Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ "Западинське"

padding:3.75pt 3.75pt 3.75pt 3.75pt;height:35.8pt;">

4. Фон+Р_{агрофоска60}

36,7 43,0 9,4 37,0

5. Фон+Р_{суперфосфат180}

40,8 45,0 9,5 39,0

6. Фон+Р_{агрофоска180}

45,6 46,0 9,6 39,0

НСР₀₅

0,74

1,97

0,16

1,97

Так, урожайність озимої пшениці на варіантах з агрофоскою зросла відносно контролю на 47% при нормі внесення Р₆₀ та на 83% при нормі внесення Р₁₈₀. Довжина колосу збільшилась на 16 та 18 %, кількість зернин у колосі на 37 та 44 % відповідно. Маса тисячі зерен мала істотну різницю з контролем лише при нормі внесення агрофоски Р₁₈₀, така залежність зберігається і для суперфосфату.

На гігієнічні показники якості зерна впливає наявність залишкових кількостей пестицидів, а особливо десикантів, які застосовуються за 10—14 днів до збору врожаю зернових для підсушування сільськогосподарських рослин на корені та прискорення дозрівання культур і тим самим створення оптимальних умов для збору врожаю в стислий період із мінімальними затратами.

Фосфору належить центральне місце в процесі дихання та фотосинтезу. Його роль у цих процесах визначається тим, що фосфорна кислота приймає участь у будові аденозинтри- і аденозиндифосфатів (АТФ і АДФ), які є акумуляторами великої кількості енергії та джерелом процесів біологічного окислення.

Біологічне окислення — сукупність реакцій окислення в клітині, основна функція — забезпечення організму енергією. Реакції біологічного окислення каталізуються ферментами класу оксидоредуктаз. Біологічне окислення пов'язано з передачею відновлюваних еквівалентів — атомів водню або електронів від донора до акцептора. Кінцевий акцептор — кисень, поставниками якого можуть бути як органічні, так і неорганічні речовини. Основний шлях використання енергії, що вивільняється при біологічному окисленні, це — накопичення її в молекулах АТФ.

У процесі біологічного окислення відбувається знешкодження чужорідних і шкідливих для організму речовин, у тому числі і пестицидів [16, 17].

Тому на варіантах із фосфорними добривами, де культури достатньо забезпечені фосфором, рослини мають більший запас енергії, яка і направляється на активніший процес розпаду гліфосату.

Отже, застосування певної системи удобрення є важливим засобом управління резистентності агроценозу, забезпечення умов внутрішньої динамічної рівноваги екосистем, протидії різним антропогенним факторам, особливо хімічної природи, до яких і відноситься застосування пестицидів. Науково обґрунтовані та гігієнічно безпечні технології вирощування зернових культур забезпечують високу якість сільськогосподарської продукції. Тому важливим є проведення санітарно-гігієнічної експертизи не тільки засобів хімізації, а й технологій їх застосування.

Якість зерна озимої пшениці під дією агрофоски також підвищувалась, особливо вміст клейковини (на 15%) та натури зерна (на 6%) відносно до контролю (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Якість врожаю зерна озимої пшениці за варіантами польового досліду

Варіанти	Показники якості зерна
Натура, г/літр	Клейковина, %	Білок, %	Скловидність, %	Залишкові кількості гліфосату, мг/кг
1. Контроль	730,0	26,0	10,9	72,0	—
2. Фон–N₆₀K₉₀	740,0	27,0	11,1	66,0	—
3. Фон+Р_{суперфосфат60}	762,0	29,0	12,0	84,0	Не знайдено
4. Фон+Р_{агрофоска60}	770,0	29,4	12,2	84,0	—"—
5. Фон+Р_{суперфосфат180}	770,0	30,0	12,5	86,0	—"—
6. Фон+Р_{агрофоска180}	772,0	30,2	12,7	89,0	—"—
НСР₀₅	19,95	0,94	—	—	—

Натура зерна (об'ємна вага) впливає на борошномельні якості [17]. Високо натурне зерно дає великий вихід борошна. Вміст клейковини і скловидність впливає на борошномельні і хлібопекарські якості зерна. Кількість білку та скловидність зерна при застосуванні агрофоски знаходиться на рівні контролю, що пов'язано із фізіологічними особливостями сорту озимої пшениці.

Залишкові кількості гліфосату в зерні озимої пшениці не були знайдені на всіх варіантах досліду.

Отже, використання фосфорних добрив, зокрема нового виду фосфорного добрива Агрофоски, сприяє підвищенню продуктивності озимої пшениці, якості зерна та збільшенню швидкості детоксикації десикантів.

Оскільки, на ТОВ “Надаія” виробляється не тільки продукція рослинництва, а й тваринництва, то доцільно запропонувати нові технології щодо підвищення якості продукції тваринництва, а саме великої рогатої худоби та свиней.

На нашу думку, подальша інтенсифікація галузі тваринництва неможлива без випереджального розвитку кормової бази. Великим резервом для кормовиробництва України є ресурси відходів переробки овочів і плодів. Розробка ефективних методів використання цих відходів у годівлі сільськогосподарських тварин і птиці є актуальною з погляду економії зернових, макухи шротів та інших дорогих компонентів раціонів, створення безвідхідних ресурсозберігаючих технологій, збереження екології навколишнього середовища.

У світовій практиці країни з розвинутим тваринництвом створили могутню кормову базу. Дуже цікавим для України є досвід країн ЄЕС, де як сировина при виробництві комбікормів питома вага відходів переробних галузей АПК складає більше 17 млн. тонн на рік. А список замінників зерна включає понад 10 найменувань кормів, у тому числі з відходів плодоовочевої, консервної промисловості.

У США при виробництві комбікормів використовується щорічно 11,3-13,4 млн. тонн відходів переробки продуктів рослинництва, у тому числі цитрусову пульпу, вижимки томатів, яблук, винограду. У цій країні проведено перепис і визначено хімічний склад, поживність 357-ми нетрадиційних кормових засобів з метою більш повного використання кормових ресурсів і джерел різних поживних речовин для сільськогосподарських тварин.

В Україні щорічно плодоовочева консервна промисловість переробляє значні обсяги плодів і овочів. Коефіцієнт корисного використання сировини при переробці складає в середньому 79%. Отже, 21% усієї переробної сировини і складають відходи.

Детальне вивчення ефективності використання в раціонах молодняку свиней борошна з томатних і яблучних вижимків проведено на базі ВАТ “Западинське”. Досвіди показали, що заміна 15% (від маси) зернових компонентів комбікорму томатним борошном з наступним згодовуванням його в складі раціону молодняку свиней на відгодівлі сприяє підвищенню середньодобових приростів на 6,6%, зменшенню витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 6,1%, у тому числі концентрованих кормів - на 17%.

Згодовування комбікорму з борошном з томатних вижимків молодняку свиней приводило до незначного зниження перетравності поживних речовин раціонів, збільшення середньодобового відкладання азоту, кальцію і фосфору на 4,51 г, 3,08 і 0,91 г відповідно.

Аналіз даних контрольного забою тварин свідчить про збільшення в них довжини туші на 2,9%, виходу м'яса - на 2,3%, зниження товщини шпику на 10,6% і питомої ваги сала - на 2%. Оцінка якості продуктів забою показала, що відгодівля свиней комбікормами, до складу яких входить томатне борошно, підвищує калорійність м'яса на 9,2% і його відносну біологічну цінність на 6%.

Заміна зерна ячменю в складі комбікорму (20% від маси) для ремонтних свинок на еквівалентну кількість борошна з яблучних вижимків сприяла підвищенню енергії росту на 4,6% і зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 4,5%, у тому числі концентрованих кормів - на 18,5%.

Наступний контроль, який здійснювався за відтворними здібностями свиноматок, що перевіряються, вирощених на раціонах з яблучними вижимками, показав, що вони вигідно відрізнялися від своїх ровесниць з контрольної групи за багатоплідністю, крупнопліддям, масою гнізда при вилучанні, однак поступалися їм за схоронністю поросят.

При включенні до раціонів ремонтного молодняку свиней яблучного борошна в межах розробленої норми відзначено підвищення відкладання азоту на 5,8 г, кальцію - на 4,32 г і фосфору - на 0,62 г.

Вивчення морфологічних і біохімічних показників крові тварин, які були вирощені на раціонах з томатними та яблучними вижимками, не виявило яких-небудь відхилень від фізіологічної норми. Разом з тим, під впливом досліджуваних факторів у крові молодняку свиней відзначено збільшення гемоглобіну, загального білка та його фракцій, зокрема в- і y-глобулінів.

Введення борошна з томатних і яблучних вижимків у комбікорми для відгодовуваного та ремонтного молодняку свиней дало можливість заощадити на 1 голову за період вирощування відповідно 28,12 і 39,14 кг зерна ячменю, знизити собівартість приросту живої маси на 3,7 і 1,6% і в результаті цього одержати в перерахунку на 1 голову економічний ефект - 6,85 і 3,09 грн. (табл. 4.4).

Таблиця 4.4.

Економічна ефективність використання борошна з томатних і яблучних вижимків у раціонах молодняку свиней

Показники	Відгодовуваного	Ремонтного
Варіанти
Стандартний комбікорм	Стандартний комбікорм із заміною 15% зерна томатними вижимками	Стандартний комбікорм	Стандартний комбікорм із заміною 10% зерна яблучними вижимками
Кількість голів	150	150	50	50
Тривалість вирощування, днів	135