Мобільний термінал охоронної системи для автомобіля

системи для автомобіля" width="157" height="41" align="BOTTOM" border="0" />(2)


де – кількість варіантів інженерних рішень, які були прийняті для порівняльної оцінки.

При наявності кількісної характеристики виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:


(3)


де – відносний (одиничний) і-й показник якості.

Обираємо і обґрунтовуємо систему параметрів, по яких будуть порівнюватись новий та базовий вироби. Відносні (одиничні) показники якості по будь-якому параметру q,, так як вони находяться в лінійній залежності від якості, (формула 8.3) визначаємо за формулами:


(4)

або

(5)

де - числові значення і-го параметру нового і базового виробів відповідно.

Формула 4 використовується при розрахунку відносних показників якості коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (наприклад продуктивність виробу) і формула 5 – коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується (наприклад, маса, споживча потужність).

Значення відносного показника якості повинно бути більше одиниці - при покращенні і-го показника і менше одиниці – при його погіршенні.

Порівняльна характеристика параметрів нового і базового виробів наведена в табл. 5.2.


Таблиця 5.2 Характеристика параметрів нового і базового виробів

№ Назва параметра Абсолютне значення параметру Показн. якості


Базовий

(Гелікс 2)

Новий

(Мобільний термінал)

1

Кількість каналів

GPS

 8

50

 1,8
2 GPS чутливість, dBm -138 -142 1,03
3 Автономність, год 10

24

 2,4
4 Габарити, мм 95ґ180ґ45

135ґ80ґ30

 0,42

Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів

Вагомість кожного параметра в загальній кількості розгляданих при оціни параметрів визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 7 чол.). Експерти повинні бути фахівцями у даній предметній галузі.

Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів шляхом присвоєння їм різних рангів; перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання; виявлення і оцінку попарного пріоритету параметрів; обробку результатів і визначення коефіцієнтів вагомості ().

Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. Результати експертного рангування даються в табл. 5.3.


Таблиця 5.3. - Результати ранжування параметрів


 Назва параметра Ранг параметра за оцінкою експерта

Сума рангів,

Відхилення,



1 2 3 4 5 6 7


Х1

Кількість каналів

GPS

 3 3 4 3 3 3 3 22 4,5 20,25
Х2 GPS чутливість, dBm 4 4 3 4 4 4 4 27 9,5 90,25
Х3 Автономність, год 2 2 1 2 1 2 2 12 -5,5 30,25
Х4 Габарити, мм 1 1 2 1 2 1 1 9 -8,5 72,25


10 10 10 10 10 10 10 70 0 213

Перед подальшою обробкою перевіряємо суму рангів по кожному стовпцю (ранг параметра за оцінкою експерта 1 - 7), яка має дорівнювати , де n – кількість оцінюваних параметрів.

Визначення можливості використання результатів ранжування проводимо на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодження) експертних оцінок. Для цього:

а) визначаємо суму рангів кожного показника (по рядках):


(6)


де - ранг і-того параметра визначений 1-м експертом; – число експертів.

Проводимо перевірку загальної суми рангів, яка повинна дорівнювати

(7)


б) обчислюємо середню суму рангів (T) за формулою:


(8)


в) визначаємо відхилення суми рангів кожного параметру () від середньо суми рангів () (таблиця 2.2):


(9)


сума відхилень за всіма параметрами дорівнює 0, що свідчить про те, що розрахунки проведені вище виконані правильно;

г) обчислюємо квадрат відхилень за кожним параметром () та загальну суму квадратів відхилень (таблиця 2.2):


(10)


д) визначаємо коефіцієнт узгодженості (конкордації) за даними

таблиці 2.2:


(11)


Розрахункове значення коефіцієнт узгодженості більше нормативного. Для радіотехнічних виробів , тому визначені дані заслуговують на довір'я і придатні до використання.

Користуючись отриманими від кожного експерта результатами ранжування параметрів, проводимо попарне порівняння всіх параметрів і результати заносимо в таблицю 5.4.


Таблиця 5.4 – Результати попарного порівняння параметрів

Параметри Експерти Підсумкова оцінка

Числове значення коефіцієнтів переваги ()

1 2 3 4 5 6 7

X1 і Х2

Х1 і Х3

Х1 і Х4

<

>

>

<

>

>

>

>

>

<

>

>

<

>

>

<

>

>

<

>

>

<

>

>

0,5

1,5

1,5

Х2 і Х3

Х2 і Х4

>

>

>

>

>

>

>

>

>

>

>

>

>

>

>

>

1,5

1,5
Х3 і Х4 > > < > < > > > 1,5

Найбільш широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги ():



де хi i хj.- параметри, які порівнюються між собою.

На основі числових даних (Таблиця 5.4) складаємо квадратну матрицю (Таблиця 5.5).


Таблиця 5.5 – Коефіцієнти вагомості параметрів

Хі Параметри Хі Перша ітерація Друга ітерація Третя ітерація

Х1 Х2 Х3 Х4

Х1 1,0 0,5 1,5 1,5 4,5 0,281 16,25 0,275 59,125 0,274
Х2 1,5 1,0 1,5 1,5 5,5 0,344 21,25 0,36 77,875 0,361
Х3 0,5 0,5 1,0 1,5 3,5 0,219 12,25 0,208 44,875 0,208
Х4 0,5 0,5 0,5 1,0 2,5 0,156 9,25 0,157 34,125 0,158
Всього



16 1,0 59 1,0 216 1

Розрахунок вагомості кожного параметра φі, проводиться за наступними формулами:


; (12)

, (13)


де – вагомість і-го параметра за результатами оцінок всіх експертів визначається як сума значень коефіцієнтів переваги () даних усіма експертами по і-му параметру.

Відносні оцінки вагомості () розраховуємо декілька раз, доки наступне значення буде незначно відхилятися від попереднього (менше 5%). На другій ітерації значення коефіцієнта вагомості () розраховуємо так:


(14)


де визначаємо так:


(15)


Результати розрахунків занесено в таблицю 2.4.

Відносну оцінку, яку отримали на останній ітерації розрахунків, приймаємо за коефіцієнт вагомості () і-го параметру.

Визначимо за отриманими значеннями коефіцієнта вагомості ; та відносного показника якості q ( коефіцієнт технічного рівня) за формулою (3):



Розрахунок собівартості виробу


Проведемо розрахунок собівартості спроектованого виробу. Розрахунок собівартості передбачає складання калькуляції відповідно до встановленого в галузі переліку статей витрат.

Калькуляція собівартості

Калькуляцію собівартості складаємо згідно з "Типовим положенням планування, обліку і калькулювання собівартості (робіт, послуг) у промисловості" Будемо враховувати калькуляції, які найчастіше використовуються на підприємствах приладобудівних галузей виробництва.

Сировина та матеріали

Витрати на придбання матеріалів обчислюємо на підставі норм їх витрачання цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.


(16)


це – норма витрат і-го матеріалу на одиницю продукції, грн.; – ціна одиниці і-го матеріалу, грн.; – коефіцієнт, який враховує транспортно-заготівельні витрати ()

Розрахунки зводимо у табл. 5.6.

Таблиця 5.6 - Витрати на матеріали

Матеріал Стандарт або марка Одиниця виміру Норма витрат на виріб Ціна одиниці, грн. Сума, грн.
1.Паста паяльна 623602W-38 0,5 кг 0,01 622 6,22
2.Захисне покритття Dynamask 0,5 кг 0,003 318 0,95
4.Припій Sn60/Pb30 Multicore Solders 0,5 кг 0,015 185 2,78
Разом 9,95
Разом невраховані матеріали, 10 % 0,96
Транспортно-заготівельні витрати, 5 % 0,5
Всього 11,41

Отже, витрати на матеріали складають 11,41 грн.

Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій

Ціни на покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, тощо визначені за прайс-листами з сайтів фірм-постачальників:

imrad.kiev ООО «Имрад»;

radiodetali ООО "ДЛС-Радиодетали";

radioman «Радиоман»;

www.megaprom.kiev Компания «Мегапром»


Таблиця 5.7 Витрати на покупні вироби та напівфабрикати

Вироби, напівфабрикати Стандарт або марка Кількість Сума, грн.
1. Друкована плата двостороння 1 27
2. Корпус MT-MT GPRS 1 12
3. Конденсатор SMD 43 1,7
4. Запобіжник MF-RX375 1 0,27
5. Мікросхема
11 923
6. Індуктивність SMD 2 0,5
7. Резистор SMD 84 0,84
8. Діод SMD 27 2,25
9. Транзистор SMD 4 1,6
10. Роз’єм
13 4
11. Кварц SMD 1 0,9
12. Антена GPS/GSM 1 270
13. Акумулятор
1 17
14. Наклейка Логотип 1 0,19
Разом 1261,25
Транспортно-заготівельні витрати, 10% 126,13

Всього

 1387,38


Основна заробітна плата

Витрати за цією статтею розраховуємо по кожному виду робіт (операцій залежно від норми часу (нормативної трудомісткості) та погодинної тарифної ставки робітників:


(17)


де – погодинна тарифна ставка для і-го виду робіт (операцій), гри.; – норма часу для і-го виду робіт (операцій), н. годин.

Перелік робіт (операцій) відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних робіт визначаються типовими нормами часу на монтажні роботи табл. 5.8.


Таблиця 5.8 - Основна заробітна плата

Найменування робіт

(операцій)

 Середня часова тарифна ставка, грн. К-ть, шт. Норма часу, годин Сума, грн.
1. Підготовка друкованої плати 15 1 0,0083 0,1245
2. Нанесення паяльної пасти 15 1 0,0083 0,1245
3. Встановлення SMD/BGA ЕРЕ на плату 17 172 0,083 1,411
4. Пайка в конвекційній печі 17 1 0,05 0,85
5. Видалення забруднень в УЗВ ванні 15 1 0,033 0,495
6. Встановлення вивідних ЕРЕ на плату 15 14 0,017 0,255
7. Ручний монтаж ЕРЕ (пайка) 17 14 0,1 1,7
8. Завантаження ПЗ МП 15 2 0,23 3,45
9. Монтаж плати у корпус 15 1 0,067 1,005
10. Кліматичні випробовування 17 1 0,05 0,85
11. Вихідний контроль 20 1 0,067 1,34
12. Складання виробу в тару 12 1 0,017 0,204
Разом 11,81
Інші невраховані роботи, 25% 2,95
Всього 14,76

Згідно розрахунку основна заробітна плата становить 14,76 грн.

Додаткова заробітна плата

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до основної заробітної плати:


(18)


де – коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату.

Відрахування на соціальні заходи

За діючими нормативами відрахування на соціальне страхування складає 1,5%, до пенсійного фонду 33,2%, до фонду зайнятості 1,3% від суми основної та додаткової заробітної плати, 1% до фонду страхування від нещасних випадків на виробництві. Тоді відрахування на соціальні заходи складуть:


де – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні заходи.

Загальновиробничі витрати

Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва; відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення; утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному склад загальновиробничих витрат їх норматив досягає 100–200%. Приймемо норму загальновиробничих витрат . Тоді маємо:


(19)


Адміністративні витрати

Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять 100 – 200 %. Приймемо норму загальногосподарських витрат . Тоді маємо:


(20)


Витрати на збут

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2,5–5%). Візьмемо норму позавиробничих витрат . Тоді маємо:

(21)


Сума за усіма наведеними вище статтями калькуляції є повною собівартістю продукції.

Результати виконаних розрахунків зводимо до таблиці 5.9.


Таблиця 5.9 Калькуляція собівартості виробу

№ Статті витрат Сума, грн. Питома вага, %
1 Матеріали 11,41
2 Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій 1387,38
3 Основна заробітна плата 14,76
4 Додаткова заробітна плата 5,9
5 Відрахування на соціальне страхування 7,64
6 Загальновиробничі витрати 29,52

Виробнича собівартість

1456,61
7 Адміністративні витрати 22,14
8 Витрати на збут 41,62

Повна собівартість

1520,37

 100

Згідно з проведеними розрахунками повна собівартість розробленого пристрою становить 1520,37 грн.


Визначення ціни виробу


Для визначення ціни виробу на стадії проектування застосуємо метод лімітних цін. При цьому визначається нижня та верхня межа ціни.

Нижня межа ціни

Нижня межа ціни () захищає інтереси виробника продукції і передбачає що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.


(22)

(23)


де – оптова ціна підприємства, грн.; – повна собівартість виробу, грн.; - нормативний рівень рентабельності, % (); – податок на додану вартість, % (); Тоді маємо:



Верхня межа ціни

Верхня межа ціни () захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю.


(24)


де – ціна базового виробу, грн.; – рівень якості нового виробу відносно базового (порахований за формулою 3).

Договірна ціна

Договірну ціну () встановлюємо за домовленістю між виробником споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.


В нашому випадку: . Приймаємо договірну ціну нового виробу


Визначення мінімального обсягу виробництва продукції


Собівартість річного випуску продукції:


(25)


де - повна собівартість одиниці продукції, грн; - відповідно умовно-змінні та умовно-постійні витрати у склад собівартості одиниці продукції (); - розрахункова виробнича потужність підприємства з випуску продукції шт/рік ( шт/рік); - річний обсяг випуску продукції, шт/рік ( шт/рік).

Тоді маємо:



Вартість річного випуску продукції:


(26)


Визначимо при якому обсязі продукції () виторг від реалізації продукції та ї собівартість співпадають (прибуток дорівнює 0), що відповідає беззбитковості виробництва:

(27)


Визначимо при якому обсязі продукції () буде досягнуто запланований рівень рентабельності:


(28)


Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:


(29)


Будуємо графік (рис. 1), за допомогою якого визначаємо обсяги виробництва при яких відповідно буде беззбитковість виробництва або досягнуто запланований рівень рентабельності.


Рис. 5.1. Визначення мінімального обсягу виробництва


Будуємо графік (рис. 5.1), за допомогою якого визначаємо обсяги виробництва при яких