Поширення соціальних небезпек, які загрожують життю і здоров'ю людини

Реферат


Тема: Поширення соціальних небезпек, які

загрожують життю і здоров'ю людини.


План:


Шкідливі звички

Паління. Проблеми паління

Інтоксикація та перша допомога

Нікотинова залежність

Вплив нікотину на організм

Причини поширення паління

Наркоманія

Ознаки наркотичного сп'яніння людини

Поширення наркотиків

Чи можна вилікувати наркоманів?

Список використаної літератури

1.Шкідливі звички


У будь-якій державі так чи інакше дуже поширені соціальні небезпеки, які загрожують життю і здоров'ю людини: алкоголь, паління, нарко- та токсикоманія.

У 2000, році в Україні на 100 тисяч населення офіційво зареєстроваво: 337 варкомавів (у Києві — 113 чоловік, у Дніпропетровську — 423, у Харкові — 480 чоловік); 103 алкоголіки (у Харкові — 102 чоловіки). На жаль, Україна посіла перше місце у Европі за темпами поширення епідемії ВІЛ/СНІДу. За офіційними даними, на 1 липня 2000 року в Україні зареєстровано 37 тисяч ВІЛ-інфікованих, із яких більше 2 тисяч — діти до 14 років. Захворіли на СНІД більше 1700 чоловік із них — 54 дитини, народилося 395 ВІЛ-інфікованих дітей. Померло від СНІДу більше 800 чоловік, у тому числі 45 дітей. На думку експертів ВООЗ, офіційно зареєстровані цифри в 10 разів менші за реальні.

Носіями соціальної небезпеки є люди. Наркоманія, алкоголізм і паління пов'язані із уживанням речовин, які отруюють організм. За даними ВООЗ, внаслідок паління кожні 8 секунд на Землі помирає людина. Експерти Всесвітнього банку підрахували: людство щорічно втрачає 200 млрд доларів через передчасну смерть працездатних паліїв. Наприклад, у 1999 році хвороби, спричинені палінням, забрали життя 4 млн чоловік (в Україні — 120 тисяч) — більше, ніж внаслідок автокатастроф, убивств, самовбивств, вживання алкоголю та наркотиків разом узятих. Тому Європарламент вирішив заборонити рекламу тютюну. З ініціативи ВООЗ розробляється Міжнародна конвенція про контроль над тютюном, покликана приборкати глобальну «тютюнову епідемію».

Звичка — укладений спосіб поведінки, втілення якого у певних ситуаціях набуває, для людини характер потреби.

Шкідливі звички — закріплені в особистості способи поведінки, агресивні по відношенню до самої особистості або до суспіль/ства. До шкідливих звичок належать паління, пияцтво, вживання наркотиків, токсикоманія. Перелічеві явища являють собою різні форми відхилення від здорового способу життя.

Шкідлива звичка (залежність) — це властивість вашого характеру або поведінки, яку можна охарактеризувати так:

— Ви не контролюєте ЦЕ, швидше ЦЕ контролює вас. Варто лише шкідливій звичці сформуватися, ви відразу ж потрапляєте під її владу.

— Оточуючі люди сприймають ЦЕ як ваш захист, роздрато ваність, замкнутість та ін.

Ви робите ЦЕ все частіше й частіше, намагаючись викликати більш сильний вплив.

Ви починаєте регулярно робити ЦЕ, коли передчуваєте неприємні відчуття, подібні до суму, самоти, фізичного болю і т.п.

Ви відчуваєте, що вже не можете подолати ваші життєві проблеми без допомоги ЦЬОГО.

Ви можете витратити значну частину життя, змагаючись із цим.

Ви можете витратити коштовну енергію душі, страждаючи від ЦЬОГО і безуспішно намагаючись перемогти ЦЕ.

На ЦЕ йде частина ваших грошей, вашого часу, вашої енергії на збиток чомусь більш корисному, у результаті ви ще більше ненавидите себе за ці нерозумні витрати.

Ви втрачаєте самоповагу, душевні сили, виникає загроза руйнування усього вашого життєвого ладу (родина, кар'єра, друзі), фізичного та душевного здоров'я.

Деяких ЦЕ, врешті-решт, убиває.

Паління тютюну — одна з найпоширеніших шкідливих звичок. Є країни, де палять близько 50 % чоловіків і близько 25 % жінок.

Паління— вдихання різних тліючих рослинних продуктів (тютюн, опіум).

Паління тютюну — одна з найбільш поширених шкідливих звичок, які негативно впливають на здоров'я того, хто палить, і оточуючих людей, спричиняють розвиток хвороб серця, судин, легень, щлувка. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини.

Відомо більше 60 різновидів тютюну. Його листя містить значну кількість різноманітних хімічних сполук: білки, вуглеводи, аміак, азот, нікотин, (імоли, ефірні олії, миш'як, нікель, свинець, кадмій, хром і т. д. У XVI ст. іспанці завезли тютюн із Південної Америки в Європу, де він набув широкого розповсюдження. Спочатку тютюн жували й нюхали, потім почали використовувати для паління.

Тютюновий дим являє собою аерозолі, які складаються із рідких і твердих часточок, які перебувають у завислому стані. Він містить нікотин, чадний газ, аміак, синильну кислоту, ціанистий водень, ацетон і значну кількість речовин, які спричиняють утворення злоякісних пухлин.

Палаюча сигарета — своєрідна фабрика з виробництва більше -4 тис. різних хімічних «сполук, і жодне з них не дає користі організму людини.

Найбільш небезпечний нікотин. Його вміст у тютюновому димові від 1 сигарети — 1800 мкг. Для порівняння: фенолу — 86 мкг, нафтил-аміаку — 0,023 мкг, ДДТ — 0,77 мкг. До нікотину організм звикає швидко, тому гостре отруєння має дуже коротку фазу. Його ознаками є запаморочення, кашель, нудота, гіркота у роті. Гноді долучаються слабкість, нездужання, блідість обличчя. Останні дослідження вчених свідчать, що максимальної шкоди завдає не нікотин, а смоли, що залишаються в легенях після паління.


Інтоксикація та перша допомога


Замість того, щоб одержувати задоволення, через мозок, душу, серце, через боротьбу, хвора людина — наркоман, п'яниця, палій — одержує радість неприродним шляхом: через вену, шлунок.

Людина, яка одержує задоволення через мозок,— усе життя
навчається, пише дисертацію, вивчає мови, пише книгу. Таку людину легко можна слухати годинами, з ним не хочеться розлучатися.

Ознаки цілеспрямованого розвитку має людина, яка стала, скажімо, майстром спорту. Навіть на відстані бачиш закохану людину, вона випромінює щастя.

Також на відстані видно і хвору людину — п'яницю, наркомана, палія. У неї теж є ознаки, але ознаки розпаду.

Хворобливий стан у пацієнта із будь-якою хімічною залежністю — це стан гострої або хронічної інтоксикації алкоголем, нікотином, наркотиком. Інтоксикація може бути легкою, неускладненою, залежно від дози, тривалості вживання токсичної речовини і стану здоров'я пацієнта. Вона може бути тяжкою, ускладненою блюванням кров'ю, гіпертонічним синдромом, психічними порушеннями. У стані отруєння пацієнти потребують активної детоксикації, видалення отрути з організму, нормалізації багатьох функцій.

Німецький професор Танненберг підрахував, що в наш час один смертельний випадок на мільйон чоловік винифіє у результаті:

авіакатастрофи — один раз на 50 років, від вживання алкоголю — раз на 4—5 днів, від автокатастроф — раз на 2—3 дні, від паління — кожні 2—3 години.

Тільки-но значна частина отруйних продуктів із організму видалена, а це може бути вже на другий-третій день, у курця, наркомана, п'яниці відразу ж виникає наступний хворобливий стан — синдром позбавлення алкоголю, тютюну або наркотиків. Тепер йому погано не від того, що він отруєний хімічною отрутою, а від того, що цієї отрути мало в організмі. Цей стан характеризується непереборним тяжінням до вживання свого звичного наркотика (алкоголю, нікотину, опію), а також повною дисфункцією обмінних, психічних і фізичних процесів.

Людина в період позбавлення звичної хімічної речовини (стан абстиненції, похмілля, «ломки») потребує постійного нагляду лікаря і застосування комплексу лікувальних заходів, часом реанімаційних, тому що можуть виникнути біла гарячка, епілептичний напад, синдром набряку мозку та інші негативні наслідки. Триває цей стан від 10 до 40 днів.

Наш пацієнт уже 20—30 днів не п'є, не колеться, не палить, але він усе ще хвора людина! Тепер у нього третій хворобливий стан — синдром «риби».

Бідну рибу викинуло хвилею на берег, вона лежить на піску, намагається рухати зябрами, дихати повітрям... але їй погано на березі! Вона чужа у чужому для неї світі. Вона з журбою дивиться в глибину, туди, де плавають інші риби. Увесь досвід життя цієї риби, уся її пам'ять, сподівання, бажання, усі біологічні програми пов'язані з іншою стихією, і вона прагне туди. Так і людина, позбавлена звичного алкоголю, тютюну, наркотика, сумує за звичним, вмикає криву логіку — хворої людини. А логіка шукає приводу, дозволу, причину, щоб повернутися туди. Коло замикається, і наш пацієнт знову на самому початку низки страждань, знову його кружляє у цій круговерті: отруєння, синдром позбавлення, синдром риби...

При отруєнні нікотином діяти треба відповідно до таблиці, де поряд із назвою речовини наведені цифри і букви. Відповідні до них дії приведені нижче:


Отруйливі речовини Перша допомога
Антинікотинова жувальна гумка 1, Б
Тютюн для паління 1+2+3, Б
Тютюн 1+2+3, Б

Пояснення:

напоїти водою (чаєм, соком, але без газу). Ні в якому разі не давати молоко, яке допомагає організмові засвоювати отруту;

викликати блювоту (щоб вивести отруту з організму). Спочатку дати тому, хто отруївся воду, чай або сік, нахилити верхню частину тулуба вперед, викликати подразнення піднебіння пальцем або чайною ложкою;

дати таблетку активованого вугілля (щоб зв'язати отруту, що залишилася в організмі). Запивати таблетку можна водою або лимонадом;

А— небезпечно для життя (викликати «швидку допомогу», надати першу допомогу),

Б— небезпечно (викликати «швидку допомогу», надати першу допомогу).

В— відносно безпечно (надати першу допомогу, потім проконсультуватися у спеціаліста).


Нікотинова залежність


Було б неправильно стверджувати, що шкідливий вплив тютюну пов'язаний лише з нікотином.

Чадний газ (окис вуглецю), що утворюється під час горіння табаку, у 300 разів швидше розчиняється у крові палія, ніж кисень. Це призводить до кисневого голодування організму, від чого страждає, перш за все, серце. У тютюновому диму міститься порівняно велика кількість радіоактивних речовин, які можуть спричиняти утворення ракових пухлин.

Розрізнюють три стадії нікотинової залежності:

/ стадія — епізодичне паління не більше 5 сигарет на день, нікотинова абстиненція не спостерігається (тобто припинення паління не викликає ніяких розладів); незначні зміни у діяльності нервової системи повністю оборотні.

II стадія — постійне паління від 5 до 15 сигарет на день; виникає незначна фізична залежність; при припиненні паління розвивається стан, важкий як фізично, так і психічно, його знімає паління чергової сигарети.

III стадія — постійне викурювання від однієї до півтори пачки на день; виробляється звичка палити натщесерце, відразу після їжі або серед ночі; звикання до тютюну дуже сильне; припинення паління викликає тяжкий стан того, хто палить; виражені зміни у нервовій системі і внутрішніх органах. Загальна картина токсичного руйнування організму характеризується як захворювання.

Вплив нікотину на організм


Від шкідливих звичок страждає в першу чергу репродуктивна функція людини. Природжені каліцтва у дітей трапляються вдвічі частіше, коли їх матері палять.

Від впливу тютюнового диму страждає, перш за все, легенева система: повітроносні шляхи і легенева тканина. Отруйні речовини тютюнового диму поступово руйнують усі відомі механізми захисту легень, спричиняючи легеневі захворювання. Крім подразнення слизової оболонки гортані, трахеї, бронхів і альвеол (легеневих пухирців), розвивається хронічне захворювання дихальних шляхів — бронхіт палія. На нього страждають 80 % паліїв. Одночасно із погіршенням стану легеневої тканини страждає і клітинний захист легеневої системи.

Деякі інгредієнти тютюнового диму розчиняються в слині і з нею потрапляють у шлунок. їх кількості достатньо, щоб спричинити запалення слизової шлунка. Тому у курців ви разкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки спостерігається у 10 разів частіше, ніж у тих, хто не палить.

Особливо негативно систематичне отруєння тютюновим димом впливає на діяльність серцево-судинної системи. У всіх, хто палить, частота, серцевих скорочень вище, ніж у тих, хто не палить. Отже, час відпочинку серця скорочується у 2—2,5 рази. Таким чином, серце курців працює понад міру. У них у 12—13 разів частіше трапляються захворювання серця: серцева недостатність, стенокардія, інфаркт, міокарду, звуження судин (внаслідок посиленого відкладення у змінених стінках артерій серця холестерину).

Опис впливу тютюнового диму на організм людини буде не повним, якщо не сказати про дуже несприятливі наслідки паління для жіночого організму. У жінок, які палять, спостерігається значно раніше згасання організму ніж у тих, які не палять. Шкіра втрачає свою еластичність і свіжість, з'являються ранні зморшки на обличчі, від яких ніякий зволожувальний крем не врятує; голос стає низьким, хрипким; додайте до цього специфічний запах із рота. Назавжди зникають жіночість, свіжість, чистота. Особливо такого негативного впливу зазнає організм дівчини.

Дитина жінки, яка палить, має вагу при народженні у середньому на 250 г менше, ніж у тієї, яка не палить; у жінок, які палять, удвічи частіше трапляються викидні, народжуються неповноцінні та мертвонароджені діти.

Декілька слів необхідно сказати про пасивне паління. Курці мають дивну особливість — неповагу до всіх, хто не палить. Адже лише цим можна пояснити той факт, що більшість із них, нехтуючи здоров'ям оточуючих, палять де завгодно. Звичайно, від цього страждають ті, хто не палить. Тютюновий дим спричиняє головний біль, нездужання, зниження працездатності, швидку втому, загострення захворювань верхніх дихальних шляхів.

Людина, яка не палить, перебуваючи в приміщенні із курцем протягом лише 1 години, по суті, кожного разу спалює по половині сигарети. У неї спостерігаються негативні зміни у діяльності нервової системи, порушується склад крові, сечі. Пасивні курці ризикують мати злоякісні новоутворення не лише в легенях, але й в інших органах. Особливо небезпечне пасивне паління для дітей.


Причини поширення паління


Чому починають палити? Причини найрізноманітніші: ствердження свого «Я», вплив друзів, знайомих, рідних, реклами, прагнення здаватися дорослим або сподобатися комусь.

Чому паління так поширене у сучасному світі і навіщо люди палять? Ми живемо у складному світі, який постійно випробовує нас на міцність. Здорова, сильна духом людина розуміє, що життя — це боротьба, і по філософському ставиться до тимчасових труднощів. Емоційно слаба і духовно незріла людина панікує перед проблемами, відчуває тривогу, невпевненість, а тютюн, як і алкоголь, і наркотики, є універсальними протекторами: залежно від потреби розслабляють або стимулюють нервову систему, підвищують судинний тонус, дають почуття задоволення, причому без будь-якого напруження, без вольової боротьби, без цілеспрямованої, тривалої праці над собою і своїм життям. Здорова, сильна, духовно та інтелектуальна людина одержує задоволення від життя через серце, мозок, через боротьбу і перемоги. Вона не потребує ніякої хімічної «радості».

Причини, з яких людина палить, численні і різноманітні.

Основна причина паління у тому, що тютюн дуже добре рекламують. У країнах Євросоюзу кожного року від паління помирають півмільйона чоловік. Оксфордські соціологи пропонують припинити друкувати на сигаретних пачках грізні попередження про небезпеку паління. Як показали дослідження, такі написи, навпаки, роблять паління більш привабливим. Достатньо, щоб прокинулися здоровий глузд та інстинкт самозбереження. І якщо ви почали палити, спробуйте кинути. Відмова від паління відразу ж зменшує ризик розвитку серцевих захворювань або хронічного бронхіту. Щоб кинути палити, необхідно дуже захотіти цього.

У вашому віці кинути палити можна відразу. Якщо потяг до тютюну не відступає, скористайтеся такими порадами:

Протягом кількох тижнів аналізуйте, коли і чому вам хочеться палити. Запишіть причини викурювання кожної сигарети.

Запишіть причини, з яких ви бажаєте кинути палити, і все те позитивне, що буде після цього. Налаштуйте себе на остаточне рішення — кинути палити.

Призначте для себе день відмови від паління, обведіть його в календарі і з цього дня відмовтеся від паління. Добре, якщо з вами кинуть палити ваші друзі і ті, хто палить у родині.

У перші дні замість сигарет їжте цукерки, жуйте жувальну гумку, гризіть горіхи і насіння. Розслаблюйтесь, знімаючи напруження і бажання палити.

Підрахуйте, скільки грошей ви збережете за тиждень, місяць, рік. Можете відкладати їх, і користуватися як заохочувальним фондом. Радійте, що ви не палите!

Протягом перших 4 тижнів — найважчих для відвикання — їжте, скільки хочете, але нехай це буде здорова їжа.

Лікуванням від нікотинової залежності займаються медичні служби, наркологи і центри здоров'я (телефон у Києві: (044) 228-62-92).

В Україні з ЗО квітня до 31 травня 2009 року відбувалася міжнародна акція ВООЗ «Кинь палити та виграй», яка об'єднала у прагненні канути палити близько 1 млн. чоловік із 127 країн світу, що не змогли зробити це самостійно.

Сьогодні точно доведено, що основна шкода паління не пов'язана з нікотином: нікотин не має канцерогенного впливу, а також не виступає фактором ризику розвитку захворювань органів дихання. Причиною високої захворюваності і смертності є смоли та інші отруйні речовини, що входять до складу тютюнового диму. Але саме нікотин сприяє звиканню. Нікотинова залежність — це захворювання, внесене в міжнародні класифікації (відповідно до Міжнародної класифікації захворювань, прийнятою Всесвітньою організацією охорони здоров'я). Виявлено багато спільних рис між кокаїновою наркотичною та нікотиновою залежністю. Коли припиняється введення нікотину, розвивається синдром відміни. Синдром відміни нікотину характеризується такими симптомами, як роздратованість, стан збудження, порушення концентрації уваги та зниження працездатності, тривога, почуття голоду, збільшення ваги тіла, порушення сну. Ці симптоми, а також, пов'язане з ними непереборне бажання палити є основними факторами, які перешкоджають досягненню відмови від паління.

У наш час розроблений і застосовується тест на нікотинову залежність доктора Фагерстрома.

1. Коли Ви тягнетеся до сигарети після того, як прокинетеся?

Протягом 5 хв. (3)

Від 6 до 30 хв. (2)

Від 31 до 60 хв. (1)

Більше ніж 60 хв. (0)

2.Чи важко Вам не палити в місцях, заборонених для паління?

Так.(1)

Ні(0)

3. Від якої сигарети найважче відмовитися?

Ранкової (1)

Подальшої (0)

4. Скільки сигарет ви щоденно палите?

10 або менш (0)

11—20(2)

31 і більше (3)

5. Ви більше палите ранком чи протягом дня?

Ранком (1)

Протягом дня (0)

6. Чи палите Ви під час хвороби, коли перебуваєте на постільному режимі?

Так (1)

Ні (0)


Підрахуйте суму балів, щоб визначити рівень своєї залежнйсті від паління.

0—3 бали — низький рівень залежності.

За допомогою сили волі, а також за підтримки лікаря, фармацевта, родини, знайомих Ви можете звільнитися від нікотинової залежності.

4—5 балів — середній рівень залежності.

Регулярне вживання жувальної гумки «Нікоретте» повинно допомогти Вам перебороти бажання палити.

6—10 балів — високий рівень залежності.

Ваш організм може опиратися бажанню відмовитися від сигарети. Жувальна гумка «Нікоретте» звільнить Вас від неприємного відчуття нікотинового голоду.

«Никоретте» у всьому світі широко використовується як ніко-тинзамісна терапія (НЗТ), яка не шкодить організму і робить відмову від паління реальною навіть для курця із солідним стажем паління.

Проведення експіременту, використовуючи пластикову бутилку, вату, цигарку, що підтверджує жахливий вплив тютюну на легені.

2. Наркоманія


На кожні 10 тисяч жителів України припадає 17 наркоманів. 70 % споживачів наркотиків — молоді люди віком від 16 до 20 років.

Відмічається тривожна тенденція — усе більше дітей звикає до наркотиків.

Малюки 5—7 років уже нюхають клей, ацетон, ковтають таблетки, а до 10 років деякі переходять на важкі наркотики.

Наркоманія і токсикоманія — хвороби, які виникають у результаті зловживання речовинами, що викликають короткочасне відчуття приємного психічного стану, бони характеризуються отруєнням нервової системи і патологічним звиканням до цього отруєння. Між цими захворюваннями існує юридична відмінність: речовини, які викликають токсикоманію, законодавчо не внесені у список наркотиків.

Наркотики були відомі ще у давні часи (грец. пагке — заніміння,, тапіа — пристрасть, безумство).

За статистичними даними, на квітень 2000 року в Україні було зареєстровано офіційно 86 тисяч наркоманів. Але спеціалісти вважають, що їх близько півмільйона. Причому в індустріальних районах наркоманів утричі більше, ніж у сільських. У 1999 році у стані наркотичного сп'яніння було скоєно 11 тисяч злочинів. А смертність від наркотиків збільшилася вдвічі порівняно з 1998 роком.

До наркотичних речовин належить опіум, героїн, морфій, кодеїн та ін.

Багато тисяч років тому люди звернули увагу на те, що деякі речовини мають особливий вплив на людину — спричиняють галюцинації, заспокоєння, знімають болісні відчуття, покращують сон, формують стан душевного комфорту, задоволення, імо-ційного підйому. Вживання цих речовин найчастіше було пов'язано із релігійними містеріями.

Ейфорія та неадекватна веселість, а потім дивне заніміння після вживання зілля із різних рослин незмінно супроводжували грецькі вакханалії, релігійні свята мешканців джунглів Амазонки або верхів'я Нілу. Якщо в минулі століття їх використовували доволі рідко, то у XX столітті наркоманія і токсикоманія розповсюдилися дуже широко і головним чином у великих містах.

У наші дні наркоманія стала хворобою незахищених прошарків суспільства, а точніше, найслабших його членів.

Багато людей вважають, що наркоманія — значно більше зло, ніж алкоголізм, і тому вже краще пити, ніж вживати наркотики.

Насправді порівнювати, що жахливіше — черга алкоголіків з руками, що трусяться, чи декілька худих наркоманів — цілком безглуздо.

Як це не видається дивним, але саме спроба позбавитися від алкоголізму призвела до першого спалаху зловживання наркотиками у Европі.

Більшість людей, які вживають наркотики, ставлять себе вище за суспільство, його закони і норми, вважаючи себе дуже обдарованими особистостями.

Почасти причина такої роздутої самооцінки в особливості дії багатьох наркотичних речовин.

Творчі натури, які використовували наркотичне сп'яніння для стимуляції натхнення, загинули у розквіті літ.

Наркоманія — хвороба людей, які не зуміли сказати «Ні!». Наркотики були відомі ще в давні часи. У наші дні наркоманія стала своєрідним способом виходу із стресових ситуацій. Які ж фактори впливають на початок вживання наркотиків серед молоді?

Перш за все — мода, прагнення вписатися у те оточення, ту компанію, яка для молодої людини важлива, цікава і де вживання наркотиків — норма.

Можливо, молодь приваблює поширене помилкове судження, що вживання наркотиків.— ознака сучасного способу життя.

Психологи вважають, що вживання наркотиків — одна із сходинок втечі від реального життя. Наступна — самогубство. Серед інших причин можна назвати такі:

погані стосунки в родині, з близькими, з друзями;

антисоціальна поведінка та гіперактивність дітей;

дружба з однолітками, які вживають наркотики;

нелюбов до школи, неуспішне навчання;

економічні та соціальні труднощі.

Наркотичне сп'яніння. Сама наркотична ейфорія триває не більше 1—5 хвилин. А решту 1—3 години людина перебуває у фазі розслаблення і заспокоєння, яка переходить у дрімоту, стан марення і сну.

Під час наркотичної ейфорії, крім підняття настрою, відчуття веселості та радості, виникають викривлення у сприйнятті не лише ситуації і стосунків людей, але й форми предметів, кольору, простору, часу і звуку.

Шлях багатьох рок-музикантів і співаків, видатних акторів і художників нашого століття був обірваний наркотиками.

Наркоман у комі має більш пристойний вигляд, ніж п'яниця. Але навряд чи це можна вважати перевагою. Доля кожного третього наркомана — захлебнутися блювотними масами. Сновидіння теж не завжди приносять задоволення. Жах сюрреалістичної картини своєї смерті, розчленування власного трупа і поховання - гострі відчуття не для широкого загалу.

До того ж дуже багато наркотиків навіть у невеликих дозах викликають у початківців нудоту, блювання, різку сухоту у роті і серцебиття.

Наркоманія і токсикоманія розвиваються у процесі регулярного приймання наркотичних речовин і лікарських препаратів. Потрапляючи у внутрішнє середовище організму, вони перш за все дуже впливають на головний мозок. Із часом у людини з'являються, наростають і закріплюються три основні ознаки наркоманії та токсикоманії:

психічна залежність;

фізична залежність, вираженням якої є абстинентний синдром;

зміна чутливості до наркотика (толерантність).

Чому ж людина досить швидко звикає до таких речовин? Справа в тому, що її головний мозок має ділянки, які визначають настрій або емоційний стан,— ділянки заохочення і покарання. Подразнення перших завжди викликає позитивні емоції, гарний настрій і задоволення. Вплив на другі викликає негативні емоції, почуття незадоволеності, поганий настрій, пригніченість.

Розвиток психічної залежності від наркотика або будь-якої токсичної речовини визначається впливом на зони заохочення. Вживання наркотика стає найголовнішим стимулом в одержанні позитивних емоційних переживань, а його відсутність викликає у наркомана психічний дискомфорт, який супроводжується поганим настроєм, пригніченістю, апатією, роздратованістю без будь-яких причин. Так розвивається психічна залежність.

Розвиток фізичної залежності пов'язаний із зменшенням концентрації речовини у крові через декілька годин після останнього прийому. Виникає важкий, болісний стан страждання, який називається «ламанням». Хворий відчуває дуже тяжкі страждання: фізичне нездужання, болі й судоми в усьому тілі, головні болі, болі в суглобах і внутрішніх органах. Пропадають сон і апетит, змінюється хода і координація рухів. Тривожать блювота і поноси. Хворий обливається потом, невтримно чхає, із очей течуть сльози. Можуть бути судомні напади із втратою свідомості. Коли свідомість присутня, хворий відчуває або вкрай пригнічений стан, апатію, повну байдужість і нестерпний сум, або стає роздратованим і навіть агресивним, його охоплює неймовірна тривога, злісне хвилювання. Страждання можуть тривати декілька днів, вимотуючи людину до крайнощів. Полегшити стан хворого може або спеціальне лікування, або прийом наркотика (речовини, яка викликає токсикоманію).

У процесі розвитку хвороби відбувається поступове звикання до наркотика. Він уже не викликає того стану, який був на початку. Це пояснюється тим, що змінюється чутливість організму до вживаної речовини в бік підвищення стійкості до нього, «терпимості». Це фізіологічне явище називається толерантністю. За своєю сутністю — це захисна реакція організму. Людині доводиться збільшувати дозу і робити це неодноразово, що врешті-решт найчастіше за все призводить до отруєння і навіть до загибелі від передозування.

Ця проблема виникає при вживанні абсолютної більшості наркотиків, особливо тих, які містять опій.

Уже через 1—2 місяці доза морфію може перевищити початкову у 200 разів. Для здорової людини вона смертельна, для морфініста необхідна, щоб підтримувати нормальний психічний тонус.

Причому, тут немає підстав гордитися своєю надвитриваліс-тю. По-перше, постійне збільшення дози для одержання хоч якоїсь ейфорії створює величезні фінансові проблеми. По-друге, ефект сп'яніння, розслаблення і комфорту дуже швидко зникає взагалі.

Ін'єкції починають виявляти лише стимулюючі дії. З'являється відчуття додавання сил, яких стає все менше й менше.

Нещасний, вже не може жити і працювати без диявольського зілля.

Наслідки. Вже через 2—3 роки вживання наркотиків призведе до загального виснаження організму.

Людина худне, її шкіра набуває жовтуватого відтінку, з'являється крихкість нігтів і волосся, повна і необоротна імпотенція. Вона втрачає здатність навіть до найменших фізичних та психологічних навантажень. Настає передчасне старіння з ознаками слабоумства.

Повністю втрачаються попередні почуття й інтереси, єдиною турботою стає добування наркотика будь-якою ціною.

Настає остаточна моральна та інтелектуальна деградація — повний розпад особистості.

А рабська залежність від наркотиків обов'язково втягне новачка у кримінальне середовище. Шахрайство й вимагання, крадіжка й проституція — єдині доступні для більшості способи придбання наркотика.

Кримінальні «розбори» і повне фізичне виснаження, самогубства й передозування наркотиків (під кінець хвороби раптово втрачається звична переносимість високих доз) обривають його життєвий шлях, який він не пройшов і до середини. Рідко, коли наркоман доживає до 30—35 років. Найчастіші причини смерті наркоманів:

передозування наркотиків;

гостра серцево-судинна недостатність;

загальна дистрофія;

самогубство (суїцид);

бійки і кримінальні розбирання.


Ознаки наркотичного сп'яніння людини


Різко звужені (іноді дуже розширені) зіниці.

Рухи уповільнені, порушення координації, що можна перевірити, наприклад, попросивши пройти по роздільній смузі декілька метрів.

Уповільнена реакція у сприйнятті і відповіді на поставлені питання, важко, з паузами називає навіть своє ім'я і прізвище, тому що важко згадує це, до того ж говорить не чітко, мову важко розібрати.

Поведінка, як правило, розв'язна, «під дурника», продиктована надмірною веселістю або, навпаки, пригніченістю.

Неадекватна оцінка того, що відбувається.

Є й непрямі ознаки. Наркомани допускають неохайність в одязіі байдужість до виконання елементарних правил гігієни. Прийшовши додому,