Газифікація с. Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими газопроводами з розробкою газифікації житлового будинку та технології будівництва поліетиленовими газопроводами з висвітленням технології зварювання поліетилено

valign="top" style="border-top:none;border-left: none;border-bottom:solid black 1.0pt;border-right:solid black 1.0pt; padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;">1* Датчик тяги 1* Евакуаційний пальник 1 П¢єзоелектрод 1* Термопара 1 Запальник 1* Високовольтний провід 1* П¢єзозапальничка 1* З’єднувальні труби 3 – 5 ** Фільтр газовий 1 Паспорт 1

* – комплектується по окремому замовленню.

** – комплектується при замовленні відповідної довжини. Природній газ по ГОСТ 5542–87.


4. Організаційно-будівельна частина

Проект виконання робіт розробляю по спорудженню підземного поліетиленового газопроводу по селищній вулиці при малоповерховій забудові; вулиця має рівнинний характер; геодезична відмітка початку будівництва 209; довжина газопроводу, на який виконується проект 460 м; з діаметром 125х11,4 геодезична відмітка останнього пікету газопроводу 208,1; переважна більшість ґрунтів по трасі віднесена до другої категорії. Виконання робіт ведеться сталевою трубою по ДСТУ Б.В.2.7–73–98; довжина окремої труби – 10 м.

4.1 Організація будівництва вуличного газопроводу

Земляні роботи по риттю траншеї і котлованів повинні виконуватися після розбивки траси газопроводу, визначення меж розбивки і встановлення попереджуючих знаків про наявність на даній ділянці траси підземних комунікацій.

Згідно «Правил безпеки систем газопостачання України» газопроводи, які транспортують осушений газ, дозволяється прокладати в зоні промерзання ґрунту.

У відповідності до вимог [1] відстань від поверхні ґрунту до верху труби складає 1 м.

На підставі ДБН В.2.5–20–2001 визначаю глибину траншеї, Нтр, м, по формулі

Нтрзакл+D,                               (4.2)

де Нзакл – глибина закладання (згідно вимог ДБН Нзакл=1 м), м;

D – діаметр труби, м.

Нтр=1+0,125=1,12 м

Остаточна глибина траншеї становить

Нтр осттр=1,12 м

Ширина дна траншеї для прокладання поліетиленових газопроводів залежить від способу вкладання та діаметра труби і може бути визначена за формулою

В=D+0,3≥0,7, (4.3)

де Dізл – діаметр труби, м.

В=0,125+0,3=0,42<0,7 м

Але остаточно ширину низу траншеї приймаю по ширині ріжучої кромки ковша екскаватора, попередньо прийнявши згідно довідника [2] багатоковшовий, ланцюговий екскаватор марки ЭТН-124 з шириною ріжучої кромки (ШРК) 0,4 м. В процесі виконання роботи стінки траншеї обрушуються і величина цього обрушення визначається категорією ґрунту. Таким чином, остаточна ширина низу траншеї може бути визначена за формулою

Вост=ШРК+δ (4.4)

де ШРК – ширина ріжучої кромки (ШРК=0,4 м), м;

δ – величина обрушення (для другої категорії ґрунту δ=0,1 м), м.

Вост=0,4+0,1=0,5 м

Згідно вимог для другої категорії ґрунту максимальна глибина траншеї з вертикальними стінками і без кріплення становить 1,2 м, а тому після проведення необхідних розрахунків траншея буде виконана з прямими стінками.


4.2 Підрахунок об’ємів робіт і вибір ведучого механізму, підрахунок об’ємів робіт і затрат праці

При будівництві підземних газопроводів розробка ґрунту полягає у копанні шурфів в місці врізання газопроводу та з метою виявлення місць перетину з іншими інженерними комунікаціями, риття траншеї, поширення приямків для зварювання неповоротних стиків. Для спрощення підрахунки веду на один метр траншеї.

Визначаю об’єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, за формулою на 1 погонний метр

νшур=В*Н*λ,                   (4.5)

де В-ширина низу траншеї, м;

Н – глибина траншеї, м;

λ – довжина траншеї, м.

νшур=0,5*1,12*1=0,56 м3

Об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором визначаю згідно формули

νекс=В*Н* λ, (4.6)

де В-ширина низу траншеї, м;

Н – глибина траншеї, м;

с – величина недобору (для екскаватора ЭТН-124 с=0,1 м), м;

λ – довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

νекс=0,5*(1,125–0,1)*1=0,56 м3

Визначаю об’єм земляних робіт по поширенню приямків для зварювання неповоротних стиків. Згідно вимог приямок копається на 0,2 м нижче дна траншеї, а отже глибину приямка визначаю за формулою


Нпртр ост+0,2,     (4.8)

де Нтр ост – остаточна глибина траншеї, м.

Нпр=1,12+0,2=1,32 м

Згідно вимог [1] ширину низу приямку визначаю за формулою

Впр=D+0,5*2, (4.9)

де D – діаметр труби, м.

Впр=0,12+0,5*2=1,12 м

Ширину верху приямку визначаю за формулою

В′пр= Впр+2*m*Нпр, (4.10)

де Впр – ширина низу приямку, м;

m – величина крутизни відкосу (для другої категорії ґрунту m=0,5);

Нпр – глибина приямка, м.

В′пр=1,12+2*0,5*1,32=2,44 м

Об’єм розробленого ґрунту при поширенні приямків визначаю за формулою

νпр=, (4.11)

де Впр – ширина низу приямку, м;

В′пр – ширина верху приямку, м;

Нтр – глибина приямку, м;

l – довжина траншеї (прийняв 1 м), м;

νекс – об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3.

Vпр= (1,12+2,44)/2*1,32*0,6–0,51=0,72 м3

Форма і габарити приямку диктуються вимогами техніки безпеки, а також умовами зручності проведення зварювальних робіт.

З метою визначення робочої ширини будівельного майданчика розраховую ширину відвалу. Для її визначення необхідно врахувати збільшення об’єму після рихлення. Розрізняють два показники рихлення ґрунту: коефіцієнт початкового рихлення – К1, який показує ступінь рихлення щойно розробленого ґрунту; коефіцієнт кінцевого рихлення – К2, який показує ступінь рихлення злежаного або втрамбованого ґрунту після його засипання. Для даної категорії ґрунту К1=1,2, К2=1,05.

Таким чином загальний об’єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї визначаю за формулою

ν΄загшур* К1, (4.12)

де νшур – об’єм ґрунту, розробленого при копанні шурфу, м3;

К1 – коефіцієнт початкового рихлення (К1=1,2).

ν΄заг=0,56*1,2=0,67 м3

Знаючи загальний об’єм землі по копанню шурфу, розраховую габаритні розміри відвалу згідно слідуючих формул

hвід=, (4.13)

де νзаг – об’єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї, м.

hвід=√0,67=0,82 м

Ширину відвалу визначаю згідно формули

Ввід=2*hвід, (4.14)


де hвід – висота відвалу, м.

Ввід=2*0,82=1,64 м

Визначивши всі об’єми по розробці ґрунту визначаю загальний об’єм робіт по копанню

νзагшур*lшур*nшурекс*(L-lшур*nшур)+νпр*lпр*n, (4.15)

де νшур – об’єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, м3;

νекс – об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3;

νруч зас – об’єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї, м3;

νпр – об’єм розробленого ґрунту при поширенні приямків, м3;

lшур – довжина шурфу, м;

L – довжина траси газопроводу, м;

lпр – довжина приямку, м;

n – кількість приямків, шт.;

nшур – кількість шурфів, шт.

νзаг=0,56*4+0,51*(460–4)+0,72*2*1=259,04 м3

Об’єм ґрунту у відвалі визначаю згідно формули

V1заг1, (4.16)

де νзаг – загальний об’єм робіт по копанню, м3;

К1 – коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,2).

V1=251,04*1,2=310,85 м3

Після вкладання газопроводу на постіль він спочатку засипається м’яким ґрунтом з відвалу на 0,4 м вище верхньої відмітки ізольованої труби, з пошаровим ущільненням ручною трамбівкою та підбивкою «пазух».

Об’єм ґрунту для присипки газопроводу визначається за формулою

νруч пр=, (4.17)

де D – діаметр труби, м;

В-ширина низу траншеї, м.

νруч пр=0,5*(0,125+0,4)*1–3,14*0,1252 /4*1=0,25 м3

Об’єм бульдозерної засипки визначаю за формулою

νбул=В*(Н-D – 0,4)*l, (4.18)

де D – діаметр труби, м;

В-ширина низу траншеї, м;

Н – глибина траншеї, м.

νбул=0,5*(1,12–0,125–0,4)*1=0,3 м3

Об’єм робіт по засипці приямків рівний об’єму робіт по поширенню приямків.

Визначаю об’єм робіт по зворотній засипці за формулою

V2=(νруч пр*L+νбул*L+νпр*lпр*n)*К2, (4.19)

де νруч пр – об’єм ґрунту по ручній присипці газопроводу, м3;

νбул – об’єм ґрунту по бульдозерній засипці, м3;

νпр – об’єм ґрунту по засипці приямку;

L – довжина траси газопроводу, м;

lпр – довжина приямку, м;

n – кількість приямків, шт.;

К2 – коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,05).

V2=(0,25*460+0,3*460+0,72*2*1)*1,05=267,1 м3

Визначаю об’єм робіт по вивезенню ґрунту

V3заг*(К12)+νтруб*L, (4.20)

де νзаг – загальний об’єм робіт по копанню, м3;

К1 – коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,2);

К2 – коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,05);

νтруб – об’єм ізольованої труби, м3;

L – довжина траси газопроводу, м.

V3=259,04*(1,2–1,05)+0,012*460=44,38 м3

Складаю баланс земляних робіт. Нев’язка в підведенню балансу повинна становити не більше ±5%.

, (4.21)

де V1 – об’єм ґрунту у відвалі, м3;

V2 – об’єм робіт по зворотній засипці, м3;

V3 – об’єм робіт по вивезенню ґрунту, м3.

(310,85 – (267,1+44,38))/310,85*100% = -0,2 < ±5%

Основним фактором, який забезпечує своєчасне виконання робіт при потоково-захватному методі є правильно визначена потокова швидкість будівництва. При спорудженні підземних газопроводів найбільш трудомістким є виконання земляних робіт, тому інтенсивність потоку визначається по погонній (умовній) швидкості руху екскаватора, яка може бути визначена по формулі

V = П / V*Tзм, (4.22)


де П – продуктивність екскаватору, м3/зміну;

V – середній об’єм ґрунту на даній ділянці, який приходиться на 1 м траншеї, м3;

Тзм – час зміни, год (Тзм=8 год).

V = 320/0,56*8=71,4 м/год

Для риття траншеї під газопровід мною попередньо прийнятий екскаватор ЭТН-124 з об’ємом ковша 0,25 м3 та оберненою лопатою, змінна продуктивність якого визначається за формулою

, (4.23)

де Тзм – час зміни, год (Тзм=8 год);

Нчас – норма часу в машино-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані (2); Нчас=0,025.

П=8/0,025=320 м3/зм

Згідно з завданням монтаж газопроводу буде виконуватись трубами довжиною 12 м. Таким чином загальна кількість труб, що підлягає монтажу визначається за формулою

, (4.24)

де L – довжина траси газопроводу, м;

lтр – довжина окремої труби, м.

nтр=460/10=46 шт.

Аналогічно можна визначити кількість стиків, які підлягають зварюванню


, (4.25)

де L – довжина траси газопроводу, м;

lтр – довжина окремої труби, м;

1 – стик, що додається на врізання в діючий газопровід.

nст=460/10+1=47 шт.

Об’єм робіт по зняттю ре культиваційного шару грунту визначаю згідно формули

V=(В+0,5)*L*h,  (4.26)

де В-ширина низу траншеї, м;

L – довжина траси газопроводу, м.

V=(0,5+ 0,5)*460*0,2 = 92 м3

Таким чином, мінімальну ширину робочої зони визначаю згідно формули

ШРЗ=К+ШВ+2*Б+В+Зт+Т,                     (4.27)

де ШВ – ширина відвалу, м, ШВ=1,64 м;

Б – ширина берми, м, Б=0,5 м;

В-ширина траншеї, м, В=0,5 м;

Зт – зона розташування труби, м, Зт=0,375 м;

Т – зона руху технологічного транспорту, м, Т=3,5 м;

К – зона виконання робіт по огородженню, м, К=0,5 м.

ШРЗ=0,5+1,64+2*0,5+0,5+0,375+3,5=7,5 м

Довжину огорожі будівельного майданчику визначаю за формулою


Lогор=2*L, (4.28)

де L – довжина траси газопроводу, м.

L=2*460=920 м

Кількість стиків, що підлягають контролю фізичними методами слідуючим чином. Згідно вимог [1] для тиску 0,002 МПа повинно контролюватися 10% всіх стиків.

nст ф к=nст*0,1, (4.29)

де nст – кількість стиків, шт.

nст ф к=26*0,1=3 шт.

Визначаю фактичну довжину «захвату» за формулою

, (4.30)

де L – довжина траси газопроводу, м.

L=460/5=92 м

Визначивши основні об’єми робіт по спорудженню підземного газопроводу, приступаю до визначення затрат праці на виконання всіх робіт, враховуючи, що види робіт на «захваті» повинні бути закінчені за одну зміну. Знаючи загальний об’єм робіт даного виду, знаходжу норму часу на виконання одиниці, виконую розрахунки (перемножуючи їх) та отриманий результат заношу в таблицю 1. (дивись таблицю 4.1)

Таблиця 4.1 – Відомість затрат праці по всьому фронту робіт

№ п/п Найменування робіт РЕКН Вимірник Кількість

Норми часу

Буд Маш

Затрати праці
Буд Маш
1. Транспортування труб 25–22–1 100 м 0,46 5,75 27,98 26,45 66,59
2. Рекультивація грунту 1–24–6

1000м3

0,1 11,58 1,16
3. Розробка вручну 1–164–2

100м3

0,1 261,8 1,7 26,2 0,17
4.