Робочий майданчик виробничих будівель
Міністерство освіти і науки України
Запорізька державна інженерна академія
Кафедра МБГ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Металеві конструкції"
На тему: "Робочий майданчик виробничих будівель"
Запоріжжя
2010
1. ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ БАЛОЧНОЇ КЛІТКИ
Згідно завдання до курсової роботи та рекомендацій п.2 [1] приймаємо дві схеми балочної клітки: загального та ускладненого типу.
Рисунок 1 – Компоновочна схема балочної клітки:
а – нормального типу; б – ускладненого типу.
1.1 Розрахунок настилу
Розрахунок товщини настилу проводимо згідно рівняння 1 [1]:
,
(1.1)
де
- відношення
прольоту настилу
до його граничного
прогину;
- нормативне
навантаження
згідно завдання,
;
- модуль деформації
сталі;
- коефіцієнт
Пуассона для
сталі.
Розрахунок горизонтальної опорної реакції обчислюємо за формулою 2 [1]:
,
(1.2)
де
- відносний
прогин настилу;
- коефіцієнт
надійності
за наантаженням.
Із умов міцності [1] знаходимо кати кутових швів кріплення настилу:
,
(1.3)
,
(1.4)
де
- коефіцієнти,
що примається
за табл.7д [1];
- розрахунковий
опір металу
шва (за табл.6д
[1]),
;
- розрахунковий
опір шва за
межею сплавлення
(за табл.5д [1]),
;
- коефіцієнт
надійності
за призначенням
(за табл.1д [1]);
- коефіцієнт
умови роботи
конструкцій.
Катет шва приймаємо за більшим із знайдених значень, але не меньше мінимального, яке вказане у табл.8 додатку до [1].
1.1.1 Розрахунок настилу балочної клітки нормального типу
За формулою 1.1 розраховуємо товщину настилу балочної клітки:
Згідно
сортаменту
листової сталі
приймаємо лист
товщиною
.
За формулою 1.2 розраховуємо горизонтальну опорну реакцію в настилі:
За формулами 1.3 та 1.4 знаходимо катет кутвих швів кріплення настилу щодо умов ручної зварки електродами Е46:
Згідно
табл.8 додатку
до [1]
приймаємо катет
шва
.
1.1.2 Розрахунок настилу балочної клітки ускладненого типу
За формулою 1.1 розраховуємо товщину настилу балочної клітки:
Згідно
сортаменту
листової сталі
приймаємо лист
товщиною
.
За формулою 1.2 розраховуємо горизонтальну опорну реакцію в настилі:
За формулами 1.3 та 1.4 знаходимо катет кутвих швів кріплення настилу щодо умов ручної зварки електродами Е46:
Згідно
табл.8 додатку
до [1]
приймаємо катет
шва
.
1.2 Розрахунок балок настилу
Визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку за формулами:
;
(1.5)
;
(1.6)
;
(1.7)
;
(1.8)
де
- нормативне
навантаження
від власної
ваги настилу,
;
- нормативне
навантаження
від власної
ваги балок
настилу,
.
Нормативне навантаження від власної ваги балок настилу розраховуємо за формулою:
,
(1.9)
де
- лінійна густина
балки настилу,
;
- кількість
балок настилу
в частині балочної
клітини за
розмірами
;
- крок
допоміжних
балок,
;
- крок колон
балочної,
;
- коефіцієнти
надійності
за навантаженням
(
).
Визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили за формулами:
(1.10)
(1.11)
Визначаємо потрібний момент опору за формулою 8 [1]:
(1.12)
Перевірку міцності прийнятого перерізу виконуємо за фомулою 9 [1]:
,
(1.13)
де
- коефіцієнт
роботи матеріалу.
Міцність за дотичними напруженнями визначаємо за формулою 11 [1]:
,
(1.14)
де
- моменти інерції
обраного перерізу
балки настилу;
- товщина
стінки профілю,
;
- розрахунковий
опір сталі
зрізу,
.
Жорсткість балки настилу перевіряємо за формулою 12 [1]:
(1.15)
1.2.1 Розрахунок балок настилу балочної клітки нормального типу
За формулами 1.5 та 1.7 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку настилу:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
з сортаменту
фасонного
прокату приймаємо
наступну за
кроком двотаврову
балку №20 з
характеристиками:
;
;
;
.
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю э20.
1.2.2 Розрахунок балок настилу балочної клітки ускладненого типу
За формулами 1.5 та 1.7 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку настилу:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаменту
фасонного
прокату приймаємо
двотаврову
балку №14 з
характеристиками:
;
;
;
.
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю э14.
За формулою 1.9 розраховуємо нормативне навантаження від балок настилу:
За формулами 1.6 та 1.8 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на допоміжну балку:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаменту
фасонного
прокату приймаємо
двотаврову
балку №30 з
характеристиками:
;
;
;
.
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:
Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо допоміжні балки з двотаврового профілю э30.
1.3 Порівняння варіантів схем балочної клітки
Розрахунок металоємності балочних кліток нормального та ускладненого типу виконуємо за формулами 13,14 [1]:
;
(1.16)
;
(1.17)
де
- вага
настилу,
;
- відповідно,
вага
балки настилу
і допоміжної
балки,
;
- відповідно
кількість балок
настилу і допоміжних
балок.
Таким чином металоємність балочної клітки нормального типу складає:
Таким чином металоємність балочної клітки ускладненого типу складає:
Отримані дані з металоємності варіантів балочної клітки заносимо до таблиці.
Таблиця 1.1 – Порівняння варіантів схем балочної клітки
№вар. |
Витрати
сталі,
|
Кількість | |||
Всього |
На
|
Відсотки, % | Типів балок | Монтажних елементів | |
1 | 3018 | 78,96 | 1 | 6 | |
2 | 2445 | 63,97 | 2 | 6 |
Таким чином варіант балочної клітини нормального типу є менш металоємним та трудомістким. Схема балочної клітки нормального типу буде використана у подальшому розрахунку головних балок перекриття та колон.
2. РОЗРАХУНОК ГОЛОВНОЇ БАЛКИ
Визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на головну балку:
За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:
За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:
З сортаменту
фасонного
прокату приймаємо
двотаврову
балку №50Б2 з
характеристиками:
;
;
;
.
За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:
За формулою
1.15 перевіряємо
жорсткість
балки настилу,
але значення
припустимого
прогину приймаємо
:
Перевіряємо загальну стійкість головної балки перекриття за формулою:
,
(2.1)
де
- крок балок
настилу,
;
- ширина
полки двотавра,
;
- товщина
полки двотавра,
;
- вістова
відстань між
центрами полок
двотавра.
Таким чином загальна стійкість головної балки перекриття складає:
Усі умови виконуються, таким чином приймаємо перетин головної балки з двотаврового профілю э50Б2.
2.1 Розрахунок опорного ребра балки
Для даної
схеми приймаємо
конструкцію
опорного ребра,
розміщеного
на краю головної
балки. Ширину
опорного ребра
приймаємо
конструктивно
рівною ширині
полки двотавра
.
Товщину опорного ребра розраховуємо за формулою 71 [1]:
,
(2.2)
де
- опорна реакція
головної балки,
;
- розрахунковий
опір сталі за
межею міцності,
.
Таким чином за формулою 2.2 товщина опорного ребра складає:
Конструктивно
приймаємо
товщину опорного
ребра
.
Перевіряємо місцеву стійкість опорного ребра балки за формулою 72 [1]:
,
(2.3)
де
- ширина консольної
частини полки
балки,
.
Таким чином розрахункова місцева стійкість ребра балки складає:
Стійкість опорного ребра балки , як центрово стиснутого стержня перевіряємо за формулою 73 [1]:
,
(2.4)
де
- коефіцієнт
повздовжнього
вигину, що
визначається
в залежності
від гнучкості
;
- площа
опорної ділянки
балки, яка включає
переріз опорного
ребра та частину
заввишки
.
Площу опорної ділянки балки визначаємо за формулою 74 [1]:
,
(2.5)