Вдосконалення мовної культури молодших школярів

тематична єдність, структурна цілісність тексту (наявність зачину, середньої частини, кінцівки). Далі діти одержують уявлення про типи тексту (оповідання, опис, міркування), про жанрові різновиди.

Підготовкою до самостійної зв'язної розповіді, монологу служить і словарна робота, і читання, і переказ, і бесіди, і складання пропозицій.

Завдання педагога – створювати такі мовні ситуації, щоб школярі відчували користь від своїх розповідей, повідомлень, щоб мова для них стала не просто учбовою вправою, а засобом самовираження, предметом радості і гордості. Наприклад:

- Ми – глядачі – обмінюємося в класі враженнями про кінофільм.

- Ми побували в міському музеї. Нам дуже сподобалася виставка. Ми захотіли поділитися враженнями про побачене, розповісти своїм друзям так, щоб вони теж захотіли побувати в музеї.

- Ми готуємося до конкурсу на кращу усну розповідь в класі, вчимося говорити цікаво, виразно, звертаючись до слухачів.

Головне - провести дітей через систему комунікативно-мовних завдань – від аналітичних до конструктивно-творчих. При цьому необхідно розвивати у дітей уміння орієнтуватися в мовній ситуації, враховуючи завдання спілкування, щоб вибрати оптимальні для даних обставин мовні засоби.

Подальше вдосконалення комунікативно-мовної культури школяра необхідно здійснювати на наступному ступені цілісної освітньої системи. Таким чином, продовжиться процес наближення школяра до сучасного мовного ідеалу випускника школи, який би умів передати інформацію, підтримати бесіду, встановити контакт і прагнув би постійно удосконалювати свою мову.


мова комунікативний культура школяр

РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ МОВИ МОЛОДШИХ

ШКОЛЯРІВ


Для підтвердження всіх вищезгаданих теоретичних тверджень відомих психологів нами проводилося дослідження рівня розвитку мови молодших школярів. При проведенні дослідження були використані методики з наступних джерел. Немов Психология в 3 кн. Кн.2.- М.: «ВЛАДОС».- 2003.- , с. 216 – 223.

Дослідження проводилося по наступних методиках.

Методика визначення понять.

У цій методиці дитині пропонувалися наступні набори слів:

1. Велосипед, цвях, газета, парасолька, хутро, герой, гойдатися, сполучати, кусати, гострий.

2. Літак, кнопка, книжка, плащ, пір'я, друг, рухатися, об'єднуватися, бити, тупий.

3. Автомобіль, шуруп, журнал, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати, щипати, колючий.

4. Автобус, скріпка, лист, капелюх, пух, ябеда, крутитися, складати, штовхати, ріжучий.

5. Мотоцикл, прищіпка, афіша, черевики, шкура, ворог, спотикатися, збирати, ударяти, шорсткий.

Перед початком діагностики дитині пропонувалася наступна інструкція:

«Перед тобою декілька різних наборів слів. Уяви собі, що ти зустрівся з людиною, яка не знає значення жодного з цих слів. Ти винен постаратися пояснити цій людині, що означає кожне слово, наприклад слово «велосипед». Як би ти пояснив це?»

Далі дитині пропонується дати визначення послідовності слів вибраних навмання з п'яти запропонованих наборів. За кожне правильно дане визначення слова дитина одержує по 1 балу. Якщо запропоноване дитиною визначення слова виявилося не цілком точним, то за дане визначення дитина одержує проміжну оцінку – 0,5 балу. При абсолютно неточному визначенні – 0 балів. На те, щоб дати визначення кожного слова відводиться 30 сек. Якщо в перебігу цього часу дитина не змогла дати визначення запропонованого слова, то ми залишали його і зачитували наступне по порядку слово.

Методика з'ясування пасивного словарного запасу.

У цій методиці як стимулюючий матеріал дитині пропонувалися ті же самі п'ять наборів слів по десять слів в кожному, які були використані у тільки що описаній методиці. Процедура проведення даної методики полягала в наступному. Дитині зачитувалося перше слово з першого ряду – «велосипед» і пропонувалося з наступних лав вибрати слова відповідні до нього по сенсу, складові з даним словом єдину групу, визначувану єдиним поняттям. Кожен подальший набір слів поволі зачитувався дитині з інтервалом між кожним вимовним словом в 1 сек. Під час прослуховування ряду дитина повинна була вказати те слово з ряду, яке по сенсу підходить до вже почутому.

Наприклад: Якщо він раніше почув слово «велосипед», то з другого ряду повинен був вибрати слово «літак», що становить з першим поняття «Види транспорту» або «засобу пересування». Далі послідовно він повинен був вибрати слова «автомобіль», «автобус» і «мотоцикл».

Якщо з першого разу, тобто після першого прочитання чергового ряду дитина не зумів відшукати потрібне слово, то цей ряд прочитувався другий раз, але в більш швидкому темпі. Якщо ж після першого прослуховування дитина зробила свій вибір, але цей вибір виявився неправильним, то ми фіксували помилку і читали наступний ряд.

Як тільки для пошуку потрібних слів дитині було прочитано всі чотири ряди переходили до другого слова першого ряду і повторювали цю процедуру до тих пір, поки дитина не прийме спроб відшукати всі слова з подальших лав відповідні до всіх слів з першого ряду.

Методика визначення активного словарного запасу.

Випробовуваним пропонувалися малюнки, на яких зображені люди і різні предмети. У перебігу деякого часу приблизно 3 – 4 хвилин, діти якомога докладніше розповідали, що зображено і що відбувається на даній йому картинці.

Мова дитини фіксувалася в спеціальному протоколі, форма якого приводиться у таблиці №1, і потім аналізувалася.


Таблиця №1. Форма протоколу до методики оцінки активного словарного запасу молодшого школяра

Ознаки мови, що фіксуються, випробовуваних Частота вживання цих ознак різними випробовуваними

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Іменник









Дієслово









Дієприкметники









Дієприслівники









Прикметники в початковій формі









Прикметники в порівняльному ступені









Прикметники в чудовому ступені









Говір









Займенники









Союзи









Приводи









Складні пропозиції і конструкції










Методика визначення ригідності словарного запасу.

Для визначення ригідності словарного запасу випробовуваних, ми узяли тексти мовних зразків, тобто твори на певну тему. Нами були узяті твори на тему «Що я люблю».

Потім ми підрахували:

1. Загальна кількість слів в мовному зразку.

2. Кількість слів, які були спожиті тільки один раз.

Після цього визначили ригідність словарного запасу (вокабулятора) випробовуваних, тобто встановили індекс вокабулярної ригідності (ВР) по формулі: ВР = Р/О, де Р – кількість слів спожитих одного разу, О – загальна кількість слів.

Кількісна і якісна обробка результатів дослідження. Результати дослідження за визначенням понять.

При проведенні дослідження визначення понять учнями по вищеописаній методиці отримали наступні результати, занесені в таблицю №2.


Таблиця №2. Результати дослідження визначення понять

№ визначення Випробовувані учні (кількість балів за кожне визначення)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
4 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
5 1 1 1 1 1 0,5 1 1 1 1
6 0,5 1 1 0 0,5 0 1 1 1 1
7 0,5 0,5 1 1 0,5 0,5 1 0,5 1 0,5
8 1 1 1 0,5 0 0 1 0 0,5 1
9 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
10 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
ВСЬОГО 9 9,5 10 8,5 8 7 10 8,5 9,5 9,5

У результаті експерименту ми підрахували суму балів одержаних випробовуваними за визначення всіх 10 слів з вибраного набору. Слід зазначити, що результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку мови, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку мови і 4 – 7 балів – про середній рівень. Таким чином за даними таблиці можна зробити висновок, що у 50% опитаних дуже високий рівень розвитку мови, у 40% – високий і лише у 10% – середній.

В ході даного дослідження відмічено, що деякі утруднення викликали визначення таких слів, як герой, гойдатися, з'єднуватися, крутитися, спотикатися, деякі з учасників дослідження взагалі не змогли точно охарактеризувати ці слова.

Загалом із завданням учні справилися легко, швидко і правильно, визначення даних понять не викликало особливих утруднень.

Результати з'ясування пасивного словарного запасу. Результати дослідження пасивного запасу учнів занесені в таблицю № 3.


Таблиця №3. Результати дослідження пасивного словарного запасу

№ слова Випробовувані учні (кількість правильно підібраних понять до даного слова)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 3 3 5 3 2 0 5 0 2 0
2 2 4 5 3 0 0 5 3 3 2
3 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5
4 5 5 5 5 3 3 5 5 5 5
5 4 5 5 2 2 3 4 4 5 5
6 3 3 5 3 3 0 3 3 2 5
7 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5
8 5 5 5 5 5 3 5 5 5 5
9 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5
10 5 5 5 4 3 0 5 2 5 5
ВСЬОГО 42 45 50 40 33 24 47 37 42 42
Бали 10 10 10 9 8 6,5 10 8 9 9

Оцінка результатів відбувалася по наступній системі: якщо випробовуваний знаходив правильно значення від 40 до 50 слів, то у результаті одержує 10 балів;

від 30 до 40 слів – 8 – 9 балів;

від 20 до 30 слів – 6 – 7 балів;

від 10 до 20 слів – 4 – 5 балів;

менше 10 слів – не більше 3 балів.

Результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку пасивного словарного запасу, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку і 4 – 7 балів – про середній рівень. За даними зведеної таблиці можна зробити наступні висновки: у 40% опитаних дуже добре розвинений пасивний словарний запас, у 50% - словарний запас розвинений добре і лише у 1-го випробовуваного пасивний словарний запас розвинений середньо. Слід зазначити, що на початку дослідження деякі учні випробовували труднощі, цим можна пояснити нульову кількість відповідей на перше слово. Окрім цього деякі труднощі у окремих випробовуваних викликали такі групи слів як:

Велосипед, літак, автомобіль, автобус, мотоцикл;

Цвях, кнопка, шуруп, скріпка, прищіпка;

Хутро, пір'я, луска, пух, шкура;

Герой, друг, боягуз, ябеда, ворог;

Гострий, тупий, колючий, ріжучий, шорсткий.

Дане дослідження викликало у випробовуваних учасників деякі труднощі проте при докладнішому поясненні, при повторах деяких рядів слів учні зрозуміли і справилися із завданням, що нам дає право судити про їх високий рівень розвитку мови.

Результати визначення активного словарного запасу.

Результати фіксації усної мови випробовуваних, під час їх розповіді по картинці занесли в таблицю № 4. З якій добре видно, наявність і частота вживання дитиною різних частин мови, граматичних форм і конструкції пропозицій.


Таблиця №4. Протокол оцінки активного словарного запасу випробовуваних

Ознаки мови, що фіксуються, випробовуваних Частота вживання цих ознак різними випробовуваними

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Іменник 17 20 35 19 23 18 28 22 24 21
2. Дієслово 8 7 24 8 11 7 12 10 9 10
3. Дієприкметники









4. Дієприслівники









5. Прикметники в початковій формі 4 3 6 3 4 2 8 4 4 3
6. Прикметники в порівняльному ступені

1 1

2
1 1
7. Прикметники в чудовому ступені









8. Говір 1 1 2 1

3 1 2 3
9. Займенники 1 3 3 2 2 2 5 3 2 1
10. Союзи 2 1 3
4 2 7 2 3 2
11. Приводи 3 6 9 1 5 4 8 5 5 6
12. Числівники 1 2 3 2 1
2 1 1 2
13. Складні пропозиції і конструкції
1 2


3


ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ СЛІВ 37 44 88 37 50 35 78 48 51 49
Бали 8 9 10 8 7 6 10 8 9 9

Далі тестується результат в таблиці, де наголошується оцінка результатів:

10 балів - В мові дитини зустрічаються не меншого десяти приведених в таблиці фрагментів мови;

8-9 балів - 8-9 фрагментів мови;

6-7 балів - 6-7 фрагментів мови;

4-5 балів - 4-5 фрагментів мови;

2-3 балів - 2-3 фрагменти мови;

0-1 балу - не більш за один фрагмент мови.

Висновки про рівень розвитку

10 балів - Дуже високий рівень розвитку мови; 8-9 балів – високий рівень; 4-7 балів - середній рівень; 2-3 балів - низький рівень; 0-1 балу - дуже низький рівень.

Проаналізувавши дані протоколу оцінки дослідження активного словарного запасу випробовуваних прийшли до наступних висновків:

20% випробовуваних з дуже високим рівнем розвитку мови.

60% – з високим рівнем розвитку мови.

20% – з середнім рівнем розвитку мови.

У мові учнів переважають іменники і дієслова (хлоп'ята, хлопчики, велосипед, ліпили, зламався), вони складають більше половини всіх слів. Крім того зустрічаються прикметники в початковій формі (сніжна, великий, маленький), займенники (він, вони, вона). У мові учнів ми відмітили багато прийменників (до, у, на, і ін.) і союзів, особливо часто уживається сполучний союз «і». Рідше зустрічається говір (дружно, весело добре і т.д.), числівники (один, двоє, троє) і прикметники в порівняльному ступеню (більше, менше, краще). У мові учнів абсолютно немає дієприкметників, дієприслівників і прикметників в чудовому ступені. Лише у трьох випробовуваних були присутні складні пропозиції і конструкції, а також був згаданий один оборот фразеологізму (протягнув руку допомоги).

Таким чином учні справилися з даним завданням, проте тут ми вже помічаємо деякі недоліки в розвитку мови учнів.

Результати визначення ригідності словарного запасу.

Для визначення ригідності словарного запасу досліджуваних нами що вчаться ми використовували тексти мовних зразків, тобто твори на тему «Що я люблю»

Написані учнями на початку навчального року.

По вищеописаній методиці в творах ми підрахували:

- Загальна кількість слів в мовному зразку.

- Кількість слів, які були спожиті тільки один раз.

Після цього визначили ригідність словарного запасу (вокабулятора) випробовуваних, тобто встановили індекс вокабулярної ригідності (ВР) по формулі: ВР = Р/О, де Р – кількість слів спожитих одного разу, а О – загальна кількість слів. Всі дані цього дослідження занесені в таблицю №5.


Таблиця №5. Результати визначення ригідності словарного запасу


 Випробовувані учні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Р 27 51 28 38 38 18 41 – 46 26
О 63 96 51 87 102 54 70 – 102 58
ВР 0,43 0,53 0,55 0,44 0,37 0,33 0,59 – 0,45 0,45

З даних таблиці ми бачимо, що 3-е випробовуваних в своїх творах використовують більше 50% нових слів, коефіцієнт ригідності словарного запасу коливається у них від 0,53 до 0,59.

У творах 4-х учнів слів, що не повторюються, трохи менше 50%, коефіцієнт ригідності словарного запасу коливається у них від 0,43 до 0,45. І лише у 2-х учнів в творах слів, що не повторюються, близько 30% коефіцієнт ригідності словарного запасу коливається у них від 0,33 до 0,37. Проаналізувавши текстові зразки мови що вчаться ми відмітили, що загальне кількість слів коливається від 51 до 102. Проте більше використання слів не позначає кращого результату і меншого повторення одних і тих же слів.

Окрім цього в роботах присутні стилістичні і граматичні помилки подекуди обривки фраз і пропозицій. Слід зазначити, що досліджуваний нами твір вчаться писався на початку навчального року, а дослідження проводилося в кінці навчального року. Тому результати дослідження визначення понять, пасивного і активного запасу слів виявилися кращими, ніж визначення коефіцієнт ригідності словарного запасу. У зведеній таблиці №6 ми побачимо у кого з випробовуваних мову розвинена краще.


Таблиця №6. Зведена таблиця результатів дослідження.


 Випробовувані учні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Визначення понять 9 9,5 10 8,5 8 7 10 8,5 9,5 9,5
Пасивний словарний запас 10 10 10 9 8 6,5 10 8 9 9
Активний словарний запас 8 9 10 8 7 6 10 8 9 9
Активний словарний запас 0,43 0,53 0,55 0,44 0,37 0,33 0,59 – 0,45 0,45

Дослідження показало, що у 20% випробовуваних (учні №3 і №7) дуже високий рівень розвитку мови, у 60% випробовуваних (учні №1, №2, №4, №8, №9, №10) відносно високий рівень розвитку мови і лише у 20% випробовуваних (учні №5и №6) середній рівень розвитку мови.


ВИСНОВКИ


В даної курсової роботі були розглянути особливості мовленого розвитку молодших школярів. Спілкування – одна з форм людської взаємодії, завдяки якій люди як фізично, так і духовно творять один одного. Все життя людини проходить в спілкуванні з іншими людьми. Мова є одним з обов'язкових і незамінних компонентів спілкування людей. Розвиток мови у дитини є процес оволодіння рідною мовою, умінням користуватися мовою як засобом пізнання що оточує, засвоєння досвіду накопиченого людством, як засобом пізнання самого себе і саморегуляції, як могутнім засобом спілкування і взаємодії людей. Величезний вплив в даному процесі надає учбова діяльність дітей і дія мови вчителя на учнях. Саме від вчителя залежить формування і успішне розвитку мови дітей в молодшому шкільному віці. На практиці вчитель постійно вирішує двоєдину задачу: як піднести знання, щоб учні найкращим чином зрозуміли та піднімати рівень розвитку мови учнів. Розвиток мови у учнів процес керований, який йде по дорозі розширення їх словарного запасу. Тому вчитель на всіх уроках повідомляючи новий матеріал, включає в нього і ті нові слова, які є поняттями. Розкриваючи при цьому їх значення, слід спиратися на вже словарний фонд, що склався, щоб раніше засвоєні слова не забувалися, а знов засвоювані – краще розумілися і зберігалися в пам'яті. Потрібно одночасно привчати що вчаться користуватися цими словами при рішенні конкретних учбових задач, оскільки пасивний запас є всього лише підмогою для пасивної мови, для розуміння, а активний запас слів допомагає висловлювати думку. Для цього слід давати можливість таким, що вчиться частіше висловлюватися, застосовувати активні форми ведення занять (бесіди, дискусії). Особливу увагу при цьому треба звертати на мовчазних, замкнутих учнів, на тих хто сумнівається в своїх знаннях, в здатності сказати щось цікаве, нове. Таким чином розвиток мови учнів – одна з найважливіших завдань діяльності вчителя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Блонский П. Психология младшего школьника. – М., 1997.

2. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология. – М., 1988.

3. Возрастная и педагогическая психология. / Под. редакцией Гамезо М.В., Матюхиной М.В., Михальчик Т.С. – М.: «Высшая школа», 1984. - с.131.

4. Зеньковский Л. Психология детства. – М., 1996.

5. Матюхиной М.В., Михальчик Т.С. – М., 1984.

6. Выгодский Л.С. Мышление и речь. – М.,1982.

7. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология. Словарь-справочник. – Минск, 1998.

8. Казакова В.Г., Кондратьева Л.Л. Психология. – М., 1989.-

9. Карпова С.Н., Труве Э.И. Психология речевого развития ребенка. - Ростов-на-Дону, 1987.

10. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. – М., 1998.

11. Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1985.

12. Львов М.Р., Рамзаева Т.Г., Светловская Н.Н. Методика обучения русскому языку в начальных классах. - М.: Просвещение, 1987.

13. Люблинская А.А. Детская психология. – М., 1971.

14. Немов Р.С. Психология. Книга 2. – М.,1995.

15. Новотворцева Н.В. Развитие речи детей. – М., 1995.

16. Обухова А.Ф. Детская психология. – М., 1995.

17. Психология. Словарь. Под общ. ред. А.В. Петровского. – М., 1990.

18. Селезнева Е.П. Развитие речи детей. – М., 1984.

19. Тихеева Е.И. Развитие речи детей. – М., 1985.

Размещено на