Аналіз трудових показників

робітників доцільно застосувати систему узагальнюючих показників середньорічної, середньоденної і середньогодинної продуктивності праці Детермінована факторна модель середньорічного виробітку продукції на одного працюючого (

), представлена формулою:

, (2.1)

де − річний виробіток одного підземного робітника, т.;

− кількість відпрацьованих днів одним підземним робітником, т.;

− тривалість робочого дня, т.;

− середньоденний виробіток одного підземного робітника, т..

Розрахуємо річну норму виробітку одного підземного робітника за період 2007-2009 рр.:

т;

т.

Денний виробіток одного підземного робітника визначається формулою:

, (2.2)

де − денна норма виробітку одного підземного робітника підприємства.

Розрахуємо денний виробіток підземного робітника підприємства за період 2007-2009 рр.:

т;

т.

Розраховані дані занесемо до табл. 2.3.

Таблиця 2.3 − Аналіз продуктивності праці

Показники	Попередні роки	Звітний рік	Абсолютне відхилення
	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2008 р. до 2007	2009 р. до 2008
1. Обсяг видобування, тис. тон.	5112	4903	6111,2	209	1208,2
2. Середньорічна чисельність: - промислово-виробничого персоналу, осіб, у тому числі: - робочих, осіб	7928	7773	7999	-155	226
3. Питома вага підземних робітників у загальній чисельності ПВП (ПВор)	0,56	0,57	0,60	0,01	0,03
4. Відпрацьовано днів одним робочим за рік (Дор)	223	219	216	-4	-3
5. Середня тривалість робочого дня (Тор), год.	7,98	7,976	7,971	-0,004	-0,005
6. Середньорічний виробіток, тон - одного робочого (РВор)	1144,24	1100,45	1282,69	-43,79	182,24
7. Середньоденний виробіток робочого, грн.	5,131	5,024	5,938	-0,107	0,914
8. Середньогодинний виробіток робочого (СГор), тон.	0,643	0,630	0,745	-0,013	0,115

Кількість відпрацьованих днів одним робітником у 2008 р. зменшилась у порівнянні з 2007 р. на 4 дні. Аналізуючи 2009 р., можна зробити висновок, що кількість відпрацьованих днів у порівняні з 2008 р. зменшилась на 3 дні, а у порівнянні з 2007 р. на 7 днів. Тривалість робочого дня знаходиться, майже, на одному рівні. Найбільша тривалість робочого дня зафіксована в 2007 р. Середньорічний виробіток одного робітника у 2007 р. становить 1144,24 тон. У 2008 р. розрахований показник знизився 43,79 тон.

Спостерігаючи за 2009 р., можна сказати, що середньорічний виробіток збільшився на 182,24 тони, у порівнянні з попереднім роком. Найбільший середньоденний виробіток зафіксовано в 2009 р., який становить 5,938. Цей показник на 0,914 тон більший за показник 2008 р. В 2007 р. середньогодинний виробіток становить 0,643 тони. У зв’язку з структурними перебудовами на підприємстві у 2008 р. середньогодинний виробіток зменшився на 0,013 тон. А вже в 2009 р. середньогодинний виробіток був найбільшим за період 2007-2009 рр.

2.3 Резерви зростання продуктивності праці

Зростання середньогодинного виробітку, одного робітника можна визначити за формулою:

, (2.3)

де − резерв зростання середньогодинного виробітку, тон;

− середньогодинний виробіток можливий, тон ;

− середнього динний виробіток фактичний, тон .

Розрахуємо резерви зростання середньогодинного виробітку.

Знаючи резерв зростання середньогодинного виробітку визначимо зростання середньоденного виробітку за формулою:

, (2.4)

де − резерв зростання середньоденного виробітку, т;

− тривалість робочого дня, год.

Розрахуємо резерви зростання середньоденного виробітку.

т.

Розрахувавши резерви зростання середньоденного виробітку, можемо розрахувати резерв зростання середньорічного виробітку за формулою:

, (2.5)

де − річний резерв зростання виробітки, т;

− річний фонд робочого часу (плановий), дн.

Розрахуємо річний резерв зростання продуктивності праці.

т.

Визначимо резерви зростання виробітку за рахунок скорочення втрат робочого за виною підприємства за формулою:

, (2.6)

де − середньоденний резерв зростання виробітку, тон;

− втрати робочого часу, дн;

− середньорічний виробіток, т.

Розрахуємо середньорічний резерв зростання виробітку за рахунок скорочення втрат робочого часу.

т.

Розраховані дані занесемо в табл. 2.4

Таблиця 2.4 − Резерви зростання продуктивності праці

Показники	Резерв зростання
1. Резерв зростання середнього динного виробітку, т.	0,065
2. Резерв зростання середньоденного виробітку, т.	0,52
3. Резерв зростання середньорічного виробітку, т.	117
4. Резерв зростання виробітку за рахунок скорочення втрат робочого часу	27,91

Аналізуючи дані табл. 2.4. можна зробити висновок, при збільшенні середньогодинного виробітку в 2010 році 0,81 т. середньогодинний виробіток збільшиться на 0,07 т. Заплановаеий резерв зростання середньоденного виробітку на 2010 рік становить 0,52 т. Зростання середньоденного виробітку призведе до збільшення середньорічного виробітку одним робочим на 117 т. У разі скорочення цілоденних простоїв за виною підприємства можливо збільшити середньорічний виробіток одного робітника на 27,91 т.

2.4 Факторний аналіз продуктивності праці

Аналіз впливу факторів на виконання плану продуктивності праці має

велике значення. Оскільки велика кількість факторів впливає на рівень продуктивності праці проаналізуємо найважливіші з них. Визначимо зміну продуктивності праці за рахунок зміни питомої ваги робітників у загальній чисельності працюючих за формулою:

, (2.7)

де − зміна продуктивності праці за рахунок зміни питомої ваги робітників в загальній чисельності працюючих;

− питома вага робітників в загальний чисельності працюючих, осіб;

− кількість відпрацьованих днів одним робітником в базовому році, дн;

− середня тривалість зміни, год.;

− годинний виробіток одного робітника в базовому році.

Розраховані дані по рокам представлені нижче:

т;

т.

Аналізуючи отримані дані можна зробити висновок, що у 2007 році збільшення продуктивності праці, за рахунок збільшення питомої ваги робітників, становить 10,92 тис. т. У 2008 році продуктивність праці збільшилася на 11,44 тис. т. А у 2009 році, за рахунок збільшення питомої ваги працівників до 0,60, зафіксовано найбільше збільшення продуктивності праці (33,01 тис. т).

Визначимо зміну продуктивності праці за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів одним працівником за формулою:

, (2.8)

де − зміна продуктивності праці за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів.

Розраховані дані представлені нижче:

т;

т.

Спостерігаючи за обчисленими даними, можна зробити висновок, що збільшення продуктивності праці за рахунок зміни кількості днів відбувається лише у 2007 р. Це пов’язане з тим, що в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. кількість відпрацьованих днів збільшилась. У 2008 р. і 2009 р. спостерігається зменшення продуктивності праці на 11,70 і 9,04 тис. т відповідно.

Визначимо зміну продуктивності праці за рахунок зміни середньої тривалості зміни, за формулою:

, (2.9)

де − зміна продуктивності праці за рахунок змін тривалості зміни.

Розраховані дані представлені нижче:

т;

т.

Розраховані дані свідчать проте, що в 2007 році продуктивність праці збільшилася за рахунок збільшення тривалості робочого дня. В 2008 році спостерігається зменшення продуктивності праці під дією фактора зменшення тривалості робочого дня. В 2009 році зменшення тривалості робочого дня призвело до зменшення продуктивності праці на 0,41 тис. т.

Визначимо зміну продуктивності праці за рахунок зміни середньодобового виробітку, за формулою:

, (2.10)

де − зміна продуктивності праці за рахунок зміни середнього динного виробітку одного робітника.

Розраховані дані представлені нижче:

т;

т.

Розраховані дані свідчать проте, що в 2007 р. за рахунок збільшення середньогодинного виробітку продуктивність праці зросла на 21,92 т. У 2008 р. через зменшення середньогодинного виробітоку продуктивність праці зменшилась на 12,94. В 2009 р. зв’язку зі збільшенням середньогодинного виробітку, продуктивність праці збільшилася на 118,80 т.

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ВПЛИВУ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

Робота підприємства характеризується великою кількістю трудових показників. Зміна хоча б одного показника призведе до зміни ефективності роботи підприємства. На зростання продуктивності праці може вплинути підвищення рівня підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника.

Розглянемо як підвищення кваліфікації працівників ВК ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1» може вплинути на зростання продуктивності праці. Для розрахунку показників використаємо формулу:

, (3.1)

де − підвищення продуктивності праці через підвищення кваліфікації працівників;

− різниця між тарифним коефіцієнтами в тому інтервалі де відбувається підвищення тарифного розряду;

− питома вага робітників, які потребують підвищення кваліфікації в середньообліковій чисельності підприємства.

Розрахуємо підвищення продуктивності праці через підвищення кваліфікації робітників за період 2007-2009 рр.:

;

Розрахувавши підвищення продуктивності праці через підвищення кваліфікації, можна зробити висновок, що найбільше підвищення зафіксовано в 2008 р. і дорівнює 3,92%. Підвищення продуктивності праці через підвищення кваліфікації робітників у 2007 р. дорівнювало 3,33%. В 2009 р. зафіксовано найменший показник збільшення продуктивності праці за рахунок підвищення кваліфікації робітників. Зобразимо на рис. 3.1 підвищення продуктивності праці через підвищення кваліфікації робітників.

Рисунок 3.1 − Підвищення продуктивності праці

Розрахувавши підвищення продуктивності праці через підвищення кваліфікації, можна зробити висновок, що найбільше підвищення зафіксовано в 2008 р.

У відповідності даним можливого росту продуктивності праці внаслідок підвищення кваліфікації робітників цеху металоконструкцій підприємства можна розрахувати економію чисельності робітників. Чисельність вивільнених робітників розраховується за формулою:

, (3.2)

де – економія чисельності робітників через підвищення продуктивності праці, осіб;

– підвищення продуктивності праці, %.

Розрахунки економії чисельності робітників через підвищення продуктивності праці по роках наведені нижче:

осіб;

осіб.

Розрахувавши показники економії чисельності на ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1», можна зробити висновок, що завдяки підвищенню продуктивності праці можливо скорочення робітників у 2007 р. на 3,19, у 2008 р. на 3,77, у 2009 році на 2,12 осіб.

Зобразимо на рис. 3.2 економію чисельності робітників шахти.

Рисунок 3.2 − Економія чисельності робітників

Маючи дані щодо вивільнених робітників, а також рівень середньої заробітної плати, можна розрахувати економію фонду оплати праці. Для цього використаємо наступну формулу:

, (3.3)

де − економія фонду оплати праці, грн.;

− середня заробітна плата, грн.

Розрахунки економії фонду заробітної плати по роках наведені нижче:

грн.;

грн.

Аналізуючи розраховані показники, можна зробити висновок, що в наслідок економії чисельності робітників можливе зменшення фонду оплати праці у 2007 р. на 181868,28 грн., у 2008 році на 231266,88 грн., у 2009 р. на 137986,56 грн.

Зобразимо на рис. 3.3 економію фонду оплати праці по роках.

Рисунок 3.3 − Економія фонду оплати праці

Для збільшення прибутку підприємства необхідно виявити можливі резерви його збільшення. До таких резервів можна віднести:

− збільшення обсягу випуску продукції;

− зниження витрат на виробництво й реалізацію продукції;

− економія й раціональне використання коштів.

Розрахуємо факторну модель збільшення прибутку підприємства, використовуючи формулу:

, (3.4)

де − загальний прибуток підприємства, грн.;

− чисельність ПВП, осіб;

− прибуток розрахований на одного працівника.

Розраховані дані представлені нижче.

тис. грн.;

тис. грн.

Спираючись на отримані вище розрахунки, можна зробити висновок, що найбільший прибуток зафіксовано в 2009 р., становить 24980,88 тис. грн. Досягнення такого рівня прибутку пов’язане зі збільшенням чисельності персоналу, а також із збільшенням прибутку в розрахунку на одного працівника.

Визначимо зміну прибутку за рахунок зміни чисельності ПВП за формулою:

, (3.5)

де − зміна прибутку за рахунок зміни чисельності персоналу, грн.;

− прибуток одного працівника у звітному році;

− чисельність персоналу в звітному році;

− чисельність персоналу в базовому періоді.

Розраховані дані представлені нижче:

грн.;

грн.

Аналізуючи розраховані дані, можна зробити висновок, що в 2007 р. прибуток за рахунок збільшення чисельності персоналу збільшився на 94716 тис. грн. У 2008 р. прибуток за рахунок зменшення чисельності персоналу зменшився на 457715 тис. грн. У 2009 р. збільшення прибутку відбулося за рахунок збільшення чисельності на 705798 тис. грн.

Визначимо зміну прибутку за рахунок зміни прибутку одного працівника за формулою:

, (3.6)

де − зміна прибутку за рахунок зміни питомого розміру прибутку одного працівника.

Розраховані дані представлені нижче:

грн. ;

грн.;

грн.

Аналізуючи розраховані дані, можна зробити висновок, що в 2007 р. прибуток збільшився на 943432 грн. за рахунок збільшення питомого розміру прибутку одного працівника. В 2008 р. прибуток збільшився на 2502906 грн. У 2009 р., за рахунок збільшення питомого розміру прибутку одного працівника, загальний прибуток збільшився на 1359830 грн.

ВИСНОВКИ

Аналізуючи показники чисельності, складу й руху робочої сили ВАТ ВК «Шахта Красноармійська-Західна №1», можна сказати, що чисельність ПВП за період 2007-2009 рр. − як збільшувалася так і зменшувалася. Зменшення чисельності ПВП у 2008 р. в порівнянні з попереднім 2007 р. пов’язана зі структурною перебудовою підприємства. Наслідком перебудови стало зменшення виробничої діяльності, та часткове вивільнення персоналу. В 2009 р. основні сфери виробничої діяльності були вже перебудовані, тому почалося розширення виробничої діяльності та збільшення чисельності ПВП. Слід зауважити, що віковий склад персоналу ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1» досить молодий. Так питома вага працівників віком до 30 років складає 33%. Віком від 30-41 років 31%. Чисельність працівників вік яких перевищує 50 років всього 9%.

Освітній склад представлений чотирма категоріями. Найбільша питома вага працівників із середньою технічною освітою (70%). Працівників із вищою освітою всього 10 %. Різких змін щодо прийому та звільнень працівників не відбувається. Цим пояснюється стабільність персоналу. Коефіцієнт плинності кадрів перевищує 12%. Така велика плинність кадрів пояснюється небезпечними та шкідливими умовами праці. Керівництво підприємства розробляє заходи щодо зменшення небезпеки, в 2010 р. заплановане скорочення плинності до 8%. Оскільки велика плинність кадрів зменшує продуктивність праці.

Аналізуючи продуктивність праці, слід зазначити, що фактична продуктивність праці перевищила планову на 135%. Майже всі дільниці, окрім 12, перевищили заплановану продуктивності праці. Найбільший річний виробіток одного робочого, зафіксовано в 2009 р. Резерв зростання середньогодинного виробітку 0,065 т.

Факторний аналіз продуктивності праці показує зміну продуктивності праці за рахунок різник чинників. За рахунок збільшення питомої ваги основних працівників продуктивність праці щороку зростала. Аналізуючи зміну продуктивності праці за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів, можна зробити висновок, що в 2007 р. відбувається збільшення продуктивності праці, а в 2008 і 2009 рр. зменшення оскільки кількість відпрацьованих днів у порівнянні з 2007 р. зменшилась. За рахунок зміни середньої тривалості зміни у 2007 році спостерігається збільшення продуктивності праці, а в 2008 і 2009 рр. зменшення. За рахунок зміни середньодобового виробітку продуктивність праці в 2007 і 2009 рр. збільшилася, а в 2008 р. зменшилась на 12,94 т.

Внаслідок підвищення кваліфікації працівників продуктивність праці щороку зростає. Так у 2007 р. на 3,33%, у 2008 р. на 3,92%, у 2009 р. на 2,17%. Економія чисельності внаслідок підвищення продуктивності праці в 2007 році 3,19, у 2008 р. 3,77, у 2009 р. 2,12 осіб. Зміна прибутку внаслідок зміни чисельності персоналу призвела до збільшення прибутку в 2007 і 2009 рр., але 2008 р. призвела до зменшення прибутку підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Кольцов Н.А., Самарина И.А. и др.; Под ред. Петроченко П.Ф. – М.: Экономика, 1989. – 288 с.

Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник / Н.А. Русак, В.И. Стражев, О.Ф. Мигун и др.; Под общ. ред. В.И. Стражева. – Мн.: Выш. шк., 1998. – 398 с.

Багрова І.В. Нормування праці: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 212 с.

Бараник З.П. Статистика праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 246 с.

Економічний аналіз: Навч. почібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

Ерохина Р.И., Самраилова Е.К. Анализ и моделиролвание трудовых показателей на предприятии: Учеб. пособие / Под ред. проф. А.И. Рофе. – М.: Издательство «МИК», 2000. – 160 с.

Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 300с.