Проблеми розвитку залізничного транспорту в Україні

з урахуванням продовження терміну служби частка цілком замортизованих електровозів у 2000 р. у порівнянні з 1990 р. збільшилася з 16,3% до 28%, або у 1,7 рази, тепловози з 19% до 23%, пасажирських вагонів - з 3,7% до 14%, вантажних вагонів - з 3,4% до 7,0% (табл.1.5).


Таблиця 1.5

Динаміка амортизованого рухомого складу залізниць України за 1990-2005рр.,%

Найменування рухомого скла-ду

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004


 2005








Без урахування продовження строку служби 3 урахуван-ням продовження строку служби
Електровози 16,3 30,2 41,0 50,0 51,0 54,1 56,7 59,7 28,0
Тепловози 19,4 32,0 33,1 35,0 26,0 22,0 18,0 24,0 23,0
Секції Електропоїзди 20,8 35,1 40,0 45,0 41,0 40,5 39,7 41,1 4,0
Дизель-поїзди 16,4 37,8 39,5 42,0 48,0 47,0 46,4 47,1 0
Вагони Пасажирські 3,7 14,8 15,0 15,6 15,1 13,3 12,5 16,2 14,0
Вагони Вантажні 3,4 10,2 8,0 6,4 6,4 6,7 7,0 7,0 7,0

На теперішній час відпрацювали нормативний термін служби і підлягають списанню 750 (73%) електровозів постійного і 360 (46%) змінного струму. Понад нормативний термін експлуатуються 740 (57%) вантажних електровозів і 370 (73%) пасажирських електровозів.

Погіршення технічного стану рухомого складу пояснюється не тільки несвоєчасним відновленням, воно збільшувалося і за рахунок значного зниження обсягів капітального ремонту, дефіциту запасних частин. При наявності надлишкової заводської і лінійної потужності, необхідної для ремонту рухомого складу, через відсутність фінансів щорічно ремонтувалося не більше ніж 45% транспортних засобів, які потребують ремонту.

Несвоєчасне відновлення призвело до вкрай незадовільного технічного стану рухомого складу і прогресуюче його погіршення (табл.1.6).


Таблиця 1.6

Стан парку рухомого складу Укрзалізниці на початок 2006 р., од.

Тип інвентарного складу Інвентарний парк на 1.01.2006р Потрібний парк Парк, придатний до експлуатації по терміну служби



Одиниць % до потрібного
Електровози 1796 1675 925 55
Тепловози 2718 2077 2572 124
Вагони електропоїздів 2943 2943 1788 61
Вагони дизель-поїздів 926 698 595 85
Вагони пасажирські 8429 9950 7899 79
Вагони вантажні 174939 170256 166655 98

Дослідження показали, що якщо і надалі зберігатиметься сьогоднішня тенденція щодо відновлення основних фондів залізниць, то вже через 18 років буде повністю вичерпаний ресурс тих основних фондів, які ще збереглися на сьогоднішній день. При цьому повна відновна вартість основних фондів перевищує 80 млрд. грн. Мінімальна сума амортизації повинна складати 2,4 млрд. грн., а фактичне її нарахування в даний час в два рази менше.

У цих умовах загострюється проблема якісного забезпечення залізничних перевезень в повному об'ємі.


1.4 Коротка характеристика підприємства


Придніпровська залізниця обслуговує Дніпропетровську і Запорізьку області, Автономну республіку Крим та окремі райони ще п’яти областей України. Загальна протяжність її колій складає понад 3250 кілометрів, з них 58,3% електрифіковано, 83,5% колій обладнано автоматичним регулюванням руху, 90% станцій мають електричну централізацію. До складу залізниці входять чотири дирекції залізничних перевезень, перевізна робота виконується 244 станціями, з них 4 сортувальні, 7 пасажирських, 67 вантажних,19 дільничних.

По території Придніпровської залізниці проходить транспортний коридор, яким перевозяться нафтопродукти.

Історія Придніпровської залізниці починається з 1862 року, коли перший міністр шляхів сполучення Росії висунув проект будівництва залізниці від Катеринослава до Донецького вугільного басейну.

Рішення завдань, поставлених перед залізничним транспортом, залежить від роботи його підрозділів і підприємств які повинні забезпечувати своєчасне якісне й повне задоволення потреб всіх галузей народного господарства й населення в перевезеннях. Так ефективність роботи всього залізничного транспорту багато в чому залежить від роботи локомотивного господарства.

Головне завдання локомотивного господарства - вчасно, стійко і якісно забезпечувати заданий планом розмір перевезень народногосподарських вантажів і пасажирів справними локомотивами, які відповідають по своєму технічному стані залізниць України, постачених паливом, водою, піском, мастильними й іншими екіпірувальними матеріалами, а також укомплектовані обслуговуючими локомотивними бригадами.

Крім локомотивів, локомотивне господарство має розвинену ремонтну базу, оснащену сучасними механізованим й автоматизованим ремонтним устаткування, електронними діагностичними установками, транспортними засобами, систему автоматизованих і механізованих пристроїв.

Отже, локомотивне депо НД-ВУЗОЛ було засновано у 1932 році.

Локомотивне депо "НД-ВУЗОЛ" є відособленим структурним підрозділом Придніпровської залізниці з формою власності - загальнодержавна. Як відособлений структурний підрозділ локомотивне депо "НД-ВУЗОЛ" входить до складу Придніпровської залізниці, що є стосовно депо керівним органом керування. Депо не є юридичною особою. Локомотивне депо здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, ПТО залізниць, що відповідають інструкціями й нормативними документами, наказами й указами Міністерства транспорту України, Державний адміністрації залізничного транспорту, уставом Придніпровської залізниці, Положенням про відособлений структурний підрозділ “Служба локомотивного господарства”.

Локомотивне депо є гордістю залізничного вузла. Це сучасне, високо механізоване підприємство, на якому працює більше 2000 чоловік. Розташоване на території 5,2 га. Тут створено цехи: ремонтний, експлуатаційний, склад пального, екіпірувальне господарство та інші допоміжні цехи.

Інженерно-технічні працівники депо удосконалюють існуюче обладнання, впроваджують новинки технології ремонту. Депо має автоматизовану машину для миття підшипників, стенд для дефектоскопії колісних пар. Лише протягом 2001 року переведено в крите приміщення технічний огляд-2. Зроблена позиція для автоматичного нагляду мастил СТП. Введено в дію позиція вводу електровозів на ремонтне стійло від побічного джерела живлення. Модернізована позиція по викачуванню колісно-монтажних блоків ВЛ80Т. Планується ввести в дію капітальний ремонт кранів всіх серій на залізничному ходу.

Депо НД-ВУЗОЛ нараховує 860 локомотивних бригад, які возять пасажирські та вантажні потяги по всіх напрямках Придніпровської залізниці.

До складу депо входять: пункт явки локомотивних бригад "Г" парку; пункт технічного огляду локомотивів; паливні склади станції "НД-ВУЗОЛ"; будинок відпочинку локомотивних бригад ст. "НД-ВУЗОЛ" і ст. "Красноармійськ"; цех суспільного питання. Всю роботу в локомотивному депо можна підрозділити на експлуатаційну, ремонтну й підсобно-допоміжну.

Організація експлуатації локомотивів й електропоїздів полягає в забезпеченні перевезень вантажів і пасажирів при високому ступені використання тягових засобів і забезпеченні безпеки руху поїздів. Вимоги, пропоновані до експлуатації локомотивів, викладені в ПТО залізниць України, інструкції з руху поїздів і маневровій роботі, інструкції із сигналізації на залізницях України.

Локомотивне депо "НД-Вузол" є експлуатаційно-ремонтним підприємством. Розташовано воно на самій напруженій ділянці. Експлуатація електровозів ВЛ8, здійснюється у вантажному, пасажирському, вивізному й приміському русі відповідно до добового плану видачі локомотивів, що доводить у локомотивному депо. Великий обсяг маневрової роботи на лінійних підприємствах і станції НД-ВУЗОЛ виконується маневровими тепловозами ЧМЕ. Весь "НД-ВУЗОЛ" вузол і відділення Придніпровської магістралі обслуговується електропоїздами серії 65, приписки 11. На підставі добових планів працівники ділянки експлуатації депо становлять пронумерований планграфік видачі локомотивів і бригад. При складанні графіків особлива увага приділяється плануванню часу для виконання робіт з екіпірування, технічному обслуговуванню. На частку локомотивного депо "НД-ВУЗОЛ" припадає більше 30% обсягу перевезень всієї магістралі.

Ремонтна база нараховує 8 ремонтних цехів: колісно-роликовий, складально-розбірний, заготівельний, механічний, інструментальний, автоматний, автостопний, электромашинний.

П'ять допоміжних цехів: автокрановий, електричний, цех з ремонту устаткування, теплотраса, господарський. До складу депо входить також паливно-екіпірувальне господарство й оборотне депо з базою палива.

Програма ремонту визначається потужністю депо. Локомотив ставлять на ремонт при виконанні ними встановленої норми міжремонтних втеч або строків з обліком їхнього технічного стану.

Предмет діяльності локомотивного депо є:

ремонт локомотиві, вузлів, агрегатів до локомотивів;

виробництво окремих запасних частин, вузлів та агрегатів до локомотивів;

вивчення та впровадження на виробництві досвіду інших підприємств та організацій з питань конструкції, технології та організації виробництва;

організація виробничо-фінансової та комерційної діяльності в Україні та за її межами відповідно до чинного законодавства України;

виконання договірних зобов'язань відповідно до укладених господарських договорів;

ведення претензійно-позовної роботи по отриманню зобов'язань за договорами і разовими замовленнями, прийнятими до виконання;

фінансування та проектування будівельних робіт із правом повного чи часткового володіння об'єктами, які будуються, відповідно до чинного законодавства України;

інші види фінансової та господарської діяльності, що не суперечать чинному законодавству України і відповідають цілям, передбаченим Статутом.

Це підприємства здійснює наступні види основної діяльності:

забезпечити технічно справним станом парк локомотивів і стійкість роботи локомотивів в експлуатації;

містити в роботі задана кількість локомотивів відповідно до обсягу експлуатаційної роботи й виконати встановлені норми тривалості знаходження локомотивів на технічному огляді й у ремонті;

забезпечити перевезення кваліфікованими локомотивними бригадами

виконати поточний ремонт і поточне обслуговування локомотивів відповідно до діючих правил і положеннями;

впровадження раціональних режимів водіння поїздів з дотриманням установленого часу руху;

максимальне використання виробничих потужностей, підвищення рівня механізації виробничих процесів;

забезпечити безпека руху поїздів, точно виконувати ПТО залізниць України, наказів, вказівок й інструкцій Укрзалізниці, начальника Придніпровської залізниці, розробити й впровадити заходу щодо попередження катастроф, аварій і випадків шлюбу в роботі;

виконання заходів щодо охорони праці;

виконання програми поточного обслуговування й планово-попереджувального ремонту рухливого складу відповідно до діючих нормативів;

раціональне використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів;

виконання вимог екологічної безпеки й охорони здоров'я населення, раціональному використанню природних ресурсів;

організація праці й заробітної плати, соціальний захист працівників;

удосконалювання умов праці й попередження виробничого травматизму, виконання правил і норм охорони праці.

Також підприємство здійснює такі допоміжні види діяльності:

надання платних послуг населенню і виробництво товарів народного споживання;

здійснення інших заходів, направлених на збільшення доходів колективу депо;

виконання капітального та середнього ремонту кранів на залізничному ході для потреб залізниці тощо.

Розділ 2. Аналітична частина роботи


Необхідні данні для проведення подальших розрахунків представлені у таблиці 2.1


Таблиця 2.1

Загальні економічні показники роботи цеху з виробництва запасних частин

№ з/п Показники Символ Абсолютні значення
1 2 3 4
1 Обсяг виробництва продукції за рік, тис. т Вр 2272,34
2 Кількість виробничих агрегатів, од. n 150
3 Паспортна годинна продуктивність головного технологічного агрегату, т По

3
4

Режим роботи цеху

змін за добу

днів на тиждень

тривалість зміни, год

Nзм

Дт

Тзм

4

7

6
5

Перерви в роботі головних агрегатів за рік, год.

технологічно-неминучі перерви

планово запобіжні ремонти

Ттнп

Тпзр

600

200
6

Вартість головного технологічного устаткування, тис. грн.

одного агрегату

всіх агрегатів

ОФод

ОФ

6210

931500
7 Трудомісткість 1 т, люд. - годин tм 1012,17
8 Вартість всіх інших груп основних фондів, тис. грн. ОФінш 395000
9 Загальна вартість всіх груп основних виробничих фондів цеху, тис. грн. ОФзаг

1326500

2.1 Почнемо необхідні розрахунки з розрахунку потужності на початок року, середньорічної потужності та обсягів виробництва


а) потужності на початок року, Мп. р. розрахуємо за допомогою формули:

(2.1)


де n-кількість виробничих агрегатів, од.

По-паспортна годинна продуктивність головного технологічного агрегату, т

Nзм-змін за добу,

Дт-днів на тиждень,

Тзм-тривалість зміни, год

Кт-кількість тижнів на рік;

Ттнп-технологічно-неминучі перерви, год,

Тпзр-планово-запобіжні ремонти, год.

б) середньорічна потужність підприємства, Мср:


(2.2)


де Мп. р. - потужність на початок року, тис. т;

n, m - час роботи/нероботи відповідно введеної/виведеної потужності за рік, місяців (n=12-Tвв; m=12-Tвив, де Твв, Твив - місяць у якому вводиться/виводиться потужність);

в) річний обсяг виробництва, Вр:


, (2.3)


де Квп - коефіцієнт використання потужності.

2.2 Тепер необхідно розрахувати чисельність робітників, ефективність робочого часу на одного робітника, заробітну плату (ЗП) основних робочих по відрядно-преміальній системі та фонд ЗП


Для розрахунку ефективного часу роботи одного робітника скористаємося формулою 2.4:


(2.4)


де Теф - ефективний час роботи одного робітника, год.; Дк - календарний період, днів; Дсв, Двих - кількість часу, який припадає на святкові та вихідні дні, днів; Дв - тривалість відпустки, днів; Тзм - тривалість зміни, год. Знаючи ефективний час роботи одного робітника визначимо чисельність робітників, що необхідна для забезпечення виконання виробничої програми за формулою 2.5


(2.5)


де ЧФ - чисельність робітників, що необхідна для забезпечення виконання виробничої програми, осіб; tм - повна трудомісткість виробничої програми, нормо-годин; Квн - коефіцієнт виконання норми виробітку.

Заробітна плата робітника, яка розрахована за відрядно-преміальною системою можна знайти за формулою 2.6:


, (2.6)


де Звід. пр. - заробітна плата робітника, яка розрахована за відрядно-преміальною системою, грн.;

Тст - погодинна тарифна ставка, грн. /год;

Нвир. - годинна норма виробітку, т/год;

В - кількість продукції, виробленої робітником за певний період, т;

Додаткова заробітна плата ставитиме 10% від основної.

Так як в вихідних даних відсутній показник погодинної тарифної ставки робітників, а тому цей показник візьмемо з офіційних даних за 2010 рік.

У 2010 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду з 1 січня - 555 гривень; з 1 квітня - 567 гривень; з 1 липня - 570 гривень, тобто Тст = 3,5 грн. за годину.

Фонд заробітної плати (ФЗПф) за категоріями працівників обчислюється в таблиці 2.2


Таблиця 2.2

Склад, чисельність та заробіток персоналу цеху з виробництва запасних частин

Групи та професії працівників Наявна чисельність, люд. Усереднений заробіток, грн. Річний фонд зарплати, грн. (3 х 5)

На зміну На добу За місяць За рік
1 2 3 4 5 6
1. Робітники




1.1 Головні робітники 255 1019 1054,08 12648,91 12893896,83
1.2 Допоміжні та чергові робітники 33 132 510,00 6120,00 807840,00
1.3 Молодший обслуговуючий персонал 15 60 295,00 3540,00 212400,00
Всього робітників 303 1211 13914136,83
2. Спеціалісти та керівники 116 116 815,00 9780,00 1134480,00
3. Службовці 69 69 312,00 3744,00 258336,00
УСЬОГО 488 1396 15306952,83

2.3 Розрахунки собівартості 1т і всієї продукції виконуються у табл.2.3


Таблиця 2.3

Калькуляція собівартості продукції (фактична). Найменування продукції - запасні частини до локомотивів. Обсяг виробництва за рік - 2272,34 тис. т.. Калькуляційна одиниця - 1 т.

№ з/п

Калькуляційні

статті

 Ціна за одиницю ресурсів, грн. Витрати



На одиницю продукції На річний обсяг виробництва



у нату-ральному вимірю-ванні сума, грн. у нату-ральному вимірю-ванні

сума,

тис. грн.

1 2 3 4 5 6 7

Сировина 275 4 1100 9089,36 2499574,00

Основні матеріали 160 0,5 80 1136,17 181787, 20

Допоміжні матеріали 1710 0,32 547,2 727,15 1243424,45

Напівфабрикат та комплектуючи





Зворотні відходи (відраховуються)





Разом за відрахуванням відходів (статті 1ч5)

1727,2 3924785,65

Паливо 900 0,5 450 1136,17 1022553,00

Електроенергія 0,34 15 5,1 34085,10 11588,93

Пара 1,5 8 12 18178,72 27268,08

Вода 0,7 9 6,3 20451,06 14315,74

Стисле повітря

Разом (статті 6ч10) 473,4 1075725,76

Основна заробітна плата виробничих робітників

6,12 13914,14

Додаткова заробітна плата виробничих робітників, 10%

0,61 1391,41

Відрахування із заробітної плати до фондів, 38%

2,56 5816,11

Витрати на розвиток виробництва

198,03 450000
15. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування (без амортизації)

7,04 16000
16. Амортизація виробничого устаткування

63,94 145291,11
17. Знос пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати

186,59 424000
18. Цехові витрати

19,80 45000

Разом цехова собівартість

2685,30

6101924,17
19. Загальногосподар-ські витрати

58,09 132000
20. Попутна продукція (відраховується)


Усього: виробнича собівартість

2743,39

6233924,17
21. Довідково: ціна за одиницю продукції

2863,74

Аналітичні розрахунки головних показників фактичної роботи цеху:

а) перелік та обчислення суми змінних витрат у собівартості продукції


(2.7)


де ВЗi - витрати i-ої статті змінних витрат на виробництво продукції.

Змінні витрати - це ті види витрат, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням.

До змінних витрат належать витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату роботи працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг) з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші види витрат. У собівартості одиниці продукції вони залишаються незмінними (при постійних нормах витрат сировини, матеріалів, палива, окремих видів енергії і незмінних цінах).

Ці витрати можуть бути розраховані на кожний вид продукції, виходячи з норм витрат і ціни одиниці ресурсу.

Отже, змінні витрати на одиницю продукції становлять:

Змінні витрати на весь обсяг виробництва:

б) перелік та обчислення суми постійних витрат у собівартості продукції:


(2.8)


де ВПj - витрати j-ої статті постійних витрат у собівартості продукції.

Постійні - це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням операцій та управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Отже, постійні витрати на одиницю продукції дорівнюють:

Постійні витрати на весь обсяг продукції:

Загальна сума річних відрахувань на амортизацію (напівпостійні витрати) розраховується за формулою:

(2.9)


де ОФп, ОФл - відповідно первісна та ліквідаційна вартість основних фондів;

Тн - нормативний строк служби основних фондів.



Виробнича собівартість продукції (С) визначається за формулою:


(2.10)


Таким чином виробнича собівартість одиниці продукції дорівнює:

Виробнича собівартість всього обсягу виробництва:


2.4 На підставі одержаної калькуляції розрахуємо критичний обсяг продаж (Вкр) для умов діючого цеху:


(2.11)


де Упост - сума умовно-постійних витрат на виробництво річного обсягу продукції, тис. грн.

Узмін - сума умовно-змінних витрат, що припадає на одиницю продукції (грн. /1т);

Ц - ціна одиниці продукції.

За підсумками розрахунків визначимо точку беззбитковості графічним методом (рис.2.1)


Рис.2.1 Визначення точки беззбитковості.


2.5 Розрахунок ефективності виробництва продукції та використання основних фондів


а) фактична рентабельність продукції, яка обчислюється за допомогою формули:


(2.12)


де Ц - ціна даного виду продукції;

С - собівартість цієї продукції.

б) фактична сума прибутку на весь річний обсяг:


; (2.13)


в) фактична ефективність капіталу (норма прибутку на капітал):

, (2.14)


де ОФзаг - загальна вартість усіх груп основних виробничих фондів (табл.2.1).

Отже, наявність прибутку доказує ефективність даного виробництва та господарської діяльності підприємства, але вони також вказують на деякі проблеми з рентабельністю продукції, показник у 4,4% - достатньо занизький. Тобто достатньо високий прибуток підприємство отримує лише завдяки великим обсягам виробництва.

Все це вказує, що підвищити прибутковість та ефективність діяльності підприємства можна за рахунок нарощення виробництва, що призведе до зниження постійних витрат на одиницю продукції і призведе до зниження собівартості продукції, а отже і до підвищення її рентабельності.

Також знизити собівартість підприємство може за рахунок використання новітніх технологій, які передбачають зниження витрат сировини та енергоносіїв. Також знизити собівартість можна і за рахунок заміни дорогої імпортної сировини на вітчизняну більш дешеву, але тут необхідно велику увагу приділяти якості сировини, так як від неї залежить і якість готового виробу, а отже і попит на продукцію підприємства.

Розділ 3. Заходи по підвищенню ефективності виробництва


Для підвищення ефективності виробництва передбачені такі заходи:

а) розширення обсягу виробництва продукції внаслідок вводу в дію ще одного додаткового агрегату, техніко-економічні показники якого повністю співпадають з аналогічними показниками наявного устаткування.

б) удосконалення технології виробництва продукції, за рахунок чого досягається:

зменшення норми витрат:

сировини на 8%,;

основних матеріалів на 12%;

електроенергії на 7%.

застосування більш дешевих допоміжних матеріалів, ціна нижче фактичної на 4%.

удосконалення використання головного технологічного устаткування, що дозволяє підвищити коефіцієнт використання потужності до 0,9.

Впровадження намічених заходів потребує:

додаткових капіталовкладень на придбання головного технологічного устаткування (+К), що дорівнює вартості додаткової одиниці устаткування;

додаткових одноразових витрат на удосконалення технології;

додаткової чисельності основних виробничих робітників, що дорівнює чисельності основних виробничих робітників, необхідних для обслуговування додаткової одиниці устаткування на протязі доби (6 чоловік);

Внаслідок цього відбудуться зміни собівартості продукції:

зниження витрат на: сировину, основні матеріали, електроенергію;

підвищення витрат на заробітну плату головних виробничих робітників та на відрахування від заробітної плати у відповідні фонди;

підвищення витрат на амортизацію.

Всі ці зміни необхідно обчислити у вартісних показниках відповідно нового стану цеху і розширеного за рахунок впровадження додаткового виробничого агрегату.

На виробного-господарську діяльність підприємства впливає ринкове середовище. Тобто підприємство діє не відокремлено від інших суб'єктів ринку, а в тісному взаємозв'язку і залежності від держави (особливо в законодавчій сфері), постачальників, торгових посередників та кінцевих споживачів продукції, то необхідно врахувати наступні зміни:

постачальники підвищують ціни на:

сировину на 10%;

електроенергію на 95%;

воду на 65%;

підвищення рівня мінімальної заробітної плати вимушує підприємство підвищити заробітну плату всім категоріям працівників на 15%;

розширюється коло споживачів продукції, тому підприємство з великою долею ймовірності може розраховувати на те, що продукція, вироблена понад фактичного обсягу виробництва, буде реалізована.

Розрахунок ефективності запроектованих заходів потребує попереднього визначення потужності цеху, який проектується та обсяг виробництва продукції в ньому.


3.1 Проектна потужність цеху після впровадження додаткового устаткування визначається за формулою:


(3.1)


де n - кількість фактично наявного головного устаткування, яка була в існуючому цеху, одиниць;

Пгод - паспортна продуктивність одиниці устаткування, т/год, м3/год, та інша;

Nзм - змін на добу;

Дт - днів на тиждень;

Тзм - тривалість зміни;

Кт - кількість тижнів;

Ттнп - технологічно-неминучі перерви, год;

Тпзр - планово-запобіжні ремонти, год.

Проектного обсягу виробництва продукції:


(3.2)


де Кв. п - коефіцієнт використання потужності головного технологічного устаткування.


3.2 Проектні норми витрат сировини, основних матеріалів та електроенергії


(3.3)


де Нфі - фактичні норми витрат і-ої статті, які були використані при розрахунках фактичної собівартості продукції;

Кз. ні - коефіцієнт зниження норми витрат і-ої статті, закладений у заходах по підвищенню ефективності виробництва.

Визначаємо проектні норми витрат сировини, основних матеріалів та електроенергії:


1)

2)

3)

3.3 Проектні закупівельні ціни на сировину, допоміжні матеріали, електроенергію та воду розраховуються за формулою


(3.4)


де Цфі - фактична ціна і-го виду ресурсу;

Кз. ц. - коефіцієнт зниження ціни і-го ресурсу, закладений у заходах по підвищенню ефективності виробництва.

Розраховуємо проектні закупівельні ціни на сировину, допоміжні матеріали, електроенергію і воду:


1)

2)

3)

4)


Обсяг заробітної плати головних робітників цеху визначається як сума фонду заробітної плати в існуючому цеху (ФЗПф), підвищеної на певний відсоток у зв'язку із зростанням заробітної плати додаткової чисельності робітників (ФЗПдод), що виникла внаслідок впровадження додаткової одиниці головного устаткування (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок заробітної плати додаткових робітників

Професії Чисельність, людей Місячна заробітна плата, грн. /міс. Заробітна плата за рік одного робітника, грн. Загальна заробітна плата за рік, грн. (к.2хк.4)
1 2 3 4 5
Апаратник 6 1212, 19 14546,25 87277,50
Всього Х Х Х ФЗПдод=87277,50

Проектний обсяг основної заробітної плати головних робітників цеху:


(3.4)


Проектний обсяг додаткової заробітної плати головних робітників цеху:

(3.5)


Обсяг відрахувань від проектного фонду заробітної плати головних робітників дорівнює 38% від суми основної та додаткової заробітної плати за проектом:


(3.6)


Сума амортизаційних відрахувань на додатково встановлену одиницю устаткування:


(3.7)


Визначимо суму амортизаційних відрахувань на додатково встановлену одиницю устаткування розрахуємо за формулою 2.9:


Обсяг суми амортизаційних відрахувань за проектом:

Витрати інших статей, віднесених до умовно-постійних в проектному цеху не змінюються, тобто розміри їх сум за фактичною собівартістю виробництва (табл.2.3) переносяться незмінними у проектну собівартість (табл.3.2).

Одержані результати розрахунків статей калькуляції проектної собівартості зведені у таблицю 3.2:


Таблиця 3.2

Калькуляція собівартості продукції (проектна). Найменування продукції - запасні частини до локомотивів. Обсяг виробництва за рік - 3235,51 тис. т. Калькуляційна одиниця - 1 т.

№ з/п

Калькуляційні

статті

 Ціна за одиницю ресурсів, грн. Витрати



На одиницю продукції На річний обсяг виробництва



у нату-ральному вимірю-ванні сума, грн. у нату-ральному вимірю-ванні

сума,

тис. грн.

1 2 3 4 5 6 7
1. Сировина 302,5 3,68 1113,2 11906,67 3601766,62
2. Основні матеріали 160 0,44 70,4 1423,62 227779,71
3. Допоміжні матеріали 1641,6 0,32 525,312 1035,36 1699650,76
4. Напівфабрикат та комплектуючи




5. Зворотні відходи (відраховуються)





Разом за відрахуванням відходів (статті 1ч5)

1708,91 5529197,08
6. Паливо 900 0,5 450 1617,75 1455978,24
7. Електроенергія 0,66 13,95 9,24885 45135,33 29924,72
8. Пара 1,5 8 12 25884,06 38826,09
9. Вода 1,16 9 10,395 29119,56 33633,10
10. Стисле повітря

Разом (статті 6ч10) 481,64 1558362,14
11. Основна заробітна плата виробничих робітників 4,97 16088,53
12. Додаткова заробітна плата виробничих робітників, 10% 0,50 1608,85
13. Відрахування із заробітної плати до фондів, 38%

2,08 6725,01
14. Витрати на розвиток виробництва

139,08 450000
15. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування (без амортизації)

4,95 16000
16. Амортизація виробничого устаткування

45,08 145872,22
17. Знос пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати

131,05 424000
18. Цехові витрати

13,91 45000

Разом цехова собівартість

2532,17

8192853,84
19. Загальногосподарські витрати

40,80 132000
20. Попутна продукція (відраховується)


Усього: виробнича собівартість

2572,97

8324853,84
21. Довідково: ціна за одиницю продукції

2863,74

а) проектна сума змінних витрат у собівартості продукції (на одиницю продукції та на весь річний обсяг виробництва):

б)