Аналіз ефективності використання матеріальних активів підприємтсва на прикладі готелю "Домус готель"
|
|
|
|
|
|
2.3. ВПЛИВ ЗМІНИ
МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ НА ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА. Зниження
матеріаломісткості продукції сприяє зниженню собівартості в частині
матеріальних витрат і збільшенню об'ємів виробництва. За вищезгаданим
визначенням матеріаловіддача розраховується по формулі: МВ = ВП / Мвитр. У
звітному періоді в порівнянні з планом матеріаломісткість продукції знизилася,
а матеріаловіддача, відповідно, зросла. У зв'язку з цим додатковий об'єм
продукції за рахунок раціональнішого використання матеріальних ресурсів можна
розрахувати по формулі: ВП = МВ * Мвитр;ΔВП = ΔМВ * Мвитр (факт). Виходячи
з визначення матеріаломісткості можна вивести формулу: ММ = Мвитр / ВП; Мвитр =
ММ * ВП. Зміна собівартості в частині матеріальних витрат як результат зміни
матеріаломісткості розраховується по формулі: Δ Мвитр = Δ ММ * ВП
(факт).
Отримані таким
шляхом дані оформимо у вигляді таблиці:
| Таблиця 2.3. |
| Вплив використання матеріалів на результати
роботи підприємства. |
| № п/п |
Показники |
План |
Факт |
Відхилення |
| 1 |
Матеріальні витрати, тис.грн. |
674 034 |
655 927 |
-18 107 |
| 2 |
Випуск продукції, тис.грн. |
822 858,5 |
811 428,5 |
-11 430,0 |
| 3 |
Матеріалоємність |
0,819 |
0,808 |
-0,011 |
| 4 |
Матеріаловіддача |
1,221 |
1,237 |
0,016 |
| 5 |
Ріст (+), зниження (-)
собівартості в частині матеріальних витрат в результаті зміни
матеріалоємності |
|
|
-8 925,71 |
| 6 |
Ріст (+), зниження (-) випуску продукції
в результаті зміни матеріаловіддачі |
|
|
10 494,80 |
Так, в звітному
періоді в порівнянні з плановими показниками матеріаломісткість знизилася на
0,011, що, у свою чергу, привело до зменшення собівартості продукції в частині
матеріальних витрат на 8925,71 тис.грн. В результаті збільшення матеріаловіддачі
на 0,016 випуск продукції на підприємстві збільшився на 10494,80 тис.грн. Одним
з показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на
гривну матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу
підприємства. В процесі аналізу необхідно вивчити динаміку даного показника,
виконання плану по його рівню, провести міжгосподарські порівняння і встановити
чинники зміни його величини. Для цього можна використовувати наступну модель
чинника: П / Мвитр = (П / У) * (У / ВП) * (ВП / Мвитр) = R * ЧВ * МВ, де П
– прибуток від реалізації продукції;
У – виручка від
реалізації продукції;
R –
рентабельність обороту;
ЧВ – частка
виручки в загальному об'ємі випуску товарної продукції.
Коефіцієнт
рентабельності активів (майна) розраховується за формулою : Р = 
×100,
Де Р – коефіцієнт рентабельності активів (майна) ; П – прибуток у розпорядженні
підприємства ; А – середній розмір активів. Цей коефіцієнт показує, який
прибуток отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи.
| Таблиця 2.4. |
| Дані для факторного аналізу
прибутку на гривну матеріальних затрат. |
| №п/п |
Показники |
План |
Факт |
Відхилення |
| 1 |
Прибуток від реалізації, тис.грн. |
614,0 |
579,0 |
-35,0 |
| 2 |
Виручка від реалізації, тис.грн. |
5581,0 |
9534,0 |
3953,0 |
| 3 |
Обсяг випуску, тис.грн. |
8228,5 |
8114,5 |
-114,0 |
| 4 |
Матеріальні витрати, тис.грн. |
6740,0 |
6559,0 |
-181,0 |
| 5 |
Рентабельність обороту, % |
11,01% |
6,08% |
-4,93% |
| 6 |
Доля виручки |
0,678 |
1,175 |
0,497 |
| 7 |
Матеріаловіддача |
1,221 |
1,237 |
0,016 |
| 8 |
Прибуток на гривню матеріальних
затрат. |
0,091 |
0,088 |
-0,003 |
З таблиці 2.4
видно, що в звітному році прибуток на гривну матеріальних витрат знизився на
0,003 грн., зокрема за рахунок зміни:
а) матеріаловіддачі:
Δ МВ * ЧВ (пл) * R (пл) = 0,016 * 0,678 * 0,1101 = 0,001194
б) частки
реалізованої продукції в загальному об'ємі її виробництва: МВ (факт) * ΔЧВ
* R (пл) = 1,237 * 0,497 * 0,1101 = 0,067688
в) рентабельності
обороту: МО (факт) * ЧВ (факт)* ΔR = = 1,237 * 1,175 * (-0,0493) =
-0,071947 Баланс відхилень: 0,001194 + 0,067688 + (-0,071947) = -0,003065 У
зв'язку з тим, що в звітному періоді показник виручки на гривню матеріальних
витрат знизився на 0,003 грн., слід виробити тактичну і стратегічну політику,
направлену на підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на
підприємстві.
3.
НАПРЯМИ ПОЛІПШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ.
3.1.
ОБГРУНТУВАННЯ КОНКРЕТНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ.
Для підприємств
готельного бізнесу, що працюють у умовах ринкової економіки, мають місце
економічні ситуації, пов’язані з коливанням попиту на окремі тури з причин
сезонності та інших. Це спричиняє зміну обсягів виробництва готельних послуг та
їх продажів, що, своєю чергою, серйозно впливає на собівартість послуг і
фінансові результати готелю. Для підприємств, що стикаються з проблемою високої
собівартості, пропонується ефективна затратна політика, що містить:
• розрахунок
собівартості способом “директ-костинг”;
• виявлення
резервів економії витрат;
• спроби з
зниження розміру й рівня собівартості продукції, послуг;
• контролю над
станом і характером змін фактичної собівартості.
Економія і
раціональне використання матеріальних ресурсів є одним з істотних чинників
підвищення прибутковості готельного підприємства. Головними джерелами економії,
застосування яких дозволяє зменшити витрати таких дорогих матеріальних ресурсів,
як вода і електроенергія, є застосування нових технологій. Проте, варто
відмітити, що перед тим, як упроваджувати такі системи, необхідно зіставити
витрати, які понесе готель у зв'язку з цим і ті вигоди, які будуть отримані надалі.
Але, майже завжди (особливо, якщо розглядаються крупні готелі) застосування нових
ресурсозберігаючих технологій окупається, тобто досягається значна економія ресурсів,
що покриває витрати. До таких технологій відносяться:
1) система
освітлення на фотоелементах (реагують на рух) – якщо встановити таку систему в
коридорах на поверхах, де розташовуються номери можна добитися означає
розташовуються номери можна добитися значної економії електроенергії, оскільки коридори
повинні в обов'язковому порядку бути освітлені цілодобово незалежно від того,
чи проживає хтось в номерах на даному поверсі, або він порожній.
2) крани у ванних
кімнатах на фотоелементах – діє за тим же принципом.
3) система
автоматичного відключення світла в номерах – світло гасне протягом 1 хвилини після
того, як гість виходить з номера. Також в цілях економії інших видів ресурсів доцільно
замінювати деякі з них, використання яких є витратним і нераціональним, на
новий вигляд матеріальних ресурсів. Можна з упевненістю сказати, що процес пошуку
нових можливостей і шляхів економії матеріалів це в деякій мірі процес творчий,
такий, що вимагає від керівництва готелю не тільки хорошого знання про нові
технології і матеріали, які є на ринку, але також іноді і неординарних рішень,
ведучих до успіху.
Обґрунтування
конкретних управлінських рішень. Ефективність виробництва в значній мірі
залежить від управління матеріальними ресурсами – планування, нормування,
забезпеченості і використання, а також організації їх зберігання. Це обумовлено
такими чинниками значущості матеріальних ресурсів у виробництві:
– витрати
на матеріальні ресурси – основна частина собівартості продукції;
– виробничі
запаси складаються з основної суми власних оборотних коштів, тому прискорення
їх оборотності – великий резерв підвищення ефективності;
– правильна
організація управління матеріальними ресурсами – умова ритмічності виробництва;
– посилення
нормування споживання матеріальних ресурсів і лімітацію вимагають посилення
режиму економії.
Створення і
зберігання запасів зв'язане з великими витратами, щорічна сума цих витрат, по
оцінках зарубіжної статистики, зазвичай перевищує четвертую частина вартості
самих запасів. Тому дуже важливо в умовах ринку визначити оптимальну величину
цих витрат, яка забезпечувала б ефективне функціонування виробництва при
мінімальному об'ємі витрат на його матеріально-технічне забезпечення. Витрати
на створення і зберігання запасів залежать від величини виробничого запасу,
страхування вартості змісту складів, витрат, пов'язаних з втратами (псування, старіння
і ін.) і інших.
Але в той же час
при створенні і зберіганні запасів треба брати до уваги і невартісні чинники.
Тут треба мати на увазі гарантії відносно якості, досвід постачальника,
упевненість в постачанні і бажану перспективу взаємин між постачальником і
покупцем (виробником). Важливим є також транспортний