Проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованого на виробництво

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки, організації і планування діяльності підприємства


Дипломний проект бакалавра

на тему:

"Проектування операційної системи малого підприємства"


ХАРКІВ - 2010

Зміст


Вступ

1. Проектування операційної системи

1.1 Визначення типу операційної системи і розрахунок потрібної кількості устаткування

1.2 Визначення необхідної площі

1.3 Розрахунок чисельності робітників

1.4 Проектування оргструктури управління підприємством

2. Організація оперативного управління операційною системою

2.1 Визначення форми організації виробництва

2.2 Розрахунки календарно-планових нормативів

2.3 Побудова графіку роботи переробляючої підсистеми

3. Основні техніко-економічні показники операційної системи

3.1 Розрахунок витрат матеріалів

3.2 Розрахунок фонду оплати праці

3.3 Розрахунок собівартості та ціни виробу

Висновок

Список літератури

Додатки

Початкові дані за варіантом № 11


Номенклатура виробів, що виготовляються на підприємстві, включає наступні деталі:

вал 01

вал 02

піввісь 08

піввісь 09

Трудомісткість виготовлення деталей за операціями наведена в таблиці 1.


Таблиця 1

Трудомісткість деталей за операціями

Деталь центрувальна токарна чорнова токарна чистова фрезерувальна свердлувальна шліфувальна полірувальна
Вал 02 1,1 4,2 4 3,3 2,8 5,1 0
Вал 03 1,3 5,3 4,8 4,1 2,4 5,5 1,9
Піввісь 08 0,9 2,4 2,2 3,2 1,5 3,2 2,3
Піввісь 09 0,8 2,5 2,7 3,5 1,1 2,9 0
Сума 4,1 14,4 13,7 14,1 7,8 16,7 4,2

Норми витрат матеріалів щодо деталей та програма їх випуску на рік наведені в таблиці 2.


Таблиця 2

Норми витрат матеріалів та програма випуску деталей на рік

Деталь Матеріал Норма витрат на деталь, кг Ціна матеріалу за 1 т., грн.

Програма

випуску, шт.

Вал 02 Сталь 40Х 4,3 1040 27000
Вал 03 Сталь ст.50 5,8 980 32000
Піввісь 08 Сталь 40ХМ 3,5 1200 57000
Піввісь 09 Сталь 38ХМНА 4 1280 55000

Характеристика устаткування, що використовується при виготовленні деталей, наведена у таблиці 3.


Таблиця 3

Характеристика устаткування

Тип верстата Потужність двигуна, кВт Площа на один верстат, м2 Ціна, грн.
Фрезерувально-центрувальний 11 4,5 9500
Токарний 6,8 4,2 7900
Горизонтально-фрезерувальний 7,5 5,8 9200
Свердлувальний 3,8 2,9 5100
Шліфувальний 7 5,3 10500
Полірувальний 3,2 2,2 4200

Вступ


Мета дипломного проекту - проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованого на виробництво. Для цього передбачено виконання комплексу розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючої підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи.

Даний дипломний проект включає три розділи. Перший - проектування операційної системи, в якому необхідно визначити тип операційної системи, розрахувати потрібну кількості устаткування, визначити необхідну площу, здійснити розрахунок чисельності робітників, а також проектування оргструктури управління підприємством.

Другий розділ - організація оперативного управління операційною системою - включає визначення форми організації виробництва, розрахунки календарно-планових нормативів та побудову графіку роботи переробляючої підсистеми.

В третьому розділі здійснюється оцінка ефективності операційної системи на підставі розрахунків техніко-економічних показників, яка передбачає розрахунок витрат матеріалів, фонду оплати праці та собівартості і ціни виробу.

1. Проектування операційної системи


1.1 Визначення типу операційної системи і розрахунок потрібної кількості устаткування


Проектування операційної системи та визначення її типу починається з вибору типу переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

Вибір типу переробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.

Розрахунок кількості потрібного устаткування Срозj ведеться за групами на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою:


, (1)


де Тпрj - трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;

Fеф - ефективний фонд часу роботи устаткування;

Квнв - коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями - 1,1).

Трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції розраховується за формулою 2:


, (2)


де Трj - трудомісткість j-ї деталі за операціями;

N - програма випуску деталей на рік.

Ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи дорівнює 1920 верстато-годин на рік, а для двозмінного режиму роботи - 3840 верстато-годин на рік.

Розрахункова кількість робочих місць округлюється до цілих чисел і визначається прийнята кількість устаткування - Спрj.

Далі розраховуються коефіцієнти завантаження Кзавj устаткування за групами за формулою:


. (3)


Розрахунки коефіцієнтів завантаження треба проводити за кожною деталлю і в цілому по підприємству для одно - і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків наведено в додатках А і Б.

На підставі коефіцієнтів завантаження устаткування уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 - 90%, для серійного - не нижче 65 - 75%. В даному випадку найбільш прийнятним є серійний тип виробництва, що видно із розрахунків, наведених в додатках А і Б.

Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов'язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи.

Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного з режимів роботи.

Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата (таблиця 3 початкових даних) і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму (додатки А і Б).

Розрахунки за однозмінним та двозмінним режимами наведені відповідно в таблицях 1 і 2.


Таблиця 1

Розрахунок вартості устаткування при однозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість Вартість одного верстата Загальна вартість устаткування
1 2 3 4
Фрезерувально-центрувальний 2 9500 19000
Токарний 10 7900 79000
Горизонтально-фрезерувальний 5 9200 46000
Свердлувальний 3 5100 15300
Шліфувальний 6 10500 63000
Полірувальний 1 4200 4200
Сума 27 46400 226500

Таблиця 2

Розрахунок вартості устаткування при двозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість Вартість одного верстата Загальна вартість устаткування
1 2 3 4
Фрезерувально-центрувальний 1 9500 9500
Токарний 6 7900 47400
Горизонтально-фрезерувальний 3 9200 27600
Свердлувальний 2 5100 10200
Шліфувальний 4 10500 42000
Полірувальний 1 4200 4200
Сума 17 46400 140900

Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат (таблиця 3 початкових даних), прийнятої кількості верстатів за варіантом (додатки А і Б) та вартості площі, яка складає 480 грн/м2. Розрахунки наведені в таблицях 3 і 4.


Таблиця 3

Розрахунок вартості корисної площі при однозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Площа одного верстата Корисна площа Вартість 1 кв. м. площі Вартість корисної площі
1 2 3 4 5 6
Фрезерувально-центрувальний 2 4,5 9,00 480 4320,00
Токарний 10 4,2 42,00 480 20160,00
Горизонтально-фрезерувальний 5 5,8 29,00 480 13920,00
Свердлувальний 3 2,9 8,70 480 4176,00
Шліфувальний 6 5,3 31,80 480 15264,00
Полірувальний 1 2,2 2, 20 480 1056,00
Сума 27
122,70
58896,00

Таблиця 4

Розрахунок вартості корисної площі при двозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Площа одного верстата Корисна площа Вартість 1 кв. м. площі Вартість корисної площі
1 2 3 4 5 6
Фрезерувально-центрувальний 1 4,5 4,50 480 2160,00
Токарний 6 4,2 25, 20 480 12096,00
Горизонтально-фрезерувальний 3 5,8 17,40 480 8352,00
Свердлувальний 2 2,9 5,80 480 2784,00
Шліфувальний 4 5,3 21, 20 480 10176,00
Полірувальний 1 2,2 2, 20 480 1056,00
Сума 17
76,30
36624,00

Вартість рухової електроенергії розраховується за формулою:


, (4)


де Сen - ціна однієї кВт-год рухової електроенергії, грн.;

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;

Fef - ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

Wdv - сумарна встановлена потужність двигунів, кВт.

Результати розрахунків наведено в таблицях 5 і 6.


Таблиця 5

Розрахунок вартості рухової електроенергії при однозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Потужність двигунів, кВт-год Ефективний час роботи, год Ціна кВт-год. рухової електроенергії, грн Сумарна вартість рухової електроенергії, грн
1 2 3 4 5 6
Фрезерувально-центрувальний 2 11,00 1920,00 0,18 9884,16
Токарний 10 6,80 1920,00 0,18 30551,04
Горизонтально-фрезерувальний 5 7,50 1920,00 0,18 16848,00
Свердлувальний 3 3,80 1920,00 0,18 5121,79
Шліфувальний 6 7,00 1920,00 0,18 18869,76
Полірувальний 1 3, 20 1920,00 0,18 1437,70
Сума 27


82712,45

Таблиця 6

Розрахунок вартості рухової електроенергії при двозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Потужність двигунів, кВт-год Ефективний час роботи, год Ціна кВт-год. рухової електроенер-гії, грн Сумарна вартість рухової електроенергії, грн
1 2 3 4 5 6
Фрезерувально-центрувальний 1 11,00 3840,00 0,18 9884,16
Токарний 6 6,80 3840,00 0,18 36661,25
Горизонтально-фрезерувальний 3 7,50 3840,00 0,18 20217,60
Свердлувальний 2 3,80 3840,00 0,18 6829,06
Шліфувальний 4 7,00 3840,00 0,18 25159,68
Полірувальний 1 3, 20 3840,00 0,18 2875,39
Сума 17


101627,14

Загальні витрати, пов'язані з організацією відповідно однозмінного та двозмінного режиму роботи, становлять:



Витрати, пов'язані з організацією двозмінного режиму роботи устаткування, на 88957,31 грн менші за витрати, пов'язані з організацією однозмінного режиму роботи, тому перший варіант є пріоритетним.

1.2 Визначення необхідної площі


Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб.

Виробнича площа розраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використаної корисної площі:


, (5)


де Sкор - сумарна корисна площа при двозмінному режимі роботи устаткування (п.1.1., таблиця 4);

Квкп - коефіцієнт використаної корисної площі (дорівнює 0,42).



Допоміжна площа включає побутові приміщення і становить 15% від виробничої площі:



Площа під управлінські служби також становить 15% від виробничої площі і відповідно дорівнює 27 м2.

Складські приміщення включають склад заготовок і склад готової продукції.

Сумарна площа складських приміщень становить 10% від виробничої площі:



Таким чином, площа одного складського приміщення становитиме 9 м2.

Загальна площа підприємства дорівнює 254 м2.

На основі розрахунків устаткування та площі залежно від типу переробляючої підсистеми вибирається один з основних видів планувальних рішень: поопераційна функціональна, лінійна потокова або фіксована позиційна схема планування.

Для даного підприємства найбільш прийнятною є фіксована позиційна схема планування.

На підставі цього рішення та проведених розрахунків було здійснено планування виробничих приміщень, яке зображене на листі 1.


1.3 Розрахунок чисельності робітників


Розрахунок кількості робітників ведеться за категоріями.

Чисельність основних робочих Чосн розраховується на підставі даних про трудомісткість виробничої програми на рік та корисного фонду робочого часу одного робітника за формулою:


, (6)


де ΣTnpj - річна трудомісткість виготовлення виробів, нормо-год. (додаток Б);

Fpol - корисний річний фонд часу роботи одного робітника, год. (1850 год/рік); Kвнв - коефіцієнт виконання норм виробітку (1,1).



Чисельність допоміжних працівників становить 30% від основних робочих:



Чисельність управлінського персоналу становить 15% від загальної чисельності основних і допоміжних робочих:



До складу управлінського персоналу входять керівник і спеціалісти.

На підставі отриманих даних здійснюється проектування оргструктури управління підприємством.


1.4 Проектування оргструктури управління підприємством


Організаційна структура - це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:

канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;

інформацію, яка передається цими каналами.

У практиці управління, як правило, малими та середніми підприємствами, які здійснюють виробництво однорідної продукції при відсутності широких зв’язків у кооперації, використовується лінійна організаційна структура.

Лінійний тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами зв’язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Суть лінійного управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган), який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній є підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого без посереднього керівника. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобто реалізується принцип єдності керівництва). На цій основі створюється ієрархія даної системи управління (наприклад, майстер дільниці, начальник цеху, директор підприємства). Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові збирати та обробляти інформацію, аналізувати господарську діяльність, готувати управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об’єкту не дають.

За умови використання лінійної організаційної структури підприємство очолює генеральний директор. Він здійснює керівництво підприємством в цілому, тобто репрезентує підприємство у будь-яких організаціях та закладах, розпоряджається в межах чинного законодавства його майном та засобами, укладає договори, відкриває в банках розрахункові рахунки тощо.

Першим заступником директора є інженер-технолог. Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки та технології виробництва. В його обов'язки входить також технічна підготовка та обслуговування виробництва, розробка заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни.

Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст (заступник директора з питань економіки). Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві, здійснює контроль за виконанням планових завдань, проводить аналіз діяльності підприємства. У його компетенції знаходяться також питання фінансів, організації праці та заробітної плати.

Головне завдання начальника цеху - це забезпечення виконання планів підприємства. З цією метою він розробляє оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечує ритмічну роботу по їх виконанню, здійснює контроль та регулювання перебігу виробничого процесу.

Щодо маркетингових функцій вивчення попиту, ринків збуту, реклами, просування товарів, а також матеріально-технічного забезпечення виробництва, то вони покладені на комерційного директора.

Безпосередньо діяльністю з виробництва продукції займаються основні робочі, а забезпеченням їх усім необхідним та обслуговуванням виробничого процесу - допоміжні робітники, які в свою чергу поділяються на налагоджувальників (6 чоловік) та працівників складу (2 чоловіка).

Схема організаційної структури підприємства наведена у додатку Г.

Після побудови організаційної структури треба спроектувати схему взаємозв'язку елементів переробляючої, забезпечуючої та плануючої підсистем операційної системи підприємства.

Підсистема переробки виконує продуктивну функцію, безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні, тобто сировини у конкретні вироби.

Підсистема забезпечення не пов'язана прямо з виробництвом, але виконує необхідні функції забезпечення підсистеми переробки.

Підсистема планування й контролю одержує від підсистеми переробки інформацію про стан системи і незавершене виробництво. Із внутрішнього середовища надходить інформація про мету, політику, основні напрями розвитку та інші внутрішні параметри. Із зовнішнього середовища надходить інформація про попит на продукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку технології, урядових нормативних актів та інших факторів. Підсистема планування й контролю має обробити весь цей обсяг досить складної інформації і прийняти рішення, як саме має працювати підсистема переробки.

Схему взаємозв'язку елементів переробляючої, забезпечуючої та плануючої підсистем операційної системи підприємства наведена у додатку Д.

2. Організація оперативного управління операційною системою


2.1 Визначення форми організації виробництва


Система оперативного планування виробництва - це сукупність різних методик та технологій планової роботи, що характеризується ступенем централізації, об’єктом регулювання, складом календарно-планових показників, порядком обліку та руху продукції та оформленням облікової документації. Ця система являє собою сукупність методів та способів розрахунку основних планово-організаційних показників, які необхідні для регулювання ходу процесу виробництва та споживання товарів і послуг з метою досягнення запланованих ринкових результатів при мінімальних витратах економічних ресурсів і робочого часу. До основної характеристики будь-якої системи оперативного планування відносяться: методи комплектування календарних завдань підрозділом підприємства, взаємопов’язані роботи цехів та ділянок, вибрана планово-облікова одиниця, тривалість планового періоду, способи і прийоми розрахунків планових показників, склад супроводжуючої документації та інші. Вибір тієї чи іншої системи оперативного планування в умовах ринку визначається головним чином, обсягом попиту на продукцію і послуги, витратами і плановими показниками, масштабом та типом виробництва, організаційною структурою підприємства і іншими факторами.

Найбільшого розповсюдження в теперішній час набули: подетальна, позамовна та покомплектна системи оперативного планування та їх різновиди, які застосовуються на багатьох великих вітчизняних підприємствах та закордонних фірмах, а також в малому та середньому підприємництві.

В серійному виробництві застосовується переважно покомплектна система оперативного планування. В якості основної планово-облікової одиниці використовують різні деталі, що входять в збірний вузол або загальний комплект товарів, згрупованих за певними ознаками. При покомплектній системі планування календарні завдання виробничими підрозділами розробляються не по деталях окремого найменування, а за укрупненими групами, комплектними деталями на вузол, машину, замовлення, або обсяг робіт і послуг. Ця система сприяє скороченню трудомісткості як планово-розрахункових робіт, так і організаційно-управлінської діяльності персоналу лінійних функціональних служб підприємства. При даній системі значно підвищується гнучкість оперативного планування, поточного контролю і регулювання ходу виробництва, що в умовах ринкової невизначеності слугує для підприємства важливим засобом стабілізації виробництва.

Для серійного типу виробництва доцільною є предметно-замкнута форма організації виробництва. При такій формі організації треба розрахувати величини партій деталей, періодичність їх запуску-випуску, закріпити деталі за устаткуванням, побудувати стандарт-план роботи на місяць переробляючої підсистеми, розрахувати сукупну тривалість виробничого циклу, виготовлення партій деталей.

2.2 Розрахунки календарно-планових нормативів


Вихідні дані для розрахунку календарно-планових нормативів наведені в таблицях 1 і 2.


Таблиця 1

Вихідні дані

Деталь Програма на місяць, шт Норми часу за операціями з урахуванням норм виробітку, хв


Центрувальна (01) Токарна чорнова (02) Токарна чистова (03) Фрезерувальна (04) Свердлильна (05) Шліфувальна (06) Полірувальна (07)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Вал 02 2250 1,1 4,2 4 3,3 2,8 5,1 -
Вал 03 2667 1,3 5,3 4,8 4,1 2,4 5,5 1,9
Піввісь 08 4750 0,9 2,4 2,2 3,2 1,5 3,2 2,3
Піввісь 09 4584 0,8 2,5 2,7 3,5 1,1 2,9 -

Таблиця 2

Підготовчо-заключний час за операціями

Операція
Центрувальна (01) Токарна чорнова (02) Токарна чистова (03) Фрезерувальна (04) Свердлильна (05) Шліфувальна (06) Полірувальна (07)
16 20 20 16 10 10 15

Для визначення нормативних величин партій деталей застосовується метод розрахунку за мінімально допустимими витратами часу на переналагодження устаткування.

Нормативна величина партії деталі розраховується у два етапи:

перший - визначення мінімальної величини партії деталі nmin:


, (1)


де tпз - підготовчо-заключний час, хв.;

tшт - норма часу на операцію, хв.;

α - відсоток допустимих витрат часу на переналагодження устаткування (дорівнює 4%).

другий - коректування мінімальної величини партії з метою встановлення відповідності прийнятої величини партії уніфікованому ряду періодичностей запуску-випуску.

Величина партії визначається по провідній операції, в якої відношення tпз до tшт найбільше серед усіх операцій даного техпроцесу. Розрахунки наведені у таблиці 3.

Після визначення розрахункової величини партії визначається розрахункова періодичність як відношення розрахункової величини партії до середньодобового випуску. Нормативна періодичність встановлюється шляхом корегування розрахункової періодичності згідно з уніфікованим рядом періодичностей.

Нормативна партія визначається множенням нормативної періодичності на середньодобовий випуск. Необхідно, щоб нормативна величина партії дорівнювала обсягу планового завдання на місяць або була кратна йому.

Крім того, треба враховувати, що періодичність запуску-випуску встановлюється єдина для всієї дільниці. Дані розрахунки наведені в таблиці 4.


Таблиця 3

Вибір провідної операції

Деталь Відношення tпз до tшт по операціях

Центрува-льна (01) Токарна чорнова (02) Токарна чистова (03) Фрезеру-вальна (04) Свердли-льна (05) Шліфу-вальна (06) Поліру-вальна (07)
1 2 3 4 5 6 7 8
Вал 02 14,55 4,76 5,00 4,85 3,57 1,96 -
Вал 03 12,31 3,77 4,17 3,90 4,17 1,82 7,89
Піввісь 08 17,78 8,33 9,09 5,00 6,67 3,13 6,52
Піввісь 09 20,00 8,00 7,41 4,57 9,09 3,45 -

Таблиця 4

Нормативні величини партій деталей

Деталь Середньодобовий випуск Розрахункова величина партії Періодичність, дні Нормативна величина партії, шт Кількість запусків на місяць



розрахункова прийнята

1 2 3 4 5 6 7
Вал 02 113 349,09 3,09 4,00 452 5
Вал 03 134 295,38 2, 20 4,00 536 5
Піввісь 08 238 426,67 1,79 4,00 952 5
Піввісь 09 230 480,00 2,09 4,00 920 5

Визначення необхідної кількості верстатів по видах устаткування для обробки деталей, що закріплені за дільницею, виконується зіставленням сумарної трудомісткості обробки по кожній операції з номінальним (режимним) фондом часу одного верстата на місяць, який за умови двозмінного режиму роботи складає 19200 хвилин. Розрахункове число верстатів Сроз округляється до цілої величини Спр, при цьому допускається перевантаження верстатів до 10%. Далі визначається середній коефіцієнт завантаження верстатів Кзав по операціях. Результати розрахунків наведені в таблиці 5.


Таблиця 5

Необхідна кількість верстатів та їх завантаження

Операція Трудомісткість обробки місячної програми з урахуванням tпз, хв. Сумарна трудомісткість за операціями, хв Сроз Спр Кзав

Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09



1 2 3 4 5 6 7 8 9
центрувальна (01) 2491 3483,1 4291 3683,2 13948,3 0,73 1 0,73
токарна чорнова (02) 9470 14155,1 11420 11480 46525,1 2,42 3 0,81
токарна чистова (03) 9020 12821,6 10470 12396,8 44708,4 2,33 3 0,78
фрезерувальна (04) 7441 10950,7 15216 16060 49667,7 2,59 3 0,86
свердлильна (05) 6310 6410,8 7135 5052,4 24908,2 1,30 2 0,65
шліфувальна (06) 11485 14678,5 15210 13303,6 54677,1 2,85 3 0,95
полірувальна (07) - 5082,3 10940 - 16022,3 0,83 1 0,83

Закріплення детале-операцій за верстатами ведеться по кожному верстату підбиранням трудомісткостей місячної програми декількох деталей відповідно до номінального фонду часу роботи верстата на місяць і повинно забезпечити рівномірне їх завантаження.

Для цього використовуються дані таблиці 5. Закріплення ведеться в таблиці 6.


Таблиця 6

Закріплення детале-операцій за верстатами

Операція Номер верстата Деталь, що закріплюється за верстатом Сумарна трудомісткість за місяць, хв Кзав


Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09

1 2 3 4 5 6 7 8
Центрувальна (01) 1 2491 3483,1 4291 3683,2 13948,3 0,73
Токарна чорнова (02) 2 9470
11420
20890 1,09

3
14155,1

14155,1 0,74

4


11480 11480 0,60
Токарна чистова (03) 5 9020
10470
19490 1,02

6
12821,6

12821,6 0,67

7


12396,8 12396,8 0,65
Фрезерувальна (04) 8 7441 10950,7

18391,7 0,96

9

15216
15216 0,79

10


16060 16060 0,84
Свердлильна (05) 11

7135 5052,4 12187,4 0,63

12 6310 6410,8

12720,8 0,66
Шліфувальна (06) 13 11485


11485 0,60

14
14678,5

14678,5 0,76

15

15210
15210 0,79

16


13303,6 13303,6 0,69
Полірувальна (07) 17
5082,3 10940
16022,3 0,83

Виходячи з того, що за умови обробки усіх чотирьох деталей на шліфувальній операції з використанням трьох верстатів коефіцієнт завантаження одного з них становить 1,27, на цій операції було введено ще один додатковий верстат. Тоді завантаження устаткування по даній операції буде розподілене досить рівномірно.

Далі треба розрахувати трудомісткість обробки партій деталей по кожній операції з урахуванням tпз (таблиця 7).


Таблиця 7

Трудомісткість виготовлення партій деталей

Операція Номер верстата Трудомісткість обробки партій деталей з урахуванням tпз по операціях


Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09


хв. зміни хв. зміни хв. зміни хв. зміни
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Центрувальна (01) 1 498, 20 1,04 696,62 1,45 858, 20 1,79 736,64 1,53
Токарна чорнова (02) 2 1894,00 3,59

2284,00 4,33


3

2831 5,90




4





2296 4,78
Токарна чистова (03) 5 1804,00 3,68

2094,00 4,28


6

2564,32 5,34




7





2479,4 5,17
Фрезерувальна (04) 8 1488, 20 3,10 2190,1 4,56




9



3043, 20 6,34


10





3212 6,69
Свердлильна (05) 11



1427,00 2,97 1010,48 2,11

12 1262,00 2,63 1282,5 2,67



Шліфувальна (06) 13 2297,00 4,79






14

2935,7 6,12




15



3042,00 6,34


16





2660,7 5,54
Полірувальна (07) 17

1016,5 2,12 2188,00 4,56


2.3 Побудова графіку роботи переробляючої підсистеми


Для побудови стандарт-плану необхідно знати:

технологічні маршрути обробки деталей;

нормативні величини партій деталей та періодичність їх запуску-випуску;

дані про закріплення детале-операцій за устаткуванням;

дані про трудомісткість обробки партій деталей по кожній операції з урахуванням tпз.

Будувати стандарт-план треба додержуючись таких умов:

партію деталей запускати в обробку з початку зміни і верстат завантажувати по можливості на всю зміну;

намагатися максимально скоротити тривалість циклу обробки партії, деталей, для чого там, де можливо, застосовувати паралельно-послідовний вид руху деталей;

суворо додержуватися встановленої періодичності запуску - випуску партії деталей по окремих операціях;

у першу чергу будувати стандарт-план для найбільш трудомістких деталей.

Стандарт-план наведено на листі 2.

На основі побудованого стандарт-плану визначаються цикли виготовлення партій деталей кожного найменування і всього комплекту деталей (сукупна тривалість циклу).

Коефіцієнт щільності циклу розраховується по кожній з деталей як відношення технологічного циклу виготовлення партії деталей при послідовному русі до виробничого циклу за графіком.

Усі розрахунки за графіком наведено в таблиці 8.

Таблиця 8

Розрахунок основних показників за стандарт-планом

Номер верстата Тривалість циклу Тривалість циклу при послідовному русі Коефіцієнт щільності
1 2 3 4
1 5,75 5,75 1
2 8,2 7,92 0,96
3 9,1 5,9 0,65
4 6,6 4,78 0,72
5 8,29 7,96 0,96
6 7,1 5,34 0,75
7 6,95 5,17 0,74
8 11,4 8,24 0,72
9 6,8 6,34 0,93
10 8,3 6,69 0,8
11 8,8 5,08 0,58
12 8,25 5,3 0,64
13 13,55 4,79 0,35
14 11,7 6,12 0,52
15 10 6,34 0,63
16 12,25 5,54 0,45
17 12,15 6,68 0,55

3. Основні техніко-економічні показники операційної системи


Кошторис витрат на виробництво розробляється за статтями та елементами витрат. Для його складання треба розрахувати вартість основних матеріалів та повернених відходів на річну програму випуску, річний фонд заробітної плати за всіма категоріями робітників, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати.


3.1 Розрахунок витрат матеріалів


Розрахунки витрат на основні матеріали у натуральному та вартісному вираженні наведені в таблиці 1.


Таблиця 1

Розрахунок витрат на основні матеріали

Найменування матеріалу Витрати основних матеріалів, кг Усього витрат на рік, кг Ціна, грн/т Вартість на річну програму, грн

Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09



на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Сталь 40Х 4,3 116100





116100 1040 120744
Сталь ст.50

5,8 185600



185600 980 181888
Сталь 40ХМ



3,5 199500

199500 1200 239400
Сталь 38ХМНА





4 220000 220000 1280 281600
Сума









823632

Вартість повернених відходів розраховується на підставі даних про норму витрат, коефіцієнт використання матеріалу (0,89) та ціни відходів.


Таблиця 2

Розрахунок вартості відходів

Найменування матеріалу Відходи, кг Усього відходів на рік, кг Ціна, грн/т Вартість на річну програму, грн

Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09



на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Сталь 40Х 0,47 12771





12771 140 1787,94
Сталь ст.50

0,63 20416



20416 140 2858,24
Сталь 40ХМ



0,38 21945

21945 140 3072,3
Сталь 38ХМНА





0,44 24200 24200 140 3388
Сума









11106,5

Вартість допоміжних матеріалів встановлюється розбільшено і складає 5% від вартості основних.



3.2 Розрахунок фонду оплати праці


Розрахунок заробітної плати виконується на основі визначеної в пункті 1.4 чисельності робітників за категоріями. За кожною категорією з урахуванням системи оплати праці розраховується заробітна плата на основі наведених нормативних даних.

Для основних та допоміжних робітників використовується погодинна система оплати праці з преміюванням, при цьому премія основним робітникам становить 20%, а допоміжним - 10% від основної зарплати.

Середня годинна ставка основних робітників - 2,50 грн, а допоміжних - 2,32 грн.

Для спеціалістів та керівника використовується почасова оплата праці з преміюванням. Середня годинна ставка керівника - 3,50 грн/год, а спеціалістів - 3,28 грн/год. Премія керівнику і спеціалістам становить 30% від основної зарплати. При цьому бюджет часу одного працівника на рік складає 1850 годин.

Додаткова зарплата становить 14% від основної для всіх категорій працюючих.

Розрахунок фонду оплати праці наведений в таблиці 3.


Таблиця 3

Розрахунок фонду оплати праці

Елементи ФОП Заробітна плата за категоріями, грн

основні робочі Допоміжні робочі Управлінці усього



спеціалісти керівники
1 2 3 4 5 6
Зарплата за тарифом 115625,00 34336,00 24272,00 6475,00 180708,00
Премії 23125,00 3433,60 7281,60 1942,50 35782,70
Додаткова зарплата 19425,00 5287,74 4417,50 1178,45 30308,70
Усього ФОП 158175,00 43057,34 35971,10 9595,95 246799,40
Чисельність персоналу, чол. 25 8 4 1 38
Середня зарплата
річна 6327,00 5382,17 8992,78 9595,95 6494,72
місячна 527,25 448,51 749,40 799,66 541,23

Таким чином, загальний фонд оплати праці на плановий період становить 246799,40 грн. При цьому середня річна зарплата за всіма категоріями персоналу дорівнює 6494,72 грн, а місячна - 541,23 грн.


3.3 Розрахунок собівартості та ціни виробу


Для того, щоб розрахувати собівартість та ціну виробу, спочатку треба скласти кошторис витрат на виробництво (таблиця 6).

1. До матеріальних витрат віднесено:

основні матеріали: вартість основних матеріалів (табл.1 п.3.1);

повернені відходи: вартість відходів (табл.2 п.3.2);

витрати на утримання та експлуатацію устаткування: вартість допоміжних матеріалів (п.3.1) та рухової електроенергії (табл.6 п.1.1);

загальногосподарчі витрати: вартість освітлювальної електроенергії, яка розраховується так само, як і рухової, але вартість однієї кВт-години складає 14,5 коп., а витрати освітлювальної енергії складають 1% від витрат рухової.



2. До витрат на оплату праці входять:

основна заробітна плата: заробітна плата основних робочих за тарифом та їх премії (табл.3 п.3.2);

додаткова заробітна плата: додаткова заробітна плата основних робочих (табл.3 п.3.2);

витрати на утримання та експлуатацію устаткування: основна та додаткова заробітна плата допоміжних робочих, їх премії (табл.3 п.3.2);

загальногосподарчі витрати: основна та додаткова заробітна плата управлінського персоналу, їх премії;

інші виробничі витрати: основна та додаткова заробітна плата допоміжних робочих, що зайняті на складах (2 чол), їх премії.

3. До відрахувань на соціальні заходи включається:

відрахування на соціальні заходи: 38,29% від суми основної та додаткової заробітної плати основних робочих;

витрати на утримання та експлуатацію устаткування: 38,29% від суми основної та додаткової заробітної плати допоміжних робочих;

загальногосподарчі витрати: 38,29% від суми основної та додаткової заробітної плати управлінського персоналу;

інші виробничі витрати: 38,29% від суми основної та додаткової заробітної плати допоміжних робочих, що зайняті на складах.

4. До амортизації відносять:

витрати на утримання та експлуатацію устаткування: сума амортизації устаткування за рік, яка розраховується щоквартально відповідно до встановлених норм від залишкової вартості устаткування, яке відноситься до групи 3 основних фондів (норма амортизації в розрахунку на квартал, що оподатковується - 6%). Початкова вартість устаткування - 140900 грн (таблиця 2 п.1.1). Розрахунок амортизації устаткування наведений в таблиці 4.

Таблиця 4

Розрахунок амортизації устаткування

Квартал Норма амортизації,% Вартість на початок кварталу, грн Сума амортизації, грн Залишкова вартість, грн
1 2 3 4 5
1 0,06 140900,00 8454,00 132446,00
2 0,06 132446,00 7946,76 124499,24
3 0,06 124499,24 7469,95 117029,29
4 0,06 117029,29 7021,76 110007,53
Сума

30892,47

загальногосподарчі витрати: сума амортизації будинку за рік, вартість якого розраховується множенням загальної площі підприємства (п.1.2) на вартість одного квадратного метра площі будинку (480 грн), визначається виходячи з того, що будинок входить до групи 1 основних фондів, квартальна норма амортизації для якої - 2% (таблиця 5).


.


Таблиця 5

Розрахунок амортизації будинку

Квартал Норма амортизації,% Вартість на початок кварталу, грн Сума амортизації, грн Залишкова вартість, грн
1 2 3 4 5
1 0,02 121920,00 2438,40 119481,60
2 0,02 119481,60 2389,63 117091,97
3 0,02 117091,97 2341,84 114750,13
4 0,02 114750,13 2295,00 112455,13
Сума

9464,87

5. До інших витрат належать:

витрати на утримання та експлуатацію устаткування: витрати на технологічне оснащення та інструмент, які встановлюються розбільшено виходячи з того, що вони складають 0,8% від вартості устаткування.