Розрахунок керованого випрямляча та системи імпульсно-фазового керування

width="107" height="25" align="BOTTOM" border="0" />.

Блокінг-генератор на транзисторі VT2 спрацьовує в той момент, коли напруга з ГПН стає більш негативною по відношенню до напруги керування, тобто

– пилкоподібної напруги, змінюється за законами:

де - напруга на виході ГПН за відкритого транзистора VT1,

Тз – постійна часу заряду конденсатора,

Величина напруги керування СІФУ для різних кутів визначається як

Таблиця 2.1

, град	30	60	90	120	150
, мс	1,68	3,36	5,04	6,72	8,4
, В	1.68	3.5	5.28	6.93	8.46

Використовуючи дані розрахунків цієї таблиці попереднього розрахунку, будуємо характеристики регулювання керованого випрямляча (рисунок 2.9).

Рисунок 2.9 - Характеристики регулювання випрямляча

3 РОЗРАХУНОК ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ

3.1 Вибір схеми та розрахунок основних параметрів джерела живлення

Згідно з завданням приймаємо схему стабілізатора напруги на основі ітегральної схеми K142EH1.

Рисунок 3.1 – Схема джерела живлення

Дільник вихідної напруги обирається з умови протікання через нього струму не менше 1,5 (мА). Регулювання вихідної напруги здійснюється потенціометром R3. З джерела [2] обираємо резистор R3 типу МЛТ-0,8-22 кОм±10%, а резистор R4 типу МЛТ-0,8-1,6 кОм±10%.

Конденсатор С2 шунтує вихід опорної напруги від наведень та завад з боку інших елементів джерела живлення. Приймаємо З джерела [2] обираємо конденсатори С2-С3 типу К50-16-0,1 мкФ-12 В±10%.

Напруга датчика струму R2 запирає стабілізатор тільки при Приймаємо резистор R2 типу МЛТ-0,8-5,1 кОм±10%.

Конденсатор С1 знижує рівень пульсацій вхідної напруги. Визначаємо величину його ємності:

Обираємо конденсатор С1 типу К50-16-140 мкФ-40 В±10%.

Конденсатор С5 знижує рівень пульсацій вихідної напруги. Приймаємо З джерела [2] обираємо конденсатор С5 типу К10-17-10 мкФ±10%.

3.2 Розрахунок однофазного мостового випрямляча

Визначаємо анодний струм та зворотну напругу на діодах для однофазної мостової схеми так:

З джерела [2] за обчисленими значеннями обираємо діоди VD1-VD4 типу КД105А з припустимими

Через відсутність типового силового трансформатора визначаємо його основні параметри:

- струм вторинної обмотки

- напруга вторинної обмотки

- повна потужність

- коефіцієнт трансформації

- струм первинної обмотки трансформатора

За типовою потужністю обираємо уніфікований трансформатор живлення типу ТПП-225-127/220-50 потужністю 5,5 (В∙А).

Висновки

Розглянутий в даній курсовій роботі вентильний перетворювач широко застосовується для перетворення електричної енергії, що передається у вигляді змінної напруги стандартної частоти, в електричну енергію іншого виду – в постійний або змінний струм з нестандартною або змінюваною частотою.

Важливою областю застосування вентильних перетворювачів є лінії електропередач в електричних мережах і системах. Лінії передач постійного струму економічно ефективні для передачі енергії на великі відстані.

Іншою областю застосування вентильних перетворювачів є їх використання для забезпечення основного обладнання електростанцій, а саме для збудження синхронних гідро- та турбогенераторів.

Перетворювачі також необхідні для таких нетрадиційних джерел енергії, як сонячні батареї, генератори, що використовують енергію повітря, та термохімічні генератори.

Таким чином, значна кількість користувачів електроенергії великої потужності підключається до промислової мережі через вентильні перетворювачі різних типів.

Перелік посилань

Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине “Электроника и микросхемотехника” / Н.Б. Онучин. – Краматорск: ДГМА, 1998. – 100 с.

Полупроводниковые приёмно-усилительные устройства: Справочник радиолюбителя / Р.М. Терещук, К.М. Терещук, С.А. Седов. – К.: “Наукова думка”, 1981. – 670 с.

Справочник по схемотехнике для радиолюбителя / В.П. Боровский, В.И. Костенко и др. Под ред. В.П. Боровского. – К.: “Техника”, 1987 г. – 432 с.

Размещено на