Форми фінансування підприємств
конкретного року за простими акціями можуть бути більшими чи меншими від дивідендів попереднього року, можуть дорівнювати дивідендами попереднього року, а можуть взагалі не виплачуватися. Тому оцінювати вартість простих акцій значно складніше, ніж привілейованих, оскільки ця оцінка може базуватися тільки на певних прогнозних показниках.У тому разі, якщо в різні періоди передбачено різні виплати дивідендів на акції, ціну простих акцій обчислюють так:
1) Прогнозують періоди часу, протягом яких дивіденди матимуть постійну зміну або не будуть змінюватися.
2) Обчислюють майбутні дивіденди за кожен період.
3) Суми дивідендів за кожен період дисконтують до теперішньої вартості.
4) Отримані результати додають.
Акції також поділяються на іменні та на пред’явника.
Іменні – це акції, відомості про кожну з яких, разом із відомостями про власника, час придбання акцій, кількість акцій у кожного з акціонерів, фіксують у кінці реєстрації акцій, яку веде акціонерне товариство.
На пред’явника – це акції, що належать її фактичному власникові й не закріплені за якоюсь конкретною особою. Акцій на пред’явника реєструють лише загальну кількість. Передання цього виду акцій іншій особі означає автоматичну зміну власника.
Акція неподільна. У тому разі, коли одна її та сама акція належить декільком особам, вони призначаються одним власником акції і можуть реалізувати свої права через одного, з них або через вибраного представника.
Якщо акціонер оплатив вартість усіх акцій, йому видають один сертифікат на всі акції, якими він володіє.
Сертифікат акцій - цінний папір, який підтверджує володіння вказаними в ньому особами певною кількістю акцій підприємства. Переданий сертифіката від однієї особи до іншої супроводжується реєстрацією цієї операції ;?а встановленим порядком. Сертифікат акцій повинен мати такі основні дані: номер, кількість акцій, їх номінальну вартість, ім’я власника, ставку дивіденду на привілейовані акції, підписи відповідальних осіб і печатку підприємства.
Розміщення цінних паперів (процес розповсюдження акцій та облігацій), емітованих підприємством, серед юридичних і фізичних осіб, може здійснюватись через передплату шляхом реалізації на фондовій біржі.
Фондова біржа - організаційно-оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Належить до вторинного ринку цінних паперів, зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. На даних фондових біржах реалізують також угоди щодо купівлі-продажу чужоземної валюти і золота.
Функції фондової біржі:
1) відкриває доступ підприємством до позикового небанківського капіталу;
2) є важливим координатором розміщення державних цінних паперів;
3) забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу;
4) є своєрідним економічним барометром ділової активності.
Згідно з законодавством України фондова біржа створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути не менше як 20 торговців цінними паперами, котрі мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з ними.
Основними операціями, які здійснюють фондові біржі є:
1) облік цінних паперів, їх приймання, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни;
2) оформлення угод щодо купівлі-продажу цінних паперів;
3) виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку цінних паперів;
4) забезпечення централізованого інформування і курсового контролю;
5) правове оформлення угод.
Купівля-продаж цінних паперів на фондовій біржі здійснюється на підставі їх біржового курсу, який коливається залежно від співвідношення між попитом і пропозицією. Зареєстровані біржові курси (біржові котування) публікують у біржових бюлетенях, їх передруковує багато провідних економічних газет і журналів.
Середній біржовий курс акцій провідних компаній (індекс, курс, акції) важливий економічний показник.
Біржовий курс цінних паперів визначають такі чинники:
3) дохідність – поточна й очікувана;
4) розміри банківської процентної ставки (позичкового %), ціна на золото, окремі товари й нерухоме майно, оскільки ці речі альтернативою вкладення тимчасово вільних, коштів;
5) ліквідність – можливість перевести без втрат цінні папери у гроші;
6) біржова спекуляція, тобто купівля-продаж на фондовій біржі цінних паперів для одержання спекулятивного прибутку від різниць між біржовими курсами в момент укладання і виконання угоди. На фондовій біржі обертаються (котуються) переважно цінні папери великих компаній. Для них це не лише засіб залучення позичкових коштів, а й показник конкурентоспроможності та фінансової стабільності.
Отже, фінансові ресурси підприємства можливо поповнювати за рахунок власного або позиченого капіталу.
Джерелами власного капіталу є:
1) статутний фонд підприємства;
2) нерозподілений прибуток;
3) доходи від емісії акцій.
Джерелами позиченого капіталу є:
1) банківські кредити;
2) розміщення облігацій;
3) кредити під боргові зобов’язання;
4) спеціальні фонди та програми;
5) лізинг.
Фінансові ресурси завжди платні. Плату здійснюють у вигляді дивідендів або процентів.
Джерелами безповоротного цільового фінансування є:
- зарубіжні програми допомоги Україні;
- гранти від чужоземних держав.
Фінансування через емісії та розміщення цінних паперів передбачає випуск та придбання підприємствами трьох груп цінних паперів: акцій, облігацій та похідних від них.
Акції і облігації мають неоднакові інвестиційні властивості.
Купівля-продаж цінних паперів здійснюється на фондовій біржі. Середній біржовий курс акцій провідних компаній є важливим економічним показником, який регулярно відслідковують і публікують.
2. Задача
Збори учасників ТОВ «Промінь» прийняли рішення про його поділ на два товариства у співвідношенні 60:40. Баланс товариства до реорганізації має такий вигляд, тис. грн.:
Актив | Пасив | ||
1. Основні засоби 2. Запаси і витрати 3. Дебіторська заборгованість 4. Грошові кошти |
500 130 150 20 |
1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал 4. Зобов’язання |
420 70 60 250 |
Баланс | 800 | Баланс | 800 |
Скласти роздільний баланс підприємства за умови, що в процесі реорганізації була проведена до оцінка основних засобів на 20%, а також була списана безнадійна дебіторська заборгованість обсягом 30 тис. грн..
Розв’язання:
Для поділу підприємства необхідно скласти скорегований баланс відповідно до умови задачі.
Основні засоби = 500 Ч 1,2 = 600 тис. грн.;
Додатковий капітал = 70 + 100 = 170 тис. грн.;
Дебіторська заборгованість = 150 – 30 = 120 тис. грн.;
Резервний капітал = 60 – 30 = 30 тис. грн..
Скорегований баланс має вигляд:
Актив | Пасив | ||
1. Основні засоби 2. Запаси і витрати 3. Дебіторська заборгованість 4. Грошові кошти |
600 130 120 20 |
1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал 4. Зобов’язання |
420 170 30 250 |
Баланс | 870 | Баланс | 870 |
Таким чином, баланси підприємства № 1 та № 2 будуть мати вигляд:
Баланс підприємства № 1
Актив | Пасив | ||
1. Основні засоби 2. Запаси і витрати 3. Дебіторська заборгованість 4. Грошові кошти |
360 78 72 12 |
1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал 4. Зобов’язання |
252 102 18 150 |
Баланс | 522 | Баланс | 522 |
Баланс підприємства № 2
Актив | Пасив | ||
1. Основні засоби 2. Запаси і витрати 3. Дебіторська заборгованість 4. Грошові кошти |
240 52 48 8 |
1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал 4. Зобов’язання |
168 68 12 100 |
Перелік використаної літератури
1. Економіка й організація інноваційної діяльності/ під ред. О.І.Волкова, М.П.Денисенко – К.: ВД «Професіонал», 2004 р.;
2. Долишня Б.О. Фінансова підтримка малого підприємництва // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. Економічна науки., 2005 р.;
3. Колас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия.—М: Финансы, Юнити, 1997.;
4. Алексєєнко Л.М. Вибір фінансової стратегії виходу підприємства на ринок цінних паперів// Фінанси України.— 2001.—№12.
5. Воробйов Ю.М. Теоретичні особливості капіталу підприємств // Фінанси України.— 1997.—№1.
27