Монтаж силової мережі цеху

Зміст

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Призначення і коротка характеристика підприємства цеху

1.2 Технічна характеристика обладнання

1.3 Відомість споживачів електричної енергії

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок освітлення

2.1.1 Вибір системи освітлення, типу і кількості світильників

2.1.2 Перевірка освітлення цеху точковим методом

2.1.3 Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях

2.1.4 Розрахунок мережі освітлення

2.2 Розрахунок і вибір електроприводу технологічної установки

2.2.1 Розрахунок потужності і вибір типу електропривода

2.2.2 Перевірка потужності електродвигуна за пусковим моментом

2.2.3 Побудова механічної характеристики

2.2.4 Вибір пускової і захисної апаратури

2.2.5 Розробка принципіальної схеми управління електроприводом

2.3 Розрахунок і вибір струмопроводів, силових пунктів,

потужності цеху

2.4 Монтаж і експлуатація електроустаткування цеху

2.6 Заходи з енергозбереження

2.7 Заходи з охорони праці, техніки безпеки та екології

Висновки

Вступ

Енергетична галузь господарства держави завжди звертала на себе певну увагу. Через брак паливних ресурсів, підприємства удосконалюють свої енергозберігаючі установки. Таким чино відбувається і розвиток самого підприємства.

Механізація і автоматизація виробничих процесів, що являються головними умовами високої продуктивності праці на нових підприємствах і після реконструкції, технічно ускладнили електроустаткування що застосовується, збільшили енергоємність виробництва, вимагають підвищення якості і надійності роботи змонтованого електроустаткування. Автоматизацію промислових і технологічних процесів неможливо уявити без широкого застосування електронних, напівпровідникових і іонних приладів для контролю, регулюванню і управлінню заданими процесами. Бурхливий розвиток електронно-обчислювальної техніки дозволяє не тільки підняти на новий рівень роботу автоматичних і телемеханічних пристроїв, але й вирішити економічні питання важливого народно господарчого значення.

Для підвищення експлуатаційної надійності необхідно поглиблювати знання обслуговуючого персоналу щодо вивчення конструктивних особливостей, технічних. характеристик, виконання і використання кожної електроустановки, режимів роботи та параметрів навколишнього середовища, їх впливу на роботу електрообладнання та ін.

Електрогосподарство країни поповнилася новими видами електрообладнання: електродвигунами серії 4АМ, автоматичними вимикачами ВА5І та ВА52, магнітними пускачами ПМЛ, тиристорними пускачами тощо. Для їх успішного використання не досить знань, одержаних працівниками навіть декілька років тому. Сучасний рівень електротехніки потребує від електриків постійного підвищення кваліфікації.

1. Загальна частина

1.1 Характеристика підприємства

ВАТ ‹‹Чернігівавтодеталь›› − самостійне машинобудівне підприємство по виробництву вузлів та деталей до автомобілів ‹‹ГАЗ››. ‹‹УАЗ››. ‹‹ЗІЛ››.‹‹МАЗ››.‹‹КАМАЗ››. автобусів ‹‹ПАЗ››.‹‹ЛІАЗ››. тракторів ‹‹МТЗ››. сільськогосподарської техніки. а також карданних валів до трамваїв. тролейбусів. залізничного транспорту і ремонту карданних валів автомобілів вітчизняного і зарубіжного виробництва.

Приймаючи сітку колон в 12х24м приймається стандартне приміщення з сторонами: А=90м, В=66м

S=90х66=5940м

Розміри всього цеху будуть: 90х66х12м.

Висота прийнято з врахуванням установки в цеху мостових кранів.

Особливості будівельної частини – каркас залізобетонний, з сіткою колон 12х24м, зовнішні пристінні колони, через 12м, для підсилення міцності каркасу. Стіні і перегородки цегляні. По верхах колон закріплені з/б балки, по яких проложені з/б плити, утепленні по плитах керамзит скріплений бітумом. На горищі, на плитах установлені витяжні вентилятори.

Кріплення плит,колон і балок між собою за допомогою зварки закладних деталей.

Підлога цеху бетонна, під верстат змонтовані з/бетонні фундаменту. При будівництві в підлозі залишають канали для прокладки кабелів і трубних проводок згідно проекту.

Мікроклімат – тобто волого–температурний режим підтримується припливно-витяжкою вентиляцією, обігрів – батарей, що живляться в зимовий період горячою водою в ТЕЦ.

1.2 Технічна характеристика

На території підприємства розміщаються цехи які мають різні категорії безпеки та умови середовища. Одним з цехів підприємства є ремонтно-механічний цех. Умови середовища даного цеху є хімічно активне, так як там деталі обмиваються рідиною яка потім збігає в підвал і викачується по каналізації. В ньому знаходяться метало ріжучі та метало оброблювальні верстати. В цеху знаходиться обладнання яке не є сучасним. Призначення цеху полягає у виготовленні продукції для експорту та продажу в нашій країні, для забезпечення власного виробництва. а також виготовлення спеціалізованої продукції(карданні вали.).

Освітлення цеху виконано світильниками РСП 16 з лампами типу ДРЛ-700. Вентиляція приміщення здійснюється за допомогою вентиляторів зв’язаних з вентиляційною системою цеха. Цех знаходиться в забрудженому середовищі частково пов’язане з виробничими відходами. Відходи виробництва це металева стружка, по конвеєрам з підвального приміщення подаються до пресів які пресують стружку в брикети які потім краном виносять з цеху і грузять на машини, які везуть її на повторну переробку. В цеху знаходяться різні апарати, різні по своїй дії і виробництву.

1.3 Відомість споживачів електричної енергії

Найменування механізму	Потужністьодного верстату (кВт)	Кільсть Верстатів (шт.)	Коефіцієнт використання (Кв)	Cosц/tgц	УP сумарна Потужності (кВт)
1) Токарно гвинторізний верстат	11-11- 0.5	5	0.12	0.5/1.73	112.5
2) Копіювально фрезерний	0.55-0.55-3	6	0.12	0.5/1.73	27.9
3) Радіально свердлильний	0.55-1.5- 5.5	4	0.12	0.5/1.73	30.2
4) Токарно заготовчний	3	4	0.12	0.5/1.73	12
5) Гідравлічний прес	5.5	5	0.25	0,65/1.17	27.5
6) Зварка	32-32	3	0.35	0.55/1.32	192
7) Вентилятори	1.5	6	0.65	0.8/0.75	9
8) Кондиціонер	55-55-30-11	3	0.65	0.75/0.8	453
9) Мостовий кран	15	2	0.25	0.67	15
10) Заточний верстат	1.5	4	0.14	0.5/1.73	6
11) Зубофрезерний	1.1- 3	5	0.5	1.73	20.5
12) Вертикально фрезерний	11– 3- 0,18	5	0.16	0.5/1.73	70.9
13) Універсально фрезерний	7.5-2.2	4	0.17	0.65/1.17	38.8
14) Плоскошліфувальний	30-11-2.2	3	0.2	0.5/1.73	129.6
15) Горизонтально-фрезерний	3.0-0.75	4	0.16	0.35	15
16) Круглошліфувальний	5.5-1.5-3	5	0.35	0.65/1.17	50
17) Горизонтально-розточувальний	3.0-7.5	5	0.16	0.5/1.73	52.5
18) Абразивно-відрізний	5.5	3	0.16	0.35	16.5
19) Координатно-розточувальний	0.55-2.2	3	0.25	0.65/1.17	8.25
20) Внутрішньо шліфувальний	5.5-3-1.5	4	0.25	0.65/1.17	40

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок освітлення

Достатнє освітлення виробничих приміщень дає змогу працювати в них цілодобово,що сприяє підвищенню продуктивності праці та поліпшення якості виконуваних операцій. В виробничих цехах електричне освітлення поділяють на аварійне, чергове та робоче.

Під час роботи в цеху вмикають робоче освітлення, коли роботи не проводяться, більшість ламп (80-85% усього числа) вимикають, замикаючи ввімкненими тільки частину ламп, які забезпечують чергове освітлення. Приміщенні, де відсутність освітлення може привести до порушення технологічного процесу або до нещасних випадків, крім основного освітлення застосовують аварійне. Воно повинно створювати щонайменше 10% освітленості, встановленої для загального робочого освітлення.

Для забезпечення нормальних умов роботи робочого персоналу на технологічному обладнанні необхідно забезпечити нормальне освітлення в приміщенні. Для цього необхідно здійснити світлотехнічний розрахунок. Для проектування і розрахунку електричного освітлення необхідно мати плани і розміри приміщення з розстановкою в ньому технологічного обладнання. характеру технологічного процесу, обладнання і окремих виробничих приміщень. розміри мінімального розрізнення деталей, коефіцієнту відображення. характеру джерела постачання. системи і виду освітлення

2.1.1 Вибір виду та системи освітлення, типу і кількості світильників

Що правильно зробити розрахунки цеху нам потрібно провести розрахунки які допоможуть нам правильно вибрати світильники і лампи. Так як в цеху знаходиться різна апаратура то вибирається комбіноване освітлення так як на різних верстатах виконуються роботи різної точності, при малій площі робочих місць і великій загальній площі.

Раціональним вважається освітлення, яке при мінімальних витратах електричної енергії забезпечує продуктивну, високоякісну і безпечну роботу. Тому згідно галузевих норм приймається освітленість загального освітлення 200лк, місцевого від виду робіт, найбільше 750лк. Тому загальне комбіноване буде 950лк.

Визначаємо розрахункову висоту приміщення виходячи з того, що висота верстатів 1,2м, а висота підвісу світильника 2м.

Висота приміщення 12м.

Відстань між світильниками:

Приймається =9м

Визначаємо кількість рядів світильників:

Кількість світильників в ряду:

Загальна кількість світильників

N=10·8=80шт

Індекс приміщення:

По [табл. 3-1 лаб 4] при коефіцієнтах відображення с=50%, с=30%, с=10% для лампи ДРЛ і індекс приміщення =4, знаходимо коефіцієнт відображення світлового потоку; з=0,69

Розрахунковий світловий потік одного світильника:

Приймається ланка ДРЛ-700 з світовим потоком

Fл=39000лм

Фактичне освітлення:

1,2Ен=240>Еф=206,4>0,9Ен=180лк

2.1.2 Перевірка освітлення точковим методом

Основним показником розрахунку точковим методом являються графіки або таблиці, які дозволяють визначити освітленість любої точки поверхні. Для визначення фактичної освітленості робочої поверхні користуються формулою:

Точковий метод дає самі точні результати, але великі по об’єму. тому розроблені допоміжні таблиці. умовної освітленості для окремих світильників. залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.

Визначаємо ці дані і заносимо в таблицю. Для полегшення розрахунків накреслимо в масштабі схему розташування світильників, і нанесемо точку А.

Відстані d1 і d2 – визначаємо по формулі Піфагора.

Дані заносимо в таблицю

Таблиця 2.1

№ світильника	Нр	d	l	∑l
1-4	8	6.36	1.4	5.6
5-8	8	14.2	0.2	0.8

Дійсну освітленість в точці А визначаємо по формулі:

2.1.3 Розрахунок місцевого освітлення

Розрахунок освітлення в інших приміщеннях ведемо методом коефіцієнту питомої потужності. При цьому методі приймають, виходячи із дослідних даних, що для створення середньої освітленості в 100 лк на кожний квадратний метр площі потрібна питома потужність 16-20Вт/м2 при

освітлені лампами розжарення і 6-10 Вт/м2 при люмінесцентних лампах; при нормованій освітленості наприклад в 200лк, ці показники збільшуються пропорційно, тобто в 2рази, і навпаки.

Потужність освітлювальної установки розраховується по формулі:

Р= с·S, Вт

задаючись числом світильників визначаємо потужність одного, і приймаємо відповідну лампу.

Але сам розрахунок проводити не будемо так як на підприємстві у допоміжних приміщеннях немає стелі і освітлення проводиться з самого цеху.

2.1.4 Розрахунок мережі освітлення

Розрахунок мережі освітлення зводиться до вибору марки і перерізу проводів і кабелів, згідно їх схеми прокладки. Марка проводів залежить від способу прокладки і оточуючого середовища їх переріз визначаються від допустимих втрат напруги, яка складає для внутрішніх електропроводок освітлення не більше 2,5%.

Для розрахунку креслимо структурну схему ел. постачання світильників.

Момент ліній від ТП до групових ліній.

М=160∙56+(2∙(14∙68+14∙98))+(4∙(3,5∙58+3,5∙53+3,5∙53+3,5∙58))=16800

кВт∙м.

Переріз магістрального кабелю від ТП до СП, визначаться по формулі.

;

мм2

Приймається кабель АСБ мм2. Прокладка кабелю – траншейна.

Дійсні втрати напруги на ділянках ТЛ-СГ.

;

Допустима втрата напруги для ділянок, що залишились:

Момент навантаження на ньому:

М=1020+(220+180+140)=1560 кВт м

Переріз кабелю ЩО-2 визначається по формулі.

мм2.

Приймаємо кабель АВВГ мм2.

Дійсна втрата напруги на на цьому кабелі.

Допустима втрата напруги для групових ліній:

Переріз кабелів для групових ліній:

мм2

Приймається кабель АВРГ мм2. В якості щитків освітлення приймаються щитки типу ПР-24 з автоматичним вимикачем типу АЕ2020.

2.2 Розрахунок та вибір електроприводу енергетичного та технологічного механізму

Для правильного вибору електродвигуна потрібно порівняти параметри навколишнього середовища та конкретні умови роботи двигуна з його технічними даними з метою забезпечення надійної роботи електроприводу протягом установленого часу. Вибір електродвигуна за потужністю та частотою обертання допустимий лише на стадії попередніх розробок. Верстати що працюють в цехах малосерійного виробництва до них відносяться і ремонтно-механічні цехи, зазвичай мають тривалий режим роботи і оснащуються асинхронними двигунами з к.з. ротором.

2.2.1 Вибір типу та розрахунок потужності двигуна

Розрахунок проведемо для мостового крану, на якому можно проводити різноманітні операції. Основний двигун, як і допоміжні асинхронні з к.з. ротором, типу МТН. Для мостового крану:

Gt=10т

Go=20т

v=90 м/сек

D=0,8 m

N=705 об/хв.

=525

Tt=9,53*787,5(90/570)=24,6

R=G/(G+Gr)

R=20000/(20000+10000)=0,66

Mo==21,3

Потужність двигуна

Приймається головний двигун серії MTH потужністю 15кВт, на 705об/хв.

Дані двигуна заносимо в таблицю

Таблиця 2.3

Тип двигуна	Рн, кВт	n2, об/хв	Ін, А	Ю	Cos ц	Mn/Mн	Мм/Мн	In/Iн	Mmax/Mn
Мтн411-8	15	705	31.2	79	0,67	1,2	1,0	6,0	2,0

2.2.2 Перевірка двигуна по пусковому моменту

Номінальний момент

де

Статичний момент на валу двигуна

Максимальний момент

Пусковий момент

Значення середнього пускового моменту

Мср.н = 0,45(Мм+Мн)

Мср.н = 0,45(59,62+54,2)=51,22 Нм

Середнє значення моментам інерції електроприводу

Уj = C·j+0,3j кн·м2

де с = 1,2 коефіцієнт який враховує момент інерції двигуна

Уj = 1,2·11·10-3+0,3·11·10-3= 0,0165 = 16,5·10-3 кг·мм2

Прискорення двигуна при пуску

Час пуску двигуна

де n = 750 об/хв.

Динамічний момент двигуна

Необхідний пусковий момент

Мн.б.n. = Мс+Мg

Мн.б.n.= 24,35+26,56 = 50,9Нм

Так як середньо-пусковий момент більший від потрібного моменту для запуску електроприводу

Мср.n = 51,22> Мпотр = 50,9Нм

то двигун підходить по пусковому моменту.

2.2.3 Побудова механічної характеристики

Поправочний коефіцієнт

Допоміжний коефіцієнт, А

Номінальне ковзання двигуна

Критичне ковзання

Допоміжний параметр, q

Задаючись значенням ковзання S від 0 до 1 та швидкістю обертання валу двигуна в межах від 750 до 0 по формулі Клосса визначаємо момента М для побудови механічної характеристики. Результати розрахунку заносимо до таблиці.

Таблиця 2.4

Sн

Sкр/Sн

Sн/Sкр

Sкр/Sн+Sн/Sкр+q

750

705

675

600

525

450

375

300

225

150

0,06

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

0,22

0,37

0,74

1,1

1,48

1,85

2,2

2,59

2,96

3,3

3,7

4,5

2,7

1,35

0,9

0,67

0,54

0,45

0,38

0,33

0,3

0,27

15,78

14,13

13,15

13,06

13,21

13,45

13,71

14,35

14,66

15,03

1,65

1,8

1,98

1,97

1,94

1,90

1,86

1,82

1,78

1,73

Рис. Механічна характеристика

2.3 Вибір пускової та захисної апаратури для даного верстату (машини, установки і т.д.)

До складу електроустаткування крана входять: електродвигуни, пускорегулююча та захисна апаратура, кінцеві вимикачі, гнучкий струмопровід для надання енергії механізму підйому вантажів і пересування тальки, нульовий захист. На крані встановлюються обладнання безпеки, такі як нульовий захист і кінцевий вимикачі.

Двигуни марки Мтн411-8, Мтн 311-8, Мтн 411-6 на потужність 15 кВт,

7.5 кВт, 10 кВт.

Кінцевики марки КУ 701 на струм 10 А.

Пускові кнопки SB типу КУ120

Реле теплове КК1-КК2- типу РТЛ-2061 – О4

КМ1. КМ2- магнітні пускачі типу ПМЕ - 211, Uн=127В;

Запобіжники по типу ПН-2-150 з номінальним струмом вставки 80 А.

Автоматичний вимикач марки АЕ2050М з номінальним струмом автомата Ін.а=60А

Інша апаратура встановлюється в електрошафах

2.4 Розробка принципіальної електричної схеми даного верстату (машини, установки і т. д.)

При затисканні кнопки SB1 відбувається замкнення кола першого двигуна який відповідає за пересування крана по рейкам, при цьому подається напруга на KL який замикає свій контакт в колі пускової кнопки сб2 для того щоб не відбулось замкнення. В колі пускової кнопки SB3 при натисканні її також заживлюється магнітне реле яке розмикає свій контакт в колі кнопки SB4 і не дає закоротить мережу також на колі кнопки SB3 і SB4 знаходяться кінцевики які не дають двигуну впертись в край стінки і зламатись. Такимже чином дія відбувається і в третьому та четвертому колі кнопок SB5 і SB6.

2.3 Вибір струмопроводів, силових розподільчих пунктів, навантаження цеху

Проводи і кабелі вибирають по способу прокладки, номінальній напрузі тривало допустимому струму. Розрахунковий струм навантаження для одного або групи електроспоживачів включно до трьох розраховується як сума струмів (номінальних) цих споживачів.

При числі споживачів більше трьох розрахунковий струм розраховується методом коефіцієнту косинусу. По розрахунковому струму і приймається відповідний переріз проводу чи кабелю з врахуванням коефіцієнтів прокладки і захисту.

Спосіб прокладки в ремонтно-механічному цеху приймається проводом ААВ в трубах від силового розподільчого щита до метало ріжучих верстатів.

Наприклад, до токарного верстату під № 1, який має 1 ел. двигун потужністю 5,5кВт планується подавати живлення 4-ма проводами в одній металевій трубі яка занурюється в бетонний пол.

Номінальний струм цього двигуна:

Пусковий струм

Так, як даний ряд запобіжників повинен захищати не тільки двигун, а і живлячі проводи, то ізоляція цих проводі повинна витримувати стум в 32,2А. тому вибирається провід АПВ 4(1х10) мм2 допустимо-тривалий струм якого Іт. доп = 39А. запобіжники в СП-62 на даній лінії вибирається типу НПН2-60 з плавкою вставкою на 35А. Для живлення верстату що має більше трьох двигунів розрахунок потужності (а відповідно і розрахунковий струм) визначається по коефіцієнту максимуму.

Наприклад: токарно-гвинторізний верстат має два двигуни по 11 кВт на 750об/хв., один двигун на 0,5кВт .

Установлена потужність двигунів: Руст=112.5 кВт

Коефіцієнт використання Кв=0,12

Середньо-максимальна активна потужність:

Рсм=Кв*Руст

Рсм=0,12*112.5=13.5 кВт

Середньо-максимальна реактивна потужність:

Qcм=tg*Рсм

Qcм=1,73*13,5=23.3 кВар

Ефективне число струмоприймачів:

пЕ=п=20,5

Коефіцієнт максимуму Кмах=1,70

Розрахункова активна потужність

Р розр =Кв*Кмах *Руст

Р розр = 0,12*1,70*112,5=22.95 кВт

Q розр = Qсм=23.35 кВар

Повна потужність: розрахункова

Sрозр=Р2+Q2,кВА

Sрозр=22.952+23,352=32,74 кВА

Розрахунковий струм

І розр= Sрозр/1,73*

І розр=5.3/1,73*0,38=49,8 А

По розрахунковому струму підійшов би провід перерізом 25мм2. Але спочатку розрахуємо струм плавкої вставки, яка повинна захищати:двигуни верстату і сам кабель. Пусковий струм верстату:

Іп=22·7/2,5+22+1=89 А

Вибирається запобіжник типу ПН2-150 з плавкою вставкою на 150А. відповідно вибирається 2 кабелі АА Шв прокладені в кабельному каналі, кожний перерізом 35мм2 тривалодопустимий струм 2х кабелів АА Шв 2(4х35мм2)

Аналогічно вибираються проводи і кабелі до інших верстатів. До потужних верстатів прокладуються кабелі в кабельних каналах, до легких верстатів проводом АПВ в трубі. Дані розрахунків заносимо в таблиці.

Таблиця 2.5

№силового розпод пункту	Верстати які живиться від даних СП	Потужності верстату (кВт)	Розрахунковий струм верстат(А)	Струм плавкої вставки(А)	Тип запобіжника	Марка, спосіб прокладки переріз струмопроводу
СП-1	Токарно-гвинт	112,5	49-89	100	ПН2-100	АПВ 4(1х25мм)
СП-2	Копіювально фрезерний	4.1	11.84-20,2	40	ПН2-100	АПВ 4(1х10мм)
СП-3	Радіально свердлильний	30,2	16,4-37,1	40	ПН2-100	АПВ4(1х16)
СП-4	Токарно заготовчний	12	7-9	16	ПН2-100	АПВ4(1х4)
СП-5	Гідравлічний прес	27,5	22,8-33	40	ПН2-100	АПВ4(1х16)
СП-6	Зварка	192	231.6-384

СП-7	Вентилятори	9	12,8-9	16	ПН2-100	АПВ4(1х4)
СП-8	Кондиціонер	151	248,2-522			АПВ4(3х50)
СП-9	Заточний верстат	9	5-9	16	ПН2-100	АПВ4(1х4)
СП-9	Зубофрезерний голкоструйний	20,5	33,5-20,2	40	ПН2-100	АПВ4(1х16)
СП-10	Вертикально фрезерний	70,9	45,1-72,36	80	ПН2-100	АПВ 4(1х16мм)
СП-11	Універсально фрезерний	38,8	24,1-49,4	50	ПН2-100	АПВ4(1х16)

№силового розпод пункту

Верстати які живиться від даних СП

Потужності верстату (кВт)

Розрахунковий струм верстат(А)

Струм плавкої вставки(А)

Тип запобіжника

Марка, спосіб прокладки переріз струмопроводу

СП-12	Плоскошліфувальний	129,6	104-206,4		ПН2-250	ААШв 3х95+1х75
СП-13	Горизонтально-фрезерний	15	9,93-19,4	20	ПН2-100	АПВ4(1х4)
СП-14	Круглошліфувальний	10	11-42	50	ПН2-100	АПВ4(1х16)
СП-15	Горизонтально-розточувальний	10,5	9,1-49	50	ПН2-100	АПВ4(1х16)
СП-16	Абразивно-відрізний	16,5	12,68-33	40	ПН2-100	АПВ4(1х16)
СП-17	Координатно-розточувальний	8,25	6,73-5,5	16	ПН2-100	АПВ4(1х4)
СП-18	Внутрішньо шліфувальний	40	32,67-39	40	ПН2-100	АПВ4(1х16)

Потужність цеху визначається теж методом упорядочених діаграм.

Загально установлена потужність цеху:

Руст=112,5+27,9+30,2+12+27,5+192+9+453+15+6+20,5+70,9+38,8+129,6

+15+50+52,5+16,5+8,25+40=1325,76 кВт

Середньо-максимальні активні потужності по групах

Рсм.гр=Кв·Руст,кВт

Рсм.гр1=0,12*182,6=21,91

Рсм.гр2=0,14·6=2,4

Рсм.гр3=0,16·154,9=24,7

Рсм.гр4=0,17·38,8=6,5

Рсм.гр5=0,2·129,6=25,9

Рсм.гр6=0,25·90,7=22,68

Рсм.гр7=0,35·242=84,7

Рсм.гр8=0,5·20,5=10,25

Рсм.гр9=0,65·462=300,3

Середньо-максимальні реактивні потужності по групах споживачів.

Qсм.гр= tgц·Pсм.гр, кВт

Qсм.гр1=1,73·21,91=37,9

Qсм.гр2=1,73·2,4=4,1

Qсм.гр3=1,73·24,7=42,73

Qсм.гр4=1,17·6,5=7,6

Qсм.гр5=1,73·25,9=44,8

Qсм.гр6=1,17·22,68=26,5

Qсм.гр7=1,32·84,7=111,8

Qсм.гр8=1,73·10,25=17,73

Qсм.гр9=0,75·300,3=225,2

Сумарні активні і реактивні потужності цеху, середньо-максимальні:

УРсм=21,91+2,4+24,7+6,5+25,9+22,68+84,7+10,25+300,3=499,6 кВт

УQсм=37,9+4,1+42,73+7,6+44,8+26,5+111,8+17,73+225,2=518 кВар

Середньозважений коефіцієнт використання в цеху:

Кср.в=УРсм/Руст

Кср.в=499,6/1326.75=0,37

при п>5, Кв>0,2,т>3 і Р≠const

Ефективне число струмоприймачів визначається по формулі

пеф=2Руст/Рмах,

пеф=2·1326,75/55=48,24

по пеф=68 і Кв=0,26 знаходимо по таблицях коефіцієнт максимуму:

Кмах=1,16

Розрахункова активна потужність цеху

Ррозр=Кмах·Кв·Руст

Ррозр=0,26·1,16·1326=495 кВт

Розрахункова реактивна потужність при пеф>10 дорівнює середньо максимальній сумарній:

Qрозр=УQсм

Qрозр=518кВар

Середньо зважувальний тангенс цеху:

tgцср.зв=Qроз/Pроз

tgц=518/495=1,04

Повна потужність цеху:

S= Ррозр2+Qрозр2

S==716 кВА

Тривалий робочий струм на шино проводі:

I=S/1,73U

Ірозр=1089 А

Приймається головний магістральний шино проводів на 1600А типу ШМА-1600, по 2шт резервуючи один одного.

2.4 Монтаж і експлуатація електроустаткування цеху

Для монтажу силової електромережі створили два ступені дії, першим являється заготовочний під час якого відбувається вимір і заготовка матеріалу потрібного для монтажу, це наприклад труби і кабелі спеціальної довжини.

Другою дією є монтаж вже заготовленого матеріалу. Силові кабелі і проводи від силових розподільчих пунктів до щитів управління двигунами прокладають по металічних трубах вмонтованих в підлогу. Труби заготовляють в монтажних майстернях, зборку труб проводять на місцях, запускаючи в труби стальну оцинковану проволоку ПСО-3 (вудочку), після закладки труб в колонах за допомогою цих проволок протягують проводи чи кабелі. Силові пункти кріпляться анкерами до колони чи до стіни на спеціальному фундаменті в якому знаходиться отвір через який до СП буде подаватися кабель, провід для підключення його.

Підготовка машин до монтажу:

- зовнішній огляд;

- очищення фундаментних плит і лап станин;

- промивку фундаментних болтів і перевірку якості різьблення (прогоном гайок);

- огляд стану підшипників, промивку підшипникових стояків і картерів;

- перевірку зазору між кришкою і вкладишем підшипника ковзання, валом і ущільненням підшипників, вимірювання зазору між вкладишем підшипника ковзання і валом;

- розкриття підшипників кочення і перевірку заповнення їх мастилом; перевірку повітряного зазору між активною сталлю ротора і статором;

- перевірку вільного обертання ротора і відсутність зачіпань вентиляторів за кришки щитів торців;

Перед монтажем світильників визначають і маркірують фазні і нульові дроти.

Операції по монтажу світильників ЛСП складаються з установки деталей кріплення і конструкцій, кріплення світильників, приєднання до електромережі і мережі заземлення. Корпуси світильників забезпечені блоком пристрою для введення дроту. Сучасні світильники мають штепсельні з'єднання або затиски для приєднання до стаціонарної електромережі.

З’єднання різномірних проводів, а також з проводами інших металів проводять пайкою, зваркою, за допомогою болтів. Пайку алюмінію проводять спеціальними припоями з чисткою місць з’єднання опресування спеціальними кліщами великий тиск приводить до того, що алюміній пливе, як рідина, створюючи монолітне з’єднання. Застосовують також метод контактного розігріву.

В останній час почали проводити спеціальну обробку контактних поверхонь проводів та шин, на поверхні алюмінію під великим тиском накатують тонкі листи міді (лакований алюміній).

При монтажі силових щитів, розподільчих чи управління, особливу увагу звертати на правильну і акуратну розводку проводів та жил кабелів, щоб їх було добре видно, були замаркіровані, і мали деякий запас (на випадок переносу на інші зажими).

При виборі трас для прокладки кабелів і шинопроводів виводять із слідуючого: мінімальна витрата провідникового матеріалу, забезпечення його збереження від механічних пошкоджень, корозій, вібрацій, перегріву, пошкодження сусідніх кабелів. При цьому потрібно щоб проводити в кабелі по можливості не перехрещувались між собою і з трубопроводами. Кабелі вкладаються із запасом.

2.5 Експлуатація електроустаткування цеху

Надійність роботи силової мережі цеху залежить від того чи повністю дотримуються правила експлуатації силової мережі ПУЕ. Перевірка кабелів, силових пунктів, здійснюється згідно планів ППР та поточних оглядів, які оформляються головним енергетиком підприємства, узгоджених з енергетиками цехів. Кожен кабель має своє допустиме навантаження, але по цеху ці кабелі прокладені в різних умовах і мають різний ступінь охолодження. Тому враховуючи це необхідно перевіряти кабель в місцях з гіршим охолодженням. Якщо кабелі прокладені так, що з часом можуть з’явитись провисання, то необхідно слідкувати за рівнем провисання і слідкувати за тим, щоб воно не збільшувалось. Також необхідно у визначені терміни перевіряти труби в яких прокладені кабелі на наявність механічних пошкоджень. Необхідно перевіряти надійність кріплень шинопроводів та кабелів прокладених на стінах. У визначені терміни перевіряється з’єднання та очищення контактних з’єднань кабелів, місця з’єднання в СП. Якщо є розрив кабелю (заробка, муфта ), то перевіряють наявність герметичності з’єднань. Випробування проводять 1 раз на рік або в терміни призначені головним енергетиком підприємства з урахуванням правил ПТЕ для основних кабелів. Під час випробувань вимірюють опір ізоляції, він повинен бути не менше 0,5 МОм. Якщо довгий час була відключена лінія живлення електрообладнання то її перед введенням в експлуатацію проводять огляд і перевірку. Якщо на тій чи іншій лінії були перевантаження необхідно провести перевірку лінії по опору ізоляції та надійність з’єднань. Повне переобладнання мережі включаючи відновлення зношених елементів лінії живлення проводиться при капітальному ремонті.

Перевіряють наявність хорошого контакту заземлюючих провідників з корпусами верстатів. Вимірюють мегаметром на 1000В опір ізоляції, якщо ділянка має опір