Аналіз економічної ефективності виробництва молока

VALIGN=TOP> Середньорічна продуктивність однієї голови, кг 3310 Міжпорідні втрати продуктивності (% від базової породи) 5,6 Резерв збільшення виробництва, ц 5,6 Сума резерву, тис. грн 0,2

Досить суттєво на обсяг виробництва продукції впливає і класність худоби. Підприємство може мати чистопорідні або помісні лінії тварин і в той же час вони не будуть відповідати певним вимогам за класністю. Між класові різниці в продуктивності складають: між елітою і першим класом тварин – 6-8 %, першим (стандартним), другим і третім класами – в середньому 8-10 % (таблиця 3.1.4.).


Таблиця 3.1.4

Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання класного складу тварин

Показники Корови (молоко)
Поголів’я, класність якого нижча за стандартну, голів 31
Середньорічна продуктивність однієї голови, кг 3310
Міжкласові втрати продуктивності % 8,0
Резерв збільшення виробництва, ц 82,1
Сума резерву, тис. грн 2,5

В результаті недостатньої селекційної роботи між класові втрати валової продукції молока склали 82,1.

Збільшення продуктивності корів та виробництва молока залежить від тривалості сервіс – періоду та сухостійного періоду. Біологічно зумовлений сервіс – період складає 21 день, а сухостійний – 60-65 днів. Однак він може відхилятися під впливом різних причин:

рівня продуктивності;

порідного складу;

годування;

утримання та догляду;

кваліфікації кадрів та ін.

Для визначення втрат продукції за рахунок подовження сервіс – періоду необхідно денну продуктивність певної групи тварин брати на рівні продуктивності ялового маточного поголів’я. Тоді резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду корів визначають як добуток кількості днів, на які перевищений середній сервіс – період по групі корів та їх денного надою, який приймають на рівні середнього надою молока від ялових корів (таблиця 3.1.5.).


Таблиця 3.1.5

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду

Групи корів по сервісному періоду, днів Поголів’я, голів Перевищення середнього сервісного періоду, дні Денний надій молока на корову, кг Резерв збільшення виробництва продукції
загальний середній


ц грн
До 30 27,0 31



31-40 35,5 56



41-50 45,5 76 39 4,8 1,9 57,8
51-60 55,5 23 50 4,4 2,2 67,0
61 і більше 70,0 14 62
5,5 103,5
Разом у середньому

39,0

200

151

4,9

7,5

228,3

Перевищення середнього сервіс – періоду по господарству допущено щодо 16,2 % поголів’я корів. У результаті втрати молочної продукції склали 7,5 ц на суму 228,3 грн.

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду корів до біологічно обґрунтованого терміну відповідає вище приведеній, але при цьому слід враховувати денну продуктивність на рівні середньої лактації корів (таблиця 3.1.6.).


Таблиця 3.1.6

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду

Групи корів по сухостійному періоду, днів Поголів’я голів Перевищення середнього сервісного періоду, дні Денний надій молока на корову, кг Резерв збільшення виробництва продукції
загальний середній


ц грн
До 30 28,0 31



31-40 40,5 56



41-50 60,5 76 6 8 0,5 15,2
51-60 80,5 23 62 10 6,2 188,7
61 і більше 95,0 14 70 12 8,4 255,7
Разом у середньому

60,0

200

138

10

15,1

459,6

Перевищення середнього по господарству сухостійного періоду допущено щодо 23,5 % поголів’я корів. Втрата молочної продукції складає 15,1 ц на суму 459,6 грн.

До числа внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва продукції відносять також і кількість продукції, яку господарство могло б додатково одержати за рахунок перевитрачених кормів. Для підрахунку цього резерву необхідно кількість перевитрачених кормів у кормових одиницях на виробництво того чи іншого виду продукції розділити на норму витрат кормів, яка потрібна для одержання одиниці продукції (таблиця 3.1.7.).


Таблиця 3.1.7

Резерви збільшення виробництва продукції тваринництва за рахунок ліквідації перевитрат кормів

Показники Молоко
Валова продукція, ц 2251

Витрати кормів, ц

кормових одиниць:
норма на фактичну продукцію 2476
норма на 1 ц продукції 1,10
фактично на всю продукцію 2748
Фактично на 1 ц продукції 1,22
Відхилення (економія, перевитра-ти), ц кормових одиниць + 272
Додаткова потреба в кормах, ц кормових одиниць 146
Перевитрати кормів (враховуючи додаткові потреби), ц кормових одиниць 126
Резерв продукції, ц 115
Сума резерву, тис. грн 3,5

Додаткові корма потрібні господарству для вирощування поголів’я великої рогатої худоби, яке було визначено при підрахунку резервів збільшення виробництва продукції. За рахунок збільшення економного витрачання кормів господарство може одержати додатково 115 ц молока на суму 3,5 тис. грн..

Падіж, розкрадання, загибель та інші втрати тварин наносять матеріальні збитки господарству і призводять до зниження обсягів виробництва.

Резерви за рахунок цього фактора визначають шляхом множення чисельності худоби, яка втрачена з вищезазначених причин на середню масу однієї голови худоби станом на кінець року за відповідною статевіковою групою.

Результати розрахунків узагальнені в таблиці 3.1.8.


Таблиця 3.1.8

Узагальнення резервів збільшення виробництва молока

Види резервів Додаткова продукція, ц - МОЛОКО
Збільшення виробництва молока за рахунок:
ліквідації яловості корів 104,4
підвищення продуктивності худоби до рівня передової дільниці 47,6
Покращання складу тварин:
порідного 5,6
класного 82,1
Скорочення тривалості:
сервіс-періоду 7,5
сухостійного періоду 15,1
Скорочення втрат кормів 115,0
Разом 377,3
Вартість додаткової продукції, тис.грн 11,5

Таким чином, додатковий вихід молочної продукції за рахунок встановлення резервів складає 377,3 ц або 16,8 % валового виробництва звітного року.


3.2 Резерви зниження собівартості продукції


Основними резервами зниження собівартості продукції в сільському господарстві є: економне використання коштів, трудових ресурсів, впровадження у виробництво передових технологічних заходів, які будуть сприяти зростанню виходу продукції швидшими темпами порівняно з витратами виробництва.

Усі резерви скорочення витрат на виробництво продукції рослинництва можуть бути виявлені в основному за рахунок таких джерел: ліквідації перевитрат за окремими статтями витрат та видами продукції, приведення у дію резервів збільшення виробництва продукції, ліквідації витрат на управління та обслуговування.

До резервів зниження собівартості за рахунок ліквідації перевитрат у розрізі статей та видів продукції слід віднести перевитрати, які виникли з причин, що залежать лише від підприємства. Значний вплив на зниження собівартості можуть мати резерви збільшення валової продукції. Для цього необхідно кількість додатково одержаної за рахунок резервів виробництва продукції оцінити за фактичною собівартістю (якщо вона нижча за заплановану). Різниця між цією величиною та сумою змінних витрат на її виробництво відповідно до прийнятої технології і складає суму економії витрат за рахунок приведення у дію резервів збільшення виробництва продукції.

За даними аналізу підприємство за рядом статей знизило витрати, що і зумовило зниження собівартості молока. Реалізація виявлених резервів зменшення витрат виробництва у розрізі статей калькуляції буде сприяти загальному зниженню собівартості молока на 25,01 тис.грн. або 12,16 % (табл. 3.2..1).

До зниження собівартості призведе також збільшення виробництва валової продукції за рахунок раніше виявлених резервів її зростання.


Таблиця 3.2.1

Резерви зниження собівартості молока за рахунок ліквідації перевитрат у розрізі статей

Статті Перевитрати за статтями витрат на 1 ц, грн
Корма 1,68
Засоби захисту тварин 0,35
Роботи та послуги 0,21
Витрати на утримання основного стада 0,20
Інші витрати 0,33
Витрати на управління та обслуговування 0,86
Разом 3,63
Валовий вихід, ц 6890
Резерви зниження витрат, тис грн 25,01
Собівартість продукції, тис. грн 205,7
Питома вага резервів у загальній сумі витрат, % 12,16

Для визначення суми резерву необхідно можливе збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення яловості кормів, покращання показників відтворення, більш економного використання кормів оцінити за плановою собівартістю (якщо вона не вища за фактичну) та із одержаного результату вирахувати всі витрати, які пов'язані з виробництвом додаткової продукції. До витрат на виробництво додаткової продукції належать лише ті витрати, які пропорційно збільшуються зі зростанням обсягу виконаних робіт і виходу продукції (заробітна плата з нарахуваннями, частина інших прямих витрат, корма, крім умовно-постійних).


Висновки та пропозиції


Щодо реформування в аграрному секторі економіки, то економічний стан в аграрному секторі на початку 2008 року залишаються складними.

Не вирішено цілу низку економічних проблем, що не дозволяє повною мірою вирішити соціальні проблеми.

Кризова ситуація охопила всі галузі агропромислового комплексу. Загрозливого характеру набули тенденції спаду виробництва. Погіршується загальний фінансовий стан господарств. Так, зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства Сумської області у 2009 році проти 2008 року становило 40,8%. Виробництво зерна зменшилося на 41,8%, виробництво молока на 46,9%, цукрового буряку на 61,4%. Затрати на виробництво продукції рослинництва істотно перевищують ціну попиту.

Основними причинами такого становища є послаблення державної підтримки сільськогосподарських виробників, відсутність необхідних кредитних внесків, порушення паритетності міжгалузевого обміну, поглиблення диспаритету цін на промислову продукцію, звуження внутрішнього ринку внаслідок зниження платоспроможності населення.

Сьогодні фактично немає контролю за тим, що відбувається на селі.

Однак навіть найефективніші заходи не дадуть належних результатів без кардинальних аграрних реформ у всіх напрямах: від матеріально-технічного забезпечення до реальної приватної власності на землю

Відсутність урегульованої приватної власності на землю та інше нерухоме майно унеможливлює інвестування в сільське господарство. Банки практично припинили кредитування аграрного сектора економіки, оскільки відсутні механізми гарантії повернення запозичень через заставу.

Процеси якісного реформування сільськогосподарських підприємств ускладнюється їхнім скрутним становищем, розвалом системи матеріально-технічного постачання, а також тим, що основні засоби виробництва, в першу чергу, сільськогосподарські машини, трактори, комбайни, автомобілі, в основному, вже давно відпрацювали свій амортизаційний термін і потребують відновлення. У більшості сільськогосподарських підприємств капітального ремонту потребують приміщення для утримання худоби .

Не в кращому стані на селі і об’єкти соціальної сфери: будинки культури, магазини, бібліотеки, школи, медичні заклади тощо , життєдіяльність яких, чого гріха таїти, в основному забезпечувалась колективними сільгосппідприємствами. До цього додається і невпевненість селян у стійкому характері реформ. Ось чому під час проведення загальних зборів у КСП переважна більшість працівників виявляє бажання працювати в колективному господарстві.

В Указі Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” передбачено здійснити організаційні заходи щодо реформування КСП на засадах приватної власності на землю та майно.

Головну увагу треба звернути на те, щоб таке реформування знову не носило формального характеру.

Зміна організаційної структури господарств, має на меті досягнення ними позитивних кінцевих результатів на основі підвищення ефективності праці робітників. Отже, формування категорії селянина-власника, який одночасно буде і об’єктом господарювання, спонукає його до ефективної праці на основі тіснішого зв’язку між доходами працівників та результатами господарювання підприємства. Відомо, що підвищення ефективності праці кваліфікованих працівників пропорційно впливає на збільшення обсягів виробництва, а значить, і дохідності підприємств. Не слід забувати про те, що найбільш ефективна праця кваліфікованих працівників забезпечувалась саме в крупних господарствах. Ось чому Указ не передбачає руйнування КСП, а навпаки, на їхній організаційній територіальній та майновій основі повинні формуватися великі спеціалізовані підприємства, засновані на добровільних засадах на основі приватної власності та персональній відповідальності за результатами праці.

Тут залишається збереження цілісності майнових комплексів, оптимальна організація сівозмін, соціальна сфера села, підвищується зацікавленість робітників в ефективному використанні виробничого потенціалу, у першу чергу, земельних ресурсів, техніки та обладнання.

Машинно-технологічні станції створюються з метою вирішення проблеми ефективного використання землі, особливо в слабких господарствах. А тому в процесі реформування земельних відносин машинно-технологічними станціями потрібно якомога більше взяти в оренду землі у новостворених власників, що значно покращить економічний стан самих МТС, а також сприятиме вирішенню проблеми розрахунків господарств з МТС за надані послуги і МТС з державою за одержану техніку з лізингового фонду.


Список використаної літератури


Бакланов М.Н., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М: финансы и статистика, 2005

Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. – М: финансы и статистика, 2004

Кудрявцев А.А. Анализ хозяйственной деятельности кооперативных организаций. – М.: Экономика, 2000

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. – Мн.: ИП Экоперспектива, 2008

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий . – Мн.: ИП Экоперспектива, 2007

Хомин П.Я., Лисий Г.А. Облік у сільському господарстві. – К.: Вища шк., 2003

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА – М, 2006

Экономіка, Фінанси, Право. №8, 2007 .: К: Аналітик, 2007.