Земляні роботи
1.Характеристика
об’єкта і геологічних умов
майданчика.
·
Розміри
майданчика в плані - 350
300
м.
·
Номер
профілю майданчика №16.
·
Віддаль
між горизонталями -0,35 м.
·
Відвезення
грунту при розробці котловану – 4 км.
·
Тривалість
виконання робіт по плануванню майданчика – 13 днів.
·
Тривалість
виконання робіт по розробці котловану – 8 днів.
·
Проектний
ухил майданчика – 0,003.
·
Грунт і
товщина шару :
ü
суглинок
– 3;
ü
супісок -
<3.
·
Розміри
котловану - 
,м.
2.
Визначення чорних, червоних та робочих позначок.
2.1.
Розбивка майданчика на квадрати.
Для визначення
чорних позначок на майданчик з горизонталями наносимо сітку квадратів з
стороною 10-50 м. в залежності від рельєфу місцевості. При спокійному рельєфі
сторону квадрата приймаємо 50м. Розбиваємо майданчик на 42 квадрати.
Для забезпечення
достатньої точності розрахунків, розмір квадратів приймаємо таким чином, щоб
через нього проходило одна- дві горизонталі.
2.2.Визначення
чорних позначок вершин.
Чорні позначки
вершин квадратів знаходимо методом інтерполяції між суміжними горизонталями
(мал.2).
H+h
l
H L Мал.2.
Користуючись
формулою 
, (1). ( де
- чорна позначка вершини А;
Н- позначка
меншої по величині горизонталей, м;
h - перевищення однієї
горизонталі над другою ( крок горизонталей ), м;
l - відстань від горизонталі з
меншою позначкою ( вихідної ) Н до вершини квадрата А, м;
L- сама коротка відстань по
нормалі між двома горизонталями в плані в околиці вершини А, м.), та мал.2 визначаємо
чорні позначки вершин квадратів. Для вершин 1 та 56 проводимо додаткові
горизонталі з кроком основних у відповідності з рельєфом місцевості.
Аналогічно визначаємо позначки решти
вершин квадратів. Результати розрахунків записуємо в таблицю 1.
2.3.
Визначення середньо планувальної позначки.
Попередня середня
позначка планування під горизонтальну поверхню 
,при якій забезпечується нульовий баланс земляних
мас, визначається по формулі:
(2).
попередня середня позначка планування;
сума чорних позначок вершин квадратів, у
яких збігаються відповідно 1, 2 і 4 вершини;
n – кількість квадратів на які
розбито майданчик.
Отож,
користуючись формулою (2), знаходимо попередню середню позначку планування.
Враховуючи, що на
майданчику передбачається розробка котловану, визначаємо поправку 
до попередньої середньої позначки
планування за формулою (3).
(3)., де
- поправка до попередньої середньої
позначки планування.
- об’єм грунту в щільному тілі котловану і
інших виїмок, що розробляється нижче позначки ,
a- сторона квадрата, м;
n- кількість квадратів;
площа котловану на рівні позначки ,
При цьому для
визначення об’єму враховуємо величину закладання укоса котлована і
користуємося формулою визначення об’єму котлована:
(4).
де
відповідно площа частини котлована з
висотою 
і 
по дну;
відповідно площа частини котлована з
висотою і по верху.
відповідно висоти 2-ї і 1-ї частин котлована (див. мал.. 3).
Мал..3 
;
Тоді, 
Остаточну
середньо планувальну позначку визначаємо за формулою:
(5).
Тобто, 
2.4. Визначення
червоних (проектних ) позначок.
Для визначення
червоних позначок вводимо лінію повороту площини перпендикулярно до проектного
схилу. Так, як в даному завданні заданий майданчик з нахилом в обидва напрямки
від середини – лінії повороту будуть проходити в чвертях довжини майданчика
(мал..4).
мал..4
l/4 l/4 l/4 l/4
Визначення
червоних
L позначок на майданчику
З
нахилом в двох напрямках
Отож для
визначення червоних позначок поверхні майданчика, що проектується з нахилом, використовуємо
метод повороту поверхні навколо осі повороту з позначкою 
по формулі:
(6). Де
Нчер – червона
(проектна) позначка вершини квадрата;
Нсер – остаточна
середньопланувальна позначка;
і – проектний
нахил майданчика;
l – відстань від лінії
повороту (осі) до точки, в якій визначається позначка.
Наприклад, 
Результати
розрахунку записуємо в таблицю 1.
2.5.
Визначення робочих позначок.
Робочі позначки
визначаються як різниця між червоною (проектною) і робочою позначками:
±hроб=Нчер-Нчор. Наприклад, 
Робочі позначки
зі знаком плюс характеризують зону виїмки. Розрахунки чорних, червоних та робочих
позначок зводимо в таблицю.
Робочі позначки
решти вершин квадратів визначаємо аналогічно. Результати розрахунків записуємо
в таблицю 1.
Таблиця 1.
Розрахунок
чорних, червоних та робочих позначок вершин квадратів.
| Номер вершини квадрата |
Чорні позначки
|
Відстань до лінії повороту, l. |
Червоні позначки
|
Робочі позначки
|
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 1 |
74,05 |
87,5 |
74,84 |
0,79 |
| 2 |
74,21 |
37,5 |
74,99 |
0,78 |
| 3 |
74,34 |
12,5 |
75,14 |
0,8 |
| 4 |
74,51 |
62,5 |
75,29 |
0,78 |
| 5 |
74,70 |
62,5 |
75,29 |
0,59 |
| 6 |
74,87 |
12,5 |
75,14 |
0,27 |
| 7 |
75,03 |
37,5 |
74,99 |
-0,04 |
| 8 |
75,22 |
87,5 |
74,88 |
-0,34 |
| 9 |
74,18 |
87,5 |
74,84 |
0,66 |
| 10 |
74,34 |
37,5 |
74,99 |
0,65 |
| 11 |
74,50 |
12,5 |
75,14 |
0,64 |
| 12 |
74,68 |
62,5 |
75,29 |
0,61 |
| 13 |
74,86 |
62,5 |
75,29 |
0,43 |
| 14 |
75,05 |
12,5 |
75,14 |
0,09 |
| 15 |
75,27 |
|