Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ "Западинське"

Нормативи прямих затрат, грн Технологія вирощування Відхилення (+;-) проекту від існуючої технології існуюча проектна На 1 га На 1ц На 1 га На 1ц На 1 га На 1 ц Затрати праці, люд.-год. 27,9 0,79 31,8 0,6 114,0 75,9 Оплата праці з нарахуваннями 70,6 2,01 89,1 1,7 126,2 84,6 Насіння 364,0 10,4 364,0 7,7 100,0 74,0 Добрива – всього 36,24 1,03 46,5 0,9 128,3 87,4 В т. ч. органічні - - 15,0 0,3 - - Мінеральні 36,24 1,03 31,5 0,6 86,9 58,3 Амортизація 113,2 3,2 76,6 3,2 67,6 100,0 Затрати на ремонт 49,7 1,4 - 1,6 - 114,3 Засоби захисту рослин - - 117,7 2,5 - - Затрати на зрошування - - 153,2 - - - Інші прямі затрати - - 76,6 - - - Всього прямих затрат 859,9 24,5 1257,12 26,7 146,2 109,0

При запропонованій інтенсивній технології операції проводяться наступним чином: Лущення стерні на 6-8 см в два сліди проводиться Т-150К та ЛДГ-15, безвідвальний обробіток грунту – Т-74, КПГ-2,2+БІГ-3+ЗККШ-6. Транспортуються і вносяться мінеральні добрива ЮМЗ-6 та ІРМГ-4. Культивується грунт на 5-6 см ЮМЗ-6Л та КПС-4. Сівба з внесенням мінеральних добрив проводиться Т-74 та ЗСЗ-3,6. Прикочуються посівип Т-74 та ЗККШ-6А. Підкормка проводиться Т-70С та СЗ-3,6.

Скошується озима пшениця у валки ЮМЗ-6Л та ЖРС-4,9Л. Підбираються і обмолочуються валки комбайном “Дон –1500”. Відвезення зерна від комбайна відбувається автомобілями ГАЗ-САЗ та БЗБ. Солома перевозиться ЮМЗ-6Л та 2ПТС-4М. Скиртується солома МТЗ-80, ПФ-0,5. Первинна очистка зерна проводиться електричним двигуном ОВП-20А. Очищається і сортується насіння електричним двигуном ОС-4,5А.

Отже, за інтенсивної технології відносно існуючої в господарстві збільшились затрати праці на 1 га на 14%, оплата праці зросда на 26,2%, витрати на добрива – на 28,3%. Знизились витрати на мінеральні добрива та амортизацію відповідно на 13,1% та 32,4%.

При існуючій технології урожайність з 1 га становила 35 ц/га, а при інтенсивній – 47 ц/га основної продукції.

Сучасні технології вирощування зернових культур передбачають застосування цілого комплексу агрохімікатів, до яких входять мінеральні добрива, пестициди, фізіологічно активні речовини.

У цих умовах гігієнічна оцінка якості продукції рослинництва набуває все більшої актуальності, особливо, при використанні нових видів добрив та нових пестицидів. Особливо важлива — комплексна оцінка можливого негативного впливу сумісного застосування добрив та пестицидів на якість продукції рослинництва.

При формуванні високих врожаїв сільськогосподарських рослин та гігієнічно якісної продукції фосфорне живлення є одним із визначальних показників у агроекологічному виробництві. Фосфор відіграє важливу роль у мінеральному живленні рослин, має велике фізіологічне значення в процесах дихання і фотосинтезу, є необхідним для обміну вуглеводів і азотних речовин. Тобто оптимальне забезпечення фосфором ґрунтів позитивно впливає як на продуктивність культур, так і на якість рослинницької продукції [11].

Висока біологічна роль фосфору сприяє посиленню метаболічних процесів, підвищенню швидкості розпаду пестицидів у рослинах. Визначення цих процесів має екотоксикологічне та гігієнічне значення і дає можливість шляхом науково обґрунтованого раціонального застосування добрив впливати на швидкість детоксикації пестицидів, підвищувати їх ефективність і знижувати ризик надходження у генеративні органи рослин, а далі — в продукти харчування у вигляді залишків.

Традиційні види фосфорних добрив мають високу кошторисну вартість, а часом — важкодоступні споживачу. В останні роки проводяться різносторонні дослідження з пошуку резервів фосфорної сировини, мобілізації ґрунтових запасів, підвищення коефіцієнта використання фосфору рослинами, а також вивчення та оцінка нових видів фосфорних добрив.

Агрофоска — новий вид фосфорних добрив, виробляється на основі вітчизняної сировини — зернистих фосфоритів, поклади яких розташовані в Амвросієвському районі Донецької області. Загальні запаси фосфоритової руди в надрах складають 27,0 млн.т (Р₂О₅ — 1,6 млн.т), при середньому вмісті Р₂О₅ у руді — 6,0%.

Агрофоска за своїми властивостями наближається до суперфосфату і має наступний склад макроелементів: Р₂О₅ — 14%, К₂О — 3,6-4,2%, СаО — 28%, МgО — 2,4%.

Для вивчення впливу агрофоски на продуктивність сільськогосподарськиx культур на ВАТ “Западинське”, швидкості розпаду гліфосату та гігієнічних показників якостей продукції рослинництва були закладені польові досліди в чотириразовій повторності, відповідно до загальноприйнятих методик [12].

Порівняння агрофоски проводили із суперфосфатом. Як тест — культура була використана озима пшениця. У польових дослідах з озимою пшеницею встановлено, що позитивна дія агрофоски на біологічну продуктивність даної культури проявилась у збільшенні кущистості, довжини колосу і маси зернин (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2

Врожайність і елементи структури озимої пшениці за варіантами досліду

Варіанти	Урожайність, ц/га	Маса 1000 зернин, г	Довжина колосу, см	Кількість зернин у колосі, шт
1. Контроль	24,9	42,6	8,1	27,0
2. Фон–N₆₀K₉₀	28,9	40,8	9,0	35,0
3. Фон+Р_{суперфосфат60}	35,1	42,3	9,4	37,0