Кредити банків: порядок оформлення та відображення в обліку

активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:

(2.1)

Розрахуємо коефіцієнт покриття для ТОВ «АСТОР ЛТД» у 2008 році:

Розрахуємо коефіцієнт покриття для ТОВ «АСТОР ЛТД» у 2009 році:

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулою:

(2.2)

Розрахуємо швидкої ліквідності для ТОВ «АСТОР ЛТД» у 2008 році:

Розрахуємо швидкої ліквідності для ТОВ «АСТОР ЛТД» у 2009 році:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

(2.3)

Розрахуємо абсолютної ліквідності для ТОВ «АСТОР ЛТД» у 2008 році:

Розрахуємо абсолютної ліквідності для ТОВ «АСТОР ЛТД» у 2009 році:

Бачимо, що ТОВ «АСТОР ЛТД» має не досить високий рівень ліквідності за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду.

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 6% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. На кінець року значення даного коефіцієнту знизилося до 1%, оскільки в підприємства значно зменшився залишок грошових коштів.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж має низьке значення, яке в декілька разів нижче оптимального.

Отже, як бачимо, показники абсолютної, миттєвої і загальної ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.

Проаналізувати показники платоспроможності підприємства.

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався достатнім. Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 1,6 гривні поточних активів; на кінець періоду – 1,2 гривні (зменшення на 25%)

Розрахуємо коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості:

– за 2008 рік – 604 тис. грн. / 337,3 тис. грн. = 1,79;

– за 2009 рік – 698,3 тис. грн. / 118,8 тис. грн. = 5,88

У 2008 році обсяг кредиторської заборгованості перевищував обсяг дебіторської. Але відбулося значне зростання цього показника (на 328,03%) і 2009 році сума дебіторської заборгованості майже у 6 разів менше кредиторської заборгованості. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність ТОВ «АСТОР ЛТД». Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в необоротні активи і затрати, які є важко реалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.

Розрахуємо коефіцієнт автономії:

у 2008 році – 402,9 тис. грн. / 1007,3 тис. грн. = 0,4

у 2009 році – 348,3 тис. грн. / 1046,6 тис. грн. = 0,333

Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить низька і у 2008 році становила 0,4. У 2009 році трапилось зниження коефіцієнту на 16,8%. Взагалі, отримані дані свідчать про високу ступінь залежності підприємства від зовнішнього фінансування.

Таблиця 2.3. Зведена таблиця показників, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх формування ТОВ «АСТОР ЛТД», тис. грн.

Показники	2008	2009	Відхилення (+, -)
			тис. грн.	%
Джерела формування власних обігових коштів	402,9	348,3	-54,6	86,44
Необоротні активи	65,5	216,2	150,7	330,08
Власні обігові кошти	337,4	132,1	-205,3	39,15
Довгострокові пасиви			0
Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат	337,4	132,1	-205,3	39,15
Короткострокові пасиви	329	341,4	12,4	103,77
Загальна величина джерел формування запасів і затрат	666,4	473,5	-192,9	71,05
Загальна величина запасів	568,9	706,6	137,7	124,2
Нестача власних джерел формування запасів і затрат	-231,5	-574,5	-343	236,5
Нестача власних та довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат	-231,5	-574,5	-343	236,5
Нестача загальної величини джерел формування запасів і затрат	97,5	-233,1	-330,6	239,08

Як видно з даних таблиці 2.3, на підприємстві в звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів і затрат. Це спричинено недостатнім обсягом власних обігових коштів та повною відсутністю в підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача джерел фінансування збільшилася.

Наступними показниками, які заслуговують на увагу з боку економічного аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів.

Розрахуємо коефіцієнт фінансової стійкості:

у 2008 році – 402,9 тис. грн. / 604 тис. грн.

у 2009 році – 348,3 тис. грн. / 698,3 тис. грн.

Показник фінансової стійкості підприємства не відповідає нормативному значенню. Різке зниження даного коефіцієнту в кінці року обумовлено як підвищенням обсягу позикових коштів так і зменшенням власних коштів.

Розрахуємо коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів:

у 2008 році – 604 тис. грн. / 402,9 тис. грн.

у 2009 році – 698,3 тис. грн. / 348,3 тис. грн.

Бачимо, що на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів у 2008 році припадало 1,5 грн. позикових коштів, у 2009 році – 2 грн. Тобто рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів дуже високий. З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінимо також показники, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх фінансування.

Отже, можна зробити висновок, що ТОВ «АСТОР ЛТД» має нестійке фінансове становище. Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані у дебіторську заборгованість і в активи, які повільно реалізуються. Показники абсолютної, миттєвої і загальної ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань

Підприємство має малу частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень залежності від зовнішнього фінансування, і вільних коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати підприємства.

3. Бухгалтерський облік кредитів банків та його удосконалення

3.1 Методика формування облікової інформації в первинних документах

Іноді на підприємстві можуть виникнути такі ситуації коли власних фінансових ресурсів не достатньо для фінансового забезпечення, інвестиційної та фінансової діяльності, тому підприємство може оформлювати банківські кредити.

Для отримання кредиту підприємство повинне надати банку наступні документи:

1. Заява на одержання кредиту – це клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту, такі як сума і цільове призначення кредиту, строк користування, відсоткова ставка, запропонована застава (Додаток 5).

2. Анкета клієнта – містить відомості про підприємство (Додаток 6).

3. Договір, рахунок-фактура, бізнес-план, під які береться кредит – інформація про проект, що кредитується; бізнес-план, його обґрунтування та розрахунок повернення кредиту (Додаток 7).

4. Розпорядчі документи – підтверджують повноваження посадових осіб позичальника на укладення кредитних договорів і договорів застави (протоколи зборів акціонерів, накази при призначення посадових осіб тощо).

5. Документи, що характеризують фінансовий стан клієнта – включають банківські виписки про рух коштів за всіма рахунками позичальника (зазвичай за 3–6 місяців), довідки про обсяг реалізації продукції і строки одержаної за неї оплати, фінансова звітність за останні декілька звітних періодів (якщо фінансовий стан підприємства незадовільний, в кредиті може бути одразу відмовлено). Бухгалтерська звітність і довідки включають, крім бухгалтерської звітності, розшифрування дебіторської, кредиторської заборгованості, довідки про наявні банківські кредити, а також копії кредитних договорів і договорів застави (якщо такі є), фінансову звітність за останнє півріччя, (рік).

6. Документи, пов’язані із забезпеченням кредиту (Додаток 8) – підтверджують право власності на предмет застави, чи юридичні та фінансові документи поручителя (такі самі як і для позичальника); копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування або матеріалів, під які береться кредит). Документи, що гарантують повернення кредиту.

7. Інші документи на вимогу банку.

Після детального розділу працівниками банку наданих документів, укладаються кредитний договір (Додаток 9) та договори застави [13, стор 387].

Кредитний договір повинен містити наступні положення: визначення сторін угоди та основні зобов’язання цих сторін, тобто зобов’язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов’язання позичальника повернути суму з відсотками; сума позики; графік повернення позики; розмір відсоткової ставки і обставини, за яких вона може бути змінена; сума комісійних по виданій позиці; належні банку виплати у зв’язку з використанням кредиту і забезпеченням цього кредиту заставою; умови використання кредиту позичальником; строк погашення позики; зобов’язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

Після підписання обома сторонами вищевказаних договорів, банк зараховує на рахунок підприємства грошові кошти у сумі, обумовленій кредитним договором. Кредитні кошти підлягають суто цільовому використанню, тому при наданні платіжного доручення на перерахування кредитних коштів, потрібно додавати, документи, що підтверджують цільове спрямування витрат (копії рахунків, накладних, актів виконаних робіт).

Відображення отримання та погашення кредитів банку в обліку документально оформлюється виписками банку (Додаток 10), видатковими касовими ордерами, платіжними дорученнями, розрахунками та довідками бухгалтерії тощо [14, стор 205].

Отже, для отримання кредиту підприємство надає до кредитного відділу банку наступні документи: заяву на одержання кредиту, анкету клієнта, документи щодо обґрунтування та розрахунок повернення кредиту, розпорядчі документи, документи, що характеризують фінансовий стан клієнта, документи, пов’язані із забезпеченням кредиту, а також інші документи на вимогу банку. Після детального розділу працівниками банку наданих документів, укладається кредитний договір. Відображення отримання та погашення кредитів банку в обліку документально оформлюється виписками банку, видатковими касовими ордерами, платіжними дорученнями, розрахунками та довідками бухгалтерії.

3.2 Аналітичний і синтетичний облік кредитів банків. Характеристика звітності і порядок її складання

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням ведеться на рахунку 50 «Довгострокові позики».

За кредитом рахунку 50 «Довгострокові позики» відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом – погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями [12, стор. 307].

Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:

501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»;

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»;

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).

Облік розрахунків у національній і іноземній валютах за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув, ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики».

За кредитом рахунку відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом – сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик).

Рахунок 60 «Короткострокові позики» має такі субрахунки:

601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»;

602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»;

603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»;

604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»;

605 «Прострочені позики в національній валюті»;

606 «Прострочені позики в іноземній валюті».

При обліку кредитів банку слід розрізняти основну суму боргу, що відображається на рахунку 60 «Короткострокові позики» та відсотки, що на неї нараховані, які відображаються за кредитом рахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» в кореспонденції з дебетом рахунку 951 «Відсотки за кредит» [12, стор. 307].

На субрахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» ведеться облік нарахованих відсотків за: використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; використання майна, отриманого в користування (орендні, лізингові операції тощо); іншими операціями.

На субрахунку 951 «Відсотки за кредит» ведеться облік витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами банків.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку кредитів банків наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку кредитів банків

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума
	Дт	Кт
Відображено отримання підприємством позики	311	60	120000,0
За рахунок позики банку оплачено придбані цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик	35	60	12000,0
Відображено переоформлення короткострокової позики банку у довгострокову	601	501	55000,0
Погашено заборгованість по виданих векселях за рахунок позики банку	62	60	2650,0
Проведено розрахунки із постачальниками за рахунок позики банку	63	60	1463,0
Проведено розрахунки з бюджетом по податках за рахунок кредиту банку	64	60	4520,0
Погашено заборгованість перед органами соціального спрямування за рахунок позики банку	65	60	3890,0
Погашено заборгованість підприємства перед іншими кредиторами за рахунок позики банку	685	60	1230,0
Відображено повернення підприємством суми раніше отриманої позики	60	31	250000,0
За домовленістю з банком в погашення заборгованості по отриманих кредитах передано йому векселі, отримані підприємством від покупця як гарантії щодо оплати за придбані товари	60	34	26000,0
Нараховано відсотки за користування позикою банку і віднесено на фінансові витрати	951	684	16580,0
Перераховано банку суму відсотків за користування позикою банку	684	З1	16580,0

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення [9, стор. 320].

Узагальнення інформації про стан розрахунків щодо отримання і повернення кредитів здійснюється при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордер і №2, яка потім отримує своє відображення в балансі підприємства.

Отже, облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням ведеться на рахунку 50 «Довгострокові позики». Облік розрахунків у національній і іноземній валютах за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув, ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.

3.3 Дослідження діючих на підприємстві інформаційних систем і технологій обліку

Застосування комп’ютерної техніки вносить значні зміни в організацію бухгалтерського обліку, зумовлені зміною способів обробки первинних облікових даних, високою швидкістю надання звітної інформації через раціональне упорядкування облікових даних, одноразове їх отримання та багаторазову передачу і використання. Комп’ютеризація обліку покликана підвищити роль бухгалтерського обліку як функції управління, тому що обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки його форму, але й технологію.

Так, комп’ютерні системи бухгалтерського обліку як складові інформаційних систем автоматизації управління використовують єдину базу даних для вирішення оперативних підприємницьких та облікових завдань. При комплексній комп’ютеризації обліку та управління відмінності між фінансовим, управлінським, податковим обліком або між оперативним та бухгалтерським полягають в різних процедурах обробки інформації, що знаходиться в інформаційній базі даних підприємства. Фактично, єдина система економічної інформації надає дані для обліку, поточного управління, аналізу і аудиту [10, стор. 512].

При автоматизованому бухгалтерському обліку програмою 1С:Підприємство вся інформація зберігається у довіднику «Довідник».

При заповненні бланка будь-якого документа часто потрібно вказувати інформацію, вибираючи значення із раніше заданого списку. Такий список і являє собою довідник. Довідник використовується в тих випадках, коли потрібно використовувати неодноразове введення інформації.

Система 1С:Підприємство дозволяє вести практично необмежену кількість довідників. Кожен довідник являє собою список однорідних об’єктів: співробітників, організацій, товарів і т.д. Кожен такий об’єкт будемо називати елементом довідника. В якості обов’язкових реквізитів кожен довідник має код і найменування. 1С:Підприємство представляє широкі можливості по роботі з кодами елементів довідника: автоматичне присвоювання кодів, автоматичний контроль унікальності коду та ін.

Для внесення інформації по кредитам створено Довідник «Договори». В даному довіднику зберігається інформація про рахунки на оплату, виставлених контрагентом, рахунках на оплату, отриманих від контрагента і договорах довгострокової дії з контрагентом. Довідник «Договори» є підлеглим довіднику «Контрагенти». Це означає, що кожне значення цього довідника відноситься до конкретного елементу довідника «Контрагенти» [11, стор. 195].

Оскільки Довідник «Договори» є підлеглим довідником, то і заповнюватись він повинен лише через довідник, якому підпорядкований. Для заповнення Довідника «Договори» слід спочатку відкрити довідник «Контрагенти», вибрати потрібний елемент, а потім натиснути на кнопку Договори, котра знаходиться в нижній частині довідника «Контрагенти». В результаті відкриється Довідник «Договори», в котрому будуть вказані підстави для розрахунку з даним контрагентом. Відкрити Довідник «Договори» можливо також, якщо в довіднику «Контрагенти» встановити курсор на потрібному контрагенті і натиснути кнопку «Відкрити підпорядкований довідник». Потім у діалозі «Вибір довідника» обрати довідник Договори.

Щоб ввести новий договір потрібно натиснути кнопку на панелі інструментів в верхній частині довідника. Відкриється діалог «Договори: Новий». Реквізит Вид договору зазначається для того, щоб в спеціалізованих звітах можна було згрупувати інформацію про розрахунки з контрагентами по видах. При натисканні на кнопку «Вибір» відкриється відповідний довідник «Види договорів для вибору».

Реквізити «Дата виникнення зобов’язання» і «Дата погашення зобов’язання» не впливають на аналітичний облік, а використовується для розподілу заборгованості на довгострокову, короткострокову і прострочену заборгованість при складанні звітностей.

Якщо перемикач в групі Ціни в договоре вказує у гривнях, то і оплата договору можлива лише в гривнях, а якщо в валюті, то з’являється можливість обрати валюту договору і спосіб оплати договору. Договір може бути оплачений в гривнях або в валюті договору.

Реквізити групи елементів управління «Штрафні санкції» призначений для ведення податкового обліку і використовується при заповненні документа «Нарахування штрафних санкцій». В даній групі потрібно вказати період, на протязі якого повинні нараховуватися штрафні санкції, ставку і періодичність нарахування.

Робота із довідниками може здійснюватися в двох режимах: режим перегляду і редагування та режим вибору елемента довідника.

В режимі перегляду і редагування форма довідника відкривається за допомогою головного меню програми, шляхом натискання кнопки панелі інструментів «Довідники» або пункту «Довідники» в меню «Операції».

Після відкриття даного пункту на екрані буде виданий список існуючих в системі довідників.

В даних списках клавішами або «мишою» слід вибрати найменування довідника «Кредити» і натиснути кнопку «ОК» або клавішу ENTER [11, стор. 195].

У цьому довіднику зберігається перелік наданих організації кредитів та інших позичених коштів, а також відкладених платежів до бюджету (різних боргових зобов’язань організації).

Надходження кредиту на поточний рахунок в банку відображається випискою банку (банківською випискою).

Для відображення в бухгалтерському обліку руху коштів на банківських рахунках підприємства призначено документ Банківська виписка.

Шлях: Журнали – Банк – Insert – вибрати вид документа – банківська виписка.

Реквізит «–» означає, що дана господарська операція пов’язана з вибуттям грошових коштів, далі – вказується рахунок (601), вид ПДВ – без ПДВ, субконто – «Короткостроковий кредит» одержується із довідника Контрагенти, заказ / замовлення – Договір із довідника Договори. Вводимо суму попередньої оплати. Натискаємо на кнопку ОК. Запис даного документу знаходиться в Журналі документів – Банк, де можна, скориставшись аналогічною дією меню програми: Дії – Проводки операції.

Дані в цей документ вносять на, підставі отриманих з банку даних про фактичний рух коштів на банківському рахунку. Типова конфігурація потребує введення окремих банківських виписок на різних рахунках підприємства.

Для реквізиту «Розрахунковий рахунок» треба значення відповідно до банківського рахунка, за яким виконують операції, вибравши його з довідника «Рахунки нашої фірми» [10, стор. 512].

Витрачання готівки (сплата кредитної заборгованості) відображається послідовним оформленням документів платіжне доручення, а на основі нього – виписка банку.

У разі роботи з документом «Банківська виписка» не треба повторно вводити дані, уведені під час заповнювання платіжного доручення. Цю інформацію легко внести у Банківську виписку автоматично, якщо скористатися кнопкою «Заповнити за платіжними дорученнями». Під час автоматичного заповнювання також можна відібрати платіжні доручення з тією ж датою, що й виписка (увімкнути можливість За Датою документа).

Отже, застосування комп’ютерної техніки вносить значні зміни в організацію бухгалтерського обліку, зумовлені зміною способів обробки первинних облікових даних, високою швидкістю надання звітної інформації через раціональне упорядкування облікових даних, одноразове їх отримання та багаторазову передачу і використання. Комп’ютеризація обліку покликана підвищити роль бухгалтерського обліку як функції управління, тому що обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки його форму, але й технологію.

Размещено на