Розвиток комунікаційного процесу ВАТ "Полтавський машинобудівний завод"

Кафедра менеджменту і маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

На тему : «Розвиток комунікаційного процесу відкритого акціонерного товариства «Полтавський машинобудівний завод»

Полтава 2009

План

Вступ

Комунікаційний процес в організації

1.1 Сутність та значення комунікацій в управлінні

1.2 Типи і психологічні аспекти комунікації

1.3 Подолання комунікаційних перешкод

Аналіз комунікацій в управлінні ВАТ «Полтавамаш»

Загальна характеристика ВАТ «Полтавамаш»

Основні результати діяльності ВАТ «Полтавамаш»

Організаційний аналіз комунікаційних процесів ВАТ «Полтавамаш»

Заходи щодо розвитку комунікаційного процесу ВАТ «Полтавамаш»

Основні стратегічні напрямки подальшого розвитку системи комунікацій ВАТ «Полтавамаш»

Заходи щодо подальшого розвитку організаційних комунікацій

Удосконалення міжособистих комунікацій в організації

Висновок

Використана література

Вступ

Менеджмент - це процес ефективного продуктивного виконання роботи завдяки праці інших людей та співпраці з ними. Він дає нам уявлення про численні аспекти нашої повсякденної діяльності в організаціях.

Причиною вивчення менеджменту є те, що ми всі істотно зацікавленні в удосконаленні способу управління організаціями, бо щодня взаємодіємо з ними. Фірми у яких працюють погоні менеджери, часто позбуваються своїх покупців і втрачають прибутки.

Менеджмент як сфера знань не існує ізольовано. Він радше охоплює роботу і практичну діяльність осіб, зв’язані з широким спектром дисципліни.

У кожній організації існує таке поняття як комунікації. Значення ефективної комунікації для менеджерів не можливо переоцінити з однієї простої причини: все, що робить менеджер, передбачає у тій чи іншій формі комунікацію. Менеджер не може приймати рішення, не маючи інформації. Отримати він її може лише за допомогою комунікації.

Коли рішення прийнято, для його повідомлення іншим також необхідна комунікація. Інакше ніхто не дізнається про те, що рішення було прийнято. Найкраща ідея, творча гіпотеза чи найліпший план не може існувати за відсутності комунікації.

Отже, менеджерам потрібні навички ефективної комунікації. Звісно, це не означає, що добрі комунікаційні навички пособі дадуть вам змогу стати успішним менеджером. Проте можна стверджувати, що відсутність комунікаційних навичок може привести до неперервного потоку проблем для менеджера.

Курсова робота дуже важлива в системі підготовки кваліфікованих менеджерів. Вано підсумовує вивчення загальної кількості соціально-економічних, фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін.

У курсовій роботі я розкрию сутність та значення комунікацій в управлінні, розгляну типи та психологічні аспекти комунікацій, і назви можливі подолання комунікаційних перешкод. Зроблю загальний аналіз комунікацій в управлінні ВАТ «Полтавамаш», зроблю загальну характеристику організації яку буду досліджувати, розгляну основні результати діяльності ВАТ і в останньому розділі запропоную заходи щодо покращення розвитку комунікаційного процесу ВАТ. Назву власні пропозиції щодо подальшого розвитку організаційних комунікацій.

І на основі вивчення і аналізу конкретних даних я розгляну діяльність організації, у моєму випадку це відкрите акціонерне товариство Полтавський машинобудівний завод, та його зовнішнього середовища.

Основною метою виконання курсової роботи це є дослідження діяльності організації, вияснення її недоліків і розробка заходів щодо покращення комунікаційного процесу в організації.

Також я розкрию сутність та значення комунікацій в управлінні, внесу пропозиції щодо подолання комунікаційних перешкод. Зроблю аналіз комунікацій в управлінні ВАТ «Полтавамаш». Запропоную сучасний метод який можна запровадити в організації для покращення комунікаційної системи. Відображу заходи щодо розвитку комунікаційного процесу ВАТ «Полтавамаш». Проводити аналіз організації я буду за допомогою документів із підприємства (статут, звіт про фінансові результати за 2006, 2007, 2008 роки).

Ця тема певною мірою актуальна для мене адже мені як майбутньому менеджерові корисно на реальному прикладі досліджувати функціонування ВАТ «Полтавамаш» і робити власні пропозиції для покращення діяльності організації.

1. Комунікаційний процес в організації

1.1 Сутність та значення комунікацій в управлінні

Сутність комунікацій становлять взаємозв'язки між працівниками, підрозділами, організаціями тощо. Вони супроводжують усі процеси, що відбуваються в організації.

Місце комунікацій у процесі менеджменту показано на рис. 1.

Існує два види комунікацій.

1. Між організацією і зовнішнім середовищем. Наприклад, обмін інформацією підприємства зі споживачами відбувається через рекламу, з державою через звіти, з політичною системою - шляхом створення лобі в парламенті.

Під дією зовнішньою оточення проводяться наради, обговорення, телефонні переговори, готуються службові записки, відео стрічки звіти.

2. Між рівнями, підрозділами та працівниками організації. Комунікації можуть здійснюватись:

- від вищих рівнів управління до нижчих, тобто «зверху до низу».

Наприклад, начальник інформує підлеглих про поточні завдання, зміну технології роботи, нові пріоритети та ін.;

- між різними підрозділами (відділами, цехами);

- від нижчих рівнів до вищих. Найчастіше так надходить інформація про недоліки, порушення, страйкову ситуацію;

- між окремими працівниками;

- між менеджером і його робочою групою.

Враховуючи характер передавання інформації, комунікації поділяють па формальні (офіційні), які створені керівництвом організації, та неформальні, сформовані на засадах міжособистісних стосунків в організації.

Основою комунікацій с інформація. Це сукупність повідомлень, які відображають конкретний аспект явища, події, виробничо-господарської діяльності. Вона може надходити за централізованою, децентралізованою та змішаною схемами. Інформацію класифікують за річними ознаками.

За повнотою охоплення явища:

- повна всебічно та повною мірою розкриває сутність явища;

- часткова відображає лише певний аспект явища, не даючи його цілісної характеристики;

- надлишкова - містить дані, що є зайвими і не потрібними для використання у конкретній ситуації.

За періодом дії:

- разова - використовується лише один раз у специфічній ситуації;

- періодична - застосовується та формується систематично, залежно

від потреб;

- довгострокова - використовується протягом тривалого терміну.

За змістом:

- планово-економічна - містить дані про заплановані обсяги

виробництва, реалізації, ціни тощо;

- фінансова - відображає рух грошових коштів на підприємстві, залучення інвестицій, структуру витрат;

- обліковані податкового та управлінського облік щодо діяльності організації;

бухгалтерська - охоплює дані, що використовуються при здійсненні бухгалтерського обліку;

- технологічна - розкриває зміст технології здійснення основних та

супроводжувальних виробничо-господарських операцій;

- довідкова — містить загальнодоступні дані, використання яких полегшує здійснення всіх видів діяльності;

- адміністративна - відображає дані про права, обов'язки відповідальність, правила та процедури в організації.

За рівнем достовірності:

- достовірна – об’єктивно і правдиво характеризує певне явище;

- недостовірна – має сумнівне походження, суб’єктивне забарвлення та потребує перевірки.

Комунікацію я уявляю як процес або потік. Проблеми з комунікацією постають, коли на шляху цього потоку виникають перешкоди або відхилення. Перед тим як комунікація відбудеться, необхідно відобразити її мету у формі повідомлення. Повідомлення передається від відправника до одержувача. Повідомлення кодується і передається за допомогою певного каналу до одержувача, який його декодує, ініційоване відправником. Результатом цього процесу є передання інформації від однієї особи до іншої.

Модель процесу комунікації складається із семи елементів:

джерело комунікації;

кодування;

повідомлення;

канал;

декодування;

одержувач;

зворотний зв'язок.

Відправник ініціює повідомлення шляхом кодування думки. На процес кодування впливають чотири чинники: навички, ставлення, знання та соціально-культурна система.

Повідомлення у процесі комунікації залежить від наших навичок написання текстів. У своїй комунікаційній діяльності ми обмежені рівнем власних знань у тій чи іншій темі. Ми не можемо передавати іншим людям те, чого не знаємо, однак наше знання не повинно бути надто великим, бо в цьому разі не існує небезпека, що одержувач не зрозуміє нашого повідомлення. На нашу поведінку впливає не лише наше ставлення, а й наше становище в соціально-культурній системі, в межах якої ми існуємо. Наші переконання та цінності, а також інші складові нашої культури – все це впливає на нас як на джерело комунікації.

Повідомлення є фактичною фізичною продукцією, виробленою джерелом. На характер повідомлення впливає код або група символів, які ми використовуємо для передачі значення інформації.

Канал є засобом за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення. Він обирається джерелом, яке визначає, який канал є формальним, а який не формальним. Формальні створюються організаціями і традиційно збігаються із системою влади в організації. Інші форми повідомлені) (особисті або соціальні) передаються неформальними каналами, які існують у цій організації.

Одержувач — це особа, якій адресовано повідомлення. Однак перед тим, як воно буде отримано, символи, що його складають, необхідно трансформувати у форму, зрозумілу для одержувача. Цей процес називається декодуванням повідомлення.

Останнім елементом процесу комунікації є петля зворотного зв'язку, який забезпечує контроль успішності передання наших повідомлень у тій формі, в якій вони були замислені. Він дає змогу виявити, чи було досягнуто розуміння.

1.2 Типи і психологічні аспекти комунікації

Комунікація в управлінні - це обмін інформацією, в результаті якого керівник одержує інформацію, необхідну для прийняття ефективних рішень і доводить їх до співробітників. Якщо комунікації налагоджені погано, рішення можуть виявитися помилковими, а люди неправильно зрозуміють, чого хоче від них керівник, і можуть погіршитися стосунки між людьми. Ефективність комунікацій часто визначає якість рішень і те як насправді вони будуть реалізовані.

Комунікація являє собою зв'язок між відправником та одержувачем і містить у собі послання. Я не раз помічала, як виразна форма та зміст комунікативних процесів впливають на наші почуття, сприйняття і рішення, приймаючи визнання чи критику, виражаючи пересторогу.

Я хочу відмітити, що між людьми в основному існують два рівні комунікації: площина змісту і площина зв'язків (стосунків).

Площина змісту належить до послання, яке подає відомості про становище речей чи про події. Зміст може бути важливим чи незначним, правильним чи неправильним, актуальним чи неактуальним і мати різне значення для одержувача і відповідника.

Хочу зазначити, що до поняття змісту належить не тільки власне інформація, яка передасться від відправника до одержувача у явній формі, а й метакомунікація.

Поняття «метакомунікація» означає те, що ми читаємо між рядками, і що є істинним змістом комунікації. Такі відомості є часто корисними з погляду їх тіньового змісту.

Наприклад, на пашу пропозицію встановити ділові контакти одержуємо приблизно таку відповіді: ми раді встановити з вами ділові контакти, але наші технічні можливості не дають змога виконати ваше замовлення. Очевидно, партнер або вже має аналогічне замовлення і завантажив свої виробничі потужності, або ж ми помилилися у виборі партнера, в оцінці його виробничих можливостей.

Площина зв'язків (стосунків) між людьми охоплює звертання, сприймання чи відхилення, симпатію чи антипатію, ненависть чи любов. Часто стосунки не декларуються і люди надають перевагу площині змісту, тоді послання має завуальований характер.

Я вважаю, що при проведенні переговорів чи конференцій потрібно намагатися використовувати змістову площину, щоб виключити вплив симпатій і антипатій, оскільки часто голосують не за ту чи іншу пропозицію, а за того, хто її вносить. Результатом допущения помилок в комунікації, оскільки використовуються різні підходи.

Формами комунікації с дигітальна і аналогова комунікація.

Усі відомості, закодовані за допомогою символів, як наприклад, шрифт, цифри — це дигітальні форми комунікації. За їх допомогою можна порівняно точно закодувати послання навіть у найдрібніших деталях.

Дигітальна комунікація мас вільний від емоції характер. Але на мою думку, вона теж має свій недолік - часто призводить до непорозумінь. Помилки можуть виникати при відправленні через неправильне кодування відправником і в одержувача — через неправильну інтерпретацію, а також через неправильний переклад з однієї мови на іншу.

Навпаки, аналогова комунікація має наочний або зворотний характер. До цього виду комунікації належить вся безсловесна комунікація, наприклад, жести, погрози чи доторкування, а також географічна карта, кісточки рахівниці, традиційний циферблат годинника. Ця форма повідомлення, без усякого сумніву, не настільки точна, як дигітальна, однак вона більш зрозуміла і тут менше допускається помилок. Прикладом поєднання аналогової і дигітальної комунікації може служити розмовна мова. Наведення прикладів, креслень або сітьових графіків також являє собою корисне поєднання дигітальної і аналогової комунікації. На мою думку, аналогову комунікацію зручно застосовувати у стосунках між людьми. При цьому можна передати навіть настрій. Наприклад, можна було б провести на аркуші паперу горизонтальну лінію як нульову вісь, що означала б нейтральний настрій. Чим радіснішою і щасливішою почуває себе людина, тим вищою буде позначка над цією віссю, а чим гірший настрій, тим нижче позначка під нульовою віссю.

Механізм сприйняття комунікативних повідомлень я хочу проілюструвати за допомогою так званого «йохарі-вікна» (табл. 1.) названого за іменами Йозефа Люфта і Харрі Інгмана. Це соціально-наукова модель, яка відображає зміни у сприйнятті завдяки комунікації, наприклад, у процесі формування групи (колективу). У цій моделі чотири параметри стосунків між «Я» та іншими (А, В, С, Д)

Таблиця № 1. Параметри стосунків між я і іншими

Мені самому
	відомо	невідомо
відомо	A Громадська думка	B Сліпі плями
Іншим (оточенню) невідомо	C Приватні сфери	D Неусвідомлене

Квадрат А - це сфера вільної діяльності, де поведінка і мотиви відомі як самій мені, так і іншим. До цієї сфери належать майже всі форми ввічливості, одяг, ділова інформація та ін.

Квадрат В - сфера навчання динамічних тренованих груп: я чогось за

собою не помічаю, але інші це помічають.

Квадрат В - визначається як «сліпа пляма» самовідчуття в соціальних контактах, тобто тут та частина поведінки, яка для інших помітна і зрозуміла, а мені самій невідома і тому не підлягає управлінню.

Квадрат С - це сфера поведінки, яка мені відома, але яку я приховую, від інших. У кожної людини є така сфера особистого, тобто невідомих іншим дій, думок і почуттів.

Квадрат D - охоплює процеси і стани, невідомі ні мені, ні іншим. Вони належать до такої сфери, яка називається у психології «неусвідомлене». Ця сфера обговорюється в тренувальних групах тільки побічно.

Сприйняття інформації відбувається у ході комунікативного процесу. Не менш важливе місце у професійних відносинах займає і письмова комунікація.

До письмових видів комунікації належать записки, листи, електронні листи (e-mail) організаційні періодичні видання, дошки оголошень та інші засоби письмової передачі слів та символів. Я вважаю, що письмові види комунікації більш відчутні, легше піддаються перевірці та краще зберігаються, ніж усні. Як правило, і відправник, і одержувач мають запис комунікації: якщо з'являються запитання стосовно змісту повідомлення, воно є фізично доступним для пізнішого аналізу. Ця властивість особливо важлива для комплексних повідомлень чи повідомлень великого обсягу. Із власних спостережень я можу зробити висновок, то написаному слову приділяється більше уваги, ніж усному. Необхідність викласти свою думку в письмовій формі змушує особу докладніше обміркувати зміст інформації, яку вона прагне передати. Отже, письмові комунікації краще обмірковані, логічніші та зрозуміліші.

Звісно, письмові повідомлення мають і певні вади. Подання інформації у письмовій формі, можливо, є точнішим, однак забирає більше часу. Іншою серйозною вадою письмової комунікації є відсутність зворотного зв'язку. Усна комунікація дає змогу одержувачеві швидко висловити все, що він думає стосовно почутого, тим часом як письмова не має «вбудованого» механізму зворотного зв’язку. Надсилаючи записку ви не маєте жодної гарантії того, що ви маєте отримати: а коли й отримають, не має ніякої гарантії, що одержувач витлумачить її тек, як замислив її відправник. Останній момент характерний також і для усної комунікації, однак у цьому випадку можна просто запропонувати одержувачу коротко переказати те, що він почув. Точний переказ забезпечує за допомогою зворотного зв’язку інформацію про те, що одержувач прийняв повідомлення і зрозумів його.

1.3 Подолання комунікаційних перешкод

Сьогодні у процесі міжособистісного спілкування ми використовуємо численні складні електронні прилади: внутрішнє кабельне телебачення, керовані голосом комп'ютери, мобільні телефони, факс-машини, пейджери та електронну пошту. Наприклад, електронна пошта дає: нам змогу практично негайно передавати письмові повідомлення на комп'ютери, з'єднані разом і оснащені відповідним програмним забезпеченням. На сьогодні електронна пошта є одним з найуживаніших засобів комунікації членів організації між собою. Це швидкий, зручний і дешевий засіб, який дає можливість надіслати одночасно те саме повідомлення десяткам різних людей.

Однак я вважаю, що повідомлення електронною поштою не забезпечують конфіденційності, а отже, не повинні використовуватися для обговорення делікатних питань. Використання електронної пошти привело до появи спеціального стовпика та словесних інтонацій. Скорочення на зразок ІМО (in my opinion — на мій погляд) або FWIW (for what it's worth — чого б це не коштувало) застосовуються в електронній пошті для економії зусиль і є зрозумілими як для відправника, так і для одержувача. За допомогою електронної пошти навчилися передавати також емоції. Скажімо, повідомлення, надруковане великими літерами, означає крик, а символ "двокрапка плюс закрита дужка" |:)| означає посмішку або задоволення.

Численні внутрішні та зовнішні бар'єри дають змогу з'ясувати, чому повідомлення, декодоване одержувачем, часто відрізняється від того, що надіслав відправник. Найхарактерніші перешкоди для ефективної комунікації відображено в табл. 2.

Таблиця № 2. Перешкоди на шляху ефективної комунікації

Фільтрування	Свідоме маніпулювання інформацією з метою зробити її приємнішою для одержувача.
Вибіркове сприйняття	Одержання інформації вибірково, коли одержувач бачить і чує лише те, що його цікавить, з урахуванням своїх потреб, мотивацій, досвіду, підготовки та інших особистих характеристик.
Інформаційне перевантаження	Ситуація, коли кількість інформації, яку повинна осмислити людина, перевищує її можливість опрацювання інформації.
Емоції	Повідомлення часто інтерпретується по-різному, залежно від того, який настрій у одержувача на момент комунікації.
Мова	Для різних людей ті самі слова можуть мати різне значення. Одержувачі можуть використовувати інше значення сказаних слів, ніж те, що мав на увазі відправник.
Комунікаційна настороженість	Додаткова занепокоєність, спричинена необхідність спілкуватись з іншою людиною сам на сам.

Фільтрування визначає спосіб, v який відправник маніпулює інформацією так. щоб вона видавалася привабливішою для одержувача. Наприклад, коли менеджер говорить своєму босові лише те, що той. на його погляд, хоче чути, він фільтрує інформацію. Доволі часто це явище спостерігається в організаціях. По мірі того, як інформація надходить до керівників вищих рівнів управління, вона ущільнюється й узагальнюється в такий спосіб, щоб менеджери найвищої ланки не були перевантажені інформацією.

Як описував це явище колишній віце-президент групи "General Motors", фільтрування інформації у процесі її проходження через різні рівні ієрархічної структури "General Motors" не давало змоги вищому керівництву компанії одержувати об'єктивні дані, тому що "спеціалісти нижчого рівня подавали інформацію таким чином, аби дістати відповідь, яка була їм потрібна. Я добре про це знаю, бо й сам так чинив, коли працював на нижчих посадах".

Другою перешкодою у процесі комунікації є вибіркове сприйняття. Під час комунікації одержувачі бачать, чують і взагалі сприймають інформацію вибірково, залежно від своїх потреб, мотивацій, досвіду, підготовки та інших особистих характеристик. Одержувачі також враховують свої інтереси та сподівання під час декодування інформації.

Людина має обмежену здатність опрацьовувати дані. Наприклад, дослідження показують, що більшість із нас працюючи одночасно з понад сімома елементами інформації, відчувають труднощі. Інформаційне перевантаження настає: тоді, коли обсяг інформації перевищує здатність її опрацювання. Керівники часто скаржаться на інформаційне перевантаження. Робота одночасно з електронного поштою, телефонними дзвінками, факсовими повідомленнями, необхідність проводити збори й зустрічі та читати професійну літературу зумовлюють такий наплив даних, який практично неможливо осмислити і засвоїти. Люди одержуючи більше інформації, ніж можуть впорядкувати й використати, схильні її відсіювати, ігнорувати, пропускати або забувати. Зрештою, вони можуть припинити подальше її опрацювання, доки перевантаження не мине. У будь-якому разі, результатом є втрата інформації або зменшення ефективності комунікації.

Коли люди відчувають загрозу, вони схильні реагувати на неї у спосіб, який зменшує їхню здатність досягати взаєморозуміння. Тобто вони займають оборонну позицію — роблять саркастичні зауваження, стають надто поверховими і сумніваються в мотивах інших.

На мою думку, однакові слова для різних людей означають різні речі. Значення міститься не в словах, а в нас самих. Вік освіта і культурне середовище ось три найважливіші змінні, що впливають па мову, яку використовує, людина, та значення, яке вона вкладає в слова.

Працівники організацій, як правило, мають різну підготовку та освіту і тому використовують різні моделі мовлення. Крім того, групування працівників за відділами призводить до створення ними власного жаргону або технічної мови. Крім того, появі мовних проблем сприяє наявність вертикальної ієрархії. Так мова вищого керівництва може здивувати оперативних працівників, не знайомих з управлінським жаргоном.

Хоч ми і користуємося спільною мовою, спілкування цією мовою різними людьми зовсім не однакове. Якби ми знали, яким чином кожен з нас змінює мову, комунікаційні труднощі можна було б звести до мінімуму. Проблема полягає в тому, що члени організації зазвичай не знають, як саме інші люди, з котрими вони взаємодіють, змінюють свою мову. Відправники, скажімо, припускають, що слова й терміни, якими, вони користуються, мають те саме значення для одержувачів. Це припущення, звісно, часто виявляється хибним, що призводить до виникнення комунікаційних труднощів.

Я вважаю, що іншою серйозною проблемою, яка заважає ефективній комунікації, є те, що деяким людям властива комунікаційна настороженість або занепокоєність. Хоча відчуття хвилювання у разі необхідності виступати перед групою знайоме багатьом людям, комунікаційна настороженість становить серйознішу проблему, оскільки впливає на цілу категорію методів комунікації. Люди, для яких характерна ця вада, відчувають надмірне напруження і тривогу під час усної або письмової комунікації чи обох їх разом. Наприклад, люди, що ставляться з настороженістю до усної комунікації, можуть зазнавати серйозних труднощів, коли їм доводиться розмовляти з іншими людьми віч-на-віч або по телефону. Як наслідок, такі люди віддають перевагу спілкуванню за допомогою записок та факсів, навіть коли передати повідомлення в телефонній розмові є не лише швидший, а й прийнятніший засіб. Як показують дослідження, люди, яким властива комунікаційна настороженість щодо усної комунікації, уникають ситуацій, які змушують їх спілкуватися усно з іншими людьми. Тому слід сподіватися на свідомий відбір професій, яких такі люди намагатимуться уникати. Однією з них є професія вчителя, для якої навички усної комунікації — основна вимога. Однак навичок усної комунікації тією чи іншою мірою вимагають практично всі види робіт. Люди, які із серйозною комунікаційною настороженістю ставляться до усного спілкування схильні викривлювати комунікаційні вимоги до своєї роботи, аби тільки звести до мінімуму необхідність спілкування.

Отже, ми повинні усвідомлювати, що в організаціях та певних посадах можуть працювати люди, які жорстко обмежують свою усну комунікацію, обґрунтовуючи це тим, що для ефективного виконання своєї роботи їм нібито не потрібне спілкування з іншими людьми.( №6 с.474-510 )

На мого думку, велике значення мають невербальні знаки. Оскільки дії та рухи часто говорять більше, ніж слова, необхідно уважно стежити за своїми діями, аби переконатися, що вони узгоджуються зі словами, які їх супроводжують, і підтверджують їх. Невербальні повідомлення мають велике значення у процесі спілкування. Враховуючи цей факт, людина, здатна до ефективною комунікації, уважно стежить за невербальними повідомленнями, які вона надсилає, для того щоб вони несли в собі потрібну інформацію.

2. Аналіз комунікацій в управлінні ВАТ «Полтавамаш»

2.1 Загальна характеристика ВАТ «Полтавамаш»

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський машинобудівний завод" (далі ВАТ) засновано відповідно до рішення Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу та конверсії України від 11 липня 1994 року № 1039 шляхом перетворення державного підприємства "Полтавський машинобудівний завод" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року "Про корпоратизацію державних підприємств".

Знаходиться ВАТ: 36007 м. Полтава вул. Маршала Бірюзова, 27 Україна.

Основною метою «Полтавамаш» є отримання прибутку від фінансово-господарської діяльності та задоволення на цій основі соціально-економічних потреб акціонерів та членів трудового колективу ВАТ.

Предметом діяльності ВАТ є:

- виробництво і реалізація продукції виробничо-технічного призначення для агропромислового комплексу та запчастин до нього, товарів широкого вжитку;

- торгівельно-закупівельна діяльність, в тому числі роздрібна, оптова комісійна торгівля;

- реалізація продовольчих товарів, непродовольчих товарів, безалкогольних і спиртних напоїв, тютюнових виробів;

- виробництво і реалізація будівельних матеріалів;

- будівництво житлових будинків, гаражів і інших споруд для населення;

- науково-дослідна діяльність, реалізація наукових, технічних, технологічних, економічних, проектних, конструкторських розробок;

- виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції;

- відкриття мережі магазинів дня оптової, комісійної торгівлі торами, як власного виробництва, так і інших підприємств України та інших ржав;

- заняття як внутрішніми так і міжнародними перевезеннями Банків і пасажирів, транспортно-експедиційні послуги;

- проведення зовнішньоекономічної діяльності згідно законодавств України;

- організація інвестування за рахунок власних коштів, а також коштів інших держав;

У ВАТ також необхідна медична діяльність. Вона полягає у наданню побутових послуг населенню і іншим підприємствам. Послуги пунктів прокату та побутової техніки. Послуги барів і ресторанів. Організація ломбардів. Організація та проведення лотерей.

Організація відпочинку, культурних і спортивних заходів. Надання готельних послуг, організація туризму (в тому числі і міжнародного), екскурсійного обслуговування.

Виробництво, купівля, переробка, збереження і реалізація продукції рослинного походження. Надання брокерських, маклерських і дилерських послуг по купівлі-продажу і обміну товарів, сировини, напівфабрикатів, машин, обладнання і інших ресурсів на біржах і позабіржовому ринку в Україні і за кордоном. Купівля-продаж, обмін товарів, сировини, напівфабрикатів на біржах і позабіржовому ринку. Участь у створенні і діяльності ринку цінних паперів. Участь у створенні фінансово-кредитних організацій та установ. Проведення експертної оцінки товарів. Виконання довірчих та патентних операцій згідно законодавства України.

Організація робіт, зв'язаних з екологією , захистом навколишнього середовища.

В разі необхідності для здійснення відповідних видів діяльності отримувати ліцензії.

Розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Інша діяльність, яка не заборонена законодавством України.

ВАТ є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та свого Статуту. ВАТ є правонаступником державного підприємства - виробничого об'єднання «Полтавамаш». Майно організації складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі ВАТ.

У власності «Полтавамаш» є:

- майно переданого йому засновником та учасниками у власність;

- продукції виробленої ВАТ в результаті господарської діяльності;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі, або пошкодження майна, що є власністю ВАТ або передане йому в користування, несе ВАТ.

ВАТ має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним особам та громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати відчужувати їх іншим способом, якщо це не суперечить діючому законодавству України та цьому Статуту.

«Полтавамаш» має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках; фірмову марку та торговий знак, який затверджується Правлінням ВАТ і реєструється згідно з чинним законодавством; печатку зі своєю назвою.

Товариство має право укладати угоди (контракти), зокрема угоди купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезень, зберігання, доручення, комісії, оренди, переводу боргу та уступки вимоги, тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки , виступати в суді, третейському суді.

ВАТ має право у встановленому законодавством порядку:

- випускати цінні папери;

- засновувати об'єднання та брати участь в об'єднаннях з іншими об’єктами господарської діяльності;

- створювати на території України та за її межами свої філії, дочірні підприємства та представництва;

- чинити інші дії, що не суперечать чинному законодавству України.

Створені ВАТ філії дочірні підприємства та представництва, можуть наділятися основними засобами та обіговими коштами, які належать ВАТ. Керівництво їх діяльністю проводиться особами, що призначаються головою правління ВАТ, який укладає з ними контракт. Порядок створення, реорганізації і ліквідації філій, домірних підприємств представництв відкритого акціонерного товариства регулюються діючим законодавством України.

Статутний фонд ВАТ становить 567000 грн. 00 коп. він поділений на 2268000 іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень .

Форма існування акцій - документарна.

Розмір Статутного фонду після повної сплати усіх раніше випущених акцій може бути збільшений шляхом випуску та реалізації у встановленому чинним законодавством порядку нових акцій за рахунок додаткових грошових або інших матеріальних внесків акціонерів; збільшення номінальної вартості випущених акцій. Рішення про збільшення (зменшення) Статутного фонду приймається Загальними зборами ВАТ.

Управління ВАТ здійснюють:

- вищий орган ВАТ - Загальні збори акціонерів;

- Наглядова Рада ВАТ ;

- Правління ВАТ;

- Ревізійна комісія ВАТ.

До компетенції Правління ВАТ входить вирішення всіх питань поточної діяльності товариства за виключенням питань, що входять в компетенцію Загальних зборів товариства і Наглядової Ради ВАТ. У своїй діяльності Правління керується чинним законодавством України, Статутом товариства, іншими внутрішніми документами товариства, рішенням Загальних зборів акціонерів та Спостережної Ради. Правління організовує виконання рішень Загальних зборів акціонерів та Наглядової Ради товариства; затверджує поточні плани діяльності товариства та заходи, необхідні дія їх виконання; розробляє бізнес - план та інші програми фінансово-господарської діяльності товариства; попередньо узгоджує проекти угод на суму, до 25 % балансової вартості активів товариства; розробляє та подає на затвердження Загальним зборам акціонерів проекти щорічних кошторисів і звітує про хід їх виконання. Розробляє шинний розпис та затверджує посадові оклади працівників товариства.

ВАТ здійснює оперативний та бухгалтерський облік своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі до органів державної статистики. Фінансово-господарська діяльність ВАТ здійснюється відповідно до планів, які затверджуються Загальними зборами ВАТ. Перший фінансовий рік починається з дати реєстрації ВАТ і завершується 31 грудня цього ж року, наступні фінансові роки зазначаються відповідно до календарного.

Трудовий колектив товариства складають працівники, які беруть участь своєю працею в його діяльності на основі трудового договору, контракту та найманих по угодах на виконання робіт, що регулюють трудові відносини працівників з товариством. Акціонерне товариство в порядку, визначеному цим Статутом, самостійно вирішує всі питання кадрового забезпечення своєї діяльності , в тому числі в межах чинного законодавства визначає загальну чисельність кранівників, порядок найму та звільнення, внутрішній трудовий розпорядок, форми і системи оплати праці, порядок надання вихідних днів, щорічних відпусток, тощо. Товариство може забезпечувати своїх працівників та осіб, що працюють за контрактом та угодами, медичним