Економічна ефективність виробництва

цінну сировину для харчової і переробної промисловості.

В останні роки відбувається тенденція до різкого скорочення поголів'я ВРХ та й взагалі галузі тваринництва. На сьогоднішній день підприємcтву сільського господарства, не вигідно займатися тваринництвом. Галузь рослинництва більш менш переживає скрутне становище.

Економічну ефективність галузі скотарства в окремих категоріях господарств можна охарактеризувати за допомогою таких натуральних та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц. приросту великої рогатої худоби та на одну умовну голову; трудомісткість одиниці продукції.

Показники ефективності галузі скотарства співставляють по кожній групі тварин, як в натуральній так і у вартісній формах з середніми показниками по району чи показниками іншого господарства, або з даними цього ж господарства за кілька років. При цьому необхідно проаналізувати та спів ставити показники продуктивності худоби, та продуктивність праці, затрати праці у люд. год. в розрахунку на одиницю продукції.

Потім аналізують собівартість продукції по кожному виду продукції, що дасть змогу установити рівень тенденції, зміни собівартості продукції та виявити невикористані резерви.

Вся вироблена продукція в господарстві несе назву валова продукція. При цьому проводять аналіз рівня товарності в розрізі окремих видів продукції. Рівень товарності в галузі тваринництва значно більш ніж в галузі рослинництва. Це можна пояснити тим, що більшість продукції рослинництва використовують на внутрішньогосподарські потреби.

Хочеться звернути увагу на стан сільського господарства у Знам'янському районі взагалі. Це просто - жах. Більшість суб'єктів господарювання взагалі перестали займатися тваринництвом.

Організаційна структура господарства складається із 13 виробничих підрозділів:

- рослинницькі бригади: 6

- тракторні бригади: 3

- ферми ВРХ: 7

  • свинотоварний комплекс: 3

  • птахівнича ферма: 2

- автопарк : 2

Оскільки, головним засобом виробництва продукції рослинництва і тваринництва є наявність земельних ресурсів, то ефективність їх використання значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності всього сільського господарства.

Виробнича спеціалізація господарства визначається питомою вагою ведучої товарної продукції. Ведучою галуззю в даному господарстві є рослинництво.

Станом на 1 травня 2007 року у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Колос" є в наявності 1332 голови великої рогатої худоби, із них 702 голови м'ясного напрямку так як дане господарство являється племінною фермою великої рогатої худоби м'ясного напряму породи "Знам'янська", в тому числі корів м'ясного напрямку 200 голів, середнє поголів'я корів молочного стада становило 300 голів, наявність свиней становило 2162 голови, коней 38 голів, середнє поголів'я птиці складало 3989 голів, в тому числі курей-несучок становило 2600 голів.

В той же час на початок 2007 року поголів'я великої рогатої худоби становило 1315 голів, в тому числі корів 501 голова. Із загальної кількості поголів'я великої рогатої худоби телят до 1 року було 376 голів, телиць від 1 до 2 років осіменених було 21 голова, телиць від 2 років і старше осіменених було 70 голів, телиць від 2 років і старше неосіменених було 30 голів, бугаїв плідників становило 6 голів. Свиней станом на 1 січня 2007 року обліковувалось 1824 голови, в тому числі основних свиноматок 150 голів, ремонтних свинок старше 4-х місяців 257 голів, поросят до 2-х місяців 338 голів.

Динаміку чисельності поголів'я худоби та птиці можна побачити із таблиці 8.

таблиця 8

(голів)



 2004 2005 2006 2005р. до 2004р.,% 2006р. до 2004р.,% 2006р. до 2005р.,%
Велика рогата худоба 1160 1175 1315 101,3 113,4 111,9
в т.ч. корів 452 500 501 110,6 110,8 100,2
Свині 1182 1613 1824 136,5 154,3 113,1
Коні 35 37 39 105,7 111,4 105,4
Птиця 4554 6305 5097 138,4 111,9 80,8

Як видно із таблиці поголів'я худоби щороку збільшується в зв'язку із тим, що господарство має не лише племінну ферму по відгодівлі великої рогатої худоби м'ясного напряму породи "Знам'янська", а й племінну ферму по вирощуванню свиней породи "Біла Українська". Поголів'я птиці на кінець 2006 року зменшилося у порівнянні з початком 2006 року, але у порівнянні із 2004 роком поголів'я зросло.

Потреба в елементах споживання – це та кількість необхідної енергії, поживних і біологічно активних речовин, яка потрібна організму тварини для участі в обмінних процесах, пов’язаних з покриттям затрат на підтримку життя, формування нових тканин тіла при рісті та відгодівлі, отриманню продукції, здійсненню репродуктивних функцій, збереження здоров’я.

Потреби тварин в елементах споживання змінюються. Вони залежать від виду, віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та використання тварин.

Під раціональною організацією кормової бази, слід розуміти насамперед повну відповідність її структури та об'єму виробничому напрямку і потребам тваринництва. Крім того, вона повинна забезпечувати виробництво максимальної кількості кормів з одиниці площі при відносно низькій їх собівартості, тобто структура кормової бази повинна мати наукове обгрунтування виходачи з природно-кліматичних умов зони, в якій вона створюється. Для цього безпосередньо у господарствах під час організації кормової бази всі кормові культури повинні оцінюватися за урожайністю, виходом кормових одиниць та перетравного протеїну, а також за затратами праці та коштів з розрахунку на кормову одиницю та перетравний протеїн .

Усі корми, які використовують у тваринництві поділяють на такі основні групи:

  1. рослинні, які підрозділяють на зелені, грубі, соковиті, відходи промислової переробки сільськогосподарської продукції (жом, брага), концентровані (комбікорми, висівки, макуха, шрот, відходи хлібозаводів та інші);

  2. тваринного походження - молоко і відходи маслоробної та сироварної промисловості, відходи м'ясокомбінатів та рибної промисловості;

  3. мінерально-кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші;

  4. вітамінні.

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість 1 центнера продукції.

Собівартість продукції – важливий узагальнюючий економічний показник виробничо – фінансової діяльності підприємства, організації чи окремого виробника. Зниження собівартості продукції має велике народногосподарське і економічне значення в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для годівлі тварин і птиці кормів на початок 2007 року було 33920 цнт 13571 цнт к.о., соковитих кормів 5839 цнт к.о. За 2006 рік на корм всім видам худоби та птиці 50348 цнт кормових одиниць. За структурою використання кормів концентровані корми складали 54,8% від загальної кількості кормів (27589 цнт к.о.), грубі корми складали 18,6% до загальної кількості кормів або 9345 цнт к.о., соковиті корми в структурі витрачання кормів на годівлю склали 22,0% до загальної кількості або 11070 цнт к.о., інші корми склали 4,6% або 2344 цнт к.о. Надійшло усіх видів кормів в господарство 59971 цнт кормових одиниць. За структурою вони мають такий вигляд: концентровані корми 51,5%, грубі корми 32,3%, соковиті корми 12,3% та інші корми 3,9%. Всі види кормів були заготовлені власними силами окрім 1419 цнт к.о. комбікормів із 30877 цнт к.о. концентрованих кормів, які були закуплені.

У господарстві у 2006 році одержано привісу великої рогатої худоби в кількості 1476 цнт і продуктивність ВРХ склала 631 гр середньодобового привісу. Собівартість 1 цнт привісу у 2006 році склала 987,80 грн за 1 цнт в той час як у 2005 році даний показник становив 878,82 грн за 1 цнт. хоча середньодобовий привіс склав у 2005 році 538 гр. На вирощування 1 цнт привісу великої рогатої худоби продуктивність праці склала 41,33 люд-год проти 49,63 люд-год у 2005 році.

Також у 2006 році одержано привісу свиней в кількості 2509 цнт і продуктивність свиней склала 763 гр середньодобового привісу. Собівартість 1 цнт привісу склала 575,13 грн за 1 цнт в той час як у 2005 році даний показник становив 485,28 грн за 1 цнт. хоча середньодобовий привіс склав у 2005 році 447 гр. На вирощування 1 цнт привісу великої рогатої худоби продуктивність праці склала 14,35 люд-год проти 20,93 люд-год у 2005 році.

У господарстві у 2006 році надій молока склав у кількості 11169 цнт і середньорічний надій на 1 корову склав 3838 кг. Собівартість 1 цнт молока у 2006 році склала 99,47 грн за 1 цнт в той час як у 2005 році даний показник становив 83,77 грн за 1 цнт. хоча середньорічний надій склав 3743 кг. При виробництві 1 цнт молока продуктивність праці склала 5,5 люд-год проти 6,4 люд-год у 2005 році.

Інтенсивне ведення скотарства передбачає послідовне кількісне зростання та якісне оновлення основних виробничих фондів, забезпечення нормативної потреби в оборотних засобах і кваліфікованих заходах. Рівень інтенсивності є одним з важливих факторів формування ефективності галузі. Він, як відомо, характеризує обсяг виробництва продукції та ступінь насиченості галузі сукупними вкладеннями коштів з розрахунку на голову худоби. Проте в останні роки в Україні відбувається деінтенсифікація галузі, як і всього сільського господарства. Спостерігається суттєве зменшення споживання кормів, технічних засобів та інших ресурсів внаслідок як недостатньої кількості наявних матеріально-технічних ресурсів, так і значного підвищення цін на них. Інфляційні процеси та зростання цін створюють видимість збільшення поточних витрат виробництва та фондових вкладень у скотарство, але не збільшують їх натурально речових обсягів. Основу інтенсифікації скотарства становлять прогресивні технології виробництва продукції галузі, але в сучасних економічних умовах їх можуть застосовувати лише підприємства, які зберегли ресурсний потенціал або мають можливість залучати в галузь додаткові кошти.


4. Організація виробничих процесів та використання техніки


У складі техніки, що використовується в господарстві, переважає МТП. За його допомогою виконуються мезанізовані роботи в рослинництві, тваринництві та транспортні роботи. Так на кінець 2006 року у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Колос" на обліку налічувалося 36 тракторів всіх марок, 3 трактори на яких змонтовані машини, 38 тракторних прицепів, 18 сівалок, 9 зернозбиральних комбайнів, 4 кормозбиральні комбайни, 4 бурякозбиральні машини. Також налічувалося 4 жатки валові, 6 доїльних установок та агрегатів, 2 роздавачі кормів для великої рогатої худоби, 17 транспортерів для прибирання гною. У 2005 році у господарстві було списано 1 кормозбиральний комбайн і списано по зносу 2 сівалки та 2 тракторних причепи. Але у 2006 році було куплено 3 сівалки. Обсяг механізованих робіт МТП обчислюється в умовних еталонних гектарах. Еталонниий гектар - це умовна одиниця, яка відповідає оранці 1 га. ріллі за еталонних умов:

  • питомий опір грунту - 0,5 кг./см2 при швидкості руху агрегату 5 км./год.;

  • глибина оранки 20-22 см., агрофон - стерня зернових колосових, вологість грунту - 22%; рельєф рівний, довжина гону 800 м.;

  • висота над рівнем моря - 200 м.;

Для трактора кожної марки визначений відповідний нормативний виробіток в еталонних гектарах за одиницю робочого часу. Еталонний виробіток за 1 год., для трактора ДТ- 75 становить 1 га., тому його приймають за еталонний.

Матеріально-технічна база сільського господарства - це сукупність засобів виробництва і енергії всіх галузей сільського господарства. ЇЇ елементами є земельні ресурси, трактори, автомобілі, електрообладнання, ПММ, продуктивна худоба, насіння, корми, добрива тощо.

Перерахунок потужності з кінських сил у кіловати здійснюється за коефіцієнтом 0,736. Потужність деяких двигунів вимірюється в кіловат-амперах (1 кВтА=0,8 кВт).

Транспортування вантажів на сільськогосподарських підприємствах здійснюється автомобілями, тракторами, самохідними шассі, живою тягловою силою та ін. Автомобільний транспорт найефективніший внаслідок високої маневреності і забезпечує доставку вантажів з найменшими затратами праці і коштів. Недоліком його використання є сезонність. Він зайнятий в середньому 240-260 днів на рік, решту часу простоює через бездоріжжя, відсутність палива, технічні несправності тощо.


5. Нормування, організація та оплата праці


Наявність трудових ресурсів господарства являє собою суму фактичної чисельності постійних, сезонних і тимчасових робітників, керівників і фахівців.

Статистика визначає такі тенденції зміни робочої сили:

  1. Скорочення чисельності сільського населення.

  2. Скорочення чисельності працівників сільського населення.

Але відбуваються й якісні зміни в складі робочої сили:

  1. Збільшилась питома вага механізаторів.

  2. Підвищилась кваліфікація працівників.

У сільськогосподарських підприємствах всіх працівників залежно від виконуваних ними функцій поділяють на такі категорії: робітники постійні, робітники тимчасові і сезонні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал; працівники пожежно-сторожової охорони.

Постійними вважаються працівники, з якими укладено трудовий договір без зазначення строку закінчення роботи. Сезонними вважаються робітники, прийняті на роботу строком на окремий сезон, але не більш як на 6 місяців. Робітники, прийняті на строк не більш як 2 місяці, вважаються тимчасовими.

До інженерно-технічних працівників належать працівники підприємств, їх заступники з питань виробництва, агрономи, зоотехніки, інженери, лікарі ветеренарної медицини, механіки, техніки, економісти та інші спеціалісти сільського господарства. До службовців належать заступники керівників з господарських питань, по збуту продукції, фінансах, завідуючі складами, облікові працівники тощо.

Прибиральниці, сторожі, пожежники, курєри, водії легкових автомобілів і службових автобусів, двірники та інші працівники належать до молодшого обслуговуючого персоналу.

Праця людей є необхідною складовою частиною процесу виробництва споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеній матеріальній та духовній базі висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Заробітна плата є важливим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результаті своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Оплата праці - це заробіток, розрахований, як правило, у грошовому вираженні, що по трудових договорах власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу або надані послуги.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, встановлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати – один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних у яких відбивається зміна чисельності працівників, витрат робочого часу, категорій працівників, виробничих витрат.

На підприємстві облік заробітної плати працівників є документальним, достовірним, та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення трудового договору на підприємстві у відповідності із Законом України, конкретизуючи права та обов’язки працівників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку.

У зв’язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

Для того щоб виконувати задачі, які стоять перед обліком, на підприємстві створені :

- контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;

  • правильність документального оформлення виробки робітників та службовців;

  • своєчасне нарахування заробітної плати та допомог, а також їх видача;

  • своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету;

  • розподіл заробітної плати по об’єктах калькулювання;

  • планування звітів про працю.

Облік праці і заробітної плати – один із самих важливих і складних відділів роботи, потребуючих точних та оперативних даних, в яких відображаються зміни в чисельності працівників, кодах виробничих затрат, затратах робочого часу, категоріях працівників та здійснюється контроль за використанням трудових ресурсів. Організація оплати праці здійснюється на основі : законодавчих та інших нормативних актів, генерального домовлення на державному рівні; колективних договорів; трудових договорів; регіональних та галузевих домовлень.

На кожному підприємстві, установі організації виникає необхідність оцінити і оплатити працю.

При цьому документування господарських операцій має забезпечити одержання своєчасної та об’єктивної інформації про чисельність працівників, використання робочого часу, виробіток продукції і розрахунки щодо оплати праці.

Облік руху особового складу СВК "Колос" здійснюється у плановому відділі та відділі кадрів. При цьому обліку підлягають всі працівники незалежно від виконуваної роботи та обійманої посади.

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з працівниками в СВК "Колос"є формування даних синтетичного і аналітичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» - пасивний, балансовий, розрахунковий.

661- «Нарахована заробітна плата»;

662 - «Депонована заробітна плата»;

При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова).

Облік розрахунків з робітниками та службовцями по операціях, не пов’язаних з оплатою праці , ведеться на рахунку 39 «Розрахунки з робітниками та службовцями по інших операціях», який має слідуючи субрахунки :

1 - за товари, продані в кредит;

2 - позика на індивідуальне житлове будівництво;

3 - позика на будівництво садових будинків;

4 - позика молодим сім’ям;

5 - на формений одяг;

6 - по акціях;

7 - заборгованість учасників по підписці на акції.

По кредиту даного рахунку відображається заборгованість робітників по виданих позиках, а по дебету - погашення цієї заборгованості.

Розрахунки з працюючими при ручному способі обробки документів вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості.

Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються із розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить сума до виплати».

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох - підприємства, працівника, податкової, фондів. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати. У зв’язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов’язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна і трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми на- слідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок – абсолютно точно знати , як проводити будь-які розрахунки, пов’язані із заробітною платою.

В структурі операційних витрат витрати на оплату праці у СВК "Колос" становили 21,6% від загальної кількості витрат і у сумарному вигляді склали 2899 тис.грн. У 2005 році оплата праці складала 16,9% до загальної кількості операційних витрат і у сумарному вигляді склала 2166,4 тис.грн. Тобто за рахунок законодавчого підвищення мінімальної заробітної плати у господарстві також збільшилась середньомісячна заробітна плата і склала за 2006 рік 663,62 грн. Відпрацьовано всього працівниками за 2006 рік 710605 людино-годин, тобто при середньообліковій чисельності 363 особи відпрацьовано 1 працівником 1958 людино-годин при законодавчо втановленій нормі 1975 людино-годин.


6.Планування у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Колос"


На початку року після закінчення господарського року планово-екомічний відділ сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" здійснює планування фінансово-господарської діяльності господарства на слідуючий господарський рік. Складається технологічна карта щодо посіву сількогосподарських культур в розрізі кожної окремо культури по окремо кожному полю. Тут планується обробіток, посів та збирання урожаю по видам робіт (оранка, дискування, лущування, посів, внесення добрив та гербіцидів, збирання урожаю і т.п.) із зазначенням витрат матеріальних ресурсів (пального, насіння, мінеральних добрив, гербіцидів і т.п.). Також розробляється зелений конвеєр щодо заготівлі кормів власного виробництва та їх витрати. Всі дані заносяться у робочий зошит економіста для складання плану фінансово-господарської діяльності, де плануються виробничі та фінансові показники. В даному зошиті розраховуються дані щодо технологічної структури посівів (більш узагальнено, ніж у технологічній карті), внесення добрив та гербіцидів, витрати пального, витрати насіння при посіву, витрати кормів для вирощування продукції тваринництва, рух поголів'я та худоби, обсяги реалізації продукції в натуральному та вартісному вигляді. Хотілося б зазначити, що у робочий зошит вносяться дані як в натуральному, так у вартісному вигляді. Тут планується від самого початку до кінцевого результату діяльність господарства. Саме тут формується планова собівартість продукції, що буде вирощена, і на основі неї обліковується дана продукція протягом всього року. А тільки аж у кінці року бухгалтерія господарства робить калькуляцію продукції і доводить планову собіварстість до фактичної собівартості. Дані із робочого зошита економіста заносяться у план фінансово-господарської діяльності, який обусоблює дані робочого зошита, а потім із плану фінансово-господарської діяльності узагальнена інформація заноситься у зведений план, який представляє основу господарювання господарства у поточному році.


  1. Постановка планово-економічної роботи у господарстві

У сільськогосподарському виробничому кооперативі "Колос" є планово-економічний відділ в який входить головний спеціаліст та провідний спеціаліст. Керує діяльністю планово-економічного відділу головний бухгалтер господарства, який виконує функції і начальника начальника фінансово-планового відділу, а у склад фінансово-планового відділу входить планово-економічний відділ і бухгалтерія. В основному плановоекономічний відділ займається нарахуванням заробітної плати працівникам господарства, узагальнює інформацію щодо виробництва продукції господарством та здійснює планування фінансово-господарської діяльності. Провідний економіст займається нарахуванням заробітної плати, а головний економіст узагальнює інформацію щодо виробництва та здійснює планування фінансово-господарської діяльності. Також відділ займається пошуком більш економічніших перспектив щодо виробництва та господарської діяльності кооперативу. Працюють економісти при шестиденному тижні із 8 год до 16 год, тобто семигодинний робочий тиждень.


  1. Організація переробки сільськогосподарської продукції

У сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" на балансі є 2 хлібопекарні, які у 2006 році випекли 144 тонн хліба та хлібобулочних виробів, що менше за 2005 рік на 12 тонн та на 39 тонн менше ніж у 2004 році. Також млином вироблено 174 тонни борошна, що на 41 тонну більше ніж у 2005 році та на 71 тонну менше ніж у 2004 році. На олійниці вироблено 13 тонн олії або на 3 тонни менше 2005 року та на 7 тонн більше ніж у 2004 році. Як бачимо господарство багатогалузеве. Але виробництво продукції переробки не стабільне в залежності від виробництва відповідної сільськогосподарської продукції. Також одним із видом діяльності господарства являється виробництво цегли, яку у 2006 році вироблено 1,1 млн.шт., але на 0,5 млн.шт.


  1. Організація реалізації продукції СВК "Колос"

Організацією реалізації продукції у сільськогосподарському виробничому кооперативі займається безпосередньо голова правління та головний бухгалтер господарства. Обсяг реалізації (виручки) товарів, робіт, послуг у 2006 році склав 9791,1 тис.грн. без податку на додану вартість, що на 31,8% або на 2360,1 тис.грн. більше ніж у 2005 році та на 49,7% або на 3251,1 тис.грн. більше ніж у 2004 році. Тобто щороку обсяг виручки від реалізації зростає.

Собівартість реалізованої продукції у 2006 році склала 8465,0 тис.грн., що на 33,1% більша ніж у 2005 році та на 47,7% більша ніж у 2004 році. Тобто так як зростає виручка від реалізації товарів, робіт, послуг так зростає і собівартість реалізованої продукції. Проте валовий прибуток також зростає і у 2006 році він склав 1326,1 тис.грн., що на 253,1 тис.грн. більше прибутка 2005 року та на 518,1 тис.грн. більше прибутка 2004 року. Якщо проаналізувати обсяги реалізації по галузях, то отримаємо слідуючу картину, висвітлену у таблиці 9.

таблиця 9

(тис.грн.)



 виручка від реалізації повна собівартість реалізованої продукції

2005р. 2006р. % 2006р. до 2005р. 2005р. 2006р. % 2006р. до 2005р.
Рослинництво 3397,1 4597,1 135,3 3607,1 4045,0 112,1
Твариннництво 2623,0 3237,0 123,4 2283,4 3516,0 154,0
Промислова продукція 776,9 925,0 119,1 858,9 975,0 113,5
Реалізація я іншої продукції, робіт, послуг 191,0 724,0 379,1 194,7 760,0 390,3
Реалізація товарів 443,0 303,0 68,4 469,9 251,0 53,4
Всього по господарству 7431,0 9791,1 131,8 7414,0 9552,0 128,8

(тис.грн.)



 прибуток (збиток) рентабельність, у %

2005р. 2006р. % 2006р. до 2005р. 2005р. 2006р. % 2006р. до 2005р.
Рослинництво -210,0 552,1 362,9 -5,8 13,6 334,4
Твариннництво 339,6 -279,0 45,1 14,9 -7,9 34,6
Промислова продукція -82,0 -50,0 61,0 -9,5 -5,1 53,7
Реалізація іншої продукції, робіт, послуг -3,7 -36,0 973,0 -1,9 -4,7 247,4
Реалізація товарів -26,9 52,0 293,3 -5,7 20,7 463,1
Всього по господарству 17,0 239,1 1406,5 0,2 2,5 125,0

Видно, що обсяг реалізації зріс в порівнянні із 2005 роком, але якщо у 2005 році прибуткова була лише галузь тваринництва, то у 2006 році прибутковою стала галузь (основна) рослиництва. Крім цього хотілося б зазначити, що у 2006р. від реалізації зернових та зернобобових культур отримано виручку в сумі 2782,1 тис.грн. та прибуток в сумі 275,3 тис.грн. із рівнем рентабельності 11,0%, насіння соняшнику отримано виручку в сумі 1160,0 тис.грн. та прибуток в сумі 406,9 тис.грн. із рівнем рентабельності 54,0%. А от овочі, цукровий буряк, соя, ріпак було реалізовано із збитком, тобто повна собівартість реалізованої продукції була більша над виручкою від реалізації. Також у 2006 році вся продукція тваринництва була збиткова із-за високої собівартості продукції окрім продукції свинини, яка уже не один рік прибуткрва. В той же час у 2005 році продаж і великої рогатої худоби, і свиней був прибутковим. В таблиці 10 можна побачити відношення повної собівартості 1 цнт реалізованої продукції та реалізаційної ціни того ж самого 1 цнт.

таблиця 10

(грн за 1 цнт)



 повна собівартість ціна реалізації різниця
Зернові та зернобобові культури 53,85 59,77 5,92
в т.ч. пшениця 53,32 53,20 -0,12
гречка 56,47 154,99 98,52
кукурудза 51,18 56,88 5,70
ячмінь 59,38 57,52 -1,86
горох 103,30 54,49 -48,81
овес 31,08 41,70 10,62
Соняшник 61,23 94,32 33,09
Соя 119,79 105,26 -14,53
Ріпак 112,96 93,07 -19,89
Цукрові буряки 17,82 16,20 -1,62
Велика рогата худоба 853,41 526,31 -327,1
Свині 650,51 733,54 83,03
Птиця 2239,13 1130,43 -1108,70
Молоко 100,75 93,09 -7,66
Яйця (за 1 тис.шт.) 454,79 327,13 -127,66

Отже із даної таблиці чітко видно яка продукція була прибутковою, а яка збитковою. А тому комплекс по виробництву сільськогосподарської продукції являє собою досить складну структуризовану систему, в яку крім галузей рослиництва та тваринництва входять борошномельна, круп’яна, комбікормова, хлібопекарна та інші галузі промисловості, транспортна інфраструктура і система сервісного обслуговування. Тому концепція його розвитку передбачає модернізацію всіх галузей і складових, удосконалення економічних і технологічних зв’язків між ними, їх збалансований розвиток, комплектування, комбінування і кооперування виробництва, використання найновіших технологій, збільшення асортименту і поліпшення якісних показників кінцевої продукції, підвищення економічної ефективності її виробництва.

Таким чином, для підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції необхідно:

  • поліпшити селекційну роботу, направлену на виведення нових сортів;

  • забезпечити дотримання технологічної дисципліни на полях та фермах, виконання вимог наукових обґрунтувань;

  • забезпечувати правильне зберігання продукції, для чого прискорити спорудження в місцях виробництва добротних сховищ, зерноскладів та навісів;

  • створити сучасну елеваторну промисловість, реконструювати старі елеватори, збільшити місткість сховищ зерна, оснастити їх новітнім ваговим та розвантажувальним обладнанням, зерносушарками та всіма необхідними механізмами для гарантування тривалого і надійного зберігання зерна.

Для скорочення втрат сільгосппродукції і збереження її якості потрібно забезпечити господарства сучасною технікою, удосконалити технологію збирання.

З М І С Т


1.Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос"………………………..………….……….. 1

2.Характеристика рівня розвитку галузей рослинництва………………..….. 4

3.Характеристика рівня розвитку галузей тваринництва…………………... 22

4.Організація виробничих процесів та використання техніки………….... 28

5.Нормування, організація та оплата праці………………………………..... 30

6.Планування у сільськогосподарському виробничому коперативі "Колос"………………………………………………………………………..… 34

7.Постановка планово-економічної роботи у СВК "Колос"…………..……. 35

8.Організація переробки сільськогосподарської продукції…………….…… 36

9.Організація реалізації продукції СВК "Колос"…………………………… 37