,4 23,7 2448 2254 2040

Всього

1345

1239

35,0

44,8

41045

55625

41220

З даних таблиці 4.1 бачимо, що порівняно з базовим роком валовий збір зерна зменшився на 8582 ц або на 15,4 %.

Щоб виявити кількісний вплив цих факторів на валовий збір застосуємо індексний аналіз. При цьому, визначимо загальний індекс валового збору зерна:

Iзаг=УП1У1/УП0У0=55625/47043=1,3552 або 135,52%;

Індекс показує, що валовий збір зерна в звітному періоді збільшився в

порівнянні з базисним на 35,52%.

Зміна валового збору обумовлена зміною посівних площ зерна встановлюється за допомогою індексу посівних площ:

Iпл=УП1/УП0=1239/1345=0,9212 або 92,12 %. Внаслідок скорочення посівних площ валовий збір зерна зменшився на 7,88%.

Вплив фактору зміни урожайності окремих культур встановлюється за наступною формулою:

івзу =УY1П1/У Y0П1=55625:41220=1,3495

Цей індекс показує, що внаслідок збільшення урожайності зерна валовий збір зріс на 34,95 %.

Структурні зміни в посівних площах безпосередньо впливають на валовий збір:

IВЗУ=УY0П1/УП1:УY0П0/УП0=41220/1239:41045/1345=1,0902

Структура посівних площ у звітному році в порівнянні з базисним більш

ефективна. Покращення структури посівних площ збільшило валовий збір на

9,02%.

Перевірка достовірності розрахунків:

IВЗ=IВЗП* IВЗУ* IВЗС

1,3552= 0,9212*1,3495*1,0902

1,3552=1,3552


Абсолютні прирости (зменшення) валового збору встановлюються за рахунок зміни площ (ВЗп), урожайності зерна (ВПу) та структури посівних площ (ВЗс). Загальна зміна валового збору

^ВЗ =ΣY1П1-УY0П0=55625 - 47043 = 8582 ц

Валовий збір зернових культур збільшився в звітному році в порівнянні з базисним на 8582 ц. Це збільшення сталось за рахунок зменшення посівних площ

^ВЗп=У0(УП1-УП0)=30,5 (1239-1345) = -3233ц

Збільшення валового збору за рахунок зміни урожайності:

^Взу=ΣY1П1- УY0П1= 55625 - 41220= 14405 ц

Збільшення урожайності зерна призвело до збільшення валового збору на 14405 ц.

Внаслідок зміни структури посівних площ абсолютний приріст валового збору склав:

^ВЗс=ΣY0П1 - Y0УП1= 41220 - 44,9 * 1239 = -2590 ц

Перевірка правильності розрахунків:

^ВЗ=^ ВЗп*^ Взу*^ВЗс

8582 =-3233+14405-2590

8582 = 8582

Далі проведемо аналіз середньої урожайності.

На середню урожайність однорідних культур впливає урожайність окремих культур і структура посівних площ.

Іу= Іуу * Iус

На основі даних таблиці 4.1:

Iу=Y1/Y0= 44,9/30,5=1,4721

Y1=УY1П1/УП1= 55625 : 1239 = 44,9 ц/га

Y0=УY0П0/УП0= 41045 :1345 = 30,5 ц/га

^У=У1- У0= 14,4ц/га

Середня урожайність всіх зернових культур зросла в звітному році в порівнянні з базовим на 47,21 % або 14,4 ц/га.

Індекс урожайності постійного складу:

Іуу= У1/Уум= 44,9:33.3 = 1,3483

Уум=УY0П1/УП1 = 41220: 1239 == 33.3 ц/га

^ У = У1- Уум = 44,9-33,3 = 11,6 ц/га

Внаслідок підвищення урожайності окремих культур середня урожайність зернових культур зросла на 34,83% або 11,6 ц/га.

Індекс впливу посівних площ на середню урожайність

ІУс -Уум/Уо= 33,3: 30,5 =1.0918

^У == Уум- Уо= 33,3 – 30,5= 2.8 ц/га

Розширення питомої ваги в структурі посівних площ більш урожайних зернових культур привело до підвищення середньої врожайності на 9.18 % або 2,8ц/га.

Перевірка Індексів та абсолютних змін середньої урожайності:

Iу= Іуу * Iус ^У= ^Уу-^Ус

1,4721 = 1,3483 1,0918 14,4= 11,6+2,8

1,4721=1,4721 14,4=14,4


Також для виявлення впливу факторів застосовують метод ланцюгових підстановок або метод обчислення різниць.

Розглянемо це в таблиці 4.2, застосувавши метод ланцюгових підстановок:

Таблиця 4.2

Виконання плану валового збору зернових культур і вплив факторів на нього в 2003 році.

Назва культур Посівна площа, га Урожайність з 1 га Валовий збір, ц Валовий збір з фактичної площі посіву при плановій урожайності, ц Відхилення від плану: (+,-), ц

За планом фактично За планом фактично За планом фактично % виконання плану
всього в т.ч за рахунок зміни










Посівної площі урожайності
Озима пшениця 735 735 41,1 54,2 30175 39859 132 30209 +9684 +34 +9650
Озиме жито 10 10 24,9 31,2 269 312 116 269 +43 - +43
Озимий ячмінь - 20 - 33,3 - 666 - - - - -
Ярий ячмінь 280 239 21,7 33,1 8460 8084 96 5186 -376 -3274 +2898
Яра пшениця 10 - 157 - 157 - - - - - -
Овес 30 30 28,2 24,3 845 728 86 846 -117 +1 -118
Просо 10 - 24,0 - 240 - - - - - -
Гречка 10 25 11,0 11,1 110 277 251 275 +167 +165 +2
Кукурудза 130 70 32,4 46 4212 3274 78 2268 -938 -1944 +1006
Горох 120 100 20,4 23,7 2448 2254 92 2040 -194 -408 +2014

В господарстві 2003 році план виробництва озимої пшениці перевиконано на 9684 ц, озимого жита на 43 ц, гречки на 165