Агресивність підлітків

В цьому випадку можна зробити висновок що ворожість до навколишнього світу також базується образі на цей ж навколишнє. Підліток, постійно відчуваючи образу, накопичує її в собі і у нього формується стійке враження, що все навкруги несправедливе до нього і може причинити зло. Звісно, керуючись такою логікою кращим захистом буде вороже ставлення до потенційної загрози.

Ще один зв'язок, виявлений в ході аналізування даних стосується кореляції між підозрілістю та ворожістю (k=0,678; p=0). Якщо виділити один із компонентів підозрілості – страх, можна пояснити виявлений зв'язок. Якщо дитина боїться, то закономірним захисним механізмом буде ворожість – відштовхнути від себе джерело небезпеки.

Дуже цікавим є взаємозв'язок між вербальною агресією та почуттям провини. Він є достовірним і зворотнім (k= - 0,391; p=0.036). Тобто чим більше людина схильна лаятись та кричати – тим менше почуття провини. Можливо, це пояснюється тим, що для підлітка, який звик до такого прояву агресії вживання не нормативної лексики та крики є нормою. Звісно таку форму поведінки дитина засвоює під час спостереження за оточуючими. І якщо в його найближчому соціумі вербальна агресія сприймається як щось нормальне і звичне, цілком зрозуміло що почуттю провини немає де сформуватись, так як відсутні необхідні для цього умови наприклад, розуміння що така поведінка не є прийнятною і схвалюваною.

Зв'язок між вербальною агресією та загальним рівнем мотиваційної агресивності також підтвердився в процесі аналізування результатів (k=0,872; p=0). Також і зв'язок між вербальною агресією та загальною агресивністю (k=0,735; p=0). Вербальна агресія, як загальна тенденція в підлітковому віці, особливо в наш час, звісно є компонентом загальної і мотиваційної агресивності. Також це можна пояснити відносно лояльним відношенням суспільства до таких дій, як відносно безпечних.

Ще один зв'язок, виявлений нами – кореляція між почуттям провини та ворожістю (k=0,375; p=0.045). Одним з пояснень цього взаємозв’язку може бути такий. Людина, яка відчуває провину є досить уразливою. Відчуваючи це, людина хоче захистити себе від докорів оточуючих. Найлегшим способом відгородитись від цього – вороже ставлення до соціуму.

Звісно, ми отримали сильний та достовірний зв'язок Між загальною агресивністю та мотиваційною (k=0,807; p=0). При вірогідності випадкового зв’язку р=0 повністю доводиться те, що загальна агресивність та мотиваційна є взаємозалежними і нерозривними в своєму існуванні, так як існують як доповнення один одного.

Не можна не сказати про те, загальний рівень агресивності досить великий у 35% досліджуваних було виявлено завищений рівень. Рівень мотиваційної агресії завищений у 31% учнів, а загальний рівень ворожості – у 72% дітей – тобто більшості. Такі показники є цілком очікуваними серед обраної вибірки, але досить печальними. Тож наше дослідження доводить, що у підлітковому віці є характерними різні прояви агресії. Порівняльна характеристика показників хлопців та дівчат має такий вигляд:

Дівчата

Загальна агресивність – 28%

Мотиваційна агресивність – 28%

Ворожість – 78%

Хлопці

Загальна агресивність – 40%

Мотиваційна агресивність – 33%

Ворожість – 66%

Тобто в цілому хлопці більше схильні до агресивності. Ворожість, яку багато вчених виділяє як окреме явище більш виражене у дівчат.

Щодо рівня самооцінки середні дані такі:

Дівчата

Завищений адекватний – 53%

Середній адекватний – 47%

Хлопці

Завищений адекватний – 15%

Середній адекватний – 50%

Занижений адекватний – 35%

Тобто в середньому дівчата оцінюють себе позитивно, а серед хлопців-підлітків досить часто зустрічається занижений рівень оцінки себе. Можливо це пов’язано з більш раннім розвитком дівчат.

Висновки емпіричного дослідження


Провівши емпіричне дослідження, що базувалось на вивченому теоретичному матеріалі, провівши обробку результатів та їх аналіз за допомогою комп’ютерної програми SPSS. Користуючись для виявлення достовірних зв’язків метод кореляції Спірмена та для перевірки отриманих зв’яків – метод кореляційного коефіцієнта Пірсона, ми дійшли висновків, що такий компонент особистості підлітка як самооцінка не знаходиться в кореляційному зв’язку з загальним рівнем агресивності, мотиваційною агресивністю та ворожістю. Але існує достовірний прямий кореляційний зв'язок між самооцінкою та почуттям провини (k=0.422; p=0.022). Також з'ясувалось, що рівень самооцінки не є фактором спричинення проявів агресії. Провівши такий аналіз серед форм агресивної поведінки ми дійшли висновку що такі зв’язки є закономірними та надійними. А саме такі зв’язки:

Між рівнем фізичної та вербальної агресії (k=0,425; p=0,022)

Між рівнем фізичної агресії та загальною агресивністю (k=0,796; p=0)

Між рівнем фізичної агресії та мотиваційною агресивністю (k=0,696; p=0)

Між рівнем непрямої агресії та образою (k=0,423; p=0.022)

Між рівнем непрямої агресії та загальною агресивністю (k=0,521; p=0.004)

Між рівнем непрямої агресії та ворожістю (k=0,417; p=0.024)

Між схильністю до роздратування та вербальною агресією (k=0,567; p=0.001)

Між схильністю до роздратування та мотиваційною агресивністю (k=0,698; p=0)

Між образою та почуттям вини (k=0,367; p=0.05)

Між образою та ворожістю (k=0,824; p=0)

Між підозрілістю та ворожістю (k=0,678; p=0)

Зворотній зв’язок між вербальною агресією та почуттям вини (k= - 0,391; p=0.036)

Між вербальною агресією та загальною агресивністю (k=0,735; p=0)

Між вербальною агресією та мотиваційною агресією (k=0,872; p=0)

Між почуттям вини та ворожістю (k=0,375; p=0.045)

Між загальною агресивністю та мотиваційною (k=0,807; p=0)


Загальні висновки


Провівши комплексне дослідження обраної проблематики та згідно з поставленими задачами ми дійшли до наступних висновків:

Агресія – це комплексне поняття, яке включає в себе акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, які шкодять іншій особі або об'єкту. Людська агресивність є поведінкова реакція, що характеризується проявом сили в спробі завдати шкоди або збиток особистості або суспільству. (Delgado H.)

В основі агресивної поведінки підлітків найчастіше знаходяться психологічні або соціально-психологічні проблеми, які супроводжують пубертатний період. Серед форм агресії можна виділити такі: фізична агресія, непряма агресія, вербальна агресія, схильність до роздратування, негативізм. З форм ворожих реакцій відзначаються: образа, підозрілість.

Самооцінка є складним особистісним утворенням і відноситься до фундаментальних властивостей особистості. У ній відбивається те, що людина дізнається про себе від інших, і її власна активність, спрямована на усвідомлення своїх дій і особистісних якостей.

Підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. Було встановлено, що в підлітковий період формується уміння оцінювати себе не тільки через вимоги авторитетних дорослих, а й через власні вимоги. Самооцінка свого місця в соціумі у підлітковому віці грає якщо не вирішальну, то одну з головних ролей у формуванні особистості, визначаючи в значній мірі соціальну адаптацію й дезадаптацію особистості, будучи регулятором поведінки й діяльності.

Згідно з проведеним емпіричним дослідженням, що базувалось на вивченому теоретичному матеріалі, провівши обробку результатів та їх аналіз за допомогою комп’ютерної програми SPSS. Користуючись для виявлення достовірних зв’язків метод кореляції Спірмена та для перевірки отриманих зв’язків – метод кореляційного коефіцієнта Пірсона, ми дійшли висновків, що такий компонент особистості підлітка як самооцінка не знаходиться в кореляційному зв’язку з загальним рівнем агресивності, мотиваційною агресивністю та ворожістю. Але існує достовірний прямий кореляційний зв'язок між самооцінкою та почуттям провини.

Провівши такий аналіз серед форм агресивної поведінки ми дійшли висновку що взаємозв’язки є закономірними та надійними. А саме такі зв’язки:

Між рівнем фізичної та: вербальної агресії, загальною агресивністю та мотиваційною агресивністю. Між рівнем непрямої агресії та: образою, загальною агресивністю та ворожістю. Між схильністю до роздратування та: вербальною агресією й мотиваційною агресивністю. Між образою та: почуттям вини й ворожістю. Між підозрілістю та ворожістю. Зворотній зв’язок між вербальною агресією та: почуттям вини. Загальною агресивністю й мотиваційною агресією. Між почуттям вини та ворожістю. Між загальною агресивністю та мотиваційною.


Список використаної літератури:


Ананьєв Б.Г.Про людину, як об'єкті й суб'єкті виховання. Обрані психологічні праці в 2-х томах Москва, 1980

Андрієнко В.К. Гербеев Ю.В. Невський И.А.Система перевиховання підлітків в умовах спеціальної школи, Москва, 1990

Горшкова Е.А.Педагогічна діагностика старших класів, що вчаться, при організації реабілітаційної роботи. Сб. Проблеми особистості, профілактика відхилень у її розвитку. Москва , Архангельськ, 1993

Горьковая И.А Медико-психологічне дослідження формування характеру делінквентних підлітків, автореферат дисертації кандидата психологічних наук, Санкт-Петербург, 1992

Іванова Л.Ю.«Агресивність, жорстокість і відносини старшокласників до їх проявів. сб. Проблеми особистості, профілактика відхилень у її розвитку. Москва & Архангельськ, 1993

Семенюк Л.М. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків і умови його корекції .Москва, 1996

Соколова Е.Т. Самопізнання і самооцінка при аномаліях особистості. – Москва, 2002

Агафонов А.Ю. Дослідження Я-концепції учнів підліткового віку як спосіб якісного оцінювання освітніх систем.//Автореф. дис. канд. психологіч. наук. Казань - 2000

Бернс Р. Розвиток Я - концепції і виховання. - М., 1986

Божович Л.І. Проблеми формування особистості. - М.: Просвещение, 1995

Будассі С.А. Захисні механізми особистості. М., 1998

Липкіна А.І. Самооцінка школяра. - М.: Знание, 1976.

Фельдштейн Д.І. Психологія сучасного підлітка М.: Педагогіка, 1988.


Додатки


БЛАНК ОТВЕТОВ ПОМЕТОДИКЕ А. БАССА И А. ДАРКИ


Ф.И.О.

ВОЗРАСТ

КЛАСС

ДАТА


Инструкция

Вам предлагаются утверждения. Если Вы согласны с утверждением, то дайте ответ «Да», в противном случае – ответ «Нет». Свой ответ зафиксируйте в протоколе исследования, поставив крестик в клеточку, соответствующую номеру суждения. Ответы необходимо дать на все вопросы.

Успешность исследования во многом зависит от того, насколько внимательно выполняется задание. Ни в коем случае не следует стремиться своими ответами, произвести на кого-то лучшее впечатление, так как ни один ответ не оценивается как хороший или плохой. Не следует долго размышлять над каждым вопросом. Постарайтесь как можно быстрее решить, какой из двух ответов кажется Вам ближе.


Протокол исследования

№ ответ № ответ № ответ № ответ № ответ

да нет
да нет
да нет
Да нет
да нет
1

16

31

46

61

2

17

32

47

62

3

18

33

48

63

4

19

34

49

64

5

20

35

50

65

6

21

36

51

66

7

22

37

52

67

8

23

38

53

68

9

24

39

54

69

10

25

40

55

70

11

26

41

56

71

12

27

42

57

72

13

28

43

58

73

14

29

44

59

74

15

30

45

60

75


Текст методики


Временами я не могу справиться с желанием причинить вред другим.

Иногда я сплетничаю о людях, которых не люблю.

Я легко раздражаюсь, но быстро успокаиваюсь.

Если меня не попросят по-хорошему, я не выполню просьбы.

Я не всегда получаю то, что мне положено.

Я знаю, что люди говорят обо мне за моей спиной.

Если я не одобряю поведение моих друзей, то им даю это почувствовать.

Когда мне случалось обмануть кого-либо, я испытывал мучительные угрызения совести.

Мне кажется, я не способен ударить человека.

Я никогда не раздражаюсь настолько, чтобы кидаться предметами.

Я всегда снисходителен к чужим недостаткам.

Если мне не нравиться установленное правило, мне хочется нарушить его.

Другие умеют почти всегда пользоваться благоприятными обстоятельствами.

Я держусь настороженно с людьми, которые относятся ко мне несколько более дружественно, чем я ожидал.

Я часто не согласен с мнениями других людей.

Иногда мне на ум приходят мысли, которых я стыжусь.

Если кто-нибудь ударит меня, я не отвечу ему тем же.

Когда я раздражаюсь, я хлопаю дверьми.

Я гораздо более раздражителен, чем кажется.

Если кто-нибудь корчит из себя начальника, я всегда поступаю ему наперекор.

Меня немного огорчает моя судьба.

Я думаю, что многие люди не любят меня.

Я не могу удержаться от спора, если люди не согласны со мной.

Люди, увиливающие от работы, должны испытывать чувство вины.

Тот, кто оскорбляет меня и мою семью, напрашиваются на драку.

Я не способен на грубые шутки.

Меня охватывает ярость, когда надо мной насмехаются.

Когда люди строят из себя начальников, я делаю всё, чтобы они не зазнавались.

Почти каждую неделю я вижу кого-нибудь, кто мне не нравится.

Довольно многие завидуют мне.

Я требую, чтобы люди уважали меня.

Меня угнетает то, что я мало делаю для своих родителей.

Люди, которые постоянно изводят меня, стоят того, чтобы их щёлкнули по носу.

Я никогда не бываю мрачным от злости.

Если ко мне относятся хуже, чем я того заслуживаю, я не расстраиваюсь.

Если кто-то пытается вывести меня из себя, я не обращаю внимания.

Хотя я не показываю этого, меня иногда гложет зависть.

Иногда мне кажется, что надо мной смеются.

Даже если я злюсь, я не прибегаю к «сильным» выражениям.

Мне хочется, чтобы мои грехи были прощены.

Я редко сдаю сдачи, даже если кто-нибудь ударит меня.

Когда получается не по-моему, я иногда обижаюсь.

Иногда люди раздражают меня своим присутствием.

Нет людей, которых я бы по-настоящему ненавидел.

Мой принцип: «Никогда не доверять чужакам».

Если кто-нибудь раздражает меня, я готов сказать всё, что о нём думаю.

Я делаю много такого, о чём впоследствии сожалею.

Если я разозлюсь, я могу ударить кого-нибудь.

С детства я никогда не проявлял вспышек гнева.

Я часто чувствую себя как пороховая бочка, готовая взорваться.

Если бы люди знали, что я чувствую, меня бы считали человеком, с которым нелегко ладить.

Я всегда думаю о том, какие тайные причины заставляют людей думать что-нибудь приятное обо мне.

Когда на меня кричат, то я тоже начинаю кричать.

Неудачи огорчают меня.

Я дерусь не реже и не чаще, чем другие.

Я могу вспомнить случаи, когда я был настолько зол, что хватал попавшуюся мне под руку вещь и ломал её.

Иногда я чувствую, что первым готов начать драку.

Иногда я чувствую, что жизнь поступает со мной несправедливо.

Раньше я думал, что большинство людей говорит правду, но теперь я в этом не верю.

Я ругаюсь только от злости.

Когда я поступаю неправильно, меня мучит совесть.

Если для защиты своих прав мне нужно применить физическую силу, я применяю её.

Иногда я выражаю свой гнев тем, что стучу кулаком по столу.

Я бываю резок по отношению к людям, которые мне нравятся.

У меня нет врагов, которые хотели бы мне навредить.

Я не умею поставить человека на место, даже если он того заслуживает.

Я часто думаю, что жил неправильно.

Я знаю людей, которые способны довести меня до драки.

Я не огорчаюсь из-за мелочей.

Мне редко приходило в голову, что люди пытаются разозлить или оскорбить меня.

Я часто только угрожаю людям, хотя и не собираюсь приводить угрозы в исполнение.

В последнее время я стал занудой.

В споре я часто повышаю голос.

Я стараюсь обычно скрывать своё плохое отношение к людям.

Я лучше соглашусь с кем-либо, чем стану спорить.


БЛАНК ОТВЕТОВ ПО МЕТОДИКЕ С.А. БУДАССИ.


Ф.И.О.

ВОЗРАСТ

КЛАСС

ДАТА


Инструкция: Вам предлагается список из 48 слов, обозначающих свойства личности, из которых Вам необходимо выбрать 20, в наибольшей степени характеризующих эталонную личность (назовем ее «мой идеал») в Вашем преставлении. Естественно, что в этом ряду могут найти место и негативные качества.


Текст методики

Аккуратность Легковерие Педантичность
Беспечность Медлительность Радушие
Вдумчивость Мечтательность Развязность
Восприимчивость Мнительность Рассудительность.
Вспыльчивость Мстительность Самокритичность
Гордость Надежность Сдержанность
Грубость Настойчивость Справедливость
Гуманность Нежность Сострадание
Доброта Нерешительность Стыдливость
Жизнерадостность Несдержанность Практичность
Заботливость Обаяние Трудолюбие
Завистливость Обидчивость Трусость
Застенчивость Осторожность Убежденность
Злопамятность Отзывчивость Увлеченность
Искренность Подозрительность Черствость
Капризность Принципиальность Эгоизм

Из двадцати отобранных свойств личности Вам необходимо построить эталонный ряд d1 в протоколе исследования, где на первых позициях располагаются наиболее важные, с Вашей точки зрения, положительные свойства личности, а последними наименее желательные, отрицательные (20-й ранг — наиболее привлекательное качество, 19-й — менее и т. д. вплоть до 1-го ранга). Следите, чтобы ни одна оценка-ранг не повторялась дважды.


Протокол исследования

Номер ранга эталона d1 Свойства личности n Номер ранга субъекта d2 Разность рангов d Квадрат разности рангов d2






n = 20

У d2

Из отобранных Вами ранее свойств личности постройте субъективный ряд d2, в котором расположите данные свойства по мере убывания их выраженности у Вас лично (20-й ранг — качество, присущее Вам в наибольшей степени, 19-й — качество, характерное для Вас несколько меньше, чем первое, и т. д.). Результат занесите в протокол исследования.

Размещено на