Робочий майданчик виробничих будівель
Міністерство освіти і науки України
Запорізька державна інженерна академія
Кафедра МБГ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Металеві конструкції"
На тему: "Робочий майданчик виробничих будівель"
Запоріжжя
2010
1. ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ БАЛОЧНОЇ КЛІТКИ
Згідно завдання до курсової роботи та рекомендацій п.2 [1] приймаємо дві схеми балочної клітки: загального та ускладненого типу.
Рисунок 1 – Компоновочна схема балочної клітки:
а – нормального типу; б – ускладненого типу.
1.1 Розрахунок настилу
Розрахунок товщини настилу проводимо згідно рівняння 1 [1]:
, (1.1)
де - відношення прольоту настилу до його граничного прогину; - нормативне навантаження згідно завдання, ; - модуль деформації сталі; - коефіцієнт Пуассона для сталі.
Розрахунок горизонтальної опорної реакції обчислюємо за формулою 2 [1]:
, (1.2)
де - відносний прогин настилу;
- коефіцієнт надійності за наантаженням.
Із умов міцності [1] знаходимо кати кутових швів кріплення настилу:
, (1.3)
, (1.4)
де - коефіцієнти, що примається за табл.7д [1]; - розрахунковий опір металу шва (за табл.6д [1]), ; - розрахунковий опір шва за межею сплавлення (за табл.5д [1]), ; - коефіцієнт надійності за призначенням (за табл.1д [1]); - коефіцієнт умови роботи конструкцій.
Катет шва приймаємо за більшим із знайдених значень, але не меньше мінимального, яке вказане у табл.8 додатку до [1].
1.1.1 Розрахунок настилу балочної клітки нормального типу
За формулою 1.1 розраховуємо товщину настилу балочної клітки:
Згідно сортаменту листової сталі приймаємо лист товщиною .
За формулою 1.2 розраховуємо горизонтальну опорну реакцію в настилі:
За формулами 1.3 та 1.4 знаходимо катет кутвих швів кріплення настилу щодо умов ручної зварки електродами Е46:
Згідно табл.8 додатку до [1] приймаємо катет шва .
1.1.2 Розрахунок настилу балочної клітки ускладненого типу
За формулою 1.1 розраховуємо товщину настилу балочної клітки:
Згідно сортаменту листової сталі приймаємо лист товщиною .
За формулою 1.2 розраховуємо горизонтальну опорну реакцію в настилі:
За формулами 1.3 та 1.4 знаходимо катет кутвих швів кріплення настилу щодо умов ручної зварки електродами Е46:
Згідно табл.8 додатку до [1] приймаємо катет шва .
1.2 Розрахунок балок настилу
Визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку за формулами:
; (1.5)
; (1.6)
; (1.7)
; (1.8)
де - нормативне навантаження від власної ваги настилу, ;
- нормативне навантаження від власної ваги балок настилу, .
Нормативне навантаження від власної ваги балок настилу розраховуємо за формулою:
, (1.9)
де - лінійна густина балки настилу, ;
- кількість балок настилу в частині балочної клітини за розмірами ;
- крок допоміжних балок, ;
- крок колон балочної, ;
- коефіцієнти надійності за навантаженням ().
Визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили за формулами:
(1.10)
(1.11)
Визначаємо потрібний момент опору за формулою 8 [1]:
(1.12)
Перевірку міцності прийнятого перерізу виконуємо за фомулою 9 [1]:
, (1.13)
де - коефіцієнт роботи матеріалу.
Міцність за дотичними напруженнями визначаємо за формулою 11 [1]:
, (1.14)
де - моменти інерції обраного перерізу балки настилу;
- товщина стінки профілю, ;
- розрахунковий опір сталі зрізу, .
Жорсткість балки настилу перевіряємо за формулою 12 [1]:
(1.15)
1.2.1 Розрахунок балок настилу балочної клітки нормального типу
За формулами 1.5 та 1.7 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку настилу:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
з сортаменту фасонного прокату приймаємо наступну за кроком двотаврову балку №20 з характеристиками: ; ; ; .
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю э20.
1.2.2 Розрахунок балок настилу балочної клітки ускладненого типу
За формулами 1.5 та 1.7 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку настилу:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №14 з характеристиками: ; ; ; .
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю э14.
За формулою 1.9 розраховуємо нормативне навантаження від балок настилу:
За формулами 1.6 та 1.8 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на допоміжну балку:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №30 з характеристиками: ; ; ; .
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо допоміжні балки з двотаврового профілю э30.
1.3 Порівняння варіантів схем балочної клітки
Розрахунок металоємності балочних кліток нормального та ускладненого типу виконуємо за формулами 13,14 [1]:
; (1.16)
; (1.17)
де - вага настилу, ; - відповідно, вага балки настилу і допоміжної балки, ;
- відповідно кількість балок настилу і допоміжних балок.
Таким чином металоємність балочної клітки нормального типу складає:
Таким чином металоємність балочної клітки ускладненого типу складає:
Отримані дані з металоємності варіантів балочної клітки заносимо до таблиці.
Таблиця 1.1 – Порівняння варіантів схем балочної клітки
№вар. |
Витрати сталі, |
Кількість | |||
Всього |
На |
Відсотки, % | Типів балок | Монтажних елементів | |
1 | 3018 | 78,96 | 1 | 6 | |
2 | 2445 | 63,97 | 2 | 6 |
Таким чином варіант балочної клітини нормального типу є менш металоємним та трудомістким. Схема балочної клітки нормального типу буде використана у подальшому розрахунку головних балок перекриття та колон.
2. РОЗРАХУНОК ГОЛОВНОЇ БАЛКИ
Визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на головну балку:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №50Б2 з характеристиками: ; ; ; .
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу, але значення припустимого прогину приймаємо :
Перевіряємо загальну стійкість головної балки перекриття за формулою:
, (2.1)
де - крок балок настилу, ;
- ширина полки двотавра, ;
- товщина полки двотавра, ;
- вістова відстань між центрами полок двотавра.
Таким чином загальна стійкість головної балки перекриття складає:
Усі умови виконуються, таким чином приймаємо перетин головної балки з двотаврового профілю э50Б2.
2.1 Розрахунок опорного ребра балки
Для даної схеми приймаємо конструкцію опорного ребра, розміщеного на краю головної балки. Ширину опорного ребра приймаємо конструктивно рівною ширині полки двотавра .
Товщину опорного ребра розраховуємо за формулою 71 [1]:
, (2.2)
де - опорна реакція головної балки, ;
- розрахунковий опір сталі за межею міцності, .
Таким чином за формулою 2.2 товщина опорного ребра складає:
Конструктивно приймаємо товщину опорного ребра .
Перевіряємо місцеву стійкість опорного ребра балки за формулою 72 [1]:
, (2.3)
де - ширина консольної частини полки балки, .
Таким чином розрахункова місцева стійкість ребра балки складає:
Стійкість опорного ребра балки , як центрово стиснутого стержня перевіряємо за формулою 73 [1]:
, (2.4)
де - коефіцієнт повздовжнього вигину, що визначається в залежності від гнучкості ;
- площа опорної ділянки балки, яка включає переріз опорного ребра та частину заввишки .
Площу опорної ділянки балки визначаємо за формулою 74 [1]:
, (2.5)