Газифікація с. Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими газопроводами з розробкою газифікації житлового будинку та технології будівництва поліетиленовими газопроводами з висвітленням технології зварювання поліетилено

(залежить від радіусу оптимальної дії ГРП Rопт, питомого навантаження на мережу низького тиску l, м3/год*чол).

Vопт = m*е*R2опт /5000, (2.11)

де m – густина населенняв районі, чол / Га;

е – питоме навантаження на мережу низького тиску, м3/год*чол;

Rопт – оптимальний радіус дії.

Густина населення m визначається згідно формули

m=N/Fз, (2.12)

де N-число жителів у районі, чол;

Fз-площа забудови, га.

Питоме навантаження на мережу низького тиску е визначаю за формулою

е= Vр-р/N, (2.13)

Оптимальний радіус дії ГРП Rопт визначаю згідно формули

Rопт=6,5*(С0,388*(0,1*ΔP)0,081)/φ0,245*(m*е)0,143, (2.14)

де ΔP-розрахунковий перепад тиску у вуличних газопроводах

низького тиску, (ΔP=1200 Па), [22];

φ-коефіцієнт густини мереж низького тиску, м -1;

С-вартість ГРП, грн. (С=20000 грн).

Коефіцієнт густини мереж низького тиску визначаю згідно формули

φ=0,0075+0,003*(m/100), (2.15)

Розрахунки веду в формі таблиці (дивись таблицю 2.7)

Приводжу приклад розрахунку.

m=1292/39,5=33 чол/га.

Rопт = 6,5*((50000,388 *(0,1*1200)0,081)/0,0085245 *(33*0,83)0,143=680 м.

φ=0,0075+0,003*33/100=0,0085 м-1.

е=1067/1292=0,83 м3/год.

Vопт=33*0,83*6802/5000=807 м3/год.

n0 =1067/807=1,3 шт.

Результати зводжу в таблицю.

Таблиця 2.7 – Визначення оптимальної кількості ГРП

Рівно-мірно розпо-ділене навантаження, Vp-p, м3/год

Кількість жителів N, чол. Площа забудови Fз, га Густина населення m, чол/га

Питома витрата

газу е, м3/год*чол

Коефіцієнт густини мережі

j, м-1

Оптимальний радіус дії

Rопт,

м

Опти-мальні витрати газу Vопт, м3/год

Кіль-

кість ГРП

nо, шт.

1067 1292 39,5 33 0,83 0,0085 680 807 1,3

В результаті розрахунку проектую одне ГРП для обслуговування двох районів, так як оптимальний радіус дії достатній, а витрата ГРП невелика і складає – 1067 м3/год.

 

2.4 Гідравлічний розрахунок газопроводів

2.4.1 Гідравлічний розрахунок газопроводів середнього тиску

Мета розрахунку – визначення діаметрів труб для проходження необхідної кількості газу при допустимих втратах тиску, або навпаки – знаходження втрат тиску при транспортуванні необхідної кількості газу по трубам існуючого діаметру.

Джерелом газопостачання мереж середнього тиску є ГРС.

Гідравлічний режим роботи газопроводів призначаю виходячи з умов максимального використання розрахункового перепаду тиску. Розрахунок розподільчих мереж виконують у наступній послідовності:

1) накреслюю розрахункову схему газопроводів на яку наносять:

а) місце розташування ГРС, зосереджених споживачів з вказівкою їх шифрів і навантажень (годинна витрата газу);

б) схему газопроводів середнього тиску з поділом на ділянки. Нумерацію вузлів виконую починаючи від джерела газопостачання до найбільш віддаленого споживача;

в) розрахункові витрати газу та геометричні довжини ділянок.

В розрахункових схемах витрати газу спочатку наносять на відгалуження

до кожного окремого споживача. На магістральних ділянках мережі витрати газу визначають у вигляді суми витрат для всіх відгалужень починаючи з самого віддаленого від споживача (ГРС).

2)        Визначаю питому різницю квадратів тиску для головної

магістралі

А(кПа)²/м, по формулі

А = (Рп2-Pк2)/ΣLі,        (2.16)

де Рп - абсолютний тиск газу на виході з ГРС, кПа;

Рк – абсолютний тиск газу на вході у найбільш віддаленого

споживача, кПа;

Lі – довжина і-ої ділянки головної магістралі, м.

3) Орієнтуючись на різницю квадратів тиску по номограмі в залежності від витрати газу на ділянці та її довжини підбираю діаметр газопроводу, уточнюю дійсне значення величини ΔP².

Значення тиску в кінці ділянки визначаю по формулі

Рк = , (2.17)

де Рп – початковий тиск газу, кПа;

DР² – різниця квадратів тиску, (кПа)2.

Отриманий тиск є початковим для наступної, за напрямком руху газу, ділянки.

Нев´язка тисків у найбільш віддаленого споживача не повинна перевищувати 10%.

При ув´язуванні відгалуджень у вузлових точках попередньо визначаю тиск газу, а потім знаходжу питому різницю квадратів тиску для даного відгалудження.

4)        Нев´язка тисків у вузлових точках повинна бути не більше 10%.

Початковий тиск прийняв 400 кПа згідно завдання.

Результати розрахунків зводжу в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8 – Гідравлічний розрахунок газопроводів середнього тиску


Ділянка

V,

м3/год

Lг,

м

Lр, м

А,

(кПа)²/м

А*L, (кПа)²

Dз×S,

Мм

DР²,

(кПа)²

Рп,

кПа

Рк,

кПа

Поч Кін.
Головна магістраль 1–2–3–4–5–6–7
1 2 1658 230 253 73 18469 110х10 16000 400 379
2 3 1517 60 66 73 4818 110х10 5000 379 371
3 4 1426 350 385 73 28105 80х8,2 32000 371 325
4 5 359 50 55 73 4015 75х6,8 1500 325 322
5 6 234 50 55 73 4015 63х5,8 3000 322 315
6 7 151 750 825 73 60225 50х4,6 65000 315 210
Α =210–200/200*100%=4,7%
Відгалудження 2–8
2 8 139 230 253 410 103730 50х4,6 16000 379 357
Відгалудження 3–9